Мова ділових паперів – Кацавець Г. М. – 5. Ступені порівняння прикметників
Прикметник – це частина мови, що виражає ознаку предмета і відповідає на питання який? яка? яке? чий? чия? чиє? Прикметники змінюються за родами, числами, відмінками; виражають не процесуальні ознаки, властивості та відношення між предметами і явищами: якість (свіжийхліб, твердий грунт, м ‘яка груша); розмір (велике поле, широка дорога, маленький будиночок); смак (кисло-солодка слива, солодка ягода); матеріал, з якого зроблений предмет (фарфорова чашка, дерев яні двері, скляний посуд); колір (жовто-блакитний прапор, фіолетові квіти, зелена трава); приналежність (наша фірма, мої акції, банківськіавтомобілі); зовнішні ознаки (білява дівчина, весеїа людина, стрункий хлопець): внутрішні властивості (перспективна ідея, ділова людина); часові відношення (вечірній автобус, пізній час); просторові відношення (останній ряд, правий берег, ліва обочина).
4. Розряди прикметників
За лексичним значенням та граматичними властивостями прикметники поділяються на три групи:
Якісні – називають ознаки, властиві предмету більшою або меншою мірою: холодніш – холодніший – найхолодніший, широкий
– ширший – найширший, солодкий – солодший – присолодити, чистий – чистіший – найчистіший;
Відносні – називають ознаки предмета за його відношенням до інших предметів, дій. обставин: телефонний дзвінок, дитячі книжки, осінні вітри, весняні дощі, завтрашній день, дерев яний будинок:
Присвійні – вказують на приналежність предмета людині (рідше – тварині) і відповідають на питання чий? чия? чиє?: братів автомобіль, Шевченкова поезія, батькова ферма, сестрина дача, материна вишиванка, лисяча нора, лепече гніздо.
5. Ступені порівняння прикметників
Якісні прикметники мають два ступені порівняння: вищий і найвищий.
Виший ступінь порівняння вказує, що ознака властива одній людині чи одному предмету більшою мірою, ніж іншим: красивіший, молодший, більший, гостріший, кращий, світліший, весегіший, мудріший, суворіший, легший, добріший.
Виший ступінь утворюється від основи чи кореня прикметника за допомогою суфіксів – ш-, – іні-: дов-ш-ий, корот-ш-иіі, дешев-ш-ий, чорнчш-ий, темн-іш-ий. ніжн-іш-ий. При цьому в основі чи корені втрачаються суфікси – к-, – ок-, – ек – перед суфіксом – ш – (тонкий – тонший: глибокий – глибший; даіекий – дальший). Перед суфіксом – іш – суфікси – к-,-ок-, – ек – зберігаються (чіткий-чіткіший, стрункий – стрункіший).
Найвищий ступінь порівняння вказує на найвищу міру вияву ознаки предмета й утворюється додаванням до вищого ступеня префікса най-: найближчий, найдорожчий, найкрасивіший, найвеселіший, найцінніший. Форма найвищого ступеня може підсилюватися частками як, що, які з прикметниками пишуться разом: якнайбільший, якнайменший, якнайкращий, щонайзручніший. щонайдорожчий.
Аналітичні форми вищого ступеня прикметників утворюються за допомогою слів більш, менш (менш зручний, більш здібний), найвищого – додаванням до форми звичайного ступеня слова найбільш (найбільш приємний, найбільш веселий). Вони характерні для ділового мовлення.
Прикметники вищого і найвищого ступенів відмінюються за родами, числами і відмінками.
6. Повні і короткі форми прикметників
В українській мові прикметники мають повну (відмінювану) і коротку (невідмінювану)форми.
Прикметники, які мають закінчення в усіх відмінках, називаються повними: залізний, срібний; залізного, срібного; залізному, срібному і т. д.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)