Мова ділових паперів – Кацавець Г. М. – 3. Безсполучникове складне речення
Безсполучниковими складними реченнями називаються такі речення, в яких окремі прості речення об’єднуються в одне ціле не сполучниками чи сполучними словами, а лише інтонацією.
Між реченнями у безсполучниковому складному на письмі ставляться кома, крапка з комою, двокрапка, тире. Наприклад: Пригріло сонечко, обсохла земля, потягла орача в поле (М. Коцюбинський); Сонце підбилося високо вгору; надворі стаю душно (І. Нечуй-Левицький); Грім гримить – хліб буде родить (нар. тв.).
КОМА
Якщо частини безсполучникового складного речення вказують на одночасність або часову послідовність явищ, подій тощо, між ними ставиться кома. Наприклад: Мороз притискує, зривається північний вітер, мете сніг через рейки (О. Десняк); Минають дні, минає літо, настала осінь (Т. Шевченко): Дзюрчачи десятки фонтанів, лящали та щебетали всілякі птахи у клітках попід піддашшям, свистів стругом бондар (М. Коцюбинський).
КРАПКА З КОМОЮ Якщо частини безсполучникового складного речення менше пов’язані між собою за змістом чи дуже поширені, або в середині їх є вже розділові знаки, то між ними ставиться крапка з комою. Наприклад: Веселому жартівливому меншому братові хотілося говорити; старший знехотя кидав йому по кілька слів (І. Нечуй-Левицький); Сонце гріє, вітер віє з поля на долину; над водою гне з вербою червону калину (Т. Шевченко); Темная діброва стихла і мовчить; листя пожовтіле з дерева летить (Я. Щоголів).
ДВОКРАПКА
Двокрапка ставиться між реченнями, що входять до безсполучникового складного речення:
– якщо друге речення вказує на підставу, причину того, про що мовиться у першому: Мир у світі таки буде; його хочуть усі люди (нар. тв.);
– якщо друге речення розкриває зміст першого в цілому або якогось із його членів: Ти знаєш приказку: перш ніж запалає вогонь, мусить вибухнути сірий дим (М. Коцюбинський): В осінній час сім погоду нас: сіє, віє. туманіє, шумить, мете, гуде і зверху йде (нар. тв.);
– якщо друге речення доповнює перше загалом або якийсь з його членів (частіше присудок): / досі сниться: під горою, між вербами та над водою, біленька хаточка стоїть (Т. Шевченко); Бачу здачеку: хвиля іскриста грає вільно по синьому морі (Леся Українка): Йдемо вулицею і ще з другого кінця побачили: в хаті світиться (Д. Луценко).
ТИРЕ
Тире між реченнями, що входять у безсполучникове складне речення, ставиться:
– коли йдеться про швидку зміну подій або несподіваний наслідок: Дивлюся – аж світає, край неба палає (Т. Шевченко); Заговорив гуморист – зал вибухнув від сміху (газ.);
– коли зміст одного речення протиставляється змісту другого: Стоїш високо – не будь гордим, стоїш низько – не гнися (нар. тв.); На небі сонце – серед нив я (М. Коцюбинський);
– коли зміст першого речення порівнюється із змістом другого: Посієш вчасно – вродить рясно (нар. тв.); Здобудеш освіту – побачиш більше світу (нар. тв.);
– коли в другій частині речення вказується на наслідок або висновок з того, про що мовиться у першому: Защебетав соловейко – пішла луна гаєм (Т. Шевченко); Слово до слова – зложиться мова (нар. тв.).
4. Графічні скорочення
Графічні скорочення вимовляються повністю і скорочуються лише на письмі. Графічні скорочення (крім стандартних скорочень, що означають метричні міри: м – метр, мм – міліметр, см-сантиметр) пишуться з крапками на місці скорочення. Зберігається написання великих та малих літер, дефісів, наприклад: півн.-сх. (північно-східний), Півн.-Крим. канал (Північно-Кримський канал).
Не скорочуються слова на голосну, якщо вона не початкова в слові, і та ь. Наприклад, слово: український скорочується укр., у країн., українськ.
При збігу двох однакових приголосних скорочення робимо після першого приголосного: змін, робота; відмін, навчання.
За збігом двох і більше різних приголосних скорочення можна робити як після першого, так і після останнього приголосного: мід., мідн. (мідний); висот, висоти, (висотний).
До найпоширеніших загальноприйнятих скорочень належать такі:
Акал. | – академік | Обл. | – область |
Вид. | – видання | 03. | – озеро |
Див. | – дивись | Пор. | – порівняй, порівняйте |
Док. | – доцент | Проф. | – професор |
Іт. д. | – і так далі | Р. | – рік, річка |
І под. | – і подібне | Рр. | – роки |
Та ін. | – та інше | С. | – село, сторінка |
Напр. | – наприклад | CT. | – станція, сторіччя |
Н. е. | – нашої ери | Т. | – том |
0. | – острів | TT” | – томи |
СЛОВНИК СКОРОЧЕНЬ
А – ампер
АБХ o антена біжучої хвилі
AB o адміністративний відділ
АВК – автоматизований вимірювальний комплекс
АВН – апарат високої напруги
АВТ – автоматичний вимикач телевізорів
АГУ – адміністративно-господарське управління
АПФ – агропромислове формування
АРМ – автоматизоване робоче місце
ВП – виробничий процес
ЕК – енергетичний комплекс
ЕКМ – електронна керуюча машина
ЕКОМ – електронна клавішна обчислювальна машина
ЕМП – електромагнітне поле
ЕО – електрообладнання
ЕС – електрична станція
ЕУ – енергетична установка
ЕЯМ – електроягодозбиральна машина
ЄВМ – єдина високовольтна мережа
ЗЕС – залізнична електростанція
ЗРЗ – загроза радіоактивного зараження
КВ – кут вітру
КВС – компресорна водолазна станція
КВС – контрольно-вимірювальна система
КВт – кіловат
КВт. гол – кіловат-година
К° – компанія (товариство, об’єднання)
Ко – компанія (в описі каталогів)
ЛДК – лісопильно-деревообробний комбінат
ЛПЕ – лінійна передача енергії
М – молекулярна вага
М. – масштаб
М – метро
Мм – міліметр
НТІ – науково-технічна інформація
НЧП – нормативна чиста продукція
Од. вим. – одиниця виміру
ОЦ – обчислювальний центр
Оц. – оцінка
ПБ – патентне бюро
ПВП – промислово-виробничий персонал
ПТБ – правила технічної безпеки
ТВН – техніка високих напруг
ТЕ! – техніко-економічна інформація
ТО – технічна обробка
ТО – технічне обслуговування (автомобіля)
УПК – управління підготовки кадрів
ФВ – фінансовий відділ
ФУ – фінансове управління
Прочитайте висловлювання відомих людей
У світі немає такої мови, що не мала б у своєму словникові чужих слів. Справа тільки в тому, щоб не вживати їх непотрібно (І. Огієнко).
Українська мова… це не мова простолюду, як твердять московські невігласи, а мова цілої нації… чиє місце на право самостійного розвитку в ряду цивілізованих народів уже завойоване й не може бути зайняте ніким іншим (М. Драгоманов).
Любов до рідної мови – найприродніше і найглибинніше духовне начало людського життя (Д Павличко).
(1 votes, average: 5,00 out of 5)