Мова ділових паперів – Кацавець Г. М. – 4. Апостроф
Апостроф (‘) вживається для позначення на письмі роздільної вимови губних приголосних та р і к (у прізвищах та іменах) перед наступними я, ю, є, ї. Апостроф не входить до алфавіту і на розміщення слів у словниках не впливає.
Апостроф ставиться:
А) після б, п, в* м, ф та р перед я, ю, є, ї, наприклад: п’ять, торф яний. здоров я. зв язок, сім ‘я, кур єр, подвір я;
Б) після к у власних назвах типу Лук ян та похідних від них: Лук’яненко, Лук’янчук, ЛуК*янівка
В) після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний перед я, ю, є, ї. наприклад: від “їзд, під їхати, з ‘єднати, роз яснити. об ‘єднати, трьох ярусний, nie яблука.
В українських словах апостроф не ставиться:
А) після губних приголосних б, п, в, їй, ф, коли перед ними стоїть інший приголосний (крім р), який належить до кореня слова: свято, дзвякнути, цвях (за винятком: верб ‘я, торф’яний). Якщо попередній приголосний належить до префікса, то апостроф ставиться: зв’язок, розв язка. зв ячити;
Б) після р у деяких словах: ряд, рясно, буря, крюк, гарячий;
В) після префіксів із кінцевим приголосним перед наступним і, е, а, о, у: безіменний, загітувати, зекономити, зокрема, зуміти.
Вправи:
1. Перепишіть слова, поставте замість крапок, де потрібно, апостроф:
Хлоп…та, св…то, полум…я, м…ята, бур…як, пір…я, від…ємник, пул…с, цв…ях, відв…язати, солом…яний, реп…яхи, солов…Ї, дерев…яний, кр…ючок, м…ята, дзв…якнути, кав…ярня
2. Перекладіть українською мовою. Истинные хлеборобы говорят, что счастье людское из земли
Растет. С первой борозды, проложенной трактором, начинается борьба за хлеб. Сколько человеческого труда требуется, чтобы вырастить хлеб (В. Сухомлинский).
3. Прочитайте слова, поясніть вживання апострофа. Складіть 10 речень з поданими словами (на вибір):
М’яч, м’який, об’їжджати, сором’язливий, м’ята, з’їзд, п’ять, дев’ять, сім’я, п’ятнадцять, подвір’я, в’яз, мавпячий, повітряний, львів’янин, дерев’яний, моряк, довір’я, свято, кам’яний, Лук’ян, морквяний, п’єса, п’єдестал, зоря, міжгір’я, з’явитися, буряк, священний, харків’янин, верхів’я, рядок. Мар’яна, пів’яблука, обов’язок, розпорядок, свяшеник, трав’янистий, слов’яни, р’ясла, з’ясувати, об’єднання
4. Прочитайте тексти. Визначте основну думку.
1. Мова є найбільш живий, найбільш різносторонній і міцний зв’язок, що з’єднує минулі, сучасні і прийдешні покоління народу в одне велике, історично живе ціле. Вона не тільки виражає собою життєвість народу, а й є власне саме це життя. Коли зникає народна мова – народу немає більше! (К. Уманський).
2. Що таке культура мови? Це володіння нормами літературної мови, вміння користуватися всіма її засобами залежно від умов спілкування, мети і змісту мовлення. Глибина мовної культури визначається не глибиною засвоєння норм, а глибиною оволодіння всіма багатствами літературної мови. Висока культура мови неможлива без високої загальної культури: можна навчитися говорити без грубих помилок у вимові, в наголошенні слів, навіть у доборі слів. Але якшо у людини інтелект спить, то у неї бідний словник, штамповані стереотипні фрази, убога уява й примітивне мислення {А. Коваїь).
5. Правопис префіксів
1. У префіксах роз-, без”, завжди пишеться з: безмежний, безкраїй, бездоганний, розмальований, розроблений, розписаний.
2. Перед глухими к, п, т, ф, хзавжди пишеться префікс с-: скласти, створити, спробувати, спресувати, схвалити, сфотографувати.
3. Важливо розрізняти префікси при-, пре-, прі-:
А) префікс при – вживається здебільшого в дієсловах із значенням наближення, приєднання, частковості дії, результату дії: прибув, прибіг, приніс, прийшов, прив ‘язав, прибудував, приєднав, пригвинтив, приклеїв, приклав;
Б) префікс пре – пишеться в словах на означення найвищого ступеня ознаки: прегарний, предобрий, премилий, пребідний, превеликий;
Префікс пре – можна замінити словом дуже: премудрий – дуже мудрий; превисокий – дуже високий; предобрий – дуже добрий;
В) префікс прі – вживається лише в словах: прізвище, прізвисько, прірва.
4. Префікси пред-, перед-, пере – пишуться завжди через е: пред’явити, представник, передмова, передбачення, перекласти, перестрибнути, перечитати, передати.
5. Префікси від-, під-, між – пишуться завжди через і: відзначити, відчинити, віднести, підкинути, підбадьорити, піддати, міжпланетний, міжбрів ‘я, міжміський, міжцеховий, міжнародний.
З – 6-954
6. Префікс ви – вживається при дієсловах, які вказують напрям дії зсередини: вибути, виділити, виїхати, вилетіти, винести, вивезти; а також надає дієслову значення завершеності означуваної ним дії: вичитати, вивчити, вигадати, вирішити. Вправи:
1. Поясніть правопис префіксів у наведених словах:
Розпитати, розквіт, скинути, сформувати, прибрати, придбати, принести, вибити, викласти, міжгалузевий, міжрайонний, пречудовий, підкласти, перелити, підбігти
2. На місці крапок поставте префікси: …буття, …гір’я, …пліччя, …континентальний, …обласний,
…брати, …звише. …крите, …ходити, …рва, …копати, …садибний, …варити, …’єднати, …доріжжя
3. Прочитайте текст. Визначте головну думку. Прокоментуйте правопис префіксів у словах.
… Ще тільки на сході біліє вузенька смужка світанку, а мама вже піклується з хлібом. Готує жерстяні форми, призначені для випікання хліба, відбирає краше листя із свіжої капусти (ох і смачний же хліб, спечений на капустяному листі!). І ось – найвідповідальніший момент: час хліб виробляти. Мама, підв’язана біленькою хустинкою, у чистому свіжому фартушку – місить діжу,* і, виплекані з тіста круглячки, розкладає у форми, змашені олією, решту – на листя з капусти. Тісто у формах підходить, виповнюється.
… Запах печеного хліба наповнює хату й подвір’я, підзолочене сонячним промінням, котиться селом. Неповторний незрівнянний запах хліба; безцінний дар небес і землі: нелегкий виріб невтомних, натруджених працею, маминих рук.
Ось хліб уже спікся. Його повільно витягають з печі дерев’яною лопатою, акуратно, шоб не обдавлювався, розкладають на покутті (найпочесніше місце у сільській хаті), прикривають полотняним рушником. І за декілька хвилин – хліб подають на стіл: високий, білий, пухкий, запашний, гарячий… Відламуємо кусочок за кусочком, пробуємо – і смачнішого нічого у світі немає, ніж домашній мамин хліб, спечений з великою шаною і любов’ю.
Скуштувавши хліб, вклоняємось і кажемо: “Слава Богу, хліб удався!”” (Г. Кацавець).
6. Пароніми в діловому мовленні
Пароніми – слова, а також фразеологічні одиниці й синтаксичні конструкції, подібні за звучанням, але різні за значенням. Часто вони мають один корінь, а відрізняються лише суфіксом, префіксом, закінченням, наявністю чи відсутністю частки – ся.
Незначна різниця у вимові паронімів спричиняє труднощі у їх засвоєнні, призводить до помилок, зокрема до неправильної заміни одного слова іншим. Тому треба особливо уважно стежити за вживанням малознайомих слів і завжди звертатися до відповідних словників, щоб уточнити значення, правопис та вимову потрібного слова.
Порівняймо значення паронімів:
Абонент. Абонемент
Абонент – той, хто користується абонементом. Абонемент – документ про право користування чимось.
Адрес. Адреса.
Адрес – письмове привітання на честь ювілею тощо. Адреса – напис на конверті, бандеролі, поштовому переказі, місце проживання чи перебування особи або місцезнаходження установи.
Адресат. Адресант
Адресат – той, кому пишуть Адресант – той, хто пише
Акціонерний. Акціонерський
Акціонерний – заснований на акціях
Акціонерський – належить або властивий акціонерам
Виборний. Виборчий.
Виборний – вживається, коли йдеться про виборну посаду.
Виборчий – пов’язане з виборами, з місцем, де відбуваються вибори, з правовими нормами виборів. Наприклад: виборча кампанія, виборче право, виборчий бюлетень.
Виключно. Винятково. _
Штатно, тобто л и ш е, т і л ь к и (виключно для стврооїтниш
Комерційних банків).
Винятково вживається у значенні дуже, особливо, надзвичайно (товарна біржа має винятково важливе значення).
Вихований. Виховний
Вихований – має моральні принципи і навички. Виховний – стосується виховання
Дипломат. Дипломант. Дипломник.
Дипломат – посадова особа, яка займається дипломатичною діяльністю.
Дипломант – особа, відзначена почесним дипломом за видатні успіхи в якій-небудь галузі.
Дипломник – автор дипломної роботи, підготовленої у вищому навчальному закладі чи коледжі.
Дільниця. Ділянка.
Дільниця – це адміністративно-самостійний об’єкт або виробничий вузол на будівництві, підприємстві, залізниці, шахті, а також виборча дільниця.
Дічянка – частина якої-небудь поверхні, земельної площі, галузі, сфера діяльності (садова ділянка, дослідна ділянка).
Додержувати. Додержуватися.
Додержувати, тобто виконувати щось точно, забезпечувати наявність чогось (додержувати слова, порядку).
Додержуватися – бути прихильником якихось думок, певних поглядів, переконань.
Ефектний. Ефективний
Ефектний – показний, виразний Ефективний – результативний
Особистий. Особовий.
Особистий-який належить певній особі, стосується окремої особи, виражає її індивідуальність (особистий підпис, особисте життя).
Особовий – який стосується людини взагалі. Вживається в усталених словосполученнях: особова справа, особовий склад військових з ‘єднань, навчальних закіадів.
У російській мові на позначення цих двох понять є лише один відповідник: личньїй.
Покажчик. Показник.
Покажчик – напис, стрілка, довідник. Показник – наочне вираження (у цифрах, графічно), наприклад: економічний показник, показник можливостей.