Home ⇒ 👍Мова ділових паперів - Кацавець Г. М ⇒ Мова ділових паперів – Кацавець Г. М. – 4. Правопис закінчень іменників, власних і загальних імен у кличному відмінку та звертаннях

Мова ділових паперів – Кацавець Г. М. – 4. Правопис закінчень іменників, власних і загальних імен у кличному відмінку та звертаннях

1, Іменники чоловічого й жіночого роду І та II відмін мають в однині кличний відмінок.

Іменники чоловічого роду II відміни в кличному відмінку закінчуються на – у (-ю), – е.

Іменники твердої групи з суфіксами – як, – ок, – к(о) та деякі іменники мішаної групи з основою на шиплячий приголосний (крім ж) мають закінчення – у. Наприклад: батьку, хлопчику, провіднику, Іваненку, дядьку, синку.

Іменники м’якої групи мають закінчення – ю. Наприклад: лікарю, токарю, вчителю, кобзарю, місяцю, водію. Костю, Юрію.

Безсуфіксні іменники твердої групи та іменники м’якої групи з суфіксом – ець, а також окремі іменники мішаної групи (це власні назви з основою на ж, ч, ш, дж і загальні з основою на р, ж) мають закінчення – е. Наприклад: друже, молодче, хлопче, Іване, Вікторе, інженере, адвокате.

Іменники чоловічого й жіночого роду І відміни та зрідка іменники жіночого роду ПІ відміни в кличному відмінку закінчуються на – о, – е (-є)” – ю.

Іменники І відміни твердої групи мають закінчення – о. Наприклад: сестро, мамо, дочко, подруго, дівчино, Людмило, Микаю.

Іменники І відміни м’якої та мішаної груп, а також іменники III відміни мають закінчення *е (-є). Наприклад: земле, мріє, надіс, радосте, воле, Маріє, Софіє.

Іменники І відміни м’якої групи, що означають жіночі і чоловічі пестливі імена або загальні назви, мають закінчення – ю. Наприклад: матусю, доню, бабусю, дідусю, Галю, Олю, Лесю.

2. У звертаннях, що складаються з двох власних імен (імені та по батькові), обидва слова мають закінчення кличного відмінка: Романе Романовичу, Іване Миколайовичу, Миколо Артемовичу, Маріє Семенівно, Ганно Василівно.

У звертаннях, що складаються з двох загальних назв в однині, кличний відмінок мають обидва слова: пане бригадире, пане агрономе, пат полковнику, пане директоре, пане лікарю, пане господарю.

У звертаннях, що складаються із загальної назви та прізвища, кличний відмінок має лише загальна назва. Прізвище виступає тут у формі називного відмінка: пане Шевчук, пані Шевчук, пане Андрієнко, пані Андрієнко. пане Яковенко. пані Яковенко.

У звертаннях, що складаються із загальної назви і власного імені, кличний відмінок має як загальне слово, так і власне ім’я: брате Іване, друже Ярославе, пане Андрію, сестро Марино.

5. Вибір слова

Суттєвою вадою усного мовлення часто буває бідний словниковий запас. Мовець може говорити багато, але використовувати одні й ті самі слова чи словосполучення. Часто виступаючий орієнтується лише на писемний стиль, тобто послуговується книжними словами. На жаль, не кожен доречно може вживати крилаті слова і вирази. Іноді мовець у свій виступ уводить фразеологізми, але вони не завжди доречні серед канцеляризмів. Ознака низької мовної культури – вживання тавтологічних словосполучень.

Компетентний мовець повинен говорити просто, зрозумілою слухачам мовою, уникати складної термінології, іншомовних слів. Якщо ж вживання термінів є необхідним, то поряд з ними слід подавати пояснення їх значень, добирати синоніми, користуватися порівняннями з образними засобами. Робити це треба ненав’язливо й коректно.

В усному діловому мовленні трапляється вживання деяких усталених слів у неточному значенні. Щоб виступ мовця був милозвучним, не втратив точності, цілеспрямованості, подаємо до деяких загальновживаних слів відповідники, які можна використовувати під час усного виступу.

Авторитет – повага, пошана, престиж, вага

Аргумент – підстава, мотив, обгрунтування, доказ

Будувати – споруджувати, мурувати, ставити

Бурхливий – буремний, буряний, несамовитий,

Шалений, палкий Вимагати – ставити вимогу, домагатися

Висловлювати – виражати, виявляти, відбивати,

Передавати

Відвертий – щирий, прямий, неприхований,

Очевидний, явний, безсумнівний, щиросердечний Гілка – галузка, вітка, віта, гілляка

Гомін – гамір, галас, шелест, шум, розголос

Дефект – брак, упущення, недоробка, вада, хиба,

Недолік, пошкодження Документи – ділові папери, папери, джерела,

Першоджерела Доручати – покладати, зобов’язувати

Думка o твердження, ідея, задум

Економія – ощадливість, заощадження

Експеримент – дослід, спроба

Екстрений – терміновий, спішний, негайний

Енергійний – активний, працьовитий, наполегливий,

Рішучий, діяльний Жвавий – моторний, рухливий, шпаркий, швидкий,

Прудкий, баский Завдання – мета, призначення, перспектива

Завірити – запевнити, гаранту вати, дати слово

Заспокоювати – угамовувати, утихомирювати, утишувати

Застосовувати – використовувати, запроваджувати

Затамувати – придушити, подавити, пригнітити,

Пригнобити, заглушити, стримати,

Угамувати, побороти Збільшити – підвищити, підняти, примножити,

Посилити

Зв’язати – сполучити, поєднати, сплести

Здійснювати – чинити, робити, проводити, вершити,

Складати, укладати, виконувати, коїти Здобути – оволодіти, опанувати, охопити

Змовлятися – домовлятися, умовлятися, порозумітися

Ідентичний – тотожний, рівнозначний, однаковий

Компенсація – відшкодування, оплата, покриття

Крихкий – тендітний, ламкий, ломкий, слабкий

Лаконічний – стислий, короткий, небагатослівний

Ланцюг – низка, сплетення, сплетіння, кайдани,

Пута

Ліквідувати – скасувати, припинити, знищити,

Викоренити

Мешкати – жити, мати притулок, тулитися

Неясний – невиразний, непевний, туманний

Основний – головний, найважливіший.

Найактуальніший, першорядний,

Першочерговий

Осягнути – охопити, оточити, огорнути, обгорнути,

Обхопити, обняти, обійняти, збагнути Охороняти – вартувати, стерегти, оберігати

Ощадливий – розважливий, розважний, обачливий,

Обачний

Пам’ять – спогад, спомин, згадка

Період – етап, епоха, ера, час, пора, вік, проміжок

Часу

Повага – пошана, шана, шаноба, поважання

Повідомити – оповістити, проінформувати, довести до

Відома

Повідомлення – інформація, новина, звістка

Погляд – переконання, думка, гадка

Порівнювати – зіставляти, співвідносити, проводити

Аналогію

Пояснити – з’ясувати, вияснити

Правильний – надійний, певний, несхибний, нехибний

Пріоритет – перевага, першість, переважне право

Рвати – виривати, шарпати, смикати, дерти,

Шматувати, підривати Реалізація ” виконання, здійснення, втілення,

Проведення

Реальний – дійсний, справжній, існуючий, можливий

Для виконання

Ремонт – лагодження, усунення недоліків,

Виправлення пошкоджень

Різкий – пронизливий, гострий, шпаркий

Рішення – вирішення, розв’язання, розв’язок, ухвала,

Постанова, вирок, присуд

Рішучий – відважний, зважливий, категоричний,

Вирішальний

Розбіжність – незгода, незлагода, нелад

Розкрити – розпакувати, розпечатати, виявити.

Викрити, показати Розрахунок – сподівання, намір, вигода, інтерес, рація,

Ощадливість

Росток – паросток, кільчик, живець

Рушати – прямувати, простувати, кидатися,

Пориватися, летіти, линути, ринути.

Мчати, направлятися, підійматися.

Прориватися, подаватися,

Спрямовуватися, скеровуватися Сильний – дужий, міцний, могутній, потужний,

Великий

Симптом – ознака, риса, прояв, знак

Співдружність – дружба, згода, товариство

Спритний – тямущий, кмітливий, догадливий

Старанність – пильність, ретельність, завзяття,

Запопадливість

Стимул – поштовх, причина, рушійна сила, імпульс,

Заохочення

Стійкий – сталий, усталений, тривалий, тривкий

Схвильований – збентежений, зворушений, збуджений,

Збурений, розхвильований, розбурханий Традиції – звичаї, звички, ідеї, норми, правила

Турбуватися – піклуватися, клопотатися, дбати

Улаштування – упорядкування, обладнання, справляння

Утішний – приємний, похвальний, схвальний,

Принадний

Цвітіння – квітування, процвітання, красування

Чекати – очікувати, ждати, дожидати, сподіватися

Чіткий – певний, ясний, очевидний

Чуйний – чутливий, чулий, сприйнятливий

Щврий – душевний, сердечний, щиросердний

Щодня – щоденно, повсякденно

Якість – риса, властивість

Ящик. скриня, скринька (поштова), шухляда

Прочитайте висловлювання відомих людей

Учися подобатися… вдалим вибором слів і точною зміною голосу. Той, хто вміє приємно говорити, прихиляє своїх слухачів, і тому, коли прийде час спонукати їх до чогось доброго чи відхиляти від будь-чого злого, він матиме на них більший вплив (С. Пе. гчіко).

Одного неточного, невдало сказаного або хоча б погано вимовленого слова іноді досить, щоб зіпсувати враження (А. Міцкевич).

Хто говорить надто тихо, той справляє враження людини, яка не вірить у свої сили.

Той же, хто говорить надто голосно, сравляє враження агресивної людини (І. Томан).

Вміти правильно говорити… ще не заслуга, а не вміти – вже ганьба, тому, що правильне мовлення, по-моєму, не стільки достоїнство вправного оратора, скільки властивість кожного громадянина

(Цицерон).

Людина, обдарована великою душею, з деяким природним хистом говорити… ніколи не повинна боятися браку виразів (Фенелон).

Говоріть просто, але водночас виразно й вишукано

(77. Пороховщиков).

Стислість надає сили мові (О. Бен).