Міжнародні організації – Мокій А. І. – 12.3. Регулювання багатостороннього науково-технічного і промислового співробітництва (НТПС)
До цього виду міжнародних економічних відносин належать: наукові, технічні й технологічні зв’язки; сприяння у виконанні окремих робіт, безпечне застосування досягнень науково-технічної революції, прямі коопераційні зв’язки, спільне виробництво, інвестиції у виробництво, об’єднання фінансових ресурсів для здійснення масштабних проектів.
Правову базу міжнародного НТПС складають договори і програми ООП, регіональні і двосторонні програми, протоколи і угоди, а також угоди про науково-виробничі об’єднання. В основу таких документів і угод покладено принципи свободи наукової творчості, співробітництва у сфері НДіДКР, розподілу сфер досліджень залежно від географічних, соціально-економічних, історичних факторів, рівноправність у зв’язках та еквівалентність і взаємність обміну результатами досліджень.
До основних форм досліджень зараховують: здійснення науково-дослідницьких і технологічних проектів; сприяння створенню організаційних форм підтримки НДіДКР та інновацій; обмін ученими, проведення спільних конференцій, симпозіумів і науково-технічних виставок; обмін науково-технічною документацією; підготовка кадрів; захист прав інтелектуальної власності.
З 1993 року в межах ЮНКТАД реалізується Програма науки і техніки з метою розвитку, а в межах ЮНЕСКО створено Міжнародну систему науково-технічної інформації (ЮНІСІСТ), програму “Людина і біосфера”, у межах ФАО – “Програму оцінки світових рибних ресурсів”, МАГАТЕ – “Програму Чорнобиль”.
Активізується регіонально-галузеве співробітництво під егідою ООН у проведенні міжнародних конферецій: з народонаселення – 1974 рік, Делі; 1978 рік, Кенія; з водних ресурсів – 1977 рік, Мар-дель-Плата, Аргентина; з нових джерел енергії – 1981 рік, Найробі.
Простежується посилення регіонального співробітництва й у країнах, що розвиваються. Так, у межах Всеафриканського наукового і технічного союзу підготовлено Програму з використання досягнень науки і техніки для розвитку, у більшості країн створено інституціональні механізми для розробки науково-технічної політики, факультети наукових досліджень і проектно-конструкторських робіт у вищих навчальних закладах. Близько 150 дослідницьких центрів створено на Арабському Сході, у тому числі регіональний інформаційний центр у сфері науки і техніки.
Особливою активністю вирізняється міжнародне НТПС у межах ЄС у 80-90-х роках минулого сторіччя, коли Комісією ЄС було запропоновано нову науково-технічну стратегію, спеціальну програму “Брайт” (1984) для стимулювання фундаментальних досліджень у базових галузях промисловості. Розвиток НТПС здійснюється на приватномонополістичному, національному і макрорегіональному рівнях. Однією з найбільших програм у цій сфері є ЕВРИКА, за участю 24-х країн і країн ЄС. Цілями ЕВРИКА є об’єднання наукового потенціалу для здійснення спільних проектів, забезпечення інноваційного підходу в НДДКР країн Європи, створення умов для мінімізації витрат при здійсненні всеєвропейських проектів.
У країнах СНД згідно з Угодою про міждержавне науково-технічне співробітництво від 15 травня 1992 року створено Міждержавну науково-технічну раду з функціями узгодження пропозицій з напрямів НТС, вибору форм НТС, підготовки документів з розвитку НТС. У 1995 році укладено Угоду про створення єдиного науково-технологічного простору на основі технопарків, зон технологічної кооперації тощо.
Related posts:
- Міжнародні організації – Мокій А. І. – 11.1. Регулювання багатостороннього науково-технічного та промислового співробітництва На сучасному етапі географічна нерівномірність розвитку науково-технічного прогресу спричиняє виникнення значних технологічних відмінностей між країнами, внаслідок чого на ринку з’являється специфічний товар – технології, міжнародний рух якого вирівнює технологічні розбіжності. У розділі розглянуто інструменти регулювання науково-технічної та промислової співпраці; проблеми науково-технічного і промислового співробітництва в системі організацій ООН. Питання активізації науково-технічної політики країн ЄС. 11.1. […]...
- Міжнародні організації – Мокій А. І. – Тема 12. Міжнародне регулювання інвестиційної діяльності та науково-технічного і промислового співробітництва Інвестиційна політика регулюється відповідними законодавчими актами переважно в країнах, що розвиваються, а в деяких навіть конституційно закріплюється. У промислово розвинених країнах, як правило, застосовується загальне національне законодавство. У розділі проаналізовано сутність та основні напрями політики регулювання міжнародної інвестиційної діяльності. Розглянуто діяльність найхарактерніших міжнародних регіональних організацій з питань регулювання інвестиційної діяльності; політику регулювання багатостороннього науково-технічного і […]...
- Міжнародні організації – Мокій А. І. – Тема 11. Міжнародні організації регулювання науково-технічного співробітництва та передачі технологій На сучасному етапі географічна нерівномірність розвитку науково-технічного прогресу спричиняє виникнення значних технологічних відмінностей між країнами, внаслідок чого на ринку з’являється специфічний товар – технології, міжнародний рух якого вирівнює технологічні розбіжності. У розділі розглянуто інструменти регулювання науково-технічної та промислової співпраці; проблеми науково-технічного і промислового співробітництва в системі організацій ООН. Питання активізації науково-технічної політики країн ЄС. 11.1. […]...
- Міжнародні організації – Мокій А. І. – Тема 9. Система наддержавного багатостороннього регулювання світових товарних ринків Зміст багатостороннього регулювання світових товарних ринків полягає в узгодженні дій країн-виробників, експортерів та імпортерів щодо стабілізації ринків шляхом запровадження міжнародних механізмів та організаційних утворень з їх реалізації. У розділі розглянуто основні цілі та методи регулювання світових товарних ринків; проблеми утворення міжнародних економічних організацій з питань регулювання світових товарних ринків. Проаналізовано діяльність міжнародних рад з регулювання […]...
- Міжнародні організації – Мокій А. І. – Тема 4. Міжнародні організації регулювання економічного співробітництва (ОЕСР) та загальної компетенції На сучасному етапі ОЕСР – організація, заснована з метою координації економічної політики країн-учасниць та пом’якшення суперечностей, що виникають у світових господарських зв’язках. У розділі представлено основні напрями діяльності організації економічного співробітництва і розвитку. Розглянуто структурну побудову автономних організацій ОЕСР. Проаналізовано діяльність міжнародних організацій загальної компетенції в межах економічної співпраці. 4.1. Основні напрями діяльності організації економічного […]...
- Міжнародні організації – Мокій А. І. – 8.1. Сутність та еволюція системи багатостороннього регулювання торговельно-економічних відносин Системні характеристики міждержавного регулювання полягають у створенні передумов для розвитку світових господарських зв’язків в інтересах країн-учасниць, досягнення стабільності і передбачуваності участі в міжнародному поділі праці кожного з учасників. У розділі розглянуто сутність та еволюцію системи багатостороннього регулювання торговельно-економічних відносин; завдання, напрями, принципи діяльності Світової організації торгівлі (СОТ). Охарактеризовано проблеми розвитку Конференції ООН з торгівлі та […]...
- Міжнародні організації – Мокій А. І. – 11.3. Міжнародне науково-технічне співробітництво в межах ЄС ООН сприяє розв’язанню міжнародних економічних, соціальних, культурних та гуманітарних проблем через певні міжурядові організації. Генеральна Асамблея ООН у резолюції 51/63 1996 року “Досягнення науки і техніки та їх вплив на міжнародну безпеку” рекомендувала державам-членам ООН вивчити шляхи і засоби подальшого розвитку міжнародно-правових норм передачі високих технологій, що мають військове застосування. Було створено базу даних про […]...
- Міжнародні організації – Мокій А. І. – 4.1. Основні напрями діяльності організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) На сучасному етапі ОЕСР – організація, заснована з метою координації економічної політики країн-учасниць та пом’якшення суперечностей, що виникають у світових господарських зв’язках. У розділі представлено основні напрями діяльності організації економічного співробітництва і розвитку. Розглянуто структурну побудову автономних організацій ОЕСР. Проаналізовано діяльність міжнародних організацій загальної компетенції в межах економічної співпраці. 4.1. Основні напрями діяльності організації економічного […]...
- Міжнародні організації – Мокій А. І. – Тема 7. Міжнародні валютно-фінансові організації в системі наддержавного регулювання світового господарства Міжнародні валютно-фінансові організації створені з метою допомоги зниженню рівня бідності і фінансування інвестицій, які сприятимуть економічному зростанню країн, що розвиваються. У розділі проаналізовано цілі та функції міжнародних економічних організацій групи Світового банку. Розглянуто основні напрями діяльності Міжнародного валютного фонду. Розкрито механізм кредитування та фінансування Міжнародного валютного фонду. Представлено головні цілі та напрями діяльності Банку міжнародних […]...
- Міжнародні організації – Мокій А. І. – 11.2. Діяльність ООН з питань передачі технологій ООН сприяє розв’язанню міжнародних економічних, соціальних, культурних та гуманітарних проблем через певні міжурядові організації. Генеральна Асамблея ООН у резолюції 51/63 1996 року “Досягнення науки і техніки та їх вплив на міжнародну безпеку” рекомендувала державам-членам ООН вивчити шляхи і засоби подальшого розвитку міжнародно-правових норм передачі високих технологій, що мають військове застосування. Було створено базу даних про […]...
- Міжнародні організації – Мокій А. І. – 3.5. Перспективи співробітництва України з країнами ЄС 12 липня 2007 року Європарламент ухвалив рішення висловити підтримку надання Україні перспектив членства в Євросоюзі. Відповідне рішення було прийняте за результатами обговорення доповіді депутата Міхала Томаша Камінські щодо мандата на переговори з Україною про нову поглиблену угоду. Україна може стати учасником Європейського Союзу за умови забезпечення прав людини, дотримання технічних і юридичних норм інтеграції в […]...
- Міжнародні організації – Мокій А. І. – 12.2. Міжнародні і регіональні організації з регулювання інвестиційної діяльності У межах “Уругвайського раунду” ГАТТ досягнуто такі угоди в цій сфері: – Угода з інвестиційних заходів, пов’язаних з торгівлею, – ТРІМС (Trade Related Investments Measures (TRIMs)); – Генеральна угода з торгівлі послугами – ГАТС (General Agreement on Trade in Services (GATS)); – Угода з питань прав інтелектуальної власності, пов’язаних з торгівлею, – ТРІПС (Agreement on […]...
- Міжнародні організації – Мокій А. І. – Тема 1. Міжнародні організації в системі наддержавного регулювання світового господарства На сучасному етапі локалізація світового господарства як протилежна до глобалізації тенденція внаслідок існуючих протиріч глобалізації зумовлює об’єднання національних економік до економічних центрів і формування мегарегіональних утворень. У розділі викреслено передумови створення міжнародних організацій, порядок їх утворення та організаційну структуру. Подано розкриває класифікацію міжнародних організацій. Представлено основні цілі, функції та напрями діяльності міжнародних організацій. 1.1. Особливості […]...
- Міжнародні організації – Мокій А. І. – Тема 10. Міжнародні економічні організації та угоди з регулювання промислової власності У сучасних світових господарських зв’язках охорона промислової власності є однією з найбільш активних і розвинених сфер міжнародного співробітництва, яке здійснюється як на рівні міжнародних організацій, так і в межах регіональних організацій. У розділі розглянуто характерні особливості міжнародного співробітництва у сфері захисту промислової власності: 1) характерні риси діяльності; 2) всесвітньої організації інтелектуальної власності; 3) яка є […]...
- Міжнародні організації – Мокій А. І. – 17.2. Міжнародні об’єднання підприємців та їх діяльність з регулювання міжнародного бізнесу Підприємницькі міжнародні організації, які діють на приватномонополістичній основі, охоплюють як глобальний, так і регіональний рівні. На світовому рівні до них належать такі міжнародні підприємницькі об’єднання: 1. Трьохстороння комісія (створена в 1973 році), яка об’єднує близько трьохсот представників великих ТНК, політичних кіл, економістів з США, Західної Європи, Японії. Комісія розробляє рекомендації з розв’язання конкретних проблем, які […]...
- Міжнародні організації – Мокій А. І. – 16.3. Багатостороннє регулювання діяльності ТНК Поглиблення та розширення інтернаціоналізації СГЗ у різних сферах економіки зумовлює формування “сіткової геокорпоративної структури” СГЗ (Е. Кочетов, 1998), об’єднання елементів виробничих структур різних країн у великі міжнародні науково-виробничі утворення. До основних тенденцій і характерних ознак сучасного етапу процесу транснаціоналізації належать. 1. Концентрація власності в межах ТНК через злиття, придбання активів зарубіжних фірм, багаторазовий перепродаж раніше […]...
- Міжнародні організації – Мокій А. І. – 9.2. Міжурядові організації з регулювання світових товарних ринків Головною метою міжнародних міжурядових організацій є спостереження за виконанням міжнародних товарних угод. Вони володіють правосуб’єктністю, мають визначені цілі та організаційну структуру. До складу міжнародних організацій входить Міжнародна рада, виконавчий комітет і виконавчий директор. Рада є вищим органом, який включає представників всіх учасників МТУ і функціонує під час сесій. Виконавчий комітет здійснює поточну роботу зі спостереження […]...
- Міжнародні організації – Мокій А. І. – 9.1. Суть, цілі та методи регулювання світових товарних ринків (СТР) Зміст багатостороннього регулювання світових товарних ринків полягає в узгодженні дій країн-виробників, експортерів та імпортерів щодо стабілізації ринків шляхом запровадження міжнародних механізмів та організаційних утворень з їх реалізації. У розділі розглянуто основні цілі та методи регулювання світових товарних ринків; проблеми утворення міжнародних економічних організацій з питань регулювання світових товарних ринків. Проаналізовано діяльність міжнародних рад з регулювання […]...
- Міжнародні організації – Мокій А. І. – Тема 8. Міждержавні організації наддержавного регулювання торговельної та економічної політики Системні характеристики міждержавного регулювання полягають у створенні передумов для розвитку світових господарських зв’язків в інтересах країн-учасниць, досягнення стабільності і передбачуваності участі в міжнародному поділі праці кожного з учасників. У розділі розглянуто сутність та еволюцію системи багатостороннього регулювання торговельно-економічних відносин; завдання, напрями, принципи діяльності Світової організації торгівлі (СОТ). Охарактеризовано проблеми розвитку Конференції ООН з торгівлі та […]...
- Міжнародні організації – Мокій А. І. – 9.3. Міжнародні ради з регулювання світових товарних ринків На відміну від організацій, міжнародні ради не володіють правосуб’єктністю і не використовують спеціальні механізми регулювання ринків. Головною метою їх створення є сприяння реалізації міжурядових торговельних угод через регулювання відносин між учасниками угод, надання їм інформації про тенденції розвитку товарних ринків. На сьогодні діють міжнародні ради з оливкової олії, олова, зерна. Міжнародна рада з оливкової олії […]...
- Міжнародні організації – Мокій А. І. – Тема 13. Регіональні організації наддержавного регулювання економічних відносин Протилежною до глобалізації світового господарства тенденцією, яка простежується протягом останнього періоду, є тенденція до локалізації господарських зв’язків у межах макрорегіональних інтеграційних утворень. Розділ присвячено передумовам формування системи міждержавного макрорегіонального регулювання економічної політики та його ролі у світовій економіці. Проаналізовано діяльність регіональних економічних організацій системи ООН і регіональних економічних організацій Європи. Розкрито цілі та проблеми функціонування […]...
- Міжнародні організації – Мокій А. І. – Тема 15. Міждержавне регулювання ділової практики та конкуренції У регулюванні міжнародної комерційної практики важливу роль відіграє уніфікація розробки та застосування міжнародно-правових документів з міжнародної купівлі-продажу товарів та гармонізація міжнародного торговельного права. Проаналізувати основні напрями діяльності міжнародних організацій у встановленні правил міжнародної торгівлі. Поширення нелегальних економічних операцій в умовах глобалізації виводить на пріоритетне місце в діяльності міжнародних організацій боротьбу з такими явищами, як тінізація […]...
- Міжнародні організації – Мокій А. І. – Тема 3. Наддержавне регулювання економічної діяльності в європейському союзі Упродовж останніх п’ятдесяти років Європейський Союз забезпечує економічну стабільність і зростання на європейському континенті. Інтеграційні процеси сприяють підвищенню рівня життя населення країн-членів ЄС, створення і функціонування внутрішнього ринку та введення в обіг єдиної загальноєвропейської валюти зміцнили позиції Союзу в світі. У розділі розглянуто передумови створення Європейського Союзу та особливості етапів євроінтеграції. Розкрито критерії участі країн […]...
- Міжнародні організації – Мокій А. І. – 16.2. Міжнародне регулювання обмежувальної ділової практики До поняття “обмежувальна ділова практика” – ОДП (Restrictive Business Practice – RBP) належать: обмеження конкуренції, поведінка або дії окремих фірм, форми і методи взаємодії групи фірм, які шляхом зловживання своїм домінуючим становищем обмежують конкуренцію, витісняючи конкурентів, заподіюючи їм збитки. Спільним принципом поняття ОДП є порушення нормальної ринкової конкуренції з істотними наслідками для учасників ринку (тобто […]...
- Міжнародні організації – Мокій А. І. – 16.1. Регулювання конкурентних відносин у світових господарських зв’язках У ринкових умовах вільна конкуренція забезпечує ефективне використання ресурсів, які стимулюють інноваційні процеси та появу нової високоякісної продукції. Розділ присвячено теоретичним аспектам регулювання конкурентних відносин у світових господарських зв’язках. Розкрито основні аспекти регулювання обмежувальної ділової практики на національному рівні, на рівні ЄС та на міжнародному рівні. На сучасному етапі головним суб’єктом міжнародної конкуренції стали проблеми […]...
- Міжнародні організації – Мокій А. І. – Тема 16. Наддержавне регулювання міжфірмових економічних відносин У ринкових умовах вільна конкуренція забезпечує ефективне використання ресурсів, які стимулюють інноваційні процеси та появу нової високоякісної продукції. Розділ присвячено теоретичним аспектам регулювання конкурентних відносин у світових господарських зв’язках. Розкрито основні аспекти регулювання обмежувальної ділової практики на національному рівні, на рівні ЄС та на міжнародному рівні. На сучасному етапі головним суб’єктом міжнародної конкуренції стали проблеми […]...
- Міжнародні організації – Мокій А. І. – 1.1. Особливості формування та структура системи наддержавного регулювання світових господарських зв’язків (СГЗ) На сучасному етапі локалізація світового господарства як протилежна до глобалізації тенденція внаслідок існуючих протиріч глобалізації зумовлює об’єднання національних економік до економічних центрів і формування мегарегіональних утворень. У розділі викреслено передумови створення міжнародних організацій, порядок їх утворення та організаційну структуру. Подано розкриває класифікацію міжнародних організацій. Представлено основні цілі, функції та напрями діяльності міжнародних організацій. 1.1. Особливості […]...
- Міжнародні організації – Мокій А. І. – 4.3. Міжнародні організації загальної компетенції в межах економічної співпраці Однією з найпотужніших організацій, які входять до системи ОЕСР, є “група Великої Сімки”, створена в 1975 році з метою вирішення глобальних фінансових і валютних питань на рівні керівників урядів провідних країн Заходу. У 1997 році до цією організації вступила Росія, і групу стали називати “Великої Вісімкою” (Велика Британія, Німеччина, Італія, Канада, СІЛА, Франція, Японія, Росія). […]...
- Міжнародні організації – Мокій А. І. – 12.1. Міжнародна інвестиційна діяльність: сутність, напрями та політика регулювання Інвестиційна політика регулюється відповідними законодавчими актами переважно в країнах, що розвиваються, а в деяких навіть конституційно закріплюється. У промислово розвинених країнах, як правило, застосовується загальне національне законодавство. У розділі проаналізовано сутність та основні напрями політики регулювання міжнародної інвестиційної діяльності. Розглянуто діяльність найхарактерніших міжнародних регіональних організацій з питань регулювання інвестиційної діяльності; політику регулювання багатостороннього науково-технічного і […]...
- Міжнародні організації – Мокій А. І. – 15.1. Міжнародні організації у встановленні правил міжнародної торгівлі У регулюванні міжнародної комерційної практики важливу роль відіграє уніфікація розробки та застосування міжнародно-правових документів з міжнародної купівлі-продажу товарів та гармонізація міжнародного торговельного права. Проаналізувати основні напрями діяльності міжнародних організацій у встановленні правил міжнародної торгівлі. Поширення нелегальних економічних операцій в умовах глобалізації виводить на пріоритетне місце в діяльності міжнародних організацій боротьбу з такими явищами, як тінізація […]...
- Міжнародні організації – Мокій А. І. – 6.3. Україна та ЮНЕСКО Україна є членом Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури з 12 травня 1954 року. У 2004 році відзначено 50-річчя членства України в ЮНЕСКО (Національною комісією України у справах ЮНЕСКО виготовлень пам’ятні монета та поштова марка). Одним з важливих аспектів, який визначає активність України та її роль у діяльності ЮНЕСКО, є участь у […]...
- Міжнародні організації – Мокій А. І. – Тема 2. Міжнародні економічні організації системи ООН Система Організацій Об’єднаних Націй здійснює міжнародне співробітництво на основі проблем економічного, політичного, соціального, культурного й гуманітарного характеру та підтримує міжнародну безпеку в світі шляхом мирного врегулювання конфліктів. В У розділі розглянуто цілі, принципи та функції міжнародних організацій системи ООН; структурну побудову системи ООН; проаналізовано діяльність основних міжнародних організацій системи ООН, а також проблеми висвітлено діяльності […]...
- Міжнародні організації – Мокій А. І. – 14.3. Міжнародні неурядові організації у сфері стандартизації та сертифікації продукції Міжнародна організація зі стандартизації (ICO) створена в 1946 році і фактично розпочала свою діяльність з 1947 року. Головні цілі функціонування ICO охоплюють сприяння розвитку стандартизації і пов’язаних із цим сфер діяльності для забезпечення міжнародного обміну товарами й послугами, а також розвитку співпраці в інтелектуальній, науково-технічній та економічній сферах. До основних напрямів і завдань діяльності ICO […]...
- Міжнародні організації – Мокій А. І. – 9.4. Міждержавні організації країн-виробників та експортерів сировини (МОВЕС) Створення міжнародних організацій цього призначення розпочиналося в 60-х роках минулого століття у відповідь на картелізацію ринків покупців з боку ТНК для посилення національного контролю за природними ресурсами та стабілізації ринків. Нині існує 28 асоціативних організацій експортерів нафти, міді, бокситів, залізної руди, ртуті, вольфраму, олова, срібла, фосфатів, натурального каучуку, тропічної деревини, шкіри, кокосових продуктів, джуту, бавовни, […]...
- Міжнародні організації – Мокій А. І. – 13.2. Регіональні економічні організації системи ООН В межах Економічної і соціальної ради ООН (Economic and Social Council – ECOSOR) здійснює діяльність п’ять організацій (комісій) регіонального спрямування: 1) Європейська економічна комісія (ЄЕК), створена в 1947 році у складі 55-ти країн; 2) Економічна комісія для Латинської Америки і Карибського басейну (ЕКЛАК), створена в 1948 році у складі 55-ти країн; 3) Економічна комісія ООН […]...
- Міжнародні організації – Мокій А. І. – 13.1. Передумови формування системи міждержавного макрорегіонального регулювання економічної політики та його роль у світовій економіці Протилежною до глобалізації світового господарства тенденцією, яка простежується протягом останнього періоду, є тенденція до локалізації господарських зв’язків у межах макрорегіональних інтеграційних утворень. Розділ присвячено передумовам формування системи міждержавного макрорегіонального регулювання економічної політики та його ролі у світовій економіці. Проаналізовано діяльність регіональних економічних організацій системи ООН і регіональних економічних організацій Європи. Розкрито цілі та проблеми функціонування […]...
- Міжнародні організації – Мокій А. І. – 13.3. Регіональні економічні організації Західної Європи Визначальною особливістю цих організацій є те, що вони створювалися у процесі еволюційного розвитку інтеграційних зв’язків і організаційно оформляли їх. На сьогодні можна говорити про оформлення 13-ти економічних організацій у Європі. 1. Європейський Союз – створений на основі Маастрихтського договору про ЄС (1992) главами держав-членів Європейського співтовариства, набув чинності з 1 листопада 1993 року. Є політико-економічним […]...
- Міжнародні організації – Мокій А. І. – 13.6. Регіональні економічні організації Африки До регіональних економічних організацій держав Африки належать: Організація африканської єдності; Митний і економічний союз Центральної Африки; Банк розвитку держав Центральної Африки; Економічне співтовариство держав Західної Африки; Південноафриканське співтовариство розвитку; Спільний ринок Східної і Південної Африки; Західноафриканський банк розвитку; Африканський банк розвитку; Африканський фонд розвитку; Східноафриканський банк розвитку; Арабський банк економічного розвитку Африки. Розглянемо дві організації, […]...
- Міжнародні організації – Мокій А. І. – 2.4. Діяльність України в Організації Об’єднаних Націй (ООН) Організація Об’єднаних Націй має шість головних органів: Генеральна Асамблея, Рада Безпеки, Економічна і соціальну рада, Рада з опіки, Міжнародний суд і Секретаріат (рис. 2.1). Генеральна Асамблея – головний орган ООН, який складається з представників усіх держав-учасниць ООН, остаточно затверджує всі міжнародні конвенції з економічних питань, визначає політику та програму ООН, затверджує бюджет, скликає та організовує […]...
- Міжнародні організації – Мокій А. І. – Тема 14. Міжнародні та регіональні організації зі стандартизації та сертифікації продукції (робіт, послуг) Виконання правових і організаційних вимог до стандартизації і сертифікації продукції є важливим чинником забезпечення її конкурентноздатності на світовому ринку. Стандартизація здійснюється на міжнародному, регіональному та національному рівнях. У розділі розглянуто теоретичні засади міжнародної стандартизації та сертифікації продукції. Проаналізовано діяльність міжнародних міждержавних організацій у сфері стандартизації та сертифікації продукції. Розкрито основні цілі та напрями діяльності міжнародних […]...