Мова ділових паперів – Кацавець Г. М. – 7. Вибір слова

Related posts:

1. Мова ділових паперів – Кацавець Г. М. – 5. Відмінювання займенників За особливостями морфологічних форм займенники поділяються на дві групи. До першої групи належать особові займенники першої й другої особи я, ти, зворотний займенник себе, які відмінюються за іменною відміною. До д р у г о ї групи належать усі інші займенники, які відмінюються *а займенниковою відміною. ІМЕННЕ ВІДМІНЮВАННЯ ЗАЙМЕННИКІВ: ОСОБОВИХ і ЗВОРОТ ‘НОГО СЕБЕ Одн […]...
2. Мова ділових паперів – Кацавець Г. М. – 6. Перехід різних частин мови в займенники (прономіналізація) За особливостями морфологічних форм займенники поділяються на дві групи. До першої групи належать особові займенники першої й другої особи я, ти, зворотний займенник себе, які відмінюються за іменною відміною. До д р у г о ї групи належать усі інші займенники, які відмінюються *а займенниковою відміною. ІМЕННЕ ВІДМІНЮВАННЯ ЗАЙМЕННИКІВ: ОСОБОВИХ і ЗВОРОТ ‘НОГО СЕБЕ Одн […]...
3. Мова ділових паперів – Кацавець Г. М. – 9. Вибір слова В українській мові розрізняють дві групи прикметників: тверду і м’яку. До твердої групи належать: – прикметники, основа яких закінчується на твердий приголосний. У називному відмінку однини вони мають закінчення – ий, – а, – е: білій, біла, біче: гарний, гарна, гарне; каштановий, каштанова, каштанове; весняний, весняна, весняне; солов “ший, солов ‘їна, солов Уне; казковий, казкова, […]...
4. Мова ділових паперів – Кацавець Г. М. – 4. Вибір слова 1. Правопис географічних назв у ділових паперах У ділових паперах часто вживаються географічні назви. їх правопис та вимова відзначаються складністю. Щоб уникнути непорозумінь, слід скористатися деякими порадами. Географічні назви на письмі передаються відповідно до вимови за нормами українського правопису: Житомир, Кременчук, Вінниця, Одеса; Липове, Святичівка. Шушвалівка, Броварки; Десна, Тетерів, Трубіж, Здвиж. Географічні назви, що складаються […]...
5. Мова ділових паперів – Кацавець Г. М. – 4. Розряди займенників Конкретне лексичне значення займенники набувають контекстуально, якщо співвідносяться з іменниками, прикметниками, числівниками. Наприклад: За Галич почав воювати князь Данило. Йому вдалося перемогти усіх суперників і він став князем Гилицько-Во. пінськоїдержави (Підручник). У першому реченні іменник Данило називає особу; у другому – слова йому, він теж указують на особу. Я люблю сонячні дні. В такі дні […]...
6. Мова ділових паперів – Кацавець Г. М. – 3. Лексичне значення займенників Конкретне лексичне значення займенники набувають контекстуально, якщо співвідносяться з іменниками, прикметниками, числівниками. Наприклад: За Галич почав воювати князь Данило. Йому вдалося перемогти усіх суперників і він став князем Гилицько-Во. пінськоїдержави (Підручник). У першому реченні іменник Данило називає особу; у другому – слова йому, він теж указують на особу. Я люблю сонячні дні. В такі дні […]...
7. Мова ділових паперів – Кацавець Г. М. – 5. Вибір слова 1, Іменники чоловічого й жіночого роду І та II відмін мають в однині кличний відмінок. Іменники чоловічого роду II відміни в кличному відмінку закінчуються на – у (-ю), – е. Іменники твердої групи з суфіксами – як, – ок, – к(о) та деякі іменники мішаної групи з основою на шиплячий приголосний (крім ж) мають закінчення […]...
8. Мова ділових паперів – Кацавець Г. М. – ЗАНЯТТЯ ВІСІМНАДЦЯТЕ 1. Деякі особливості використання займенників у тексті Займенник – це частина мови, яка вказує на особу, предмет або ознаку, але не називає їх. Своє конкретне лексичне значення займенник набуває лише в контексті, коли його співвідносять з певними частинами мови. Наприклад: Словесна наочність – це живі образи и картини. Вони створюються риторами за допомогою мовніх засобів, […]...
9. Мова ділових паперів – Кацавець Г. М. – 2. Заява про відкриття рахунка 1. Деякі особливості використання займенників у тексті Займенник – це частина мови, яка вказує на особу, предмет або ознаку, але не називає їх. Своє конкретне лексичне значення займенник набуває лише в контексті, коли його співвідносять з певними частинами мови. Наприклад: Словесна наочність – це живі образи и картини. Вони створюються риторами за допомогою мовніх засобів, […]...
10. Мова ділових паперів – Кацавець Г. М. – 1. Деякі особливості використання займенників у тексті 1. Деякі особливості використання займенників у тексті Займенник – це частина мови, яка вказує на особу, предмет або ознаку, але не називає їх. Своє конкретне лексичне значення займенник набуває лише в контексті, коли його співвідносять з певними частинами мови. Наприклад: Словесна наочність – це живі образи и картини. Вони створюються риторами за допомогою мовніх засобів, […]...
11. Мова ділових паперів – Кацавець Г. М. – 1. Іншомовні слова 1. Іншомовні слова Джерелом поповнення лексики сучасної української мови, зокрема її ділового мовлення, є іншомовні слова. Одні з них. шо давно вже засвоєні або означають назви загальновідомих явищ і предметів, увійшли до активної лексики. Наприклад: верстат, майстер, ланцюг, менеджер, спонсор, крейда, папір, вишня, огірок, агроном, юрист, суфікс, академія, буква, м’ята. Від основ таких слів в […]...
12. Мова ділових паперів – Кацавець Г. М. – 1. Книжні й іншомовні слова в документах 1. Книжні й іншомовні слова в документах Книжна лексика характерна для стилів, які функціонують здебільшого в письмовій формі, це – діловий, науковий, художній і публіцистичний. Книжне забарвлення мають терміни, слова, що виражають загальнонаукові поняття й уживаються в широкому значенні. Наприклад: асигнація, історія, економіка, політика, експеримент, демократизм, форум, характеристика, абітурієнт. Значне місце відведено й словам з […]...
13. Мова ділових паперів – Кацавець Г. М. – 1. Вставні слова і словосполучення в діловому мовленні 1. Вставні слова і словосполучення в діловому мовленні Слова і словосполучення, введені в речення з метою внесення того чи іншого пояснення або надання йому різних модальних значень, називаються вставними. Вони не пов’язані з членами речення способами узгодження, керування чи прилягання, але за смислом поєднані з реченням, тому виключення вставних слів і словосполучень із речення змінює […]...
14. Мова ділових паперів – Кацавець Г. М. – 3. Сполучник Сполучник – це службова частина мови, що поєднує члени речення і частини складного речення. За будовою сполучники поділяються на дві групи: невивідні (прості) і вивідні (складні та складені). Невивідні (прості) – це найдавніші за походженням сполучники, які не утворені від інших слів і тому не розкладаються на частини. Пишуться вони разом: і, ні, але, бо, […]...
15. Мова ділових паперів – Кацавець Г. М. – 5. Слововживання Сполучник – це службова частина мови, що поєднує члени речення і частини складного речення. За будовою сполучники поділяються на дві групи: невивідні (прості) і вивідні (складні та складені). Невивідні (прості) – це найдавніші за походженням сполучники, які не утворені від інших слів і тому не розкладаються на частини. Пишуться вони разом: і, ні, але, бо, […]...
16. Мова ділових паперів – Кацавець Г. М. – 4. Правопис сполучників Сполучник – це службова частина мови, що поєднує члени речення і частини складного речення. За будовою сполучники поділяються на дві групи: невивідні (прості) і вивідні (складні та складені). Невивідні (прості) – це найдавніші за походженням сполучники, які не утворені від інших слів і тому не розкладаються на частини. Пишуться вони разом: і, ні, але, бо, […]...
17. Мова ділових паперів – Кацавець Г. М. – 6. Відмінювання іменників За належністю до роду та за характером відмінкових закінчень розрізняють чотири відміни іменників. До І відміни належать іменники жіночого, чоловічого, а також спільного роду з закінченнями – а, – я: група, вільха, бібліотека, книжка, комерція, лінія, ідея, суддя, голова, Саша, Вачя. До П відміни належать іменники чоловічого роду з нульовим закінченням: ранок, учитечь, бюджет, звіт, […]...
18. Мова ділових паперів – Кацавець Г. М. – 7. Тверда і м’яка групи прикметників В українській мові розрізняють дві групи прикметників: тверду і м’яку. До твердої групи належать: – прикметники, основа яких закінчується на твердий приголосний. У називному відмінку однини вони мають закінчення – ий, – а, – е: білій, біла, біче: гарний, гарна, гарне; каштановий, каштанова, каштанове; весняний, весняна, весняне; солов “ший, солов ‘їна, солов Уне; казковий, казкова, […]...
19. Мова ділових паперів – Кацавець Г. М. – 3. Числівник Числівники – це слова, що вказують на кількість предметів або їх порядок при лічбі і відповідають на питання скільки? котрий? І. За значенням, структурно-граматичними властивостями та характером вживання числівники поділяють на два розряди: кількісні й порядкові. Кількісні відповідають на питання скільки? (дві біржі; п ять каш ‘ютерів; два ваучери; чотири асоціації). Порядкові – відповідають на […]...
20. Мова ділових паперів – Кацавець Г. М. – 8. Відмінювання прикметників тверда група В українській мові розрізняють дві групи прикметників: тверду і м’яку. До твердої групи належать: – прикметники, основа яких закінчується на твердий приголосний. У називному відмінку однини вони мають закінчення – ий, – а, – е: білій, біла, біче: гарний, гарна, гарне; каштановий, каштанова, каштанове; весняний, весняна, весняне; солов “ший, солов ‘їна, солов Уне; казковий, казкова, […]...
21. Мова ділових паперів – Кацавець Г. М. – 4. Порядкові числівники Числівники – це слова, що вказують на кількість предметів або їх порядок при лічбі і відповідають на питання скільки? котрий? І. За значенням, структурно-граматичними властивостями та характером вживання числівники поділяють на два розряди: кількісні й порядкові. Кількісні відповідають на питання скільки? (дві біржі; п ять каш ‘ютерів; два ваучери; чотири асоціації). Порядкові – відповідають на […]...
22. Мова ділових паперів – Кацавець Г. М. – 7. Терміни ринкової, торговельно-комерційної діяльності За належністю до роду та за характером відмінкових закінчень розрізняють чотири відміни іменників. До І відміни належать іменники жіночого, чоловічого, а також спільного роду з закінченнями – а, – я: група, вільха, бібліотека, книжка, комерція, лінія, ідея, суддя, голова, Саша, Вачя. До П відміни належать іменники чоловічого роду з нульовим закінченням: ранок, учитечь, бюджет, звіт, […]...
23. Мова ділових паперів – Кацавець Г. М. – 1. Синтаксичні особливості ділових паперів 1. Синтаксичні особливості ділових паперів Загальна грамотність документа, що виражається в чіткості Й логічності викладу дотриманні правописних норм, а також дотриманні правил, обов’язкових для ділових паперів, досягається, зокрема, за рахунок синтаксису. Здебільшого це прямий порядок слів з узгодженими й неузгодженими означеннями. ВстаВні слова, які пояснюють окремі поняття чи систематизують виклад, переважно стоять на початку речення. […]...
24. Мова ділових паперів – Кацавець Г. М. – 1. Правопис географічних назв у ділових паперах 1. Правопис географічних назв у ділових паперах У ділових паперах часто вживаються географічні назви. їх правопис та вимова відзначаються складністю. Щоб уникнути непорозумінь, слід скористатися деякими порадами. Географічні назви на письмі передаються відповідно до вимови за нормами українського правопису: Житомир, Кременчук, Вінниця, Одеса; Липове, Святичівка. Шушвалівка, Броварки; Десна, Тетерів, Трубіж, Здвиж. Географічні назви, що складаються […]...
25. Мова ділових паперів – Кацавець Г. М. – 4. Складні випадки відмінювання прізвищ У сучасній українській мові нормативними слід вважати обидва варіанти відмінювання чоловічих і жіночих прізвищ. Наприклад: Жіночі прізвища Н. Людмила Макарова Р. Людмили Макарової Д. Людмилі Макаровій 3. Людмилу Макарову О, Людмилою Макаровою М. при Людмилі Макаровій Кл. в. Людмило Макарова Чоловічі прізвища Руслан Макаров Руслана Макарова Руслану (-ові) Макарову Руслана Макарова Русланом Макаровим при Руслану […]...
26. Мова ділових паперів – Кацавець Г. М. – 3. Прислівник Рішення – це один з різновидів ділових паперів. Текст цього документа пишеться за традиційно усталеною формою. В ньому використовуються слова заслухавши, обговоривши, якими починається текст документа. Далі вживаються: відзначає, ухвалює, рекомендує; розглянути, забезпечити, затвердити та ін. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Рішення колегії Міністерства освіти і науки України №_від 05.07.200__ р. Про стан практичної підготовки […]...
27. Мова ділових паперів – Кацавець Г. М. – 2. Рішення Рішення – це один з різновидів ділових паперів. Текст цього документа пишеться за традиційно усталеною формою. В ньому використовуються слова заслухавши, обговоривши, якими починається текст документа. Далі вживаються: відзначає, ухвалює, рекомендує; розглянути, забезпечити, затвердити та ін. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Рішення колегії Міністерства освіти і науки України №_від 05.07.200__ р. Про стан практичної підготовки […]...
28. Мова ділових паперів – Кацавець Г. М. – 1. Граматична форма ділових документів 1. Граматична форма ділових документів При складанні документів виникають труднощі не лише в доборі потрібних слів, а й у виборі відповідної граматичної форми. Найчастіше виникає сумнів щодо використання роду іменників, коли це стосується назви осіб за професією. Наприклад: учитель – учителька, касир – касирка, лаборант – лаборантка, журналіст – журналістка, працівник – працівниця, викладач – […]...
29. Мова ділових паперів – Кацавець Г. М. – 2. Лист 1. Загальні вимоги до оформлення ділової кореспонденції Однією з форм ділового тексту є документ, зокрема ділова кореспонденція. З роками склалися узвичаєні правила оформлення службової, урядової, приватної кореспонденції. Це і сувора нормативність, і дотримання юридичних положень, і також бездоганне володіння правилами української мови – графіки, орфографії й пунктуації. Текст має бути логічно послідовним, диференційованим за сферами […]...
30. Мова ділових паперів – Кацавець Г. М. – 2. Характеристика 1. Синтаксичні структури у діловому мовленні У діловому мовленні складне речення, як і просте, обслуговує потреби мовного спілкування (як усного, так і писемного). Різні типи синтаксичних структур дають надзвичайно багаті можливості для якнайточнішого вираження змісту ділових паперів та передані різноманітних логічних відношень. Складні синтаксичні структури відрізняються від простих речень своєю будовою: членами простого речення є […]...
31. Мова ділових паперів – Кацавець Г. М. – 2. Анотація 1. Логічна послідовність документів Здебільшого документ пишеться від третьої особи. Наприклад. Університет інформує про новий набір студентів; Фірма надає оренду приміщень. Є такий різновид документів, коли назва дійової особи вживається в, називному відмінку. Наприклад: Офісу потрібні менеджери та юрисконсульти. Окрему групу документів становлять ті, що мають дієслівну структуру типу: Запрошуємо на роботу. Повідомляємо всіх працівників […]...
32. Мова ділових паперів – Кацавець Г. М. – 4. Правопис прислівників Рішення – це один з різновидів ділових паперів. Текст цього документа пишеться за традиційно усталеною формою. В ньому використовуються слова заслухавши, обговоривши, якими починається текст документа. Далі вживаються: відзначає, ухвалює, рекомендує; розглянути, забезпечити, затвердити та ін. МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Рішення колегії Міністерства освіти і науки України №_від 05.07.200__ р. Про стан практичної підготовки […]...
33. Мова ділових паперів – Кацавець Г. М. – 4. Дужки () Речення, які складаються з двох або більше простих речень, рівноправних за смислом і зв’язаних сполучниками сурядності, називаються складносурядними. Наприклад: Дощ пройшов – / Київ зеленіє (М. Рильський): Снігу ще небагато, aie на деревах іскриста, пухнаста паморозь (В. Собко); Реве Дніпро, йлани широкополі медами пахнуть, колосом шумлять (А. Малишко). У складносурядних реченнях ставляться такі розділові знаки: […]...
34. Мова ділових паперів – Кацавець Г. М. – ЗАНЯТТЯ ТРИНАДЦЯТЕ 1. Загальні вимоги до оформлення ділової кореспонденції Однією з форм ділового тексту є документ, зокрема ділова кореспонденція. З роками склалися узвичаєні правила оформлення службової, урядової, приватної кореспонденції. Це і сувора нормативність, і дотримання юридичних положень, і також бездоганне володіння правилами української мови – графіки, орфографії й пунктуації. Текст має бути логічно послідовним, диференційованим за сферами […]...
35. Мова ділових паперів – Кацавець Г. М. – 4. Іменник Частини мови – це слова, що характеризуються спільними лексичними ознаками, властивими їм граматичними категоріями, синтаксичними функціями і засобами словотвору. Наприклад: іменникам притаманне лексичне значення загальної предметності (земля, паїв, степ), прикметникам-ознаки (синій, житній, високий): числівникам – кількості (дев ять, одинадцять, двісті); займенникам – наближення до імен (я, ви); дієсловам-дії, процесу, стану (їхати, шукати, вивчати); прислівникам-ознаки цієї […]...
36. Мова ділових паперів – Кацавець Г. М. – ЗАНЯТТЯ ДВАНАДЦЯТЕ 1. Логічна послідовність документів Здебільшого документ пишеться від третьої особи. Наприклад. Університет інформує про новий набір студентів; Фірма надає оренду приміщень. Є такий різновид документів, коли назва дійової особи вживається в, називному відмінку. Наприклад: Офісу потрібні менеджери та юрисконсульти. Окрему групу документів становлять ті, що мають дієслівну структуру типу: Запрошуємо на роботу. Повідомляємо всіх працівників […]...
37. Мова ділових паперів – Кацавець Г. М. – Складносурядні речення Речення, які складаються з двох або більше простих речень, рівноправних за смислом і зв’язаних сполучниками сурядності, називаються складносурядними. Наприклад: Дощ пройшов – / Київ зеленіє (М. Рильський): Снігу ще небагато, aie на деревах іскриста, пухнаста паморозь (В. Собко); Реве Дніпро, йлани широкополі медами пахнуть, колосом шумлять (А. Малишко). У складносурядних реченнях ставляться такі розділові знаки: […]...
38. Мова ділових паперів – Кацавець Г. М. – Складнопідрядні речення Речення, які складаються з двох або більше простих речень, рівноправних за смислом і зв’язаних сполучниками сурядності, називаються складносурядними. Наприклад: Дощ пройшов – / Київ зеленіє (М. Рильський): Снігу ще небагато, aie на деревах іскриста, пухнаста паморозь (В. Собко); Реве Дніпро, йлани широкополі медами пахнуть, колосом шумлять (А. Малишко). У складносурядних реченнях ставляться такі розділові знаки: […]...
39. Мова ділових паперів – Кацавець Г. М. – 2. Накладна 1. Правопис географічних назв у ділових паперах У ділових паперах часто вживаються географічні назви. їх правопис та вимова відзначаються складністю. Щоб уникнути непорозумінь, слід скористатися деякими порадами. Географічні назви на письмі передаються відповідно до вимови за нормами українського правопису: Житомир, Кременчук, Вінниця, Одеса; Липове, Святичівка. Шушвалівка, Броварки; Десна, Тетерів, Трубіж, Здвиж. Географічні назви, що складаються […]...
40. Мова ділових паперів – Кацавець Г. М. – ЗАНЯТТЯ ДВАДЦЯТЬ ТРЕТЄ 1. Синтаксичні структури у діловому мовленні У діловому мовленні складне речення, як і просте, обслуговує потреби мовного спілкування (як усного, так і писемного). Різні типи синтаксичних структур дають надзвичайно багаті можливості для якнайточнішого вираження змісту ділових паперів та передані різноманітних логічних відношень. Складні синтаксичні структури відрізняються від простих речень своєю будовою: членами простого речення є […]...