Міжнародні фінанси – Д’яконова І. І. – 18.4.2. Співробітництво України з Міжнародним валютним фондом
Міжнародний Валютний Фонд (International Monetary Fund, МВФ) є міжнародною фінансовою організацією, яка була заснована в 1945 р. До її складу входять 185 країн, останньою країною, що приєдналась до МВФ, є Чорногорія (січень 2007 p.). Згідно зі Статутом Фонду його кредити спрямовуються на підтримку курсу національної валюти, міжнародних резервів держави та активних позицій платіжного балансу. Отримувачами кредитів МФВ є центральні банки країн, які зараховують їх у свої міжнародні резерви і використовують виключно для інтервенцій на валютному ринку для вказаних цілей.
Україна стала членом МВФ у 1992 р. відповідно до Закону України “Про вступ України до Міжнародного валютного фонду. Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій”, який було прийнято 3 червня 1992 р. Уданий час квота України у Фонді складає 1 млрд 372 млн СПЗ. З 1994 р. співпрацю України з МВФ було активізовано за такими програмами, як: STF, Stand-by та “Механізм розширеного фінансування’4 (EFF), кошти за ними в основному направляються на фінансування дефіцитів платіжного та торговельного балансів країни. Важливим напрямом використання кредитів МВФ є також формування валютних резервів. Зокрема, за рахунок кредитів МВФ Україні вдалось успішно провести грошову реформу та ввести конвертованість гривні за поточними операціями.
У співробітництві України з МВФ виділяють кілька етапів. На першому етапі їх співпраці, у 1994-1995 pp., Україні було надано фінансову допомогу у вигляді системної трансформаційної позики (STF – Systemic Transformation Facility) на суму 498,7 млн СПЗ або 763,1 млн дол. США для підтримки платіжного балансу України. Проте через невиконання Україною ряду умов програму було завершено достроково.
На другому етапі, протягом 1995-1998 pp., Україна співпрацювала з МВФ за трьома річними програмами “stand-by” з метою підтримки курсу національної валюти і фінансування дефіциту платіжного балансу та отримала кредити на загальну суму 1 318,2 млн СПЗ або близько 1 935 млн дол. США.
Третій етап, 1998-2002 pp. – співробітництво у рамках програми розширеного фінансування (EFF – Extended Fund Facility), яка передбачала надання Україні кредиту на загальну суму 2,6 млрд дол. США.
У грудні 2000 р. термін дії Програми EFF було продовжено до вересня 2002 р., але МВФ так і не надав Україні залишкової суми кредитів, визнавши негативними висновки останнього перегляду ходу виконання програми. У рамках Програми EFF Україна отримала 1 193,0 млн СПЗ або І 591,0 млн дол. США, які були спрямовані на поповнення валютних резервів Національного банку України.
На четвертому етапі, 2004-2005 рр., після завершення співробітництва за Програмою EFF, уряд України серед прийнятних форм подальшого співробітництва України з Міжнародним валютним фондом на безкредитній основі обрав попереджувальну програму “стенд-бай”, зокрема програму “попереджувальний стенд-бай”, що була розрахована на 12 місяців. Дана програма передбачала можливість України отримати кредит на суму 411,6 млн СПЗ, що було еквівалентом приблизно 600 млн дол. США, за умови погіршення платіжного балансу або стану валютних резервів. В рамках Програми передбачалася поступова трансформація відносин між Україною та МВФ до безкредитних. Строк дії цієї угоди закінчився відповідно до її умов.
Як було зазначено вище, наступним етапом у відносинах з МВФ стали безкредитні стосунки між Україною та МВФ. Співробітництво України з МВФ було зосереджено на наданні технічної допомоги, спрямованої на усунення загроз стабільності та вирішення проблем, пов’язаних з макроекономічною, грошовою, валютною, податковою та бюджетною політикою. У середньостроковій перспективі таке співробітництво може включати надання технічної допомоги з питань, пов’язаних з боргом, тіньовою економікою та прогнозуванням. Протягом 2005-2006 рр. технічні місії МВФ кілька разів відвідували Україну з метою надання урядові допомоги у різноманітних сферах, у тому числі щодо управління державним боргом, фінансово-бюджетної політики та управління митними справами. У 2006-2007 рр. експерт МВФ на постійній основі був залучений до діяльності Міністерства фінансів України щодо фінансового аналізу й прогнозування, стратегії планування бюджету й контролю за фінансовою стабільністю.
Співробітництво України з МВФ було пожвавлено у 2008 р. за несприятливої ситуації на світових фінансових ринках. Результатом їх перемовин стало затвердження МВФ 5 листопада 2008 р. програми для України за дворічною угодою “стенд-бай” з обсягом фінансування 16,43 млрд дол. США (близько 800 % квоти України).
Протягом дії програми “стенд-бай” Україна отримала три транш і загальним обсягом 10,6 млрд дол. США, з яких 4,5 млрд дол. США було спрямовано безпосередньо до Державного бюджету на фінансування фіскального дефіциту, у тому числі на погашення зовнішніх боргових зобов’язань уряду України. Зокрема, перший транш кредиту на суму 3 млрд СПЗ Україна отримала 7 листопада 2008 р. Всі кошти надійшли до Національного банку України і були зараховані до золотовалютного резерву з метою використання їх для покращення стану платіжного балансу, підтримки обмінного курсу національної валюти та ліквідності банківського сектора. Другий транш на загальну суму 1,875 млрд СПЗ Україна отримала 12 травня 2009 р. Кошти було розподілено наступним чином: І млрд СПЗ отримало Міністерство фінансів для фінансування фіскального дефіциту, у тому числі на погашення зовнішніх боргових зобов’язань уряду, 875 мли СПЗ отримав Національний банк України для поповнення міжнародних резервів з метою регулювання платіжного балансу, підтримки обмінного курсу гривні та ліквідності банків. Третій транш за програмою було в повному обсязі зараховано на рахунок Державного казначейства України для вирішення питань підтримки бюджетного сектора.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)