Міжнародні фінанси – Рогач О. І – Ринок іноземних облігацій США

З часів своєї появи у 60-ті роки XX ст. ринок іноземних облігацій Швейцарії – ринок “шоколадних” бондів (Chocolate Bonds) – став одним із найбільших ринків іноземних облігацій. Швейцарський ринок приваблює іноземних емітентів стабільністю національної валюти, низькими процентними ставками та розвинутою банківською інфраструктурою. Водночас Швейцарія намагається уникнути розвитку ринку швейцарського євро-франка, аби не посилювати міжнародну роль власної валюти. Тому вона перешкоджає розміщенню швейцарськими банками єврооблігацій у швейцарських франках, і ті позичальники, які прагнуть здійснити емісію у швейцарських франках, можуть зробити це лише шляхом випуску іноземних облігацій. Нині сектор іноземних облігацій охоплює майже половину ринку боргових цінних паперів Швейцарії.

Швейцарські іноземні облігації – це облігації на пред’явника, деноміновані у швейцарських франках. їх мінімальний номінал становить 5 тис. швейцарських франків, а купони сплачуються раз на рік. Як правило, вони отримують біржовий лістинг і торгуються на одній із швейцарських фондових бірж. Середньорічний обсяг випуску “шоколадних” бондів у середині 90-х років дорівнював понад 20 млрд дол. США.

Особливістю “шоколадних” бондів є те, що фактично швейцарські франки використовуються лише для номінації, а основний потік інвестицій у ці облігації походить від іноземних інвесторів. Річ у тім, що ринок іноземних облігацій Швейцарія використовує як один із механізмів стабілізації національної фінансової системи. Оскільки Швейцарія є важливим міжнародним фінансовим центром, то відбувається постійний приплив у країну великого обсягу іноземного капіталу, що спричиняє дестабілізацію внутрішнього фінансового ринку. Аби врівноважити ринок, забезпечується відплив капіталу з країни. Тому деноміновані у франках фінансові ресурси, залучені в процесі емісії швейцарських іноземних облігацій, мають бути конвертовані позичальниками в інші валюти. Крім того, у Швейцарії немає законодавчих обмежень на участь нерезидентів в угодах з цінними паперами. А для заохочення іноземних інвестицій у швейцарські іноземні облігації нерезиденти, які купують такі облігації, звільняються віл 35 % податку, який стягується із власників національних швейцарських облігацій. Результатом такої політики є те, що, незважаючи на великий обсяг емісії швейцарських іноземних облігацій, нагромаджений запас їх у внутрішніх швейцарських інвесторів незначний.

Ринок іноземних облігацій США

У 90-ті роки минулого століття ринок іноземних облігацій США, або ринок янкі-бондів (Yankee Bonds), став найліквіднішим серед індивідуальних ринків. За десятиріччя кількість щорічних емісій іноземних облігацій на ринку США різко зросла – майже в 34 рази, досягши в 1999 р. 2706 випусків на загальну суму 302 млрд дол. СІЛА. Привабливість цього ринку пояснюється тим, що, по-перше, янкі-бонди відкривають емітентам за межами США доступ до великих капіталів американських інституційних інвесторів, заінтересованих у довгострокових інвестиціях, і, по-друге, на американському фінансовому ринку представлена найбільша у світі кількість різних за структурою фінансових інструментів, що збільшує гнучкість способів залучення коштів. Відтак ринок іноземних облігацій США приваблює насамперед тих позичальників, які регулярно виходять на ринок з великими емісіями. Це приватні корпорації, банки, підприємства комунального сектора і т. д. Обмеження для емітентів пов’язані з високим ступенем регулювання ринку і необхідністю широкого розкриття інформації на регулярній основі.

Янкі-бонди є облігаціями публічного або приватного розміщення, деномінованими в доларах США. Вагому перевагу на цьому ринку мають облігації з одноразовим погашенням і фіксованою процентною ставкою, хоча можуть випускатися й облігації, що підлягають достроковому викупові. Процентна ставка для янкі-бондів перевищує процентну ставку за відповідними державними облігаціями США і ставку LIBOR за доларом США. Строки обігу янкі-бондів варіюють від 1 до 100 років, а нещодавно були емітовані навіть 1000-річні облігації. Проте строковість більшої частини емісій янкі-бондів становить 10-30 років. Обсяг емісії обмежений 500-700 млн дол. США для одного траншу облігацій. Для випуску цих облігацій потрібен рейтинг таких агенцій, як Standard &; Poor’s або Moody’s.

Випуск янкі-бондів потребує високих витрат, пов’язаних з необхідністю приведення звітності емітента у відповідність із загальноприйнятими бухгалтерськими принципами США GAAP (Generally Accepted Accounting Principles) та оплатою реєстрації в Комісії з цінних паперів США (SEC).

Ринок іноземних облігацій Японії

Вагоме місце за кількістю та обсягами випусків іноземних облігацій посідає ринок самурай-бондів (Samourai Bonds). Ринок іноземних облігацій Японії виник на початку 70-х років XX ст., але інтенсивно розвиватися він став лише з другої половини 80-х років, коли були послаблені регулятивні обмеження. Історично склалося так, шо на цей ринок виходять емітенти з нижчими кредитними рейтингами, ніж на інші ринки іноземних облігацій. Зокрема, на внутрішньому японському ринку регулярно випускають облігації емітенти таких країн, як Швеція, Фінляндія, Греція, позичальники з країн Центральної та Східної Європи тощо. За типом емітента основними позичальниками е національні уряди і банки.

Самурай-бонди – це деноміновані в єнах облігації публічного розміщення, тому вони реєструються не лише в міністерстві фінансів Японії, а й на Токійській фондовій біржі. Ці облігації випускаються відповідно до японського законодавства і є повноправним інструментом внутрішнього ринку цінних паперів. Утім, основними покупцями таких облігацій є не японські, а іноземні інвестори. Під час первинного розміщення самурай-бондів іноземці можуть купити не більш ніж 25 % нового випуску, але для купівлі на вторинному ринку ніяких обмежень немає.

На цьому ринку переважають випуски з фіксованою процентною ставкою, виплата якої здійснюється раз на півроку. Дохідність за самурай-бондами вища за дохідність відповідних урядових облігацій, але є нижчою, ніж на інших ринках іноземних облігацій. Сума випуску коливається від 10 до 100 млрд єн. Найчастіше термін обігу самурай-бондів становить 5, 7 та 10 років. Але випускаються облігації строком і у 2,5 року, і у 20 років.

Для випуску самурай-бондів потрібна наявність у емітента довгострокового інвестиційного рейтингу від однієї з рейтинго-вих агенцій, що мають міжнародну акредитацію, – Standard &; Poor’s, Moody’s, Japan Bond Research Institute, Nippon Investors Service, Japan Credit Rating Agency, Duff &; Phelps Credit Rating Co., Thomson Bank Watch Inc. або The Fitch IBCA Ltd.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Міжнародні фінанси – Рогач О. І – Ринок іноземних облігацій США