Міжнародні фінанси – Рогач О. І – Види опціонів
Різновид термінових операцій становлять опціонні угоди: їхнім об’єктом є право купити {опціон “кол” – call option) чи продати (опціон “пут ” – put option) фінансовий актив у майбутньому за ціною, зафіксованою в момент укладення угоди, тобто це – угода з нефіксованою датою поставки активу. Ціна поставки фінансового активу має назву “виконавча”, або “страйк”-ціна. За придбання права купити чи продати валюту сплачується невелика премія. За сприятливого руху курсу впродовж терміну угоди це право реалізується, в протилежному випадку сплачена премія втрачається, і операція не відбувається (тобто опціон вигідний за умов цінових коливань, які перевищують розмір премії). Торгівля першими опціонами на цінні папери розпочалася на Чиказькій товарній біржі в 1975 р. Валютні опціони вперше з’явилися на Філадельфійській валютній біржі в 1982 р., а в 1984 р. – на міжнародному валютному ринку в Чикаго.
Валютні опціони – це контракти, які дають їхнім власникам право купити чи продати встановлену кількість валюти за визначеною в контракті ціною протягом певного періоду (американський опціон) чи в певний день (європейський опціон).
Обсяги контрактів стандартизовані й дорівнюють половині стандартної партії ф’ючерсів за відповідними валютами.
При укладанні валютних угод використовують ціну продажу й ціну купівлі певної валюти. Оскільки в угодах беруть участь дві валюти, важливо розуміти, про яку з них ідеться: про ту, шо продається, чи про ту, що купується. Ця обставина має принципове значення для розрахунку суми платежу. Ціна угоди буде нижчою чи вищою залежно від того, яка валюта береться за основу і хто є ініціатором угоди.
Володіння опціоном надає права, ні до чого не зобов’язуючи. Цим він відрізняється від форварду, за яким учасники операції зобов’язані її провести згідно з договірною ціною, навіть якшо ринок змінився і вони не хочуть втрачати гроші. Як правило, опціон відрізняється і від ф’ючерсу, оскільки не передбачає щоденних платежів (винятки становлять ф’ючерсні опціони). Потенційні збитки за опціоном обмежені премією, і вони не перевищать цієї величини, якщо ринкові ціни (курси, ставки тощо) рухатимуться у “неправильному” напрямі..
Види опціонів
Залежно від техніки застосовуються такі різновиди опціонів:
Альтернативні опціони. При такому опціонному контракті предметом угоди виступають два фінансові активи або різниця в ринкових цінах двох активів на момент виконання опціону.
Опціони на індекси. Такі опціони грунтуються на загальних фондових індексах, які характеризують визначений портфель цінних паперів. Індекс, який зазначається в контракті, має назву “страйковий індекс” (strike-index).
Опціони на ф’ючерсні контракти (options on futures) бувають тільки американськими. Об’єктом контракту у цьому випадку є ф’ючерс. Ф’ючерсний контракт виконується в будь-яку дату визначеного періоду, і власник опціону “кол” отримує в цей момент весь належний йому за цей період прибуток. Даний прибуток перераховується зі створеного для цієї мети накопичувального рахунку.
Ф ‘ючерсні опціони (futures-type options). Покупець колу погоджується щодня сплачувати райтерові суми відповідно до здешевлення ринкової вартості колу. На додаток до цього райтер надає покупцеві право купити визначену кількість валюти за договірною ціною. Як і у випадку з класичними ф’ючерсами, і покупець, і райтер фьючерсного опціону вносять депозит (маржу) і за необхідності регулюють залишок. Ціна опціону ніколи нікому не сплачується. Крім того, вона не може перевищувати ціну предмета застави.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)