Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті – Гаркуша Н. М. – 5.3. Форми реалізації управлінських рішень
До форм реалізації управлінських рішень належать: розпорядження, ділова бесіда, переконання, роз’яснення, примушення, повчання, повідомлення, особистий приклад, навчання, порада, ділова гра, нарада, засідання, звіт, ділове слово.
Розпорядження – офіційне сповіщення будь-якого посадовця про обов’язкове виконання приведеного рішення у встановлений термін.
Ділова бесіда – спеціально організована керівником зустріч з підлеглими, групою підлеглих або запрошеними фахівцями для обміну думками про заздалегідь обумовлену тему, актуальну для компанії.
Переконання – ділова бесіда, що проводиться керівником з метою домогтися від підлеглих необхідних твердих поглядів або понять за змістом управлінського рішення для його виконання (наприклад, переконання в необхідності дотримання техніки безпеки, сучасних інформаційних технологій і т. ін.).
Роз’яснення – ділова бесіда, що проводиться керівником з метою пояснити, зробити більш зрозумілими сутність і зміст управлінського рішення.
Примушення – ділова бесіда, що проводиться керівником з метою примусити працівника свідомо виконати управлінське рішення шляхом загроз про санкції або обіцянкою підвищеної винагороди.
Повчання – ділова бесіда, що проводиться керівником з метою навчити, передати досвід, сформувати навички для подальшого виконання управлінського рішення.
Повідомлення – ділова бесіда, що проводиться керівником з метою передачі додаткової інформації, необхідної для виконання управлінського рішення.
Особистий приклад – дії керівника в середовищі підлеглих за наперед підготовленим сценарієм для розвитку у них ефекту наслідування авторитета в техніці виконання управлінського рішення.
Навчання – ділова бесіда, що проводиться керівником або фахівцем з метою надання нових знань або інформації для виконання управлінського рішення.
Порада – ділова бесіда, що проводиться керівником з метою поділитися власними поглядами з виконання управлінського рішення. Порада не є обов’язковою для виконання підлеглими.
Ділова гра (тренінг) – спеціально організована інтенсивна діяльність працівників з розробки і реалізації управлінських рішень на основі імітаційних моделей реальних процесів. У процесі ділової гри закріплюються навички реалізації управлінських рішень шляхом багатократного повторення однотипних ситуацій, методів і технологій реалізації управлінських рішень.
Нарада – ділові колективні бесіди, що проводяться керівником з метою оперативного доведення до підлеглих конкретних завдань, використання колективного розуму, обміну інформацією і накопиченим досвідом для виконання важливих управлінських рішень.
Засідання – вузькопрофесійні наради для вирішення переважно організаційних питань (наприклад, засідання профкому, засідання президії і т. ін.).
Звіт – рішення фахівця про результати індивідуальної або колективної роботи з виконання управлінського рішення. Він може бути письмовим і усним.
Ділове слово – тверде рішення керівника, дане підлеглому в усній формі, підкріплене авторитетом керівника як серед підлеглих, так і серед вищого керівництва.
Співвідношення форм розробки і реалізації управлінського рішення подається на рис. 5.2.
Управлінські рішення можуть бути оформлені письмово у формі документа, на електронних носіях або передані вербальним шляхом (наприклад, усне розпорядження).
Як приклад розглянемо одну форму реалізації управлінського рішення – ділову бесіду. В ній беруть участь з одного боку керівник або команда фахівців, а з другого – потенційний виконавець або група виконавців. Ділова бесіда включає шість етапів:
Рис. 5.2. Взаємозв’язок форм розробки і реалізації управлінських рішень
1) створення взаємно цікавої обстановки бесіди;
2) узгодження основних цільових установок майбутнього завдання;
3) ознайомлення виконавців з необхідною інформацією;
4) обгрунтування завдання і аргументація незрозумілих положень;
5) коректування завдання з урахуванням пропозицій виконавця;
6) ухвалення остаточного рішення.
Для ефективного проведення ділової бесіди Д. Карнегі, наприклад, рекомендує дотримуватися таких принципів:
O уважно вислуховуйте співбесідника до кінця – це не тільки знак уваги, а й професійна необхідність;
O уникайте непорозумінь і невірних тлумачень;
O положення має бути зрозумілим, наочним, систематизованим, стислим, простим;
O поважайте особу співбесідника;
O будьте ввічливими, доброзичливими, дипломатичними;
O будь-якими способами намагайтеся полегшити співбесіднику прийняття ваших пропозицій як ненав’язливих йому.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)