Home ⇒ 👍Міжнародний маркетинг - Барановська М. І ⇒ Міжнародний маркетинг – Барановська М. І. – 2.1.5. Які існують стратегії зменшення політичних ризиків?

Міжнародний маркетинг – Барановська М. І. – 2.1.5. Які існують стратегії зменшення політичних ризиків?

2.1. Політичне середовище міжнародного маркетингу

2.1.1. Чим визначено політичне середовище міжнародного маркетингу?

Жодна фірма не може ефективно здійснювати свою підприємницьку діяльність на зовнішніх ринках, не враховуючи політичне середовище, що склалося, в тій державі, в якій вона присутня. Крім того, вона повинна зважати на міжнародне політичне середовище.

Що стосується політичного середовища країни місцезнаходження фірми, то воно може обмежувати діяльність фірми на внутрішньому і зовнішніх ринках, або навпаки, політичне середовище може сприяти її зовнішньоекономічній діяльності. Так само політична ситуація в світі може бути як сприятливою, так і неприйнятною для здійснення фірмою діяльності в тій або іншій країні. У всіх випадках політичне середовище міжнародного маркетингу в кожній з країн, залежить від:

O політичної стабільності;

O участі в політичних блоках;

O наявності міждержавних угод;

O відносин країни місцезнаходження фірми з державами, в яких вона здійснює зовнішньоекономічну діяльність.

2.1.2. В чому полягає сутність поняття політична стабільність?

Політична стабільність країни є одним з основних чинників, що сприяє ефективній діяльності фірми на даному ринку. Відсутність політичної стабільності деколи виключає саму можливість виходу фірми на зарубіжний ринок.

Політична стабільність визначається стійкістю політичного режиму, що знаходить свій вираз в постійності соціального й економічного курсу держави. Такий курс залишається практично незмінним, якщо до влади приходить нова партія і формується новий уряд. В іншому разі можуть виникнути певні труднощі в роботі фірми на відповідному зарубіжному ринку, погіршають результати її підприємницької діяльності.

Останнє обумовлене так званими ризиками, що існують для фірми на зарубіжних ринках. Чим вище рівень політичної стабільності, тим нижча значущість таких ризиків. А це дає підставу фірмі використовувати більш різноманітні форми її присутності на зарубіжних ринках. Вона може здійснювати експорт, створювати спільні або власні підприємства, здійснювати інші види підприємницької діяльності.

Важливим чинником, що впливає на політичне середовище міжнародного маркетингу, є участь країни в окремих блоках і союзах. Якщо, наприклад, фірма належить одній з країн, яка є членом Євросоюзу, то це, безумовно, позначається на її політичному середовищі. Позначається на політичному середовищі фірми наявність даного союзу і тоді, коли фірма не належить жодній з країн Євросоюзу, проте здійснює в даному регіоні свою підприємницьку діяльність.

2.1.3. Як міждержавні угоди впливають на середовище міжнародного маркетингу?

На середовище міжнародного маркетингу значною мірою впливає існуючий рівень відносин, які склалися між країною місцезнаходження фірми і країнами, де вона здійснює свою підприємницьку діяльність. Маркетологам важливо знати, які угоди уклали країни, що їх цікавлять, які в цих країнах існують політичні партії, як вони впливають на політичне та економічне життя даних країн.

Якщо зовнішньоекономічна діяльність фірми розповсюджується на декілька регіонів, то необхідно досліджувати політичне середовище для кожного з них. Слід також враховувати існуючі політичні відносини між країною місцезнаходження фірми і країною, в якій вона здійснює підприємницьку діяльність, а також з країнами, що мають багатобічні угоди.

Розглядаючи політичні чинники і вказуючи їх вплив на економіку країн, слід враховувати, що стан економіки і рівень її розвитку у свою чергу роблять безпосередній вплив на політичну стабільність в окремих країнах, а отже, і на політичне середовище міжнародного маркетингу.

2.1.4. Яка послідовність дослідження політико-правового середовища?

Метою дослідження політико-правового середовища є визначення політичного ризику та розробка стратегії його зменшення. Для цього насамперед аналізуються політичне середовище та можливі дії країни, яка досліджується, а також власної країни До політичних факторів країни, яка досліджується можна віднести:

O політичний клімат;

O уряд;

O національний суверенітет;

O національну безпеку;

O національний добробут;

O національний престиж;

O групи тиску.

Дії уряду країни, що досліджується:

– неформальне втручання у бізнес;

– обмеження типу “купуй у своїх”;

– нетарифні бар’єри;

– субсидії;

– умови діяльності;

– бойкоти;

– конфіскації.

Слід також враховувати міжнародні правові та політичні фактори.

2.1.5. Які існують стратегії зменшення політичних ризиків?

Політичний ризик у міжнародній діяльності – можливість, вірогідність мати збитки внаслідок економічних дій уряду зарубіжної країни, зумовлених політичними цілями або непередбаченими політичними обставинами (революціями, страйками, війнами тощо) [21, с. 35].

Методи оцінки рівня політичного ризику:

– аналіз дій держави у минулому;

– аналіз точки зору експертів;

– побудова моделей, заснованих на вимірюванні нестабільності.

З метою запобігання збитків унаслідок дії політичних чинників фірми використовують різні стратегії зменшення політичного ризику. В період до інвестування задля мінімізації політичних ризиків використовують наступні шляхи:

– мінімізація інвестицій та місцеве запозичення;

– створення спільних підприємств;

– робота за управлінським контрактом;

– франчайзинг;

– вертикальна інтеграція;

– державне страхування;

– приватне страхування;

– гарантії приймаючої сторони.

Задля мінімізації політичного ризику в період після укладання контракту використовують наступні заходи:

– мінімізація інвестицій та місцевої власності;

– набуття статусу VIP (very important partner);

– маркетингова інтеграція;

– приватне страхування;

– міжнародні юридичні норми.

Міжнародний маркетинг – Барановська М. І. – 2.1.5. Які існують стратегії зменшення політичних ризиків?

« Міжнародний маркетинг – Барановська М. І. – 2.1.4. Яка послідовність дослідження політико-правового середовища?

Міжнародний маркетинг – Барановська М. І. – 2.2. Правове середовище міжнародного маркетингу »