Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті – Гаркуша Н. М. – 1.1. Сутність і поняття управлінського рішення
Успіх підприємницької діяльності значною мірою залежить від економічного обгрунтування управлінських рішень, що генеруються керівництвом підприємства, чого на практиці дуже часто бракує. Пояснюється це, на наш погляд, насамперед тим, що керівники більше покладаються на свої організаторські здібності, інтуїцію і досвід, ніж на сучасні методи ухвалення оптимальних управлінських рішень, адекватних ринковій економіці. Нині техніка і технології змінюються настільки швидко, що досвід просто не встигає нагромаджуватися, тому спиратися тільки на нього дуже ризиковано. Крім того, часто йдеться про унікальні заходи, що проводяться вперше, “досвід” у таких випадках “мовчить”, а “інтуїція” легко може обманути, якщо не буде підтверджена розрахунками. У сучасних умовах важливим аспектом управлінської діяльності стають наукові методи, що дають змогу наперед оцінити наслідки кожного рішення, відкинути неприпустимі варіанти і рекомендувати найбільш вдалі, встановити, чи достатньо наявної інформації для правильного вибору рішення, а якщо ні – яку інформацію потрібно отримати додатково. Необхідність і корисність вивчення основних прийомів та підходів до прийняття управлінських рішень є важливим елементом економічної системи. Без цього не можливе ефективне управління підприємством.
Ринкова економічна система потребує підготовки економічних кадрів, які б досконало розуміли закономірності ринкових відносин, могли швидко в них орієнтуватися, вміли підготувати обгрунтовані рекомендації щодо прийняття управлінських рішень. У нинішніх умовах постійно зростають вимоги до рівня знань майбутніх фахівців, котрі повинні аналітично мислити.
Пропонований посібник підготовлений відповідно до програми курсу “Моделі і методи прийняття рішень в аналізі та аудиті”. Він логічно поєднується з такими навчальними дисциплінами, як “Економічний аналіз”, “Інвестиційний аналіз”, “Статистика”, “Стратегічний аналіз”, “Економіка підприємства”, що вивчаються у вищій школі під час підготовки бухгалтерів-економістів. Метою вивчення цієї дисципліни є формування системи знань із бухгалтерського обліку, економічного аналізу та аудиту для підготовки проектів управлінських рішень.
Вивчення дисципліни починається з теоретичних основ прийняття управлінських рішень, викладених у перших п’яти розділах. Після опанування матеріалу, наведеного у першій частині посібника, студенти матимуть уявлення про сутність управлінського рішення та системного аналізу як методу ухвалення та обгрунтування рішень, етапи ухвалення і виконання рішень, програмно-цільове управління тощо.
У другій частині посібника викладено методи і моделі прийняття управлінських рішень. Застосування методів і моделей практично з усіх питань, висвітлених у цій частині посібника, проілюстроване конкретними прикладами.
Для оцінки та практичної апробації отриманих теоретичних знань наприкінці кожного розділу посібника подано контрольні запитання і завдання, тести для самоконтролю, а у другій частині – ще й типові задачі та задачі для самостійного розв’язання.
Використані в посібнику цифрові дані є умовними і не можуть бути використані як довідковий матеріал.
Частина І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ
Розділ 1. СУТНІСТЬ, ПРИНЦИПИ І ВИМОГИ ДО УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ
1.1. Сутність і поняття управлінського рішення
Системи, в яких приймаються рішення. Кожна людина щодня приймає або ухвалює певні рішення. Наприклад, студент вирішив виконати домашнє завдання за допомогою комп’ютера, лікар поставив діагноз хворій людині, директор провів нараду з начальниками цехів. У цілому всі рішення людина приймає в трьох системах: технічній, біологічній і соціальній.
Технічна система містить певну кількість устаткування, комп’ютерів, комплектуючих виробів, сировини і матеріалів. Тому набір можливих рішень у технічній системі обмежений, наслідки передбачувані. Технічні рішення формуються і реалізуються строго за алгоритмом. Наприклад, порядок здійснення ремонтних робіт на ядерних реакторах розписано у відповідних інструкціях, заняття студентів в університеті регламентовано розкладом. Якість та ефективність ухваленого і виконаного рішення в технічній системі залежать від професіоналізму людини, що формулює і реалізує це рішення. У технічній системі мало альтернатив рішень однієї і тієї самої проблеми, а часто рішення буває єдиним унаслідок обмеженості ресурсів. Тандем висококваліфікованих розробника і виконавця рішення може дати добрий результат. Так само, як і поганий виконавець може зіпсувати добре розроблене рішення.
Біологічна система включає флору і фауну планети. Для її збереження і розвитку людина також повинна приймати рішення. Це може стосуватися меліорації землі, лікування людей і тварин, формування сприятливих умов роботи і проживання тощо. За своєю структурою ця система більш різноманітна і менш передбачувана для людини, ніж технічна. Наприклад, багато захворювань людини мають однакові симптоми і лікарю важко поставити правильний діагноз. Проте набір рішень у біологічній системі також може бути обмежений і причиною тому є повільний еволюційний розвиток тваринного й рослинного світу. У зв’язку з цим у таких системах необхідно розробляти або знаходити декілька варіантів вирішення однієї і тієї самої проблеми і вибрати з них краще за певними ознаками.
Соціальна (суспільна) система характеризується наявністю людини в сукупності взаємопов’язаних елементів, щодо якої приймаються і реалізуються рішення. Характерними прикладами такої системи можуть бути держава, виробничий колектив, сім’я, неформальна організація і навіть одна людина (сама по собі). Соціальні системи перевершують біологічні за різноманітністю і кількістю проблем, що виникають. Це пояснюється тим, що головним об’єктом управління є людина, яка частково схожа з іншими людьми у своїх вчинках, сприйнятті інформації тощо, а частково – індивідуальна, оскільки кожен має свої погляди, звички, особливості в реагуванні на ситуації. Ця індивідуальність і становить великі труднощі під час розробки і реалізації рішень у соціальній системі.
Слід зазначити, що, як правило, рішення соціального характеру не можуть здійснюватися ізольовано від технічної і біологічної систем. Діяльність будь-якого керівника пов’язана з людьми. Тому однозначно в соціальній системі приймаються рішення, пов’язані з біологічною системою. При цьому під час реалізації більшої частини з них використовуються технічні засоби. Таким чином залучається і технічна система.
Важливою складовою соціальної системи є комерційні підприємства. Процес управління підприємствами складається з економічних рішень. Ці рішення виникають у процесі руху фінансових ресурсів, що забезпечують бізнес. Наприклад, прийняття людини на роботу приводить у майбутньому до серії виплат заробітної плати, продаж товарів у кредит – до появи документального зобов’язання покупця. Так само придбання нового устаткування для виробництва у кредит може привести до виникнення цілої низки фінансових зобов’язань, у той самий час успішні переговори з кредитором про відкриття кредитної лінії спричинять приплив капіталу в бізнес. Такі економічні рішення приймаються не кожен день і е головними для подальшого розвитку підприємства (це інвестиції в нове обладнання, одержання кредиту або введення у виробництво нового виду продукції тощо). Більшість економічних рішень є частиною повсякденного процесу управління всіма учасниками підприємства. Але загальним для всіх рішень є базовий принцип “економічного компромісу”, згідно з яким перед кожним рішенням необхідно постійно зважувати, аналізувати вигоди, що будуть отримані, і фінансові витрати.
Таким чином, враховуючи викладене вище, в соціальній системі доцільно розглядати три типи управлінських рішень: технічні (технологічні), біологічні та економічні (рис. 1.1).
(2 votes, average: 2,50 out of 5)