Архіпелажні води – це морські простори держав-архіпелагів, обмежені прямими архіпелажними вихідними лініями, що з’єднують точки, що найдальше видаються в море найбільш віддалених островів і висихаючих рифів архіпелагу. У межі таких вихідних ліній включаються головні

Питання про юрисдикцію і права власності щодо ресурсів морського дна за межами територіального моря було запропоновано на розгляд Гаазької конференції з кодифікації міжнародного права 1930 р., але не обговорювалося, хоча практична необхідність його вирішення

Міжнародні протоки – це природні вузькості, що з’єднують частини відкритого моря або ВЕЗ і використовуються для міжнародного судноплавства й повітряної навігації. На процес формування міжнародно-правового режиму міжнародних проток вплинуло рішення Міжнародного Суду ООН в

ПІ Конференція ООН з морського права затвердила новий інститут міжнародного морського права – міжнародний район морського дна (Район) і визначила режим його використання, що відобразилось у Конвенції ООН з морського права 1982 р. (частина

Морська діяльність стає дедалі більш складною й різноманітною, вона потребує для безконфліктного розвитку значних політичних зусиль і матеріально-технічних витрат. Розбіжності в соціально-економічному розвитку, географічному положенні, технічних можливостях держав призводять до того, що вони не

14.1. Виникнення і розвиток міжнародного повітряного права. Його поняття Міжнародне повітряне право – одна з наймолодших галузей сучасного міжнародного права. Ще на початку минулого століття не було норм і принципів, які б регулювали діяльність

Відповідно до норм міжнародного і внутрішньодержавного права суверенітет держав поширюється на повітряний простір у межах їх сухопутної й водної території, тобто за юридичною природою цей простір – частина державної території. Конвенційної норми про верхню

Відповідальність за порушення міжнародного повітряного права може бути покладена як на державу, так і на авіаперевізника. Держава відповідатиме за порушення принципів і норм цієї галузі міжнародного права, наприклад, за порушення суверенітету над повітряним простором

У питаннях нормального функціонування міжнародної цивільної авіації, створення і розвитку норм міжнародного повітряного права значну роль відіграють міжнародні авіаційні організації, кількість яких неухильно зростає. Особливе місце серед цих організацій належить Міжнародній організації цивільної авіації

15.1. Історія виникнення, поняття і джерела міжнародного космічного права Початок формуванню міжнародного космічного права було покладено запуском Радянським Союзом 4 жовтня 1957 р. першого штучного супутника Землі. Ця подія ознаменувала нову еру в розвитку

Норми, що визначають юридичну природу та правовий режим космічного простору і небесних тіл” переважно містяться в Договорі з космосу 1967 р. і Угоді про діяльність держав на Місяці та інших небесних тілах 1979 р.

У науці міжнародного права можна побачити класифікацію різних видів діяльності в космічному просторі. Найчастіше критерієм для такої класифікації є мета діяльності. На основі цього критерію зазвичай розрізняють дослідження, використання та експлуатацію космосу. Дослідження означає

У Договорі з космосу 1967 р. і в низці інших дво – і багатосторонніх угод містяться принципи і норми, що регулюють військову діяльність у космічному просторі. У преамбулі Договору 1967 р. йдеться про зацікавленість

16.1. Поняття міжнародного екологічного права Міжнародне екологічне право – це галузь сучасного міжнародного права, що складається з норм та інститутів, які регулюють відносини між суб’єктами міжнародного права у сфері їх взаємодії з навколишнім природним

Предметом міжнародного екологічного права е природне середовище, що оточує людину природне середовище як комплексне матеріальне благо, що забезпечує створення на його основі похідних матеріальних і нематеріальних благ, нормальну життєдіяльність нинішнього і прийдешніх поколінь. Всі

Прогрес у розвитку науки і техніки, економіки держав пов’язаний з інтенсивним і таким, що постійно розширюється, втручанням людини в природне середовище, що оточує її. Людина порушує природні зв’язки і процеси, що призводить до деградації

Друга половина XX – початок XXI ст. відзначені широким використанням атомної енергії з військовою і мирною метою. Це джерело енергії, маючи колосальну потужність, має і очевидний негативний чинник – радіоактивне забруднення. На жаль, енергія

17.1. Поняття і розвиток міжнародного атомного права Міжнародне атомне право – це галузь міжнародного публічного права, яка ще перебуває у стадії становлення і є сукупністю норм, що регулюють відносини між суб’єктами міжнародного права у

Атомна енергетика, маючи незаперечні переваги, є явищем, що міцно увійшло у повсякденне життя, вона постійно використовується людством для задоволення енергетичних потреб. Проте експлуатація цього джерела енергії поставила одну з глобальних проблем – забезпечення безпеки

Міжнародне співтовариство вже з середини 50-х років XX ст. почало виразно усвідомлювати небезпеку, яку становить “розповзання” ядерної зброї планетою. ООН і створений у 1961 р. Комітет із роззброєння активно долучилися до роботи з розроблення

18.1. Формування, поняття і джерела міжнародного економічного права Скільки існує людська цивілізація, стільки існують у тій або іншій формі торгово-економічні відносини. З появою держави і права торгово-економічні відносини стали важливою сферою правового регулювання. З

Як уже наголошувалося, обмін матеріальними цінностями в тій або іншій формі здійснювався протягом усієї історії людської цивілізації. Торгівля між народами і державами – одна з основних і найдавніших сфер міжнародної співпраці. Правове регулювання торгових

19.1. Злочинність як міжнародне явище Злочинність – це складне соціальне явище, зумовлене комплексом причин. Деякі західні автори, перефразувавши відомий вислів, вважають, що “кожне суспільство має таку злочинність, на яку воно заслуговує”. Злочини і злочинність

19.1. Злочинність як міжнародне явище Злочинність – це складне соціальне явище, зумовлене комплексом причин. Деякі західні автори, перефразувавши відомий вислів, вважають, що “кожне суспільство має таку злочинність, на яку воно заслуговує”. Злочини і злочинність

Деякі дослідники пов’язують початок історії Інтерполу з конгресом керівників поліцейських відомств 24 держав Європи, Азії, Центральної і Південної Америки, організованим у 1914 р. у Монако главою цієї невеликої держави князем Альбертом І. У рішеннях