Принцип імунітету іноземної держави виник як звичаєва норма у міжнародному праві. Згодом він почав визначатися судовою практикою, міжнародними договорами й національним законодавством. У сучасному міжнародному праві цей принцип став загальновизнаним та набув диспозитивного характеру.
Метою чинних нормативно-правових актів та нещодавно розробленої Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності є створення юридичних підстав для надання особам захисту та у зв’язку з цим унеможливлення для іноземної держави користуватися
Україна може бути суб’єктом міжнародного права, наприклад, як учасниця Міжнародної угоди ООН з цукру 1992 р. Як суб’єкт міжнародних економічних відносин наша держава визнається іноземними державами. Беручи участь як суб’єкт права у міжнародній діяльності,
Розділ ІХ. ПРАВО ВЛАСНОСТІ ТА ІНШІ РЕЧОВІ ПРАВА 1. Загальні питання права власності у відносинах з “іноземним елементом” У кожній державі центральним правовим інститутом є інститут власності. Його регламентація визначає характер регулювання інших інститутів
Розділ ІХ. ПРАВО ВЛАСНОСТІ ТА ІНШІ РЕЧОВІ ПРАВА 1. Загальні питання права власності у відносинах з “іноземним елементом” У кожній державі центральним правовим інститутом є інститут власності. Його регламентація визначає характер регулювання інших інститутів
Розділ ІХ. ПРАВО ВЛАСНОСТІ ТА ІНШІ РЕЧОВІ ПРАВА 1. Загальні питання права власності у відносинах з “іноземним елементом” У кожній державі центральним правовим інститутом є інститут власності. Його регламентація визначає характер регулювання інших інститутів
Визначальним у формуванні колізійних норм стосовно питань права власності майже в усіх державах є поділ майна (речей) на рухоме та нерухоме. Від цього залежить визначення змісту права власності, форма та умови переходу права власності
Визначальним у формуванні колізійних норм стосовно питань права власності майже в усіх державах є поділ майна (речей) на рухоме та нерухоме. Від цього залежить визначення змісту права власності, форма та умови переходу права власності
1. Поняття зовнішньоекономічної діяльності та її загальна характеристика Зовнішньоекономічна діяльність посідає важливе місце у функціонуванні суб’єктів господарювання усіх держав світу. Тому для її регулювання створено чимало норм права. Відповідно до ст. 7 Закону України
1. Поняття зовнішньоекономічної діяльності та її загальна характеристика Зовнішньоекономічна діяльність посідає важливе місце у функціонуванні суб’єктів господарювання усіх держав світу. Тому для її регулювання створено чимало норм права. Відповідно до ст. 7 Закону України
Зовнішньоекономічний договір (контракт) – це матеріально оформлена угода двох чи більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їхніх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їхніх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності (ст. 1
Умови, які повинні та можуть бути передбачені зовнішньоекономічним договором (контрактом), установлює, зокрема, Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) від 6 вересня 2001 р. До істотних умов договору (контракту) належать: назва, номер договору (контракту), дата
Як правило, сторонами зовнішньоекономічних контрактів є юридичні особи та фізичні особи-підприємці. Проте в деяких випадках стороною контракту є держава. Тоді іншим суб’єктом правовідносин переважно є транснаціональні корпорації (далі – ТНК). Договори між цими суб’єктами
Проаналізувавши різні види контрактів за участю ТНК і приймаючої держави загалом, слід звернути увагу на окремі умови договорів, які можуть становити інтерес для правотворчої, а відтак і правозастосувальної практики України. Мова йде про строки,
Товарообмінні (бартерні) операції як вид експортно-імпортної діяльності регламентуються переважно законодавством держав. У класичному розумінні – це обмін товарами, роботами чи послугами без руху грошових коштів (англійське законодавство та практика). У деяких державах бартерні операції
Керуючись прагненням розширювати торговельні відносини й співробітництво, виходячи з принципів рівноправності та взаємної вигоди, і з мстою ефективнішого використання економічних і торговельних можливостей суб’єктів господарювання, держави укладають міжнародні договори про торговельно-економічне, науково-технічне співробітництво, платежі,
Найпоширенішим видом зовнішньоекономічних договорів (контрактів) є міжнародний договір купівлі-продажу. Його укладення регламентується законодавством України та міжнародними договорами. Один із таких – Віденська конвенція про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 р., учасницею якої є Україна
1. Шлюб: поняття, умови Для національних джерел права багатьох держав характерним є уникнення законодавчого визначення шлюбу. Відповідно до загальної правової концепції шлюб може вважатися добровільним союзом чоловіка й жінки, в результаті чого між особами,
1. Шлюб: поняття, умови Для національних джерел права багатьох держав характерним є уникнення законодавчого визначення шлюбу. Відповідно до загальної правової концепції шлюб може вважатися добровільним союзом чоловіка й жінки, в результаті чого між особами,
Тільки належно оформлений шлюб породжує взаємні права та обов’язки між подружжям. Шлюбно-сімейні відносини поділяються на особисті та майнові. Особистим відносинам у законодавстві держав відводиться менше уваги, ніж майновим, адже в багатьох правових системах діє
Тільки належно оформлений шлюб породжує взаємні права та обов’язки між подружжям. Шлюбно-сімейні відносини поділяються на особисті та майнові. Особистим відносинам у законодавстві держав відводиться менше уваги, ніж майновим, адже в багатьох правових системах діє
У багатьох державах існує принцип свободи розлучення. Однак у тих, де на формування права вплинула католицька церква, розірвання шлюбу заборонено. Так, Конституція Ірландії забороняє приймати законодавство, яким дозволялося б розлучення. Воно не передбачене сімейним
Для міжнародного приватного права значення мають шлюби, зареєстровані за участю іноземців, на території іноземної держави, органами іноземної держави, з використанням іноземного законодавства. Для визначення правового статусу осіб застосовують колізійні норми. Оскільки оформлення шлюбу передбачає
Для міжнародного приватного права значення мають шлюби, зареєстровані за участю іноземців, на території іноземної держави, органами іноземної держави, з використанням іноземного законодавства. Для визначення правового статусу осіб застосовують колізійні норми. Оскільки оформлення шлюбу передбачає
Неоднакові умови, порядок, наслідки усиновлення^ підстави, порядок і наслідки його припинення, зміна, визнання недійсним у різних правових системах викликають колізії, які врегульовуються нормами міжнародних договорів, зокрема про правову допомогу, та внутрішнім законодавством України. Більшість
Низку матеріально-правових норм, які слід застосовувати при вирішенні питань про усиновлення за участю іноземців та осіб без громадянства, містять розділи IV, VI Сімейного кодексу України 2002р. та Порядок провадження діяльності з усиновлення та здійснення
Оскільки матеріально-правові норми держав стосовно укладення шлюбу, його розірвання, призначення аліментів внаслідок розлучення та роздільного проживання подружжя, стосовно опіки і піклування, усиновлення, аліментних зобов’язань на користь дітей та інших питань є дуже різноманітними, то
1. Загальна характеристика спадкового права держав Спадкове право, як інститут цивільного права, охоплює норми, що регулюють відносини, пов’язані з переходом прав і обов’язків від померлої особи (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). У юридичній літературі
1. Загальна характеристика спадкового права держав Спадкове право, як інститут цивільного права, охоплює норми, що регулюють відносини, пов’язані з переходом прав і обов’язків від померлої особи (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). У юридичній літературі
Норми, які регулюють відносини по спадкуванню, у державах “сім’ї континентального права” містять, як правило, цивільні кодекси. В Україні спадкові правовідносини регулюють норми Книги шостої Цивільного кодексу за назвою “Спадкове право”. Тут велика кількість норм
Норми, які регулюють відносини по спадкуванню, у державах “сім’ї континентального права” містять, як правило, цивільні кодекси. В Україні спадкові правовідносини регулюють норми Книги шостої Цивільного кодексу за назвою “Спадкове право”. Тут велика кількість норм
Спадкування за законом – це правовідносини не охоплені заповітом. Законодавство держав передбачає підстави та умови спадкування, коло осіб, допущених до спадкування й черговість їх закликання до спадкування. Саме щодо кола осіб, які закликаються до
Колізії у сфері спадкування як за законом, так і за заповітом виникають внаслідок неоднакового вирішення питань законодавством держав, пов’язаних з визначенням кола спадкоємців, здатності особи до складання (відміни) заповідального розпорядження; вимогами, яким повинна відповідати
Найпоширенішою причиною виникнення колізій у спадкових правовідносинах є наявність різних способів вирішення юридичної долі двох видів майна: рухомого та нерухомого. Часто спадкування нерухомого майна підпорядковується законодавству держави місця його знаходження. Французька правова доктрина ще
Найпоширенішою причиною виникнення колізій у спадкових правовідносинах є наявність різних способів вирішення юридичної долі двох видів майна: рухомого та нерухомого. Часто спадкування нерухомого майна підпорядковується законодавству держави місця його знаходження. Французька правова доктрина ще
Серед міжнародних договорів, норми яких стосуються спадкових відносин, слід звернути увагу на договори про надання правової допомоги у цивільних та/чи сімейних і кримінальних справах. Норми цих договорів встановлюють принцип рівності громадян договірних держав з
Серед міжнародних багатосторонніх конвенцій, які містять матеріально-правові чи колізійні норми, застосовувані у сфері спадкового права, є Конвенція про колізію законів, що стосуються форми заповідальних розпоряджень, вчинена в Гаазі 5 жовтня 1961 р. (далі –
1. Трудові відносини з “іноземним елементом” та джерела їх правового регулювання Міждержавна міграція працівників, тимчасові відрядження за кордон, виконання робіт на фіксованих морських устаткуваннях із видобування корисних копалин, переміщення працівників транспорту територіями різних держав,
1. Трудові відносини з “іноземним елементом” та джерела їх правового регулювання Міждержавна міграція працівників, тимчасові відрядження за кордон, виконання робіт на фіксованих морських устаткуваннях із видобування корисних копалин, переміщення працівників транспорту територіями різних держав,
У системі колізійних норм, які використовуються для регулювання трудових відносин з “іноземним елементом”, переважними є ті, що призначені саме для цих відносин; закон держави місця роботи (lex loci laboris); закон держави, з якої відряджено
Прагнучи до всебічного розвитку співробітництва у сфері трудової діяльності та соціального захисту громадян України, інших держав, які працюють за межами своєї країни, наша держава укладає різноманітні міжнародні угоди та інші акти. Наприклад, відповідно до
Громадяни України, які постійно проживають на території іноземної держави, можуть працевлаштуватися в ній на підставі законодавства цієї держави. Ним і визначатиметься їхній трудоправовий статус. У період тимчасового перебування за кордоном громадяни України мають право
Держава Україна прагне забезпечити зайнятість населення, що проживає на території України. В Україні до зайнятого населення належать, зокрема, громадяни, що проживають на території держави на законних підставах і: а) працюють по найму на умовах
Враховуючи необхідність врегулювати питання соціального захисту в разі отримання ушкоджень у зв’язку з виконанням трудових обов’язків у відносинах з “іноземним елементом”, Україна стала учасницею Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам
1. Загальна характеристика міжнародних перевезень та їх правового регулювання У сучасних умовах гнучка, надійна, недорога транспортна система, яка дає можливість здійснювати міжнародні перевезення, набуває вирішального значення. Україна посідає важливе місце у мережі транспортних сполучень,
1. Загальна характеристика міжнародних перевезень та їх правового регулювання У сучасних умовах гнучка, надійна, недорога транспортна система, яка дає можливість здійснювати міжнародні перевезення, набуває вирішального значення. Україна посідає важливе місце у мережі транспортних сполучень,
Правове регулювання міжнародних перевезень здійснюється в основному нормами міжнародних договорів як багатосторонніх, так і значної кількості двосторонніх та нормами національного законодавства. Іноді використовують міжнародні звичаї. Міжнародні багатосторонні договори на сьогодні зазнали численних змін, що
У багатьох державах прийнято спеціальні нормативно-правові акти про міжнародні перевезення, які грунтуються на конвенційних нормах, або акти, частина норм яких регулює міжнародні перевезення. В Україні матеріально-правові норми, спрямовані на організацію міжнародних перевезень, має, зокрема,
1. Умови настання деліктного зобов’язання в національних правових системах Загальною декларацією прав людини, затвердженою та проголошеною Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, за кожною людиною визнається право на життя, свободу, особисту недоторканність (ст.
1. Умови настання деліктного зобов’язання в національних правових системах Загальною декларацією прав людини, затвердженою та проголошеною Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, за кожною людиною визнається право на життя, свободу, особисту недоторканність (ст.