Міжнародні фінанси – Рогач О. І – Розділ 28. ГРУПА ВСЕСВІТНЬОГО БАНКУ

– Структура Групи Всесвітнього банку

– Міжнародний банк реконструкції й розвитку

– Міжнародна асоціація розвитку

– Міжнародна фінансова корпорація

– Багатостороння агенція гарантування інвестицій

– Міжнародний центр урегулювання інвестиційних суперечок

СТРУКТУРА ГРУПИ ВСЕСВІТНЬОГО БАНКУ

Всесвітній банк є багатосторонньою неурядовою фінансово-кредитною установою. Під назвою “Всесвітній банк” об’єднано дві самостійні в юридичному і фінансовому відношенні організації: Міжнародний банк реконструкції й розвитку (МБРР) і Міжнародну асоціацію розвитку (МАР). Незважаючи на відокремленість цих структур, вони мають спільні керівні органи, очолювані Президентом Всесвітнього банку, спільний персонал та організаційно-технічні засоби. МБРР і МАР виконують три взаємопов’язані функції: надання позичкового капіталу, технічної допомоги, консультування у сфері економіки, а також стимулювання припливу інвестицій з інших джерел.

Всесвітній банк має три організації-філії: Міжнародну фінансову корпорацію (МФК), Багатосторонню агенцію гарантування інвестицій (БАГІ) і Міжнародний центр урегулювання інвестиційних суперечок (МЦУІС). Юридично і фінансово незалежні, ці установи мають власні статути й окреме членство, власний акціонерний капітал та окремі штати працівників. Філії Всесвітнього банку, як правило, діють незалежно від нього. Разом з тим усі ці установи координують свою діяльність у багатьох сферах і напрямах, мають спільне керівництво. Так, Президент Всесвітнього банку одночасно є Президентом МФК і БАТІ. Один і той самий склад виконавчих директорів керує МБРР, МФК і МАР. БАГІ має окрему Раду директорів, але більшість членів останньої входять одночасно до складу виконавчих директорів МБРР. Членом МАР, БАТІ або МФК може стати лише країна-член МБРР.

Усі ці фінансові організації разом утворюють міждержавну інвестиційну групу – Групу Всесвітнього банку. Офіційна мета діяльності членів Групи однакова – подолання бідності й підвищення життєвих стандартів країн-членів шляхом сприяння економічному розвитку останніх і залучення ресурсів з розвинутих країн до країн, що розвиваються. Втім, кожна з п’яти організацій Групи Всесвітнього банку була заснована з метою розв’язання певних конкретних завдань, отже, кожна з них має свої функції і відіграє самостійну, якісно відмінну роль. МБРР кредитує уряди країн, що розвиваються, з середнім рівнем доходу. МАР надає кредити на концесійних умовах урядам найбідніших країн. МФК сприяє економічному розвитку цих країн шляхом інвестування в їхній приватний сектор. БАГІ надає гарантії від некомерційних ризиків іноземним інвесторам, які спрямовують власні капітали в економіки тих країн-членів Всесвітнього банку, що розвиваються. А МЦУІС урегульовує спірні питання між урядами та іноземними інвесторами, які виникають у процесі залучення іноземних інвестицій.

Україна з вересня 1992 р. стала членом МБРР, у жовтні 1993 р. – учасницею МФК, а в 1995 р. – повним членом БАГІ.

МІЖНАРОДНИЙ БАНК РЕКОНСТРУКЦІЇ Й РОЗВИТКУ
Створення, цілі та еволюція діяльності МБРР

Міжнародний банк реконструкції й розвитку (The International Bank for Reconstruction and Development – IBRD) було засновано одночасно з М ВФ як частину нової структури в системі організацій міжнародного співробітництва згідно з рішенням валютно-фінансової конференції ООН, яка відбулася 1 – 22 липня 1944 р. у м. Бреттон-Вудсі (Нью-Гемпшир, США). 44 країни (найбільші з них – США, Велика Британія, Франція, Китай, Індія та СРСР), що брали участь у конференції, підписали Заключний Акт про створення МБРР. Він містив так звані Статті Угоди, які стали виконувати роль Статуту МБРР. Більшість із цих країн (29) пізніше ратифікували Статті Угоди, що набрали чинності 27 грудня 1945 p., і стали першими членами МБРР.

Радянський Союз відмовився підписати Угоду про входження до МБРР. Якби СРСР вступив у 1945 р. до МБРР, він міг би стати третім, після США і Великої Британії, найбільшим акціонером Банку з внеском в 1,2 млрд дол. США (13 % загального початкового підписного капіталу). Та СРСР подав заяву про входження до МБРР та філії Всесвітнього банку лише в липні 1991 р. І тільки протягом 1992-1993 pp. 15 країн – колишніх республік Радянського Союзу – здобули індивідуальне членство в МБРР.

На сьогодні членами Банку стала більшість країн світу -181 у 2001 p., а головними акціонерами за станом на червень 2001 р. є США (16,45 % акцій), Японія (7,89 %), Німеччина (4,51 %) та Франція і Велика Британія (по 4,32 %). Україні як члену та акціонеру МБРР виділено квоту в 10 908 акцій (0,7 %) на загальну суму в 1,3 млрд дол. США.

Специфіка МБРР полягає в тому, шо він не є банком у традиційному розумінні. Якщо йдеться про підписний капітал, позики, гарантії, випуск облігацій, то ця фінансова установа є банком. Але характер акціонерів, природа підписки, відсутність дивідендів за акціями МБРР, депозитів і короткострокових позик не відповідають загальноприйнятому розумінню комерційного банку. МБРР – інвестиційний банк розвитку, який виконує функції посередника між інвестором і отримувачем, позичаючи в одного й даючи в позику іншому.

За свою 55-річну історію МБРР пройшов шлях від агенції повоєнної реконструкції до інституції глобального значення. Розпочав свою діяльність МБРР 25 червня 1946 р. В перші повоєнні роки його зусилля були спрямовані на фінансування реконструкції зруйнованих війною економік країн Західної Європи. Але після того, як у Західній Європі почав реалізовуватися “план Маршалла”, напрям діяльності МБРР змінився: Банк зосередив зусилля на допомозі довгостроковому економічному зростанню країн, що розвиваються. І протягом тривалого часу його діяльність концентрувалася на сприянні розвиткові країн таких регіонів, як Латинська Америка, Азія, Африка і Близький Схід, шляхом фінансування проектів і напрямів економічної політики, що дають змогу реалізувати економічний потенціал цих країн.

З розпадом СРСР на незалежні суверенні держави, зміною соціально-політичної орієнтації країн Центральної і Східної Європи розпочався новий етап у діяльності МБРР. Упродовж 90-х років МБРР розширював свою діяльність насамперед у колишніх соціалістичних країнах. У діяльності МБРР виникли два нові напрями. їх появу спричинили як відсутність універсальних моделей переходу від центрально-планової економіки до ринкової, так і створення нових політичних і економічних систем у світі. По-перше, це діяльність, пов’язана з перехідними процесами, ринковою трансформацією колишніх соціалістичних країн (радикальна зміна власності, інституційні реформи тощо). По-друге, діяльність, спрямована на вирішення специфічних проблем національного розвитку країн, що розпадаються або виборюють свій національний суверенітет, – від Бурунді й Росії до Боснії й України.

З кінця 90-х років відбулася певна переорієнтація в політиці МБРР, в основу якої нині покладено глобальний підхід до вирішення проблем розвитку світової спільноти. Зокрема, відповідно до нової “Комплексної стратегії розвитку” діяльність Банку спрямована на зміцнення міжнародної фінансової архітектури. Головне завдання Банку в цій сфері визначається як “сприяння створенню інституцій ного, структурного та соціального фундаменту для забезпечення стійкості економіки окремих країн і більш стабільної глобальної економіки”. Конкретна участь МБРР у здійсненні глобальної програми розвитку спрямована на:

– підвищення ефективності державного управління;

– створення надійної правової й судової системи;

– створення міцної й регульованої фінансової системи;

– підтримку соціальної політики, яка забезпечує соціальну і політичну стабільність.

За період своєї діяльності МБРР зазнав суттєвої еволюції. Змінилися всі головні засади функціонування Банку: членство й організаційна структура, капітал і система квот країн-членів, цільові настанови діяльності в країнах-позичальницях і кредитна політика, формування ресурсів і доходу.

Протягом тривалого часу провідні позиції в Банку належали невеликій кількості найрозвинутіших країн (США, Японія, Німеччина, Франція, Велика Британія), які володіли найбільшою часткою квот і завдяки цьому справляли вирішальний вплив на політику МБРР*. І хоча й досі ці країни суттєвою мірою визначають діяльність Банку, розстановка сил усередині МБРР змінилася: частка голосів США за 55 років зменшилася вдвоє, посилився вплив інших індустріально розвинутих країн, а також країн, що розвиваються, і насамперед країн-виробників нафти, зменшилася загальна частка голосів п’яти провідних країн. Суттєво зросли фінансові ресурси МБРР. Посилився його вплив на економічну політику країн, що розвиваються. У міру зростання обсягу й розширення сфери діяльності Банку було створено його філії, призначені задовольняти нові потреби розвитку країн-членів.

Характер еволюції МБРР у кінцевому підсумку пов’язаний з особливостями розвитку світового економічного середовища: створенням трьох світових конкурентних економічних центрів, розпадом колоніальної системи, зростанням ролі в міжнародних економічних відносинах країн, що розвиваються, соціально-політичною та економічною трансформацією в колишніх соціалістичних країнах, поглибленням транснаціоналізації та інтернаціоналізації виробництва й капіталу, глобалізацією світової економіки та розвитком міжнародних фінансових ринків.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)

Міжнародні фінанси – Рогач О. І – Розділ 28. ГРУПА ВСЕСВІТНЬОГО БАНКУ