Міжнародні фінанси – Рогач О. І – Сучасні тенденції розвитку валютного ринку
У процесі торгівлі валютою в учасників валютного ринку виникають та змінюються вимоги та зобов’язання в різних валютах.
Співвідношення вимог та зобов’язань з тієї чи іншої валюти в оператора валютного ринку створює його валютну позицію.
Валютна позиція може бути:
1) закритою – передбачає збіг (дорівнювання) вимог та зобов’язань у певній валюті;
2) відкритою – незбіг.
Відкрита валютна позиція, своєю чергою, може бути:
– довгою – вимоги щодо певної придбаної валюти перевищують зобов’язання з проданої тієї самої валюти;
– короткою – показує, що зобов’язання в певній валюті перевищують вимоги;
– овернайт-позицією – це позиція, що залишається відкритою до наступного дня.
Саме наявність відкритої позиції передбачає, що оператор валютного ринку в умовах плаваючих валютних курсів несе валютний ризик.
Для покриття можливих збитків в умовах овернайт-позиції дружньому банку видаються лімітовані, або стоп-лос-доручення. Вони складаються у письмовій формі, щоб банк-реципієнт міг використати його як заявку на виконання за досягнення ринком певного курсу. Наприклад, банк не бажає, щоб його потенційні збитки перевищували певну межу, і курс продажу має бути не нижчим за певний рівень.
Письмове доручення містить такі дані: купівля/продаж, валюта – предмет торгівлі, валюта котирування, визначений курс, дата валютування, спосіб платежу, строк дії доручення, умови передачі на інші ринки.
Сучасні тенденції розвитку валютного ринку
В останні десятиліття характер торгівлі на валютному ринку змінився: значно зріс обсяг угод, виконання яких відноситься на майбутнє. Цьому сприяли такі чинники:
– прискорення передачі інформації за допомогою сучасних засобів зв’язку;
– глобалізація фінансових та валютних ринків різних країн;
– фінансова лібералізація та послаблення державного валютного регулювання та контролю.
Усе це зумовило, з одного боку, підвищену вразливість валютного ринку до кон’юнктурних змін і значне збільшення валютних коливань, а з іншого – зростання можливостей для високоефективного інвестування.
Поряд із традиційними валютними біржами почали функціонувати біржі, що спеціалізуються на торгівлі фінансовими активами і валютою на строк. До найбільш потужних і впливових можна віднести такі біржі, що діють у визнаних світових фінансових центрах:
– Лондонська міжнародна біржа фінансових ф’ючерсів (London International Financial Futures Exchange – LIFFE);
– Чиказька товарна біржа (Chicago Mercantile Exchange – CME);
– Філадельфійська товарна біржа (Philadelphia Board of Trade – PBOT);
– Швейцарська біржа фінансових ф’ючерсів та опціонів (Swiss Options and Financial Futures Exchange – SOFFEX);
– Європейська опціонна біржа в Амстердамі (European Options Exchange – EOE);
– Німецька строкова біржа у Франкфурті (Deutsche Terminboerse – DTB);
– Міжнародна грошова біржа в Сінгапурі (Singapore International Monetary Exchange – SIM EX);
– Біржа строкової торгівлі в Сіднеї (Sydney Futures Exchange – SFE);
– Австрійська строкова опціонна біржа у Відні (Oesterreichische Termin Optionsboerse – OeTOB).
На багатьох біржах поряд з операціями з придбання і продажу валюти поширюються операції з похідними фінансовими інструментами – валютні й фінансові ф’ючерси та опціони, валютні Й процентні свопи. Водночас розвиваються національні валютні ринки, тобто ті, що функціонують усередині однієї держави.
Особливістю сучасного валютного ринку є децентралізований характер проведення валютних операцій. Основна маса угод здійснюється безпосередньо між банками з використанням електронних мереж Reuter 2000-2, EBS (Electronic Broking Service) компанії Quotron і консорціуму американських та європейських банків, MIN ЕХ системи групи японських банків, брокерів Dow Jones Telerate і японських телекомунікаційних компаній. Хоча в деяких країнах (Німеччина, Франція, Японія, країни Скандинавії), як уже зазначалося, збереглися валютні біржі, роль їх незначна і зводиться головно до фіксації довідкових курсів валют.