Міжнародні фінанси – Д’яконова І. І

Міжнародні фінанси – Д’яконова І. І. – Передмова

Міжнародні фінанси на сучасному етапі – це галузь формування економічних відносин, що найбільш динамічно розвиваються. Очевидним фактом сьогодення є тотальна глобалізація фінансового ринку. Крім того, фондові ринки, банківська справа, фінансова діяльність транснаціональних корпорацій, державні

Міжнародні фінанси – Д’яконова І. І. – Розділ 1. Система міжнародних фінансів

1.1. Предмет вивчення науки про міжнародні фінанси За свідченням більшості науковців у сфері міжнародних фінансів, перші ознаки міжнародних товарообмінних операцій є початком формування системи міжнародних фінансів. Вимоги та зобов’язання країн-переможців внаслідок війн, вимоги щодо

Міжнародні фінанси – Д’яконова І. І. – 1.1. Предмет вивчення науки про міжнародні фінанси

1.1. Предмет вивчення науки про міжнародні фінанси За свідченням більшості науковців у сфері міжнародних фінансів, перші ознаки міжнародних товарообмінних операцій є початком формування системи міжнародних фінансів. Вимоги та зобов’язання країн-переможців внаслідок війн, вимоги щодо

Міжнародні фінанси – Д’яконова І. І. – 1.2. Система міжнародних фінансів та її функції

1.1. Предмет вивчення науки про міжнародні фінанси За свідченням більшості науковців у сфері міжнародних фінансів, перші ознаки міжнародних товарообмінних операцій є початком формування системи міжнародних фінансів. Вимоги та зобов’язання країн-переможців внаслідок війн, вимоги щодо

Міжнародні фінанси – Д’яконова І. І. – 1.3. Суб’єкти міжнародних фінансів

Система міжнародних фінансових відносин складається з різних суб’єктів. Ними є фізичні, юридичні особи та держави, які згідно із законом мають і здійснюють безпосередньо або через представників свої права та обов’язки, пов’язані з міжнародними фінансами.

Міжнародні фінанси – Д’яконова І. І. – 1.4. Міжнародні фінанси у сучасному світовому господарстві

Система міжнародних фінансових відносин складається з різних суб’єктів. Ними є фізичні, юридичні особи та держави, які згідно із законом мають і здійснюють безпосередньо або через представників свої права та обов’язки, пов’язані з міжнародними фінансами.

Міжнародні фінанси – Д’яконова І. І. – 1.5. Міжнародна фінансова політика

Міжнародна фінансова політика держави має базуватися на наукових концепціях у цій галузі, аналізі попередньої практики та вимогах поточного і стратегічного соціально-економічного розвитку як окремої країни, так і всього світу. “Політика” – термін грецького походження,

Міжнародні фінанси – Д’яконова І. І. – Розділ 2. Глобалізація світового фінансового середовища. Світові фінансові кризи

2.1. Сутність, виміри та форми прояву фінансової глобалізації Фінансова глобалізація є складовою економічної глобалізації. Вона являє собою ключовий процес розвитку світової економіки кінця XX – початку XXI століття, наслідком якого стала нова якість економічних

Міжнародні фінанси – Д’яконова І. І. – 2.1. Сутність, виміри та форми прояву фінансової глобалізації

2.1. Сутність, виміри та форми прояву фінансової глобалізації Фінансова глобалізація є складовою економічної глобалізації. Вона являє собою ключовий процес розвитку світової економіки кінця XX – початку XXI століття, наслідком якого стала нова якість економічних

Міжнародні фінанси – Д’яконова І. І. – 2.2. Наслідки фінансової глобалізації

Фінансова глобалізація як багатогранне явище справляє неоднаковий вплив на різні групи країн. Оцінки її наслідків часто виявляються діаметрально протилежними, що цілком закономірно у формуванні ставлення до складного соціально-економічного явища. Загальне ставлення до процесів фінансової

Міжнародні фінанси – Д’яконова І. І. – 2.3. Світові фінансові кризи

Фінансова глобалізація служить механізмом світового поширення фінансової нестабільності, яка періодично виникає на окремих регіональних ринках і набуває міжнародного характеру. Численними каналами глобального фінансового ринку кризові явища поширюються на “здорові” економіки, поступово охоплюючи господарські системи

Міжнародні фінанси – Д’яконова І. І. – Розділ 3. Заборгованість у системі міжнародних фінансів

3.1. Сутність, структура, наслідки існування зовнішнього боргу та основні показники вимірювання зовнішнього боргу Державний борг являє собою вид відносин між господарюючими суб’єктами, якими з одного боку є держава, що переважно виступає позичальником, гарантом і

Міжнародні фінанси – Д’яконова І. І. – 3.1. Сутність, структура, наслідки існування зовнішнього боргу та основні показники вимірювання зовнішнього боргу

3.1. Сутність, структура, наслідки існування зовнішнього боргу та основні показники вимірювання зовнішнього боргу Державний борг являє собою вид відносин між господарюючими суб’єктами, якими з одного боку є держава, що переважно виступає позичальником, гарантом і

Міжнародні фінанси – Д’яконова І. І. – Показники вимірювання зовнішнього боргу

Рівень державної заборгованості чинить значний вплив на макроекономічну стабільність. При розробці стратегії економічного розвитку країни необхідно враховувати співвідношення параметрів державного запозичення з іншими макроекономічними показниками. Існують певні граничні межі величини державного боргу, які розраховуються

Міжнародні фінанси – Д’яконова І. І. – 3.2. Міжнародні валютно-кредитні і фінансові організації у сфері управління зовнішнім боргом

Інституційна структура міжнародних валютно-кредитних і фінансових відносин включає різноманітні міжнародні організації. Особливе місце у структурі світового ринку позичкових капіталів посідають міждержавні банки та валютні фонди. Міжнародні валютно-кредитні та фінансові організації (далі – міжнародні організації)

Міжнародні фінанси – Д’яконова І. І. – Характеристики Лондонського та Паризького клубів кредиторів

У Паризькому клубі реструктуруються борги урядів і гарантовані ними борги, а у Лондонському клубі – заборгованості перед комерційними банками. У рамках Паризького клубу країни, що відчувають труднощі у сплаті боргів іншим державам і приватним

Міжнародні фінанси – Д’яконова І. І. – 3.3. Реструктуризація зовнішнього боргу в системі методів управління зовнішнім боргом

Сучасні методи управління зовнішнім боргом, що застосовуються країнами та міжнародними фінансовими організаціями у світовій практиці, поділяються на наступні види: O конверсія боргу; O сек’юритизація боргу; O викуп боргу; O списання частки або всієї суми

Міжнародні фінанси – Д’яконова І. І. – Розділ 4. Світова валютно-фінансова система та етапи її еволюції

4.1. Елементи валютно-фінансової системи Розвиток міжнародних валютних відносин обумовлений зростанням продуктивних сил, створенням світового ринку, поглибленням міжнародного поділу праці (МПП), формуванням світової системи господарства, інтернаціоналізацією та глобалізацією господарських зв’язків. Стан валютних відносин залежить від

Міжнародні фінанси – Д’яконова І. І. – 4.1. Елементи валютно-фінансової системи

4.1. Елементи валютно-фінансової системи Розвиток міжнародних валютних відносин обумовлений зростанням продуктивних сил, створенням світового ринку, поглибленням міжнародного поділу праці (МПП), формуванням світової системи господарства, інтернаціоналізацією та глобалізацією господарських зв’язків. Стан валютних відносин залежить від

Міжнародні фінанси – Д’яконова І. І. – 4.2. Етапи формування світової валютної системи

Становлення світової валютної системи наприкінці XIX – початку XX ст. було обумовлене бурхливим розвитком капіталізму й інтернаціоналізацією господарської діяльності, розвитком міжнародних економічних відносин і в першу чергу – міжнародної торгівлі. При експорті й імпорті

Міжнародні фінанси – Д’яконова І. І. – Етапи світової валютної кризи

Перший етап (1929-1930 рр.) ознаменувався знеціненням валют аграрних і колоніальних країн, тому що різко скоротився попит на сировину на світовому ринку і ціни на нього зменшились на 50-70 %. Оскільки їх мізерні валютні резерви

Міжнародні фінанси – Д’яконова І. І. – 4.3. Європейська валютна система

Європейська валютна система належить до найуспішніших регіональних валютних систем. Ще в 50-х роках XX ст. країни Західної Європи виявляли зацікавленість до власної валютної інтеграції. Така зацікавленість була викликана насамперед прагненням Західної Європи забезпечити фінансову

Міжнародні фінанси – Д’яконова І. І. – Розділ 5. Фінансова і монетарна політика європейського валютного союзу

5.1. Валютно-фінансова конвергенція як передумова створення Європейського валютного союзу В основу економічної та валютної стабільності Європейського валютного союзу закладено рамкові умови правового та інституту тонального характеру, до яких, в першу чергу, належать: O Договір

Міжнародні фінанси – Д’яконова І. І. – 5.1. Валютно-фінансова конвергенція як передумова створення Європейського валютного союзу

5.1. Валютно-фінансова конвергенція як передумова створення Європейського валютного союзу В основу економічної та валютної стабільності Європейського валютного союзу закладено рамкові умови правового та інституту тонального характеру, до яких, в першу чергу, належать: O Договір

Міжнародні фінанси – Д’яконова І. І. – 5.2. Монетарні і фіскальні аспекти інтеграції в межах Європейського валютного союзу

Головною умовою інституціонально-правової конвергенції для вступу до Європейського валютного союзу є вимога приведення національних законодавств про центральні банки у відповідність до стандартів європейської системи центральних банків (ЄСЦБ). У зв’язку з адаптацією національних законодавств до

Міжнародні фінанси – Д’яконова І. І. – Структура Європейської системи центральних банків

Заснування ЄЦБ, який разом з національними банками інших держав-членів ЄС складає ЄСЦБ, є вагомою заслугою національних держав, які спромоглися віддати велику частину свого суверенітету в галузі монетарної політики на наддержавний рівень. До складу європейської

Міжнародні фінанси – Д’яконова І. І. – 5.3. Роль євро у міжнародній валютно-фінансовій системі

Зі створенням Європейського валютного союзу євро став важливою складовою міжнародної валютної системи. Історія валютних відносин свідчить про те, що між міжнародним значенням валюти та розмірами ВВП і зовнішньої торгівлі країни, до якої ця валюта

Міжнародні фінанси – Д’яконова І. І. – Розділ 6. Міжнародні розрахунки та їх організаційні засади

6.1. Економічні основи міжнародних розрахунків та їх організаційні засади Проведення розрахунків між суб’єктами господарювання, що знаходяться в різних країнах світу, базується на встановлених формах розрахунків та системі валютного регулювання. Стандартизація підходів до порядку, форми

Міжнародні фінанси – Д’яконова І. І. – 6.1. Економічні основи міжнародних розрахунків та їх організаційні засади

6.1. Економічні основи міжнародних розрахунків та їх організаційні засади Проведення розрахунків між суб’єктами господарювання, що знаходяться в різних країнах світу, базується на встановлених формах розрахунків та системі валютного регулювання. Стандартизація підходів до порядку, форми

Міжнародні фінанси – Д’яконова І. І. – 6.2. Порівняльна характеристика основних форм міжнародних розрахунків

Найскладнішою частиною платіжних умов контракту є вибір форми розрахунків. Погодження протилежних інтересів учасників зовнішньоекономічної діяльності і організація їх платіжних відносин реалізується шляхом застосування різних форм розрахунків. Форми розрахунків у системі міжнародних фінансових відносин характеризують

Міжнародні фінанси – Д’яконова І. І. – 6.3. Недокументарні форми міжнародних розрахунків

Найскладнішою частиною платіжних умов контракту є вибір форми розрахунків. Погодження протилежних інтересів учасників зовнішньоекономічної діяльності і організація їх платіжних відносин реалізується шляхом застосування різних форм розрахунків. Форми розрахунків у системі міжнародних фінансових відносин характеризують

Міжнародні фінанси – Д’яконова І. І. – 6.3.1. Авансова форма розрахунків

Найскладнішою частиною платіжних умов контракту є вибір форми розрахунків. Погодження протилежних інтересів учасників зовнішньоекономічної діяльності і організація їх платіжних відносин реалізується шляхом застосування різних форм розрахунків. Форми розрахунків у системі міжнародних фінансових відносин характеризують

Міжнародні фінанси – Д’яконова І. І. – 6.3.2. Розрахунки за відкритим рахунком

Розрахунки за відкритим рахунком передбачають періодичні платежі імпортера експортеру після одержання товару. Сума поточної заборгованості враховується в книгах торгових партнерів. Ця форма міжнародних розрахунків пов’язана з кредитом за відкритим рахунком. Порядок розрахунків (рис. 6.2)

Міжнародні фінанси – Д’яконова І. І. – 6.4. Документарні форми міжнародних розрахунків

6.4.1. Інкасо Інкасо – доручення експортера своєму банку отримати від імпортера безпосередньо або через інший банк визначену суму чи підтвердження того, що ця сума буде виплачена у встановлені строки. Термін “інкасо” означає обробку банками

Міжнародні фінанси – Д’яконова І. І. – 6.4.1. Інкасо

6.4.1. Інкасо Інкасо – доручення експортера своєму банку отримати від імпортера безпосередньо або через інший банк визначену суму чи підтвердження того, що ця сума буде виплачена у встановлені строки. Термін “інкасо” означає обробку банками

Міжнародні фінанси – Д’яконова І. І. – 6.4.2. Документарний акредитив

Документарний акредитив (Documentary Credit, Letter of Credit (L/C)) – це форма розрахунків, при якій банк-емітент за дорученням свого клієнта (апліканта, заявника, наказодавця, емітента акредитива) або від свого імені зобов’язаний: O виконати платіж третій особі

Міжнародні фінанси – Д’яконова І. І. – Види акредитивів у міжнародній практиці

1. Відкличний акредитив (Revocable L/C) – акредитив, який може бути змінений або анульований банком-емітентом, за наказом апліканта, у будь-який момент без попереднього погодження з бенефіціаром. Відкликання акредитива неможливе лише у випадку, коли банк-емітент або

Міжнародні фінанси – Д’яконова І. І. – Розділ 7. Платіжний баланс країн світу

7.1. Платіжний баланс як інструмент міжнародно-фінансового аналізу У процесі свого розвитку зовнішньоекономічні зв’язки країн змінюються, посилюючи цілісність світового господарства та ускладнюючи зміст міжнародних економічних відносин. Багатогранний комплекс міжнародних відносин країни знаходить своє відображення у

Міжнародні фінанси – Д’яконова І. І. – 7.1. Платіжний баланс як інструмент міжнародно-фінансового аналізу

7.1. Платіжний баланс як інструмент міжнародно-фінансового аналізу У процесі свого розвитку зовнішньоекономічні зв’язки країн змінюються, посилюючи цілісність світового господарства та ускладнюючи зміст міжнародних економічних відносин. Багатогранний комплекс міжнародних відносин країни знаходить своє відображення у

Міжнародні фінанси – Д’яконова І. І. – 7.2. Методика складання платіжного балансу та класифікація його статей

7.2.1. Методичні підходи МВФ до формування платіжного балансу Вперше баланси міжнародних розрахунків були сформовані та опубліковані у 20-х роках XX століття. Протягом наступних років методика їх складання постійно вдосконалювалася. У 1947 році ООН опублікувала

Міжнародні фінанси – Д’яконова І. І. – 7.2.1. Методичні підходи МВФ до формування платіжного балансу

7.2.1. Методичні підходи МВФ до формування платіжного балансу Вперше баланси міжнародних розрахунків були сформовані та опубліковані у 20-х роках XX століття. Протягом наступних років методика їх складання постійно вдосконалювалася. У 1947 році ООН опублікувала

Міжнародні фінанси – Д’яконова І. І. – 7.2.2. Організаційні основи складання платіжного балансу України

У зв’язку з прийняттям Верховною Радою Закону № 2402-ХІІ від 03.06.1992 [4] у вересні 1992 року Україна підписала “Статті угоди МВФ” про вступ до Міжнародного валютного фонду і взяла на себе зобов’язання надавати інформацію

Міжнародні фінанси – Д’яконова І. І. – 7.3. Сучасні тенденції врівноваження платіжних балансів країн світу

7.3.1. Аналіз основних показників платіжних балансів провідних країн світу Під рівновагою платіжного балансу частіше за все розуміють такий стан, коли надходження і витрати збалансовані, а офіційні резерви суттєво не змінюють своєї величини. Нерівновага платіжного

Міжнародні фінанси – Д’яконова І. І. – 7.3.1. Аналіз основних показників платіжних балансів провідних країн світу

7.3.1. Аналіз основних показників платіжних балансів провідних країн світу Під рівновагою платіжного балансу частіше за все розуміють такий стан, коли надходження і витрати збалансовані, а офіційні резерви суттєво не змінюють своєї величини. Нерівновага платіжного

Міжнародні фінанси – Д’яконова І. І. – Розділ 8. Світовий фінансовий ринок та його структура

8.1. Фінансові ресурси світового господарства та механізм їх перерозподілу Фінансові ресурси світу – це сукупність фінансових ресурсів всіх країн, міжнародних організацій та міжнародних фінансових центрів світу. Вони використовуються у міжнародних економічних відносинах, тобто у

Міжнародні фінанси – Д’яконова І. І. – 8.1. Фінансові ресурси світового господарства та механізм їх перерозподілу

8.1. Фінансові ресурси світового господарства та механізм їх перерозподілу Фінансові ресурси світу – це сукупність фінансових ресурсів всіх країн, міжнародних організацій та міжнародних фінансових центрів світу. Вони використовуються у міжнародних економічних відносинах, тобто у

Міжнародні фінанси – Д’яконова І. І. – 8.2. Міжнародні фінансові активи та їх властивості

8.1. Фінансові ресурси світового господарства та механізм їх перерозподілу Фінансові ресурси світу – це сукупність фінансових ресурсів всіх країн, міжнародних організацій та міжнародних фінансових центрів світу. Вони використовуються у міжнародних економічних відносинах, тобто у

Міжнародні фінанси – Д’яконова І. І. – 8.3. Міжнародні валютно-фінансові потоки

Міжнародні валютно-фінансові потоки – це потоки іноземних валют чи будь-яких інших фінансових активів, зумовлені економічною діяльністю суб’єктів світового господарства. Міжнародні валютно-фінансові потоки обслуговують рух товарів, послуг і міжкрайовий перерозподіл капіталу між конкуруючими суб’єктами світового

Міжнародні фінанси – Д’яконова І. І. – 8.4. Світовий фінансовий ринок. Сутність і структура

Міжнародні валютно-фінансові потоки – це потоки іноземних валют чи будь-яких інших фінансових активів, зумовлені економічною діяльністю суб’єктів світового господарства. Міжнародні валютно-фінансові потоки обслуговують рух товарів, послуг і міжкрайовий перерозподіл капіталу між конкуруючими суб’єктами світового

Міжнародні фінанси – Д’яконова І. І. – 8.5. Моделі фінансового ринку

Історично у світовій фінансовій архітектурі виділяють наступні моделі функціонування фінансових ринків: 1. Банкоцентрична (континентальна), що характерна для країн континентальної Європи (фінансових ринків Німеччини та Японії). 2. Англо-американська – характерна для фінансових ринків США, Англії.