Міжнародні організації – Кучик О. С
На зламі століть глобалізаційні процеси, які охопили різноманітні сфери діяльності людини, нації, держави ставлять перед нашим суспільством завдання визначення пріоритетів суспільного розвитку як у державі, так і на міжнародній арені. Динамічне міжнародне становище характеризується
1.1. Співдружність Незалежних Держав 1.1.1. Історія формування СНД Історія людства стала свідком загибелі всіх великих імперій. Зникнення Радянського Союзу з політичної карти світу – одна з найважливіших подій другої половини XX століття. Під тиском
1.1. Співдружність Незалежних Держав 1.1.1. Історія формування СНД Історія людства стала свідком загибелі всіх великих імперій. Зникнення Радянського Союзу з політичної карти світу – одна з найважливіших подій другої половини XX століття. Під тиском
1.1. Співдружність Незалежних Держав 1.1.1. Історія формування СНД Історія людства стала свідком загибелі всіх великих імперій. Зникнення Радянського Союзу з політичної карти світу – одна з найважливіших подій другої половини XX століття. Під тиском
Згідно із Статутом СНД, цілі та принципи цієї організації викладені у першому розділі. Зокрема, в ст. 2 зазначається таке: – здійснення співробітництва в політичній, економічній, екологічній, гуманітарній, культурній та інших сферах; – всесторонній та
Головним органом СНД є Рада голів держав-учасниць, що обговорює і вирішує принципові питання, пов’язані з діяльністю держав-учасниць, які стосуються їхніх спільних інтересів, а також розглядає будь-які питання, в яких зацікавлені окремі держави-члени Співдружності, враховуючи
Рада голів урядів Співдружності координує співробітництво органів виконавчої влади в економічній, соціальній та інших сферах спільних інтересів. Вона вирішує такі питання: – реалізації доручень Ради голів держав, даних Раді голів урядів; – реалізації положень,
Міжпарламентська Асамблея (МПА) держав-учасниць СНД утворена в результаті Угоди, підписаної в Алма-Аті 27 березня 1992 року Головами Верховних Рад держав-учасниць СНД: Білорусі, Вірменії, Казахстану, Киргизстану, Російської Федерації, Таджикистану та Узбекистану як консультативний інститут для
Рада міністрів закордонних справ створена Рішенням Ради голів держав Співдружності від 24 вересня 1993 року для здійснення координації зовнішньополітичної діяльності. Рішенням Ради глав держав від 2 квітня 1999 року була прийнята нова редакція Положення
Рада міністрів закордонних справ створена Рішенням Ради голів держав Співдружності від 24 вересня 1993 року для здійснення координації зовнішньополітичної діяльності. Рішенням Ради глав держав від 2 квітня 1999 року була прийнята нова редакція Положення
Була створена Радою голів держав СНД від б липня 1992 року. Є колегіальним органом Ради голів держав і Ради голів урядів СНД з питань координації охорони зовнішніх кордонів Співдружності та економічних зон держав-членів СНД.
Була створена Радою голів держав СНД від б липня 1992 року. Є колегіальним органом Ради голів держав і Ради голів урядів СНД з питань координації охорони зовнішніх кордонів Співдружності та економічних зон держав-членів СНД.
Задля координації економічної діяльності у сферах цінової, податкової та бюджетної політики спочатку було створено Економічний союз, в який Україна (і Туркменістан) входила на правах асоційованого члена. Восени 1994 року його було перетворено на Міждержавний
Задля координації економічної діяльності у сферах цінової, податкової та бюджетної політики спочатку було створено Економічний союз, в який Україна (і Туркменістан) входила на правах асоційованого члена. Восени 1994 року його було перетворено на Міждержавний
25 січня 2000 року рішенням голів держав-членів СНД було засновано Економічну Раду СНД. Знову створений орган – Економічна Рада – головний виконавчий орган, який забезпечує виконання угод, прийнятих у рамках СНД, рішень Ради голів
25 січня 2000 року рішенням голів держав-членів СНД було засновано Економічну Раду СНД. Знову створений орган – Економічна Рада – головний виконавчий орган, який забезпечує виконання угод, прийнятих у рамках СНД, рішень Ради голів
1.1.3.1. Україна – країна-учасниця Співдружності Україна як одна з держав-засновниць СНД розвивала співробітництво з іншими державами, базуючись на основоположних для неї документах – “Основних напрямках зовнішньої політики”, Концепції національної безпеки, Угоді про створення Співдружності
1.1.3.1. Україна – країна-учасниця Співдружності Україна як одна з держав-засновниць СНД розвивала співробітництво з іншими державами, базуючись на основоположних для неї документах – “Основних напрямках зовнішньої політики”, Концепції національної безпеки, Угоді про створення Співдружності
Розглядаючи СНД як консультативний механізм перехідного періоду до остаточного становлення незалежних держав, вирішення проблем спадщини СРСР і пошуку шляхів співробітництва між ними, на засадах рівноправного партнерства, Україна надавала першочергового значення двостороннім відносинам з незалежними
Отже, СНД виявилася компромісом між повним роз’єднанням України та Росії та утворенням конфедеративного типу, бажаного для Москви. Стосовно республік, які приєдналися до СНД в Ал-ма-Аті, можна зазначити: за тодішньої ситуації вони просто не мали
Чорноморський регіон – це географічна спільність держав і народів, котра створила свою певну історичну культуру і зблизила їх народи. Причорномор’я з найдавніших часів було справжньою колискою унікальних цивілізацій, які суттєво збагатили скарбницю світової культури;
“Море єднає народи більше, Ніж політичний суходіл” Ф. Ратцель Не вщухають суперечки державних та політичних діячів щодо пріоритетів міжнародного співробітництва України. Одні доводять, що наша держава повинна розвивати міжнародні відносини переважно із Заходом, інші
Наприкінці XX ст. відбулися значні зміни в політико-економічній побудові Європи. Геополітична та економічна ситуація характеризувалась, з одного боку, розпадом економічних об’єднань країн так званої соціалістичної співдружності, появою нових посткомуністичних держав, перед якими постало безліч
Статут ЧЕС був підписаний одинадцятьма державами – засновниками 5 червня 1998 року в Ялті [16]. Статут заклав необхідну правову базу для плідної співпраці і відкрив широкі перспективи подальшого динамічного розвитку рівноправних і взаємовигідних відносин
Багатоманітна діяльність організаційних структур ЧЕС потребує створення національних органів координації на різних рівнях – міністерств, відомств, місцевих органів влади. Так, у Російській Федерації засновано Координаційний комітет з питань ЧЕС – некомерційну установу з правами
Реальна діяльність ЧЕС лише розпочинається. На нечисленних самітах, що відбулися, було визначено такі пріоритетні цілі та завдання: – створити режим вільного руху товарів, послуг, капіталів, що стимулювало б економічні контакти, розширило б межі виробничої
Модернізуючи власну економіку, Україна шукає шляхи для кооперації, формування рівноправних, вигідних партнерських відносин з країнами регіону. Система ЧЕС для України є важливим елементом у розвитку стратегії довгострокового співробітництва з країнами Сходу. Регіон Причорномор’я в
Згідно з Декларацією про Чорноморське економічне співробітництво, прийнятою на найвищому рівні, інтеграція між країнами регіону має розвиватись поетапно, з урахуванням специфіки економічних умов та інтересів країн-учасниць. На думку фахівців, до першочергових завдань причорноморського співробітництва
1.3.1. Історична довідка Реалізація масштабних проектів економічного співробітництва у Чорноморському регіоні, безумовно, пов’язана із забезпеченням загальної системи безпеки і стабільності у цьому районі. Держави регіону стикаються з високим потенціалом конфліктності (проблема Криму, Абхазія, Нагірний
1.3.1. Історична довідка Реалізація масштабних проектів економічного співробітництва у Чорноморському регіоні, безумовно, пов’язана із забезпеченням загальної системи безпеки і стабільності у цьому районі. Держави регіону стикаються з високим потенціалом конфліктності (проблема Криму, Абхазія, Нагірний
1.3.2.1. Мета створення Згідно з рішенням Ялтинської Хартії ГУУАМ, яка була прийнята 7 червня 2001 року в Ялті (Україна), цілями ГУУАМ є: – сприяння соціально-економічному розвитку; – зміцнення і розширення торгово-економічних зв’язків; – розвиток
1.3.2.1. Мета створення Згідно з рішенням Ялтинської Хартії ГУУАМ, яка була прийнята 7 червня 2001 року в Ялті (Україна), цілями ГУУАМ є: – сприяння соціально-економічному розвитку; – зміцнення і розширення торгово-економічних зв’язків; – розвиток
1.3.2.1. Мета створення Згідно з рішенням Ялтинської Хартії ГУУАМ, яка була прийнята 7 червня 2001 року в Ялті (Україна), цілями ГУУАМ є: – сприяння соціально-економічному розвитку; – зміцнення і розширення торгово-економічних зв’язків; – розвиток
Пріоритетними завданнями співпраці в межах ГУУАМ можна визначити такі: – формування зони вільної торгівлі; – розбудову транспортно-енергетичних комунікацій у регіоні; – створення спільних механізмів забезпечення стабільності в регіоні та безпечного функціонування транспортно-енергетичних комунікацій; –
2.1. Ліга Арабських Держав За останні півстоліття сформувались такі потужні фінансово-економічні центри, як Північна Америка, Західна Європа та Японія. Суттєві консолідуючі процеси зараз відбуваються ще в декількох точках планети – країнах Азіатсько-Тихоокеанського регіону (АТР),
2.1. Ліга Арабських Держав За останні півстоліття сформувались такі потужні фінансово-економічні центри, як Північна Америка, Західна Європа та Японія. Суттєві консолідуючі процеси зараз відбуваються ще в декількох точках планети – країнах Азіатсько-Тихоокеанського регіону (АТР),
2.1. Ліга Арабських Держав За останні півстоліття сформувались такі потужні фінансово-економічні центри, як Північна Америка, Західна Європа та Японія. Суттєві консолідуючі процеси зараз відбуваються ще в декількох точках планети – країнах Азіатсько-Тихоокеанського регіону (АТР),
У результаті переговорів між арабськими країнами на підготовчій конференції, яка проходила з 25 серпня до 7 жовтня 1944 року в замку Антонядес у м. Александрія (Єгипет) під головуванням Нахас-паші, єгипетська, сирійська, йорданська, іракська та
У результаті переговорів між арабськими країнами на підготовчій конференції, яка проходила з 25 серпня до 7 жовтня 1944 року в замку Антонядес у м. Александрія (Єгипет) під головуванням Нахас-паші, єгипетська, сирійська, йорданська, іракська та
2.1.2.1. Мета створення і функції ЛАД Уперше мету Ліги офіційно закріплено в преамбулі Александрійського протоколу і сформульовано таким чином: “укріплення і консолідація тісних зв’язків між всіма арабськими країнами, спрямування їх в напрямку об’єднання арабського
2.1.2.1. Мета створення і функції ЛАД Уперше мету Ліги офіційно закріплено в преамбулі Александрійського протоколу і сформульовано таким чином: “укріплення і консолідація тісних зв’язків між всіма арабськими країнами, спрямування їх в напрямку об’єднання арабського
2.1.2.1. Мета створення і функції ЛАД Уперше мету Ліги офіційно закріплено в преамбулі Александрійського протоколу і сформульовано таким чином: “укріплення і консолідація тісних зв’язків між всіма арабськими країнами, спрямування їх в напрямку об’єднання арабського
2.1.2.1. Мета створення і функції ЛАД Уперше мету Ліги офіційно закріплено в преамбулі Александрійського протоколу і сформульовано таким чином: “укріплення і консолідація тісних зв’язків між всіма арабськими країнами, спрямування їх в напрямку об’єднання арабського
Договір 1950 року про колективну безпеку передбачає створення Постійних комітетів (їх є десять), які збираються хоча б раз на рік. У статті IV статуту ЛАД йдеться про створення комітетів, кількість яких залежить від кількості
Договір 1950 року про колективну безпеку передбачає створення Постійних комітетів (їх є десять), які збираються хоча б раз на рік. У статті IV статуту ЛАД йдеться про створення комітетів, кількість яких залежить від кількості
2.1.3.1. Діяльність Ліги в економічній, адміністративній та інших галузях 2.1.3.1.1. Стратегічні та економічні аспекти діяльності ЛАД Угода про колективну безпеку й економічне співробітництво, підписана 13 квітня 1950 року, пов’язала економічні і стратегічні аспекти діяльності
2.1.3.1. Діяльність Ліги в економічній, адміністративній та інших галузях 2.1.3.1.1. Стратегічні та економічні аспекти діяльності ЛАД Угода про колективну безпеку й економічне співробітництво, підписана 13 квітня 1950 року, пов’язала економічні і стратегічні аспекти діяльності
2.1.3.1. Діяльність Ліги в економічній, адміністративній та інших галузях 2.1.3.1.1. Стратегічні та економічні аспекти діяльності ЛАД Угода про колективну безпеку й економічне співробітництво, підписана 13 квітня 1950 року, пов’язала економічні і стратегічні аспекти діяльності
Проект “Арабського Суду справедливості” є правдивим вираженням зусиль ЛАД проводити свою діяльність на правовій основі. Створення такого інституту в системі Ліги має життєву необхідність. Суд повинен відповідати за врегулювання конфліктів між країнами-членами та проблем,
Проект “Арабського Суду справедливості” є правдивим вираженням зусиль ЛАД проводити свою діяльність на правовій основі. Створення такого інституту в системі Ліги має життєву необхідність. Суд повинен відповідати за врегулювання конфліктів між країнами-членами та проблем,