Деліктне зобов’язання та його регулювання характеризується відносною стабільністю. Проте бурхливий розвиток науки й техніки, усуспільнення виробництва викликають нові тенденції в прояві окремих умов деліктних зобов’язань, інституту відповідальності за делікти та їх правового регулювання. Розглянемо
Для визначення законодавства, яке слід застосувати до регулювання деліктних зобов’язань з “іноземним елементом” найчастіше застосовується колізійний принцип – закон місця заподіяння шкоди (lex loci delicti). Його виникнення пояснюється внутрішньою узгодженістю вказаного делікту з соціально-економічними
У першому Цивільному кодексі України 1923 р. деліктним зобов’язанням було присвячено розділ XII (“Зобов’язання, що виникають внаслідок заподіяння іншому шкоди”). Із змісту постанови ЦВК України “Про надання чинності Цивільному кодексу Української СРР”, самого кодексу,
Норми стосовно деліктних зобов’язань були передбачені тільки в останніх за часом підписання двосторонніх договорах про надання правової допомоги між СРСР та Польщею, В’єтнамом, Кубою, тодішніми Чехословаччиною та НДР. Тепер вони є майже у всіх
1. Доктрина про міжнародний цивільний процес У юридичній науці під міжнародним цивільним процесом прийнято розуміти сукупність питань процесуального характеру, пов’язаних із захистом прав іноземців та іноземних підприємств і організацій у суді чи арбітражі. Використовуючи
1. Доктрина про міжнародний цивільний процес У юридичній науці під міжнародним цивільним процесом прийнято розуміти сукупність питань процесуального характеру, пов’язаних із захистом прав іноземців та іноземних підприємств і організацій у суді чи арбітражі. Використовуючи
З’ясування змісту міжнародного цивільного процесу залежить, зокрема, від визначення кола органів, уповноважених захищати суб’єктивні цивільні права шляхом розгляду та вирішення цивільних справ. Сьогодні відповідно до ст. 124 Конституції України судочинство в Україні здійснюють Конституційний
Громадяни України можуть мати процесуальні права та обов’язки на території іноземної держави, а так само іноземці та особи без громадянства можуть набути процесуального статусу в судах України. Як зазначалося, Конституція України проголошує норму про
Аналіз законодавчих актів держав СНД свідчить про те, що норми цивільного процесуального законодавства, які застосовують до вирішення спорів з “іноземним елементом”, містяться переважно у галузевих нормативно-правових актах. Наприклад, у Російській Федерації чинним є Цивільний
Міжнародні договори є зовнішньою формою права, яка може містити цивільні процесуальні норми. Сьогодні питання про значення таких міжнародних договорів та їх зміст є особливо актуальним. Ця актуальність зумовлюється, по-перше, інтеграцією держав у правовій, економічній
У співпраці з удосконалення цивільних процесуальних норм беруть участь міжнародні організації, кількість яких налічують сьогодні понад двадцять п’ять. Найактивнішими з них є: Гаазька конференція з міжнародного приватного права, Міжнародний інститут уніфікації приватного права (далі
Уніфікацією цивільних процесуальних норм можуть займатися об’єднання держав. Заслуговує на увагу діяльність Організації американських держав (далі – ОАД) та Міжамериканського юридичного комітету, утвореного у 1948 р. для уніфікації законодавства держав Латинської Америки (ст. 68
У міжнародному приватному праві термін “міжнародна підсудність” означає компетенцію судів певної держави із вирішення спору з “іноземним елементом”. У міжнародних договорах замість зазначеного терміна, як правило, використовують термін “юрисдикція” чи “компетенція”. У внутрішньому законодавстві
Відповідно до ст. 414 ЦПК України “Підсудність судам України цивільних з іноземним елементом” міжнародна підсудність в Україні визначається за її законодавством. Насамперед мова йде про норми ЦПК та ГКС України, а також про норми
Суттєва різниця у законодавстві окремих держав, яке визначає межі компетенції судів, іноді призводить до конфлікту юрисдикцій. Тобто виникають ситуації, коли по конкретній справі суди одночасно кількох держав визнають себе компетентними або коли жоден із
Рішення суду є актом правосуддя, який захищає права сторін та охороняє правопорядок у державі. Юридичною підставою рішення є норма матеріального права, яка регулює спірне правовідношення, а фактичною – юридичні факти (дії, події), встановлені судом
Закон України “Про міжнародне приватне право” містить відсилочну норму стосовно порядку визнання та виконання іноземних судових рішень на території України. У ній зазначено, що вказаний порядок здійснюється відповідно до закону України (ст. 81). Таким
Конституція України закріпила положення, згідно з якими кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи органів міжнародних організацій, членом
Сьогодні в Україні діє спеціальний нормативно-правовий акт, який передбачає механізм реалізації рішень Європейського суду з прав людини на території України. Ним є Закон України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав