Міжнародне приватне право – Фединяк Г. С
У будь-якій державі питання міжнародного приватного права займає важливе місце. Юристи, які займаються врегулюванням приватноправових відносин, часто стикаються з потребою з’ясувати наявність у цих відносинах так званого іноземного елементу і визначитися, право якої правової
У будь-якій державі питання міжнародного приватного права займає важливе місце. Юристи, які займаються врегулюванням приватноправових відносин, часто стикаються з потребою з’ясувати наявність у цих відносинах так званого іноземного елементу і визначитися, право якої правової
У будь-якій державі питання міжнародного приватного права займає важливе місце. Юристи, які займаються врегулюванням приватноправових відносин, часто стикаються з потребою з’ясувати наявність у цих відносинах так званого іноземного елементу і визначитися, право якої правової
У будь-якій державі питання міжнародного приватного права займає важливе місце. Юристи, які займаються врегулюванням приватноправових відносин, часто стикаються з потребою з’ясувати наявність у цих відносинах так званого іноземного елементу і визначитися, право якої правової
Міжнародне приватне право, починаючи свій розвиток з колізійного, пройшло тривалий шлях, сприйнявши стародавнє, зокрема староримське, право. Проте останньому так і не була відома розгорнута система колізійних норм. Вона починає формуватися в епоху раннього середньовіччя
Міжнародне приватне право є внутрішнім правом держав. Тобто кожна з них має своє міжнародне приватне право. Тому можна констатувати існування німецького, швейцарського, українського, російського тощо міжнародного приватного права. Єдиного для усіх держав міжнародного приватного
1. Види джерел (загальна характеристика) Під джерелами міжнародного приватного права в юридичній науці розуміють, зокрема, форми, в яких знаходить вираження правова норма. Міжнародному приватному праву відомі декілька форм юридичного офіційного буття, існування його норм1.
1. Види джерел (загальна характеристика) Під джерелами міжнародного приватного права в юридичній науці розуміють, зокрема, форми, в яких знаходить вираження правова норма. Міжнародному приватному праву відомі декілька форм юридичного офіційного буття, існування його норм1.
Термін “внутрішнє законодавство” тут вживається у широкому розумінні. Маються на увазі не тільки закони, але й підзаконні акти держави. Належність норм внутрішнього законодавства до джерел міжнародного приватного права залежить від змісту предмета цієї галузі
Практика регламентації правовідносин у договірній формі важлива для держав, оскільки норми міжнародних угод у більшості правових систем є основним джерелом регулювання питань, які належать до сфери міжнародного приватного права. Міжнародні договори (угоди) досягають такого
Звичай – це правило, яке склалося давно, систематично застосовується, хоч і не потребує своєї фіксації у певній правовій формі. Звичаї поділяються на міжнародні й торговельні. Міжнародні правові звичаї засновані на послідовному й тривалому застосуванні
Судова та арбітражна практика – це погляди суддів на вирішення певного питання, зафіксовані у рішеннях суду. Одним із проявів судової (арбітражної) практики є судовий прецедент. Звичайно, під судовим прецедентом розуміють уже винесене рішення суду
Судова та арбітражна практика – це погляди суддів на вирішення певного питання, зафіксовані у рішеннях суду. Одним із проявів судової (арбітражної) практики є судовий прецедент. Звичайно, під судовим прецедентом розуміють уже винесене рішення суду
1. Історія розвитку порівняльного методу Для вирішення спірного питання у міжнародному приватному праві використовують зіставлення та вибір норм права. Тому порівняльне правознавство (компаративістика), яке застосовує таке зіставлення й вибір норм, і міжнародне приватне право
1. Історія розвитку порівняльного методу Для вирішення спірного питання у міжнародному приватному праві використовують зіставлення та вибір норм права. Тому порівняльне правознавство (компаративістика), яке застосовує таке зіставлення й вибір норм, і міжнародне приватне право
1. Історія розвитку порівняльного методу Для вирішення спірного питання у міжнародному приватному праві використовують зіставлення та вибір норм права. Тому порівняльне правознавство (компаративістика), яке застосовує таке зіставлення й вибір норм, і міжнародне приватне право
В юридичній літературі вживають різні терміни: “сім’я правових систем” (Р. Давид); “кола права” (С. Розмарін); “правова система” (І. Сабо); “структурна спільність” (С. Алексеев), а також похідні варіанти від зазначеної термінології, як-от: “велика сім’я правових
В юридичній літературі вживають різні терміни: “сім’я правових систем” (Р. Давид); “кола права” (С. Розмарін); “правова система” (І. Сабо); “структурна спільність” (С. Алексеев), а також похідні варіанти від зазначеної термінології, як-от: “велика сім’я правових
1. Колізійний метод регулювання Правовий метод регулювання – це сукупність узгоджених між собою способів впливу на певну групу відносин. У міжнародному приватному праві це питання чи не найменш вивчене. Для міжнародного приватного права характерним
1. Колізійний метод регулювання Правовий метод регулювання – це сукупність узгоджених між собою способів впливу на певну групу відносин. У міжнародному приватному праві це питання чи не найменш вивчене. Для міжнародного приватного права характерним
Передумовами виникнення колізійної норми є посилення процесів міграції населення за кордон, розширення господарських зв’язків між державами тощо. Змістом колізійної норми є відсилання до компетентного законодавства, визначення умов та меж його застосування до певних правовідносин.
Застосування до правовідносин колізійних прив’язок привело до створення в багатьох державах власної упорядкованої сукупності колізійних норм, які становлять колізійне право. Колізійні норми можуть міститись у різних джерелах права, зокрема в законах з міжнародного приватного
Застосування до правовідносин колізійних прив’язок привело до створення в багатьох державах власної упорядкованої сукупності колізійних норм, які становлять колізійне право. Колізійні норми можуть міститись у різних джерелах права, зокрема в законах з міжнародного приватного
1. Тлумачення, кваліфікація та “конфлікт кваліфікацій” у міжнародному приватному праві Перед судом чи іншим органом, який повинен вирішити спір з “іноземним елементом”, виникає проблема тлумачення юридичної норми, кваліфікації цієї норми чи фактичних обставин справи,
1. Тлумачення, кваліфікація та “конфлікт кваліфікацій” у міжнародному приватному праві Перед судом чи іншим органом, який повинен вирішити спір з “іноземним елементом”, виникає проблема тлумачення юридичної норми, кваліфікації цієї норми чи фактичних обставин справи,
Кваліфікація обставин справи (суті спору) чи норми права може бути різною залежно від того, принципи якої правової системи застосовуватимуться. Тому розрізняють декілька основних способів кваліфікації: за законом суду; за системою права тієї держави, до
Результат дії колізійної норми – застосування чи незастосування іноземного права – у певних випадках пов’язаний із застереженням про публічний порядок (ordre public; public policy; Vorbehaltsklausel). Це застереження міститься у джерелах права усіх правових систем
Однією з найскладніших і не вирішених остаточно проблем міжнародного приватного права є проблема прийняття чи неприйняття зворотного відсилання та відсилання до закону третьої держави. Неоднозначним є й розуміння обсягу іноземного права, до якого застосовується
Однією з найскладніших і не вирішених остаточно проблем міжнародного приватного права є проблема прийняття чи неприйняття зворотного відсилання та відсилання до закону третьої держави. Неоднозначним є й розуміння обсягу іноземного права, до якого застосовується
1. Правові засади регулювання статусу фізичних осіб у міжнародному приватному праві Серед суб’єктів міжнародного приватного права важливе місце у правовідносинах посідають фізичні особи, правовий статус яких може бути різноманітним. Переважно у доктрині, законодавстві, практиці
1. Правові засади регулювання статусу фізичних осіб у міжнародному приватному праві Серед суб’єктів міжнародного приватного права важливе місце у правовідносинах посідають фізичні особи, правовий статус яких може бути різноманітним. Переважно у доктрині, законодавстві, практиці
Іноземні громадяни та особи без громадянства, перебуваючи у гетерогенній для них державі, мають певний обсяг прав та обов’язків. Цей обсяг залежить від режиму їх здійснення, який встановлюється національним законодавством або міжнародними договорами. Відомо декілька
Правовий статус фізичних осіб, у т. ч. й іноземців, у багатьох державах регулюють норми окремих розділів кодифікованих цивільних актів, як-от: книга І Цивільного кодексу Франції “Про особи”, гл. І книги І німецького Цивільного зводу
Нормативно-правовим актом, який в основному визначає статус іноземних громадян і осіб без громадянства в Україні, тобто містить їх основні права, свободи та обов’язки у разі перебування в Україні, є Закон України “Про правовий статус
Конституція України проголошує принцип національного режиму щодо здійснення прав, свобод і обов’язків іноземцями. У ст. 26 вказано, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами
Основні колізійні норми, які існують в законодавстві України, у широкому значенні цього слова, зосереджені у Законі України “Про міжнародне приватне право” 2005 р. Так, вказаний нормативно-правовий акт містить низку колізійних норм, які мають застосовуватися
Згідно із Законом України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” іноземці, які вчинили правопорушення, відповідають на загальних підставах (ст. 29). Тобто на іноземців у питаннях відповідальності поширюється національний режим. Це означає, що
Національне законодавство держав, як правило, містить норми, в яких вказує документи, що підтверджують громадянство особи. Наприклад, в Україні такими документами є паспорт, тимчасове посвідчення громадянина України, що видається відповідно до Правил оформлення і видачі
Національне законодавство держав, як правило, містить норми, в яких вказує документи, що підтверджують громадянство особи. Наприклад, в Україні такими документами є паспорт, тимчасове посвідчення громадянина України, що видається відповідно до Правил оформлення і видачі
Національне законодавство держав, як правило, містить норми, в яких вказує документи, що підтверджують громадянство особи. Наприклад, в Україні такими документами є паспорт, тимчасове посвідчення громадянина України, що видається відповідно до Правил оформлення і видачі
1. Поняття “юридична особа” Юридичні особи є активними суб’єктами міжнародного приватного права. Ними вважаються підприємства, організації, установи, створені відповідно до законодавства певної держави. Проте поняття юридичної особи не в усіх правових системах є нормативно
1. Поняття “юридична особа” Юридичні особи є активними суб’єктами міжнародного приватного права. Ними вважаються підприємства, організації, установи, створені відповідно до законодавства певної держави. Проте поняття юридичної особи не в усіх правових системах є нормативно
З поняттям “юридична особа” пов’язані поняття “національність”, “особистий статут” і “особистий закон”. Питання про зміст цих понять та їх співвідношення до сьогодні не отримало однакового вирішення у науковій літературі. До того ж, термін “національність”
Теорії, законодавству та правозастосувальній практиці відомі декілька доктрин і відповідно критеріїв визначення “національності” юридичних осіб, які можна вважати традиційними. Це теорія: а) інкорпорації (критерій заснування чи реєстрації), б) осілості (“ефективного місцеперебування”, тобто місцезнаходження головних
Колізійні норми, призначені для встановлення “національності” юридичних осіб, можуть бути уніфікованими. Така уніфікація має місце на рівні; а) міжнародних двосторонніх договорів; б) регіональному; в) універсальному. А) Аналіз 19 міжнародних двосторонніх договорів про надання правової
Для створення та функціонування об’єднань юридичних осіб, зокрема ТНК, значення має “вихід” окремої юридичної особи, за межі держави, відповідно до законодавства якої вона була створена. Такий “вихід” супроводжується вирішенням проблеми визнання особи іноземними державами.
Україна прагне залучити до своєї економіки потенціал іноземних юридичних осіб. їхня діяльність, поряд з іншими чинниками, допоможе піднести на вищий рівень економіку нашої держави. Іноземні юридичні особи підтверджують свій правовий статус витягом із торговельного,
Відповідно до вітчизняного законодавства діяльність юридичних осіб України може бути спрямована на встановлення, зміну чи припинення правовідносин з “іноземним елементом” як на території України, так і за кордоном. Питання, пов’язані з правовим регулюванням юридичних
1. Держава у приватноправових відносинах з “іноземним елементом” Держава вступає у різні майнові відносини, внаслідок чого відбувається її розвиток та розвиток суспільства в цілому. Як зауважувалося, ці відносини з іншими державами, міжнародними організаціями, юридичними
1. Держава у приватноправових відносинах з “іноземним елементом” Держава вступає у різні майнові відносини, внаслідок чого відбувається її розвиток та розвиток суспільства в цілому. Як зауважувалося, ці відносини з іншими державами, міжнародними організаціями, юридичними