Міжнародні валютно-кредитні відносини – Патика Н. І. – 9.4. Форми міжнародного кредиту

Міжнародний кредит – це надання у тимчасове користування грошово-матеріальних ресурсів одних країн іншим. На практиці він здійснюється шляхом надання валютних і товарних ресурсів на умовах поверненості та виплати процентів, переважно у вигляді позик.

Міжнародний кредит розглядається як сукупність кредитних відносин, що функціонують на міжнародному рівні, безпосередніми учасниками яких можуть бути міжнаціональні фінансово-кредитні інститути (МВФ, МБРР та ін.), уряди відповідних держав і окремі юридичні особи, включаючи кредитні організації. У відносинах за участю держав у цілому і міжнародних інститутів зокрема він завжди має грошову форму, а в зовнішньоторговельній діяльності – і товарну (як різновид комерційного кредиту імпортерові). Міжнародний кредит класифікується за декількома базовими ознаками:

– характером кредитів – міждержавний, приватний;

– формою – державний, банківський, комерційний;

– місцем у системі зовнішньої торгівлі – кредитування експорту, кредитування імпорту.

Характерною ознакою міжнародного кредиту є його додаткова правова або економічна захищеність у формі приватного страхування і державних гарантій.

Залежно від об’єктів кредитування міжнародні кредити поділяють на комерційні та фінансові.

Комерційний кредит – це первинна форма кредиту, в тому числі у зовнішній торгівлі, що називається також фірмовим кредитом або кредитом постачальника, де позикова операція поєднується з купівлею-продажем товару, а рух позикового капіталу – з рухом товарного капіталу. Головна мета цієї форми кредиту – прискорення процесу реалізації товарів, а отже, отримання прибутку.

Інструментом комерційного кредиту традиційно є вексель, що відображає фінансові зобов’язання позичальника стосовно кредитора. У сучасних умовах функції векселя часто виконує стандартний договір між постачальником і споживачем, що регламентує порядок оплати реалізованої продукції на умовах комерційного кредиту.

Комерційний кредит принципово відрізняється від банківського такими моментами:

– роль кредитора відіграють не спеціалізовані кредитно-фінансові організації, а будь-які юридичні особи, пов’язані з виробництвом або реалізацією товарів чи послуг; надається виключно в товарній формі; середня вартість комерційного кредиту завжди нижча від середньої ставки банківського процента на певний період часу;

– за юридичного оформлення угоди між кредитором і позичальником плата за цей кредит включається в ціну товару, а не визначається окремо, наприклад, через фіксований процент від базової суми.

У сучасних умовах на практиці застосовуються в основному три різновиди комерційного кредиту:

– кредит із фіксованим строком погашення;

– кредит із поверненням лише після фактичної реалізації позичальником поставлених на виплат товарів;

– кредитування за відкритим рахунком, коли постачання наступної партії товарів на умовах комерційного кредиту здійснюється до моменту погашення заборгованості за попереднім постачанням.

Фінансовий кредит – надання коштів у грошово-валютній формі: облігаційні позики, що розміщуються на міжнародному та національному ринках позикового капіталу за допомогою банків, можуть надаватися у валютах країни-кредитора та країни-боржника, а також у валютах третіх країн.

Залежно від того, хто є кредитором, розрізняють кредити приватні, урядові, кредити міжнародних і регіональних організацій, а також змішані.

Приватні кредити надають приватні фірми та банки. Вони у свою чергу поділяються на фірмові та банківські.

Урядові кредити (міжурядові, державні позики) надають урядові кредитні установи.

Кредити міжнародних і регіональних організацій можуть бути надані переважно через Міжнародний валютний фонд, структури Світового банку, Європейський банк реконструкцій і розвитку, регіональні банки розвитку та інші кредитно-фінансові інститути.

Змішані кредити – це кредити, в яких беруть участь приватні підприємства, компанії та відповідні державні органи.

За цільовим призначенням міжнародні кредити поділяються на виробничі та невиробничі.

До виробничих кредитів належать кредити, призначені для розвитку економіки країни, що їх одержує: для закупівлі промислового обладнання, матеріалів, ліцензій, ноу-хау, оплати виробничих послуг, забезпечення внутрішньо-торговельних операцій та інших господарських потреб.

Невиробничі кредити використовують для утримання державного апарату, закупівлі зброї, погашення зовнішньої заборгованості за раніше одержаними кредитами тощо.

Залежно від строків кредити поділяють на короткострокові (до 1 року); середньострокові (від 1 до 5 років); довгострокові (понад 5 років).

За умовами використання розрізняють кредити разові, які надаються на певну суму та погашаються у визначений строк, і поновлювальні, коли визначається ліміт кредиту і загальний строк користування ним, а погашена частина автоматично поновлюється.

За способом погашення кредити поділяються на пропорційні (погашення кредиту здійснюється рівними частинами протягом певного строку), прогресивні (суми погашення наростають) й одночасні (погашення кредиту здійснюється в один визначений строк).

Міжнародний кредит виконує низку важливих функцій; стимулює експорт товарів і послуг, створює сприятливі умови для розширення приватних іноземних інвестицій, є важливим знаряддям одержання прибутку міждержавних господарських зв’язків і поглиблення процесів міжнародної економічної інтеграції.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Міжнародні валютно-кредитні відносини – Патика Н. І. – 9.4. Форми міжнародного кредиту