Міжнародні фінанси – Рогач О. І – ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ФУНКЦІОНУВАННЯ БЕЛЬГІЙСЬКОЇ ПЛАТІЖНОЇ СИСТЕМИ ELLIPS

ELLIPS (Electronic Large value Interbank Payments System) – бельгійська система валових розрахунків у режимі реального часу – була заснована 24 вересня 1996 р. в результаті активної співпраці між бельгійським банківським сектором, з одного боку, та Національним банком Бельгії (НББ) – з іншого. Разом із Центром обмінних та клірингових розрахунків (Centre for Exchange and Clearing – CEC), який є системою нетто-розрахунків, була створена база для міжбанківської платіжної системи. Водночас ELLIPS є бельгійською складовою європейської RTGS у євро – системи TARGET. Абревіатура ELLIPS розшифровується як електронна система валових міжбанківських розрахунків:

Електронна вся інформація стосовно платежів ELLIPS передається електронним шляхом, через мережу SWIFT;

Валових – ELLIPS опрацьовує головним чином кредитні трансфери великих обсягів, але приймаються й невеликі за обсягом платежі;

Міжбанківських – лише банки можуть бути учасниками ELLIPS;

Платежів – ELLIPS лише опрацьовує кредитні трансфери.

ELLIPS має дворівневу структуру. Так, прямими учасниками ELLIPS є: пошта; кредитні установи, зареєстровані в Бельгії; кредитні установи з представництвами в Бельгії; кредитні установи, що діють у Бельгії в межах принципу “свободи заснування та свободи надання послуг” у європейській економічній зоні. НББ бере участь у системі автоматично, оскільки всі інші учасники повинні відкривати у ньому свої рахунки. Більше того, прямі учасники мають дотримуватися певних правил щодо їхніх операційних можливостей, платоспроможності та правової безпеки:

1) операційні можливості – основною вимогою є обов’язкова участь у кліринговій системі безпеки НББ. Кандидати на участь мають підтвердити свої технічні можливості до того, як вони стануть операційними, а також надати репрезентативну послугу іншим банкам (непрямим учасникам);

2) платоспроможність – власні активи кожного кандидата мають відповідати певним вимогам;

3) правова безпека – кандидат, що є суб’єктом іноземного права, надає НББ юридичне підтвердження відповідності його законодавчої бази основним вимогам системи.

Розрахунки непрямих учасників відбуваються опосередковано, через прямих учасників. Такі розрахунки, як і будь-які операції периферійних систем, у які залучені непрямі учасники (Центр обмінних та клірингових розрахунків, клірингу цінних паперів НББ), проводяться на поточному рахунку учасника у НББ. Відповідно до взаємної домовленості прямі та непрямі учасники можуть відхилятися від звичайної схеми взаємодії. Прямий учасник має забезпечити конфіденційність розрахунків непрямого учасника, а також правильність їх проведення.

Казначейський модуль пропонує учасникам ELLIPS доступ до інформації про те, що відбувається у платіжній системі протягом дня, а саме інформації про:

– кредитні можливості НББ;

– стан їхніх поточних рахунків у НББ;

– трансакції “їхніх рахунків у НББ “та більш специфічні платежі ELLIPS,

– операції з іншими системами RTGS, які є учасниками системи TARGET;

– ситуацію в периферійних системах;

– трансакції, які в черзі на здійснення учасником;

– трансакції, які в черзі на прийняття учасником.

ELLIPS є системою валових розрахунків у режимі реального часу, тобто кошти поступово перераховуються на розрахункові рахунки клієнтів банку. Якщо на рахунку клієнта достатньо коштів, то необхідна сума перераховується негайно. Найсуттєвішою проблемою системи валових розрахунків є забезпечення достатньої кількості ліквідних коштів протягом доби. Механізми досягнення цієї мети такі:

Монетарні резерви: метою будь-якої системи мінімальних резервів є стабілізація процентних ставок грошового ринку, створення (або збільшення) структурного дефіциту ліквідності, сприяння контролю за грошовою експансією. Відповідність мінімальних резервних вимог місячній нормі визначається на підставі усереднення денних залишків коштів, зарезервованих комерційними банками в центральному банку. Базою для визначення суми резервних вимог є депозити банків (строком до двох років), боргові цінні папери та цінні папери грошового ринку. Національний банк Бельгії відкриває спеціальні резервні рахунки для своїх контрагентів. По закінченні періоду необов’язкового депозиту (через ЗО хв після завершення роботи ELLIPS) активний баланс розрахункового рахунку автоматично перераховується на спеціальний резервний рахунок. На початку наступного робочого дня ELLIPS кошти з резервного рахунку автоматично повертаються на розрахункові рахунки контрагентів для подальшого використання в системі ELLIPS;

Одноденний кредит – Національний банк Бельгії надає своїм контрагентам одноденний кредит для фінансування протягом дня дебіторських позицій у євро на розрахунковому рахунку. Звичайно одноденний кредит має форму позики, гарантованої заставою. Максимальний розмір одноденного кредиту для бенефіціара обмежується розміром його застави. Згідно з законодавством Національний банк Бельгії має привілейоване право на всі активи, що перебувають на рахунках його контрагентів, відкритих НББ або його системою клірингових розрахунків. Наприкінці робочого дня контрагенти можуть використати постійні механізми рефінансування (standing facilities), зокрема ломбардні кредити “овернайт” (marginal lending facility), а також депозити, за рахунок яких банки мають змогу розміщувати свої надлишкові кошти “овернайт” (deposit facility) з метою забезпечення інвестиційних потреб та потреб у ліквідних коштах для ліквідації тимчасового надлишку або нестачі ліквідності.

Ломбардні кредити “овернайт” застосовуються у формі авансового платежу на поточний рахунок, а інколи, у виняткових випадках, у формі угод зворотного викупу (repurchase agreements) для забезпечення дебітового сальдо розрахункового рахунку після закриття ELLIPS. Процентні ставки за цими кредитами визначають верхню межу коливання процентної ставки “овернайт”. Після закінчення роботи ELLIPS її учасники можуть депонувати кредитове сальдо в євро своїх розрахункових рахунків з Національним банком на спеціальний депозитний рахунок. Розмір такого депозиту не обмежується. Процентні ставки за цими кредитами визначають нижню межу коливання процентної ставки “овернайт”.

Через систему ELLIPS можна перерахувати кошти як у межах країни, так і за кордон. Транснаціональні платежі призначені для банків європейських країн, які є учасниками системи TARGET, навіть якщо ці країни не входять у європейський Економічний та валютний союз.

Будь-які платежі в межах національних кордонів, що відправляються автоматично, перевіряються системою. У разі неможливості перерахувати гроші за платіжним дорученням SWIFT-повідомлення повертається відправникові. Прийняті повідомлення записуються у вигляді файлів і опрацьовуються системою в хронологічному порядку відповідно до так званого принципу fifo (від англ. “first in, first out”). Якщо відправник не перебуває у “черзі очікування”, то ELLIPS проводить трансакцію таким чином:

Із платіжного доручення виокремлюється інформація, необхідна для здійснення трансакції, і відправляється до відділу заяв щодо поточних рахунків НББ;

Якщо відправник має достатньо коштів на своєму рахунку, негайно здійснюється трансакція (рахунок відправника дебетується, рахунок отримувача кредитується). ELLIPS надсилає детальне повідомлення отримувачу. Якщо ж коштів недостатньо для проведення певної трансакції, то відділ заяв щодо поточних операцій інформує ELLIPS про ситуацію, a ELLIPS, своєю чергою, відправляє платіжне доручення до “черги очікування”. Механізм “черги очікування” спрямований на забезпечення рівномірного потоку трансакцій. Так, розмір нового прийнятого платіжного доручення порівнюється з розмірами доручень, які перебувають у “черзі очікування” і мають такий самий ступінь пріоритетності. Якщо розмір платежу нового доручення менший, ніж інших у “черзі очікування”, до того ж пріоритетніших немає, то трансакція буде проведена так, неначе не існує ніякої “черги очікування”. В іншому випадку доручення відправляється до “черги очікування”. Деякі платежі мають преференційні умови проведення – для них вводиться пріоритетний код. Збільшення надходжень на рахунку відправника відразу ж запускає процес перерахування коштів за дорученнями, що очікують своєї черги. Платіжні доручення з пріоритетними кодами завжди проводяться за принципом fifo.

Щодо транскордонних розрахунків, то механізм перевірки та порядок постановки в “чергу очікування” для них такі самі, як і для національних. Різниця полягає в здійсненні трансакції, оскільки тільки відправник має рахунок у НББ, рахунок отримувача перебуває в центральному банку іншої країни. Зважаючи на неможливість проведення транскордонних розрахунків у межах ELLIPS, були додатково створені технічні учасники НББ. Процес транскордонної трансакції можна представити таким чином:

Бельгійський банк А відправляє платіжне доручення через ELLIPS для банку Б, розташованого в країні-учасниці системи TARGET;

ELLIPS перевіряє та підтверджує це доручення;

Якщо банк А має достатньо коштів, то ELLIPS дебетує банк А і кредитує технічного учасника НББ;

Єднальний компонент дебетує технічного учасника і кредитує національний центральний банк-отримувач;

Після цього єднальний компонент відправляє вимогу платіжної системи до національного банку-отримувача;

На завершення платіжна система має надіслати повідомлення: якщо повідомлення позитивне, то трансакція вважається проведеною, тобто рахунок отримувача прокредитований його національним центральним банком; якщо ж повідомлення негативне, то банк А відшкодовує ELLIPS витрати на проведені операції.

Кожен новий учасник ELLIPS має сплатити за вступ певну суму, яка визначається правлінням і базується на попередніх інвестиційних витратах. Крім цього, щорічно учасники сплачують кошти на покриття фіксованих витрат. Частка кожного з учасників розраховується на основі таких правил:

20 % витрат нарівно розподіляються між усіма учасниками;

80 % розподіляються відповідно до кількості голосів у керівному органі.

Покриття нефіксованих витрат, тобто витрат на пересилання повідомлень, визначається кількістю трансакцій. Тариф залежить від трьох параметрів:

1) часу відправки;

2) наявності пріоритетного коду;

3) розміру платежу.

ПЕРСПЕКТИВИ ПРИЄДНАННЯ УКРАЇНСЬКИХ БАНКІВ ДО МІЖНАРОДНИХ ПЛАТІЖНИХ СИСТЕМ

Перед українськими банками стоїть складне завдання інтеграції у світову фінансову систему. Одним зі шляхів такої інтеграції є вступ до міжнародних платіжних систем (МПС). Статус члена МПС дає змогу банкам за власними програмами випускати та обслуговувати платіжні картки за встановленими відповідною фінансовою асоціацією правилами. Повноправними членами МПС стають зазвичай великі (за українськими мірками) вітчизняні банки, які входять до 20 найбільших за розмірами активів українських кредитних установ. Існує, однак, велика кількість середніх за розмірами банків, які не є членами МПС, проте надають клієнтам послуги з випуску та обслуговування міжнародних карток. За сучасної економічної ситуації в нашій країні міжнародні картки, на відміну від внутрішньонаціональ-них, дають можливість заробити реальні гроші. Причому прибутковою є саме емісія платіжних карток, оскільки їх обслуговування ніколи не було прибутковим. Українські банки можуть емітувати картки за умови повноправного членства в МПС або ж при укладанні агентських договорів із повноправними членами МПС про розповсюдження їхніх карток. Але обидва ці випадки не е оптимальним варіантом (великі інвестиційні затрати, необхідність реорганізації, необхідність надання гарантій банку-емітен-тові, а також перерахування на його рахунки більшої частини залучених коштів).

Альтернативою може стати асоційоване членство у МПС “Visa International” або “Europay International”. Програми асоційованого членства призначені в основному для середніх банків, які через обмежений розмір банківського капіталу і відсутність мережі філій не можуть собі дозволити широкомасштабні емісії, але активно надають неторговельні послуги населенню. Витрати на здобуття асоційованого членства у МПС значно менші від витрат, необхідних для отримання статусу дійсного члена або для впровадження власних проектів. Вступ до МПС здійснюється відповідно до договору про спонсорську підтримку, який укладається між банком-спонсором та банком-претендентом. Нові банки приймаються до платіжної системи на засіданні спеціальної ради МПС, як правило, двічі на рік. Програми асоційованого членства дають малим та середнім українським банкам можливість інтегруватися в МПС, здійснювати програми емісії та обслуговування сучасних платіжних продуктів, а отже – залучати значні ресурси в національній та іноземній валютах, відкривати нові джерела доходів.



Міжнародні фінанси – Рогач О. І – ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ФУНКЦІОНУВАННЯ БЕЛЬГІЙСЬКОЇ ПЛАТІЖНОЇ СИСТЕМИ ELLIPS