Міжнародні економічні відносини – Передрій О. С. – 2.6.1. Міжнародний валютний ринок
Основне
У структурі світового господарства важливу позицію займають валютний і кредитний ринки. Це зумовлено двома основними факторами. По-перше, тим, що валютно-грошові і кредитні відносини є визначальною інфраструктурною складовою практично всіх без винятку форм МЕВ. По-друге, міжнародні валютно-грошові і кредитні відносини є найбільш динамічною формою міжнародних економічних відносин і в сучасних умовах займають провідне місце на світовому ринку, виконуючи функцію його своєрідних кровоносних шляхів та нервових сполучень.
Прискорений розвиток валютно-кредитних ринків був про-стимульований розвалом Бреттонвудської валютної системи і стрімким зростанням на цій основі потоків “гарячих грошей”, масштабів валютних спекуляцій. У цій ситуації значно зросла стабілізуюча функція центральних банків, які одночасно е суб’єктами міжнародного валютно-кредитного ринку. Найбільш крупні з них сформували світові валютно-кредитні центри – Лондон, Нью-Йорк, Токіо.
Після вивчення цієї теми ви:
– будете обізнані з тим, що таке валютно-кредитні ринки та їх структура;
– зрозумієте, які операції здійснюються на валютно-кредитних ринках;
– з’ясуєте специфіку функціонування євроринку валют;
– ознайомитеся зі структурою і функціонуванням Міжнародного валютного фонду та Міжнародного банку реконструкції і розвитку, а також основних регіональних валютно-фінансових і кредитних організацій.
План
1. Міжнародний валютний ринок.
2. Міжнародний кредитний ринок.
3. Міжнародні валютно-кредитні інститути та їх місце на
Валютно-фінансовому ринку.
4. Роль регіональних валютно-фінансових і кредитних організацій.
2.6.1. Міжнародний валютний ринок
Глобалізація господарського життя в умовах дедалі зростаючої взаємодії та взаємозалежності економічних структур впливає на формування міжнародних валютно-фінансових ринків. їх виникнення було зумовлено рядом причин і факторів, що діють у світовій економіці і характеризують, власне, глобалізацію господарського життя.
Сутнісний бік валютно-фінансового ринку можна охарактеризувати як систему відносин із приводу купівлі-продажу іноземної валюти, яка відбувається в офіційних центрах, що історично сформувалися в процесі розвитку світової валютної системи. Структура валютних ринків подана на рис. 2.17.
Рис. 2.17. Валютні ринки та їх структура
З організаційної точки зору валютний ринок – система крупних комерційних банків, які взаємозв’язані між собою сучасною системою зв’язку, з допомогою якої відбуваються торги валютою і платіжними документами і де купівля-продаж здійснюється за певним курсом.
Підрахунки показують, що масштаби операцій, які здійснюються з валютою, значно перевищують потреби комерційних акцій. Вони використовуються для страхування валютних і кредитних ризиків, а також із метою спекуляції.
У світі на сьогодні сформувалися величезні потоки “світових грошей”, які утворилися, головним чином, не як вияв потреб виробництва, торгівлі, інвестування. Вони не виконують жодних реальних економічних функцій господарювання. Щоденно обсяг операцій із ними перевищує грошові потоки у сфері фінансування торгівлі й інвестування. Світовий валютний ринок перетворився на своєрідний велетенський тоталізатор.
На світовому валютному ринку існує своя внутрішня ієрархія. Три центри (Лондон, Нью-Йорк і Токіо) далеко випереджають інші валютні ринки за масштабами операцій. При цьому в Лондоні обсяг щоденних операцій із валютою перевищує Нью-Йорк і Токіо разом узяті і становить у середньому 500 мільярдів доларів. Великими регіональними валютними ринками в Європі вважаються Франкфурт-на-Майні, Цюріх, Париж, Брюссель, в Азії – Сінгапур і Гонконг, Бахрейн.
Які є види валютних операцій? Це:
– купівля-продаж валюти;
– надання позик і здійснення розрахунків в іноземній валюті;
– угода по терміновій поставці валюти;
– угода по операціях СВОП, опціонів, ф’ючерсів.
СВОП – домовленість, оформлена одним документом, згідно з яким обидві сторони здійснюють періодичні платежі один одному. Наприклад, ставка відсотка по короткострокових валютних кредитах становить:
Назва | Країна (А) | Країна (Б) |
Фірма-1 | 9% | 12% |
Фірма-2 | 10% | 11 % |
Якщо фірма-1 країни (А) має потребу у валюті країни (Б), а фірма-2 – у валюті країни (А), тоді стає можливим СВОП. Фірма-1 бере кредит у валюті своєї країни (А) і зараховує його на рахунок фірми-2, а фірма-2 бере кредит у валюті своєї країни (Б) і зараховує (переказує) його на рахунок фірми-1. У цьому випадку фірма-1 здійснює платежі з розрахунку 11%, а фірма-2 – 9%. Фірма-1 має вигоду (12% – 11% = 1%), а фірма-2 (10%-9% =1%).
Ф’ючерсні операції – це купівля-продаж валюти за зафіксованими на момент укладення угоди цінами з виконанням операцій через певний період.
Опціонна угода – це право купити або продати валюту в майбутньому (дата не фіксується) за курсом, зафіксованим на момент укладення угоди.
Науково-технічна революція, в першу чергу розвиток мережі телекомунікацій, привела до інтернаціоналізації валютного ринку. Можливість зв’язатися з будь-яким банком протягом кількох секунд створила умови, за яких валютний ринок може працювати в цілодобовому режимі, коли в Нью-Йорку вночі можна проводити операції через Токіо або Лондон і навпаки. По суті локальні валютні ринки (Лондон, Цюріх, Франкфурт, Нью-Йорк) перетворилися в єдиний у світовому масштабі валютний ринок.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)