Міжнародні фінанси – Рогач О. І – БМР як форум для міжнародного валютного та фінансового співробітництва
БМР регулярно та за потреби (ad hoc) організує зустрічі управляючих центральних банків з метою обміну інформацією між центральними банками світу, координації світової валютної системи та кредитної політики.
Найзначнішим із таких форумів є щорічні Загальні збори. У 2001 р. у зборах брали участь представники 107 центральних банків (з яких 93 – на рівні управляючих) та 16 міжнародних фінансових інституцій. Засідання Ради директорів, які проходять раз на два місяці, теж є засобом зміцнення співробітництва між центральними банками різних країн світу. На засідання Ради запрошуються управляючі центральних банків та вищі посадові особи. Ці зустрічі сприяють розвиткові банківської кооперації в таких сферах, як моніторинг валютного ринку, нагляд та аналіз розвитку фінансового ринку, нагляд за системою платежів та розрахунків.
Поряд із Загальними зборами та засіданнями Ради директорів вагому роль у розвитку міжнародної співпраці у валютно-фінансовій сфері відіграють зустрічі управляючих центральних банків “Групи 10″* та її комітетів і комісій, а також засідання інших груп, у які входять управляючі центральних банків різних країн. Наприклад, протягом останніх років стали проводитися та набули широкого резонансу глобальні економічні зустрічі, які об’єднують управляючих центральних банків основних зростаючих економік (emerging market economies) та країн ‘Трупи 10”. На цих зустрічах обговорюються важливі питання міжнародного фінансового, економічного та іншого співробітництва.
Члени “Групи 10” та її комітетів спочатку збиралися нерегулярно, але згодом їхні зустрічі стали проходити на постійній основі – 1 раз на два місяці. Основними комітетами, які працюють у межах “Групи 10”, сьогодні є:
– Базельський комітет з банківського нагляду, створений у 1974 р. з метою поліпшення кооперації у сфері банківського нагляду;
– Комітет із платіжних та розрахункових систем, який сприяє стабілізації внутрішніх та міжнародних платежів і розрахункових систем;
– Комітет із глобальної фінансової системи, до функцій якого входить моніторинг короткострокових та довгострокових тенденцій, які складаються на глобальному фінансовому ринку та характеризують розвиток фінансової системи, а також розробка рекомендацій щодо сприяння стабільному розвиткові міжнародної валютно-фінансової системи;
– Комітет із золота та валюти, який здійснює моніторинг активності валютного ринку і ринку золота та дає рекомендації центральним банкам щодо вдосконалення їхньої діяльності в цій сфері в довгостроковому плані.
Рішення даних комітетів не є обов’язковими для виконання центральними банками, вони мають рекомендаційний характер. Однак це не зменшує їх ролі в розвитку співробітництва між центральними банківськими установами різних країн світу та забезпеченні стабілізації міжнародної фінансової системи.
Базельський комітет з банківського нагляду
Особливо вагомою у цьому плані є діяльність Базельського комітету з банківського нагляду, який є провідною організацією, яка організовує обговорення проблем удосконалення банківського нагляду, координує заходи з нагляду за діяльністю банків, готує відповідні угоди з даних питань. У нього входять майже ЗО технічних робочих груп та спеціальні тимчасові групи для розв’язання конкретних завдань. Засідання Базельського комітету з банківського нагляду проходять 4 рази на рік. Сфера діяльності Комітету не обмежується країнами, які входять у “Групу 10”.
Головним напрямом діяльності Комітету є розробка міжнародних стандартів з регулювання та нагляду за банківською сферою. Ще в 1997 р. були прийняті “Основні принципи ефективного банківського нагляду”, які дістали широку підтримку з боку як країн “десятки”, так і інших країн – членів Банку. Документом визначаються 25 основних принципів, яких необхідно дотримуватися для створення ефективної системи нагляду і які охоплюють сім ключових аспектів:
1) передумови для ефективного банківського нагляду;
2) ліцензування та структура інститутів;
3) розумне регулювання та вимоги;
4) методи поточного банківського нагляду;
5) вимоги до інформації;
6) формальна влада інспекторів;
7) міжнародна банківська діяльність.
“Основні принципи” слугують відправною точкою для інститутів нагляду та інших органів влади, які. активно шукають механізми підвищення ефективності наявних режимів нагляду за банківською діяльністю. Поряд з цим документом у тому ж році був виданий Компендіум, який доповнює “Основні принципи” і містить рекомендації та стандарти, розроблені БМР.
У 1999 р. було висунуто проекти, що стосуються нових стандартів адекватності капіталу. Вони мають замінити базельську угоду “Про капітал” (Basel Capital Accord) 1988 p., відповідно до якої з 1992 р. встановлювалися мінімальний рівень достатності власного капіталу банків і відношення капіталу до активів – не менш ніж 8 %. Запропоновані проекти базуються на трьох основних принципах: (1) мінімальні вимоги до капіталу; (2) нагляд за процесом проведення банківськими інституціями внутрішньої оцінки та адекватності капіталу; (3) ефективне використання процедур розкриття інформації. Очікується, що нові документи наберуть чинності у 2004 р.
Іншим важливим напрямом кооперації у сфері міжнародного нагляду є розробка та ухвалення документів, що стосуються нагляду за транскордонними банківськими операціями. Ще в 1992 р. були прийняті документи, що встановили мінімальні стандарти з нагляду за міжнародними банківськими групами та транснаціональними утвореннями. В 1996 р. вони були доповнені 29 рекомендаціями щодо посилення ефективності нагляду за даними установами з боку владних структур країн-реципієнтів. Зокрема, було підтверджено принцип доступу місцевих органів нагляду до необхідної інформації та встановлено процедури проведення інспекцій у філіях і відділеннях банків, штаб-квартири яких розташовані в інших країнах.
Базельський комітет активно діє і в інших напрямах. Наприклад, сприяє створенню прозорої, відкритої інформаційної системи, зокрема з питань торгівлі цінними паперами та деривативами; вивчає та вирішує проблеми, пов’язані з розвитком електронної банківської діяльності та наглядом за нею, і т. п.
Комітет постійно виступає з різноманітними ініціативами, спрямованими на розвиток стійких фінансових інституцій, тому що саме вони є основою стабільної фінансової системи. Так, наприкінці 1998 р. БМР за спільною ініціативою з Базельським комітетом з банківського нагляду створили Інститут фінансової стабільності (ІФС), основною метою якого є стабілізація світової фінансової системи та міжнародних фінансових інституцій, насамперед шляхом допомоги в здійсненні стійкого розумного нагляду.
Слід застережити, що рішення та документи Базельського комітету не мали і не мають зобов’язувальної сили, тобто в Комітету немає будь-якої формальної влади у сфері здійснення та регулювання наднаціонального нагляду. Комітет лише формулює загальні стандарти з нагляду за банківською діяльністю, визначає основні напрями, рекомендує найкращі підходи до створення ефективної системи нагляду та очікує, що країни-учасниці дотримуватимуться даних стандартів і рекомендацій та в індивідуальному порядку визнають їх обов’язковими. Разом з тим рішення Базельського комітету відіграють важливу роль у розвитку співпраці між країнами. Оскільки в Комітет входять представники не тільки центральних банків, а й інших фінансових інституцій та національних органів влади, то рішення, ухвалювані Комітетом, справляють певний вплив на функціонування всієї світової фінансової спільноти. Таким чином, Базельський комітет сприяє конвергенції та гармонізації механізмів банківського нагляду, які використовуються країнами-членами, а також допомагає країнам у розв’язанні інших проблем фінансового характеру.
З метою розширення своєї діяльності Комітет активно залучає країни – нечлен и БМР до обговорення проблем регулювання банківської діяльності; публікує та розповсюджує різноманітні документи та матеріали; кожні два роки організовує міжнародну конференцію з питань банківського нагляду і регулювання тощо.
Комітет із платіжних та розрахункових систем
Комітет із платіжних та розрахункових систем було створено в 1990 р. як інституцію, покликану сприяти розвиткові стабільності внутрішніх та міжнародних платежів і розрахункових систем. Він прийшов на зміну Групі експертів із платіжних систем, яка вела свою роботу з 1980 р., та тимчасовому Комітету з міжбанківських залікових схем, який функціонував з 1989 р. Діяльність Групи експертів та тимчасового Комітету заклала міцний фундамент для подальшого функціонування Комітету з платіжних та розрахункових систем.
Так, ще в 1980-х роках Група експертів із платіжних систем, у яку входили висококваліфіковані фахівці з комп’ютерних технологій, почала досліджувати питання розвитку систем трансферу електронних фондів. Результатом її досліджень став деталізований аналітичний огляд розвитку платіжних систем у країнах “Групи 10”, який був опублікований БМР у 1985 р. та дістав назву “Червоної книги”. В наступні роки завдяки роботі Групи експертів БМР почав щорічно публікувати дані про розвиток платіжних систем.
Група експертів із платіжних систем вивчала також характеристики нових типів міжбанківських залікових схем. Про це БМР опублікував доповідь у 1989 р. З огляду на важливість даної проблеми було створено тимчасовий Комітет з міжбанківських залікових схем, основна мета якого полягала в детальнішому вивченні питань політики, пов’язаних з транскордонними та багатовалютними міжбанківськими заліковими схемами. В доповіді з даної проблеми, опублікованій в 1990 р., містився набір мінімальних стандартів та рекомендацій щодо проведення двосторонніх та багатосторонніх залікових схем і пропонувався спільний підхід країн “Групи 10” до нагляду за такими системами.
Посилена увага, яка почала приділятися з середини 1980-х років проблемам ефективності та безпеки функціонування платіжних і розрахункових систем, спричинилася до створення постійного Комітету з платіжних та розрахункових систем, який сьогодні поряд з Базельським комітетом з банківського нагляду та Комітетом із глобальної фінансової системи є однією з провідних організацій, яка діє в рамках “Групи 10” та підпорядковується управляючим центральних банків даної групи країн.
За роки свого існування Комітет опублікував різноманітні доповіді з питань систем трансферу значних фінансових фондів, безпеки платіжних систем, розрахункових механізмів для валютних трансакцій, клірингових інструментів для валютних дерива-тивів та інструментів здійснення роздрібних платежів, включаючи електронні гроші. Серед нещодавніх публікацій – “Ключові принципи для платіжних систем”, “Рекомендації з безпеки розрахункових систем” тощо. З більшістю публікацій Комітету можна ознайомитися на – офіційному сайті БМР.
Комітет визначає напрями досліджень із питань платіжних і розрахункових систем та формує робочі групи самостійно або на прохання управляючих центральних банків Трупи 10″. Сьогодні вже сформувалися деякі основні постійні напрями роботи Комітету, зокрема:
■ Розробка ключових принципів функціонування стійких платіжних систем та здійснення операцій з великими фінансовими коштами.
■ Розробка засобів та принципів безпеки платіжних систем.
■ Визначення та управління ризиками, пов’язаними з валютними розрахунками.
■ Визначення механізмів використання грошей центрального банку в платіжних системах.
■ Розробка інструментів та систем роздрібних платежів.
■ Визначення механізмів клірингових угод при здійсненні операцій з деривативами.
Комітет тісно співпрацює з іншими органами БМР та міжнародними організаціями. До його роботи дедалі ширше залучаються країни, які не входять до “Групи 10”. Комітет робить суттєвий внесок у розробку стандартів і кодів, у поширення найкращого досвіду у сфері функціонування платіжних та розрахункових систем і, таким чином, впливає на формування більш ефективної та стійкої архітектури сучасної світової фінансової системи.
Комітет із питань глобальної фінансової системи
Комітет із питань глобальної фінансової системи є одним з постійних комітетів, який функціонує в межах “Групи 10” та виступає своєрідним форумом для обговорення центральними банками широкого кола питань, пов’язаних з розвитком фінансових ринків та світової фінансової системи загалом. Головною метою Комітету є розробка рекомендацій та надання підтримки центральним банкам для сприяння стабільному розвиткові міжнародної валютно-фінансової системи. Цій меті підкорені основні функції Комітету:
– визначення й оцінка потенційних джерел нестабільності в глобальному фінансовому середовищі шляхом регулярного та систематичного моніторингу розвитку валютно-фінансової системи, включаючи оцінку динаміки макроекономічних показників;
– “глибинний” аналіз еволюції функціонування фінансових ринків з наголосом на питаннях підвищення відповідальності центральних банків за валютно-фінансову стабільність;
– сприяння стабілізації міжнародних фінансових систем шляхом внесення пропозицій та рекомендацій щодо альтернативних політик та інструментів удосконалення функціонування фінансових систем.
Проводячи аналіз та розробляючи рекомендації, Комітет особливу увагу приділяє зв’язку між валютною і фінансовою стабільністю, взаємодії між інституціями, інфраструктурою та ринками, реальним та потенційним змінам на ринку фінансових посередників, а також іншим структурам, які є невід’ємними елементами глобальної фінансової системи. Комітет випускає різноманітні матеріали з даних питань.
Завдяки діяльності Комітету фінансові ринки та системи стають транспарентнішими. Дедалі більше країн приєднуються до рекомендацій та стандартів, розроблених Комітетом. З ним активно співпрацюють національні, регіональні та міжнародні інституції, а також інші органи БМР.
Комітет із золота та валюти
Специфічну, але вагому функцію виконує Комітет із золота та валюти, котрий, як уже згадувалося, здійснює моніторинг активності валютного ринку і ринку золота. В його рамках готуються дослідження та публікації з даних питань, Комітет розробляє рекомендації центральним банкам щодо вдосконалення структури їхніх активів та пасивів.
Роль БМР у міжнародному валютному й фінансовому співробітництві не обмежується організацією засідань його робочих органів чи постійних комітетів ‘Трупи 10″. Банк активно сприяє кооперації центральних банків світу через наявні регіональні асоціації або в межах спеціалізованих банківських організацій. БМР допомагає центральним банкам понад 20 індустріальних країн у координації технічної допомоги та проведенні спеціальних тренінгів. Він організовує регулярні зустрічі офіційних осіб центральних банків донорів та реципієнтів, а також зустрічі з представниками МВФ та інших міжнародних організацій. Банк бере участь у роботі спільного Віденського інституту, створеного у 1992 р. для надання технічної допомоги центральним банкам та проведення навчальних програм для банкірів країн з перехідною економікою. До того ж БМР регулярно організовує зустрічі експертів із спеціальних проблем, таких, наприклад, як інформаційні технології, безпека, внутрішні процедури менеджменту, спеціальні юридичні питання, шо входять у сферу інтересів центральних банків.
З метою поліпшення комунікацій між органами управління БМР та його азійськими членами Банк у березні 2001 р. створив Азійську консультаційну раду (АКР). Вона складається з управляючих центральних банків країн Азійсько-Тихоокеанського регіону, які входять у БМР. Секретарські функції АКР забезпечує представницький офіс БМР, що розміщується в Гонконгу. Очікується, що зустрічі Азійської консультативної ради проходитимуть не рідше, ніж 1 раз на рік.
Таким чином, БМР відіграє роль не тільки координаційного центру, а й секретаріату. Як секретаріат він надає послуги різним організаціям, комітетам та групам експертів чи розмішує їхні секретаріати в себе. Такими організаціями, наприклад, є Форум фінансової стабільності (ФФС) та Міжнародна асоціація органів нагляду за страховим ринком. ФФС було створено в 1999 р. з метою сприяння обміну інформацією та координації діяльності національних органів влади, міжнародних інституцій (таких як МВФ, ОЕСР, Група Всесвітнього банку) та міжнародних регуляторних чи експертних груп для забезпечення стабільності міжнародної фінансової системи. З 1998 р. БМР розміщує в себе секретаріат Міжнародної асоціації органів нагляду за страхуванням, створеної в 1994 р. для забезпечення ефективного нагляду за страховою індустрією, розробки практичних стандартів нагляду за страхуванням, сприяння взаємній допомозі та обміну інформацією у сфері розвитку внутрішніх страхових ринків.
БМР також бере участь як спостерігач у засіданнях Тимчасового комітету Ради управляючих МВФ та засіданнях міністрів фінансів та управляючих центральних банків “Групи 10”.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)