Міжнародні валютно-кредитні відносини – Патика Н. І. – 12.2. Європейський банк реконструкції та розвитку

Ідея створення європейського банку для фінансування економічних реформ у країнах Східної Європи з метою їхнього переходу до ринкової економіки вперше була висловлена у жовтні 1989 р. президентом Франції Ф. Міттераном і знайшла широку підтримку серед європейських країн та інших держав світу.

Угоду про створення Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) було підписано 29 травня 1990 р., яка набула чинності 28 березня 1991 р. Угодою передбачалося встановлення тісних контактів ЄБРР зі Світовим банком і Міжнародним валютним фондом. Перше засідання Ради керуючих ЄБРР відбулося 15 квітня 1991 р.

Засновниками ЄБРР були 40 держав – усі європейські (крім Албанії), а також США, Канада, Мексика, Марокко, Єгипет, Ізраїль, Японія, Нова Зеландія, Австралія, Південна Корея – разом з двома інституціональними членами – Європейським Економічним Співтовариством (ЄЕС) і Європейським інвестиційним банком (ЄІБ). Правонаступниками СРСР, Чехословаччина та СФРЮ згодом стали держави СНД, Чехія і Словенія, Хорватія і Македонія. У зв’язку з об’єднанням Німеччини НДР припинила своє членство в ЄБРР. На сьогодні членами ЄБРР є 61 держава, які розділені на групи: група А – ЄЕС, держави – члени ЄЕС; група В – інші європейські держави (а також Ізраїль); група С – держави Центральної та Східної Європи; група И – неєвропейські держави (США і Японія).

ЄБРР має статус міжнародної фінансової організації з найвищим кредитним рейтингом (ААА). У штаб-квартирі ЄБРР (розташована у м. Лондон) працюють близько 900 працівників, у представництвах банку – 592.

ЄБРР поєднує риси:

1) міждержавної організації (членами ЄБРР є незалежні держави; відповідно до глави VIII Угоди ЄБРР має правосуб’єктність (повну правоздатність і дієздатність міжнародної організації); ЄБРР має право укладати міжнародні договори; співробітники банку, а також їхні родини мають дипломатичний імунітет і не несуть цивільної, кримінальної й іншої відповідальності; майно й активи ЄБРР звільнені від оподатковування, митних та інших податків і мають імунітет від огляду й обшуку, арешту, реквізиції, конфіскації, експропріації до набуття законної сили відповідним судовим рішенням);

2) інвестиційного банку (ЄБРР гарантує розміщення випуску цінних паперів підприємств у випадках, якщо інші методи фінансування є менш прийнятними; ЄБРР є генеральним інвестором у межах банківських, консорціумних чи синдикованих кредитів, крім того, він є консультантом і радником під час підготовки інвестиційних проектів; ЄБРР проводить також технічне сприяння за інвестиційними проектами);

3) комерційного банку (ЄБРР має право залучати фінансові кошти ЗІ світових фінансових ринків з наступним фінансуванням фінансово-кредитних та інших комерційних інститутів; передбачається статус ЄБРР як гаранта інвестиційних проектів і позик).

З моменту заснування у 1991 р. початковий капітал ЄБРР становив 10 млрд ЕКЮ, у 1996 р. його було збільшено до 20 млрд, а у 2009 р. – до 30 млрд євро. Країни-члени відповідно до встановлених квот передплачують акції Банку” причому обов’язковій сплаті підлягають 30 % акцій, решта 70 % – частина гарантійного капіталу, тобто акції, які повинні сплачуватися на вимогу Банку.

Квоти в капіталі ЄБРР розподіляються у таких пропорціях: 51 % – для країн – членів ЄС та його двох інститутів; 13,5 – для країн Центральної та Східної Європи; 11,3 – для інших європейських країн; 24,2 % – для неєвропейських країн.

Найбільші частки в капіталі ЄБРР мають США – 7 %; Німеччина, Франція, Італія, Велика Британія, Японія – по 6 %.

Планується, що капітал ЄБРР переглядатиметься кожні п’ять років, при цьому частка країн – членів ЄС разом з його інститутами не повинна бути нижче 50 % від загальної суми дозволеного до передплати капіталу. Це пояснюється бажанням не допустити, щоб США зайняли позиції лідерів у регіональному банку Європи.

До розпаду частка СРСР становила 6 % акцій. Після його розпаду питання розподілу часток між новими утвореними державами було вирішене таким чином: Росія отримала 4 % статутного капіталу; решта країн СНД – 2, держави Балтії – по 0,1 % з нерозподілених акцій.

Частка України у статутному капіталі ЄБРР становить 0,66 Уо1 (168,08 млн євро).

Під час голосування кількість голосів розподіляється відповідно до кількості акцій країн-членів у акціонерному капіталі Банку, на які вони підписались. Як і в інших міжнародних кредитно-фінансових організаціях, в ЄБРР під час прийняття рішень використовується система зваженого голосування, але при цьому не застосовується практика базових голосів.

Рішення приймаються простою більшістю голосів. У певних випадках може використовуватися прийняття рішень кваліфікованою більшістю. Кожна країна має у своєму розпорядженні тільки таку кількість голосів, яка відповідає кількості сплачених акцій.

Структура управління ЄБРР є триступеневою. До її складу входять: Рада керуючих, Директорат, президент та віце-президенти. Керуючими органами є Рада керуючих і Директорат.

Рада керуючих – вищий розпорядчий орган ЄБРР, в якому кожний член ЄБРР представлений керуючим та його заступником. Рада проводить щорічні збори, але, як і Директорат, має право скликати й інші засідання на вимогу не менше п’яти членів ЄБРР або членів, сумарна частка яких у статутному капіталі не менша чверті загальної кількості голосів. Дві третини керуючих становлять кворум на будь-якому засіданні Ради за умови, що така більшість представляє не менш як дві третіх загальної кількості голосів, на яку мають право члени ЄБРР. Вищий орган може повністю чи частково передавати свої повноваження Директорату за винятком принципових питань, таких як прийом нових членів, призупинення членства в ЄБРР, зміна розміру статутного капіталу, обрання директорів і президента Банку, питання статусу персоналу тощо. Рада керуючих має право давати вказівки Директорату з питань його діяльності й обирати президента Банку.

Директорат відповідає за загальне керівництво діяльністю Банку, готує матеріали до засідань Ради керуючих, визначає основні принципи політики банку згідно з позицією Ради (надання кредитів, гарантій, інвестицій, технічної допомоги), готує звіт, пропонує на розгляд щорічних зборів Ради річний баланс, ухвалює бюджет, призначає (за рекомендацією президента) віце-президентів і встановлює строк та обсяг їхніх повноважень. Директорат складається з 26 членів, 14 з яких представляють Бельгію, Велику Британію, Грецію, Данію, Ірландію, Іспанію, Італію, Люксембург, Нідерланди, Німеччину, Португалію, Францію, а також інститути – ЄС та ЄІБ, 12 – інших членів (чотири від країн ЦСЄ, чотири – від інших європейських країн і чотири – від неєвропейських країн). Кожен директор (який має трирічний мандат діяльності з можливістю переобрання) призначає свого заступника.

Президент має чотирирічний мандат діяльності з можливістю переобрання. Для виборів президента ЄБРР необхідна проста більшість голосів членів Ради керуючих, що становлять не менше половини загальної кількості голосів. Президент керує поточними справами згідно із вказівками Директорату і визначеними правилами, відповідає за організацію роботи Банку, а також очолює персонал. Він має право брати участь у засіданнях Ради керуючих і головує на засіданнях Директорату. За негласним правилом президентом ЄБРР може бути тільки європеєць.

За рекомендацією президента Директорат призначає одного чи кількох віце-президентів, а їх повноваження і функції визначає Директорат. За відсутності президента або внаслідок його неспроможності виконувати свої повноваження віце-президент має повноваження і виконує функції президента Банку.

Структурно персонал ЄБРР поділяється на функціональні департаменти (банківські операції, проектна експертиза, комунікації, персонал, адміністрація, фінансиста департамент головного економіста), чотири з яких очолюють віце-президенти.

Департамент банківських операцій має три відділи, що складаються з таких груп:

– 10 груп за країнами: 1) Азербайджан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан; 2) Балтійські держави, Білорусь; 3) Болгарія, Албанія, Македонія, Словенія; 4) Чехія, Словаччина; 5) Угорщина; 6) Казахстан, Узбекистан; 7) Польща; 8) Румунія, Молдова, Хорватія; 9) Російська Федерація; 10) Україна, Вірменія, Грузія;

– 13 груп за галузями і сферами діяльності: сільське господарство; освіта і професійна підготовка; енергетика; фінансові інститути; природні ресурси; ядерна безпека; приватизація; структурні реформи; власність; туризм; телекомунікації; транспорт; екологічна інфраструктура;

– групи з підтримки операцій.

Групи формуються зі спеціалістів з приватного і державного секторів країн – членів ЄБРР.

Департаментам надають консультативну підтримку групи експертів з окремих галузей та напрямів діяльності (сільське господарство, енергетика, приватизація, реструктуризація тощо). За діяльність Банку в країнах Центральної та Східної Європи відповідає віце-президент, який очолює департамент банківських операцій, що має два регіональні підвідділи: “південних країн” (Азербайджан, Албанія, Болгарія, Вірменія, Грузія, Македонія, Молдова, Румунія, Словенія, Таджикистан, Туркменістан, Хорватія, Угорщина, Узбекистан) та “північних країн” (Білорусь, Казахстан, Латвія, Литва, Польща, Росія, Словаччина, Чехія, Україна, Естонія).

У складі ЄБРР функціонує Консультативна рада з питань довкілля, до якої входять 17 відомих спеціалістів і яка має на меті надання консультативної та експертної допомоги під час прийняття і реалізації проектів.

Відповідно до установчих документів банк має такі цілі та функції:

– підтримка економічного розвитку і реконструкції країн Центральної та Східної Європи з метою сприяння переходу їх до відкритої ринкової економіки і приватного підприємництва;

– підтримка країн – отримувачів допомоги у проведенні структурних економічних реформ, включаючи усунення монополізму, децентралізацію і приватизацію з метою інтеграції їхніх економік у світову економічну систему;

– організація, модернізація і розширення виробничої, конкурентоспроможної, приватної підприємницької діяльності, передусім на малих і середніх підприємствах;

– сприяння інвестиціям у виробництво, а також у сферу послуг і фінансовий сектор та пов’язану з ними інфраструктуру;

– стимулювання ключових і економічно обгрунтованих проектів;

– надання технічної допомоги для підготовки, фінансування і реалізації проектів;

– стимулювання процесів формування і розвитку ринку капіталів; гарантування розміщення цінних паперів, що випускаються як підприємствами приватного сектору, так і державними підприємствами; спрощення доступу цих підприємств до внутрішніх і міжнародних ринків капіталу наданням гарантій та фінансових консультацій;

– фінансування приватних підприємств, а також підприємств, що приватизуються і роблять суттєвий внесок у розвиток приватного сектору;

– заохочення прямих іноземних інвестицій;

– сприяння екологічному розвиткові без негативних наслідків у довгостроковій перспективі1.

За рахунок інвестицій ЄБРР сприяє розвитку приватного сектору та інфраструктури, необхідної для його підтримки, а також зміцненню фінансових установ і правових систем. Банк стимулює співфінансування і прямі іноземні капіталовкладення з приватних та державних джерел, допомагає мобілізувати вітчизняний капітал, а також забезпечує технічне співробітництво у відповідних сферах. ЄБРР співпрацює з міжнародними фінансовими закладами та іншими міжнародними, а також національними організаціями. Основними формами фінансування ЄБРР є кредити, акціонерні вклади та гарантії.

У діяльності ЄБРР використовує такі форми операцій для підприємств із державною і приватною формами власності:

– надання кредитів на розвиток виробництва (у приватний сектор – 60 %, у державний – 40 %);

– фінансування і технічне забезпечення інвестиційних проектів (не більше 35 % від вартості інвестиційного проекту);

– гарантування розміщення цінних паперів;

– надання гарантій при запозиченні коштів на міжнародних фінансових ринках;

– розміщення ресурсів спеціальних фондів відповідно до угод.

ЄБРР не фінансує торгові фірми і проекти, не видає гарантій за експортними кредитами і не займається страхуванням. Найважливіші напрями кредитно-фінансової політики: фінансовий сектор, енергетика, телекомунікації, транспорт, сільське господарство, приватизація, екологія.

ЄБРР здійснює такі види фінансування:

– кредити для комерційних підприємств;

– кредити для проектів у галузі розвитку інфраструктури;

– інвестиції в статутні фонди підприємств, гарантії.

Процентна ставка за кредитами ЄБРР встановлюється з певною маржею над базовою ринковою ставкою (LIBOR). Для кредитів, які надаються під гарантію уряду країни-позичальника, ця ставка становить LIBOR +1 % (маржа Банку). Кредити надаються під плаваючу або фіксовану ставку, а також із застосуванням низки інструментів хеджування, якщо операції здійснюються на ринку цінних паперів. Для кредитів у приватній сфері обсяг маржі відображає як політичні ризики, притаманні певній країні, так і комерційні, а також відповідає кон’юнктурі ринку синдикованих кредитів.

Строк повернення кредиту становить 5-10 років залежно від умов проекту. За надання кредитів на реалізацію великих проектів розвитку інфраструктури строк погашення позики може бути до 15 років. Тривалість пільгового періоду, коли сплачується лише процентна ставка та плата за резервування коштів позики (так званий grace period), підлягає узгодженню, для великих проектів він сягає до 4 років.

Мандат ЄБРР – сприяння переходу до ринкової економіки на основі демократичного політичного розвитку. Вибір Банком проектів повинен відповідати трьом основним операційним принципам: проект має позитивно впливати на процес переходу (мати певний “системний” ефект), бути самоокупним і прибутковим та відповідати принципу додатковості (тобто ЄБРР не повинен витісняти своїм фінансуванням будь-які інші можливі джерела фінансування для функціонування інших комерційних банків)1. Останніми роками найважливішим став перший із зазначених принципів, тобто внесок проекту в системне перетворення економіки і сприяння налагодженню загальної економічно-соціальної ситуації в країні. У цьому випадку за відбору проектів старанно аналізують такі пріоритети, як створення ефективних ринків, зміцнення інституцій ринку, зокрема приватної власності, набуття навичок, поведінки та стандартів бізнесу, необхідних для функціонування нормальної ринкової економіки та створення сприятливого інвестиційного клімату в країні.

Щодо самоокупності проекту, то ЄБРР розробив досить жорсткий процес оцінки кредитних ризиків. Кожен проект і кожна країна одержують свій рейтинг, а після схвалення проекту кредитним комітетом і Радою директорів безперервно здійснюється моніторинг. Принцип додатковості реалізується двома шляхами: або банк надає фінансування клієнту, яке той не може отримати на аналогічних умовах, або участь Банку в проекті істотно впливає на подальше здійснення цього проекту.

Відповідно до основних цілей ЄБРР його кредитно-інвестиційна політика спрямована передусім на підйом і структурну перебудову країн Центральної і Східної Європи: на них припадає 15 % усіх прямих капіталовкладень у регіоні, переважна більшість яких надходить у приватний сектор. Діяльність ЄБРР у цьому напрямі досить різноманітна і перспективна. Вона включає надання кредитів на розвиток виробництва; інвестування в капітал; гарантоване розміщення цінних паперів; надання позик під реконструкцію і розвиток інфраструктури. Пріоритетними сферами кредитування є фінансовий сектор, енергетика, телекомунікації, транспорт і агробізнес.

Банк здійснює проектне фінансування банків, підприємств і компаній, вкладаючи засоби як у нові виробництва, так і в діючі фірми. Він також працює з державними компаніями з метою підтримки процесів приватизації структурної реорганізації у них, а також удосконалювання комунального господарства. ЄБРР використовує усталені тісні зв’язки з урядами країн регіону з метою реалізації курсу на створення сприятливих умов для підприємницької діяльності.

В усіх інвестиційних операціях ЄБРР має:

– сприяти становленню в країні повноцінної ринкової економіки, тобто забезпечувати ефект впливу на процес переходу;

– брати на себе ризики з метою сприяння приватним інвесторам, але при цьому не витісняючи їх з ринку;

– застосовувати раціональні принципи ведення банківської діяльності.

За допомогою інвестицій ЄБРР сприяє:

– проведенню структурних і галузевих реформ;

– розвитку конкуренції, приватизації та підприємництва;

– зміцненню фінансових організацій та правових систем;

– розвитку необхідної інфраструктури для підтримки приватного сектору;

– впровадженню системи корпоративного керування, що надійно працюватиме, у тому числі з метою розв’язання природоохоронних проблем.

Більшість співробітників ЄБРР – вихідці з приватного сектору, які поряд з досвідом роботи в конкретних галузях мають глибокі знання соціально-економічних і політичних умов, що сформувалися в кожній з країн. ЄБРР застосовує гнучкий підхід з урахуванням потреб приватних інвесторів. Його операції мають довгостроковий характер і він може брати на себе політичні ризики у кожній з галузей.

На відміну від статутів раніше створених міжнародних кредитно-фінансових організацій в установчих документах ЄБРР заявлена необхідність дотримання політичних вимог організації у разі надання з її боку допомоги. До загальних політичних вимог можна віднести стабільність політичних режимів, а також заборону на участь країни у воєнних діях і на використання наданих кредитів на військові цілі.

Кредитні ресурси ЄБРР формуються з власного (акціонерного) капіталу та позикових коштів, які разом утворюють звичайні ресурси, а також із спеціальних фондів. Зі звичайних ресурсів кошти надаються на ринкових умовах для здійснення рентабельних проектів розвитку. Спеціальні фонди призначені для пільгового кредитування малорентабельних галузей соціальної сфери та надання технічної допомоги.

Основним об’єктом кредитування ЄБРР є спільні підприємства. Фінансування здійснюється комерційним департаментом Банку, який приймає замовлення безпосередньо від комерційних підприємств або їхніх посередників. Прийняття рішення щодо конкретної пропозиції грунтується на повній оцінці комерційних переваг проекту і враховує схвалену Банком стратегію щодо конкретної країни та вплив на навколишнє середовище. Як правило, процес розгляду проекту триває два місяці з моменту отримання повної інформації про нього.

ЄБРР здійснює такі види фінансування:

– кредити для комерційних підприємств з максимальним строком близько 10 років;

– кредити для проектів у галузі розвитку інфраструктури з максимальним строком близько 15 років;

– інвестиції в статутні фонди підприємств;

– гарантії;

– участь у підписці і купівля боргових зобов’язань. Кредити банку комерційним підприємствам, включаючи

Кредити приватизованим державним, не обумовлені гарантіями урядів. Як правило, ЄБРР фінансує не більше 35 % загальних витрат позичальника, але при цьому він може допомогти відшукати партнерів на решту коштів.

Банк віддає перевагу спільному фінансуванню, яке буває різних варіантів:

– фінансування в узгоджених з партнерами пропорціях;

– паралельне фінансування (фінансування різних комплексів заходів);

– синдикування (кредитування іншими фінансовими інститутами за документацією Банку).

Фінансування проектів розвитку інфраструктури здійснює департамент розвитку, який зазвичай приймає заявки безпосередньо від урядових або державних органів, що відповідають за реалізацію проекту. Розглядають заявки відповідно до узгодженої стратегії Банку щодо кожної з країн, при цьому здійснюється фінансова, економічна, технічна експертиза, аналізується вплив на економічну ситуацію. Банк може фінансувати конкретні індивідуальні проекти і проекти, що входять до складу структурних і галузевих інвестиційних програм. ЄБРР обмежує свою діяльність у галузі розвитку інфраструктури обсягом і формами, оскільки головним завданням Банку є сприяння розвиткові приватного сектору, а інфраструктура, як правило, характеризується сильними позиціями держави у зв’язку з низькою рентабельністю об’єктів цієї сфери і водночас важливим значенням для економіки.

Банк надає технічну допомогу і консультує з питань підготовки, фінансування і реалізації більше ніж 100 проектів. Найпріорітетнішими напрямами є приватизація і структурні реформи; конверсія; розвиток фінансового сектору; сектори економіки; енергетика, включаючи безпеку АБО; сільське господарство; агробізнес; транспорт; туризм; телекомунікації; соціальна сфера; охорона довкілля. В межах технічної допомоги ЄБРР фінансує дослідницькі та пов’язані з проектами аналітичні роботи, надає консультативні послуги і здійснює підготовку кадрів.

ЄБРР сприяє зміцненню фінансових інститутів і правових систем шляхом надання допомоги у розробці законів, що регулюють господарське життя країни, в тому числі діяльність підприємств, фондових бірж, інвестиційних фондів; законів, що гарантують права власності та спрощують процедури, необхідні для залучення іноземних інвестицій.

Пріоритетними напрямами своєї діяльності ЄБРР вважає сприяння здоровому розвиткові економіки і захисту довкілля, а саме: сприяння країнам регіону у формуванні екологічної політики для підвищення якості навколишнього середовища; заохочення розвитку промисловості для виробництва екологічно чистих товарів і послуг; організацію і підтримку спеціальних досліджень і програм з розв’язання регіональних та національних екологічних проблем і сприяння екологічній освіті; реалізацію комплексної системи екологічної оцінки всіх проектів ЄБРР; консультацію з екологічного аналізу; включення екологічних умов в угоди; реалізацію і спостереження за конкретними програмами щодо контролю і поліпшення навколишнього середовища. У комплексі питань охорони довкілля увагу звертають на питання забезпечення безпеки АЕС. ЄБРР є розпорядником фонду “Рахунок ядерної безпеки”, який було створено на пропозицію країн “Великої сімки” у квітні 1993 р. спочатку строком на три роки, котрий у квітні 1996 р. було подовжено. Ці кошти призначені для підвищення безпеки та виведення з експлуатації атомних об’єктів у Болгарії, Литві, Росії та Україні. Цей фонд фінансує у вигляді грантів технічне вдосконалення безпеки об’єктів атомної енергетики, особливо тих, у функціонуванні яких є великий ризик. Донорами фонду є Бельгія, Велика Британія, Данія, ЄС, Італія, Канада, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Фінляндія, Франція, Швейцарія, Японія.

У 1998-2004 рр. портфель проектів ЄБРР зріс більше ніж удвічі – з 5,7 до 12,2 млрд, а щорічний обсяг операцій збільшився із 2,2 до 2,6 млрд євро. Географічно Банк поступово переніс фокус своєї діяльності з країн Центральної та Східної Європи на держави колишнього СРСР. Станом на 1 квітня 2010 р. ЄБРР із часу заснування профінансував 2913 проектів на загальну суму 165,8 млрд євро, з яких освоєно 53,1 млрд євро.

Відповідно до установчої угоди ЄБРР створено такі фонди: Балтійський спеціальний інвестиційний фонд за участю Данії, Ісландії, Норвегії, Фінляндії, Швеції для сприяння розвиткові приватного сектору за допомогою підтримки малих і середніх підприємств у Балтійських країнах; Балтійський спеціальний фонд технічної допомоги для сприяння розвиткові ринкової економіки в Балтійських країнах за участю названих вище країн; Російський спеціальний фонд малого бізнесу для розвитку приватного сектору; Російський спеціальний фонд технічного сприяння малому бізнесу1.

Опосередковане фінансування застосовується для надання незначних за обсягом кредитів.

Для фінансування проектів Банк застосовує такі інструменти:

– кредитні лінії ЄБРР середньо – і довгострокового характеру, що надаються фінансовим посередникам, якими є місцеві банки, для задоволення внутрішнього попиту;

– інвестиції у приватні акціонерні капітали, що здійснюються Банком шляхом підписки на звичайні і привілейовані акції або в інших формах; об’єктом вкладень є, як правило, капітали інвестиційних фондів, які надалі самі вкладають ці кошти у приватні середні компанії або в капітали банків з метою підтримки і подальшого розвитку фінансового сектору окремої країни;

– програми розвитку банків – ЄБРР намагається допомогти місцевим банкам набути надійну репутацію, яка дасть їм змогу працювати на міжнародних фінансових ринках, мати доступ до інвестиційних ресурсів, і може виконувати роль гаранта для інших банків;

– співфінансування – частка інвестицій ЄБРР у проектах приватного сектору, як правило, обмежується 35 %, саме тому Банк є каталізатором залучення інших інвесторів, а його основними партнерами є: комерційні банки – шляхом участі у кредитах ЄБРР, перепоступки прав, боргових зобов’язань, паралельних кредитів і кредитних ліній; експортно-кредитні агенції – на основі прямого фінансування експортно-кредитних гарантій, а також гарантій інвестиційно-страхових операцій; міжнародні фінансові установи – шляхом кредитування економічної та соціальної інфраструктури у приватному секторі і надання кредитів під державну гарантію на здійснення великих проектів у країнах Центральної та Східної Європи1.

З метою забезпечення правового поля для вступу України в ЄБРР Президент України підписав відповідний Указ “Про членство України в Європейському банку реконструкції та розвитку” від 14 липня 1992 р. № 379/92, завдяки чому вже 13 серпня 1992 р. Україна набула статусу країни – члена ЄБРР2.

В Україні працює представництво ЄБРР, яке розташоване у місті Києві.

У процесі реалізації програм і проектів реформування економіки Україна співпрацює з ЄБРР за такими напрямами:

– розвиток приватного сектору економіки шляхом відкриття кредитних ліній, а також надання кредитів та участі в акціонерному капіталі українських приватних підприємств;

– розвиток фінансового сектору, а саме підтримка кредитоспроможних українських комерційних банків, банківських ініціатив щодо організації фінансування приватних підприємств;

– інвестиції в енергетичний сектор, а саме реалізація проектів, спрямованих на підвищення потужності енергетичних об’єктів і впровадження енергозберігаючих технологій;

– підтримка підприємств сільськогосподарського сектору з метою надання національному агропромисловому комплексу можливості отримання фінансування для придбання мінеральних добрив, насіння, сільськогосподарської техніки та обладнання;

– впровадження інфраструктурних проектів, зокрема у галузі транспорту та телекомунікацій, а також мереж тепло – та водопостачання;

– підтримка приватизаційних процесів шляхом надання технічних послуг і фінансування найперспективніших приватизованих підприємств;

– експортні виробництва у машинобудуванні;

– розвиток готельного господарства, експериментальні проекти у житловому будівництві.

Діяльність ЄБРР в цілому має велике значення для розвитку української економіки, особливо для таких галузей економіки, як сільське господарство, фінансовий сектор, енергетика та транспорт. Динаміку збільшення обсягів фінансових вливань в українську економіку можна простежити, проаналізувавши табл. 12.2.

Таблиця 12.2. Кредитування ЄБРР проектів в Україні за секторами економіки, млн євро

За коефіцієнтом отримання коштів за вже затвердженими проектами Україна відстає від багатьох країн (в Україні цей коефіцієнт становить лише 35-40 %, а середній по Банку рівень – 55-60 %). Причин цього декілька: і затягування процедури ратифікації проектів, і неплатоспроможність деяких позичальників, і недоліки в початковому дизайні проекту.

Портфель проектів ЄБРР переважно сконцентровано у приватному секторі – 72 % від усього обсягу фінансування – порівняно з 28 % у державному секторі. Такий “портфельний коефіцієнт” повністю відповідає статутному нормативу ЄБРР, за яким він після п’яти років операцій ЄБРР у країні має бути не менш ніж 60 % (приватний сектор) та 40 % (державний).

Зроблено інвестиції у цілу низку галузей, включаючи харчову промисловість, фінанси, нафтогазову промисловість, транспорт, телекомунікації, муніципальну інфраструктуру та послуги в сільському господарстві. 11% загального обсягу діяльності становлять операції з капіталом, 89 % – операції з боргом. Найбільші сектори діяльності ЄБРР в Україні – сектор фінансових установ (27%), агробізнес (20%), промисловість і транспорт (по 15 %).

ЄБРР є розпорядником Чорнобильського фонду “Укриття”, заснованого в грудні 1997 р. для допомоги Україні у перетворенні саркофагу ЧАЕС на безпечну та екологічно сталу систему. В рамках Фонду, що адмініструється ЄБРР від імені країн “Великої сімки” та інших країн-вкладників, проводиться реалізація Програми організації заходів (ПОЗ). ПОЗ керується цільовою проектною групою в ЄБРР. Роль банку і відповідні встановлені процедури дуже подібні до тих, які він виконував протягом останніх п’яти років як розпорядник “Рахунку ядерної безпеки” (РЯБ).

ЄБРР надає першочергового значення зростанню свого портфеля приватного сектору шляхом збільшення фінансових ресурсів, що виділяються на приватні малі та середні підприємства (МСП), пряме фінансування приватних підприємств, підтримку розвитку приватних банків і приватне фінансування розвитку інфраструктури, зокрема в таких галузях як енергетика, зв’язок, а також фінансові вливання у транспорт.

Особливу увагу зосереджено на енергетичній галузі, включаючи допомогу в приватизації галузі та підвищення енергоефективності країни через проекти у галузі енергозбереження та енергоефективності, ядерної безпеки та нових технологій вироблення електроенергії. Значні зусилля докладаються також до розвитку широкого потенціалу сільського господарства. Крім того, ЄБРР активно займається модернізацією основної інфраструктури, включаючи транспорт і комунальні послуги. Також ЄБРР надає допомогу Україні у таких сферах.

O Підтримка розвитку приватного сектору за допомогою кредитних ліній та інвестиційних фондів для МСП, а також прямого фінансування спільних підприємств і місцевих приватних компаній. Можливості прямого фінансування спільних підприємств обмежуються невеликою кількістю іноземних інвесторів, але ЄБРР продовжує задовольняти потреби у проектному фінансуванні, що виникають у процесі приватизації та здійснення іноземних інвестицій.

O Підтримка приватизації шляхом надання фінансових і технічних послуг найбільш перспективним новоприватизованим компаніям. Банк бере активну участь у підготовці до приватизації великих компаній у галузі електроенергетики. Ця робота включає забезпечення технічної допомоги для надання консультацій з питань регулювання та інвестиційно-банківської діяльності і можливість надання передприватизаційного фінансування.

O Підтримка зміцнення фінансового сектору з особливим наголосом на фінансуванні мікро -, малих і середніх підприємств. У секторі банківської справи це означає ретельний контроль за кредитними лініями для МСП з метою забезпечення ефективності та координації втілення програм інституційної розбудови в залучених банках; можливе відкриття кредитних ліній для провідних приватних банків і входження в їхній акціонерний капітал; залучення додаткових українських банків до “Програми сприяння торгівлі”; можлива також підтримка найперспективніших приватних банків. Для задоволення зростаючої потреби у додатковому фінансуванні участі в капіталі ЄБРР взяв участь у збільшенні капіталу фонду “Україна” і капіталізував післяприватизаційний фонд “Євровенчерз Україна”. ЄБРР також продовжуватиме працювати в небанківському фінансовому секторі для надання допомоги у розвитку іпотечного фінансування та лізингу.

За весь час співробітництва з Україною ЄБРР надав інвестицій на загальну суму в 5,5 млрд євро в рамках 249 проектів.

На сьогодні за підтримки ЄБРР та ЄІБ в Україні впроваджується вісім інвестиційних проектів, сума позик ЄБРР за якими становить 494,9 млн євро та 182 млн дол. США і сума позик ЄІБ – 563,1 млн євро. Завершується реалізація ще двох проектів за підтримки ЄБРР: “Програма інвестицій та розвитку системи водопостачання та очищення води м. Запоріжжя” та Другий проект “Ремонт автомобільної дороги Київ – Чоп”. Крім того, здійснюється підготовка дев’яти інвестиційних проектів під державні гарантії, сума позик за якими становить понад 1 млн дол. США.

Ключовим інструментом організації співпраці між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку є Стратегія ЄБРР в Україні, прийнята 18 вересня 2007 р. Радою керуючих ЄБРР. Стратегія була розроблена для того, щоб допомогти Україні у вирішенні ключових проблем перехідного періоду, зокрема диверсифікації виробничої бази та загального покращання конкурентоспроможності країни, розвитку місцевих ринків капіталу, продовження реформи енергетичного сектору та поліпшення корпоративного управління та прозорості.

12 червня 2007 р. в Лондоні було підписано нову Програму співробітництва на 2007-2009 рр. між Урядом України та ЄБРР і Договір між Урядом України та ЄБРР про співробітництво та діяльність постійного представництва ЄБРР в Україні.

Програмою визначені пріоритетні напрями співробітництва та конкретні проекти у галузях енергетики та енергозбереження, розвитку муніципальної інфраструктури, транспорту, зв’язку та дорожнього сектору, що впроваджуватимуться в Україні спільно з ЄБРР у 2007-2009 рр.

У 2009 р. ЄБРР реалізував в Україні масштабну програму антикризових заходів, надаючи своєчасну, адресну і висококваліфіковану підтримку економіці країни, що серйозно постраждала внаслідок світової економічної кризи. Крім того, ЄБРР сприяв забезпеченню сталого та раціонального енергоспоживання в Україні. У 2009 р, ЄБРР вклав в Україну 1,1 млрд євро, що перевищує обсяг його інвестицій у будь-якому попередньому році і підписав 42 проекти. Більше половини з них припало на банківський сектор, оскільки ЄБРР розпочав реалізовувати заходи з відновлення довіри учасників ринку і стабілізації фінансової системи України.

Якщо розглянути напрями вкладення ресурсів ЄБРР в економіку України на теперішньому етапі співробітництва країни а цією організацією за галузями (табл. 12.3, 12.4), то можна побачити, що пріоритетними напрямами були агропромисловий, фінансовий та транспортний сектори.

Доцільно розглянути основні напрями інвестування, за якими ЄБРР співпрацював і продовжує співпрацювати з Україною протягом останніх років, і дати характеристику деяким його проектам, що перебувають на стадії реалізації.

Перший напрям – підтримка розвитку приватного сектору, яка відбувається шляхом відкриття кредитних ліній та інвестиційних фондів для приватних малих і середніх підприємств, а також шляхом прямого фінансування спільних підприємств і місцевих приватних компаній.

За фінансування проектів у приватному секторі ЄБРР, як правило, не вимагає державних гарантій, але тоді ціна кредиту на такий проект може бути суттєво підвищена, враховуючи комерційні ризики проекту.

У сфері розвитку приватного сектору за кошти ЄБРР було реалізовано проект “Друга кредитна лінія для підтримки малих і середніх підприємств в Україні”, позика Банку за яким становила 88,26 млн дол. США. Кошти позики було повністю використано в листопаді 2005 р. Мета проекту полягал

(2 votes, average: 5,00 out of 5)