Міжнародна макроекономіка – Козак Ю. Г. – Проблеми боротьби з організованою злочинністю і відмиванням “брудних” грошей в офшорних центрах
Уряди багатьох країн велику увагу приділяють проблемам боротьби з організованою злочинністю і відмиванням “брудних” грошей саме в офшорних центрах. Розміщені там компанії, банки, фонди, трасти вже давно перетворилися на фінансову опору міжнародного тероризму, наркобізнесу і практично всіх форм організованої злочинності.
Особливе занепокоєння викликають два регіони – держави і території басейну Карибського моря і держави “золотого трикутника” – Бірма, Таїланд, Пакистан та Афганістан.
Держави цих регіонів, бідні на природні ресурси, з відсталою економікою і малоосвіченим або зовсім неписьменним населенням, починаючи з 1960-х років приступили до створення на своїх територіях офшорних центрів і податкових гаваней, які стали дуже привабливими для фінансових і банківських установ.
Бурхлива діяльність фінансових установ в умовах слабкого державно-правового контролю привернула пильну увагу податкових служб і правоохоронних органів суміжних країн і насамперед США. В умовах, коли ще не були підписані і ратифіковані відповідні міжнародні угоди, які поширюються на ці регіони, служба внутрішнього доходу міністерства фінансів США не зупинялася навіть перед проведенням односторонніх оперативно-слідчих заходів відносно наркоділків і “відмивателів” грошей у цих регіонах. Але вони приносили тимчасові, обмежені результати і супроводжувалися міжнародними скандалами і навіть погіршенням відносин між країнами.
Для запобігання відмиванню “брудних” грошей країни використовують стратегію укладення дво – і багатосторонніх договорів з конкретних проблем, проводять конференції з метою розроблення загальних підходів до застосування ефективних методів протидії відмиванню грошей, вводять у практичну діяльність 40 Рекомендацій ФАТФ, застосовують процедури само-оцінювання і взаємоперевірки країн щодо ступеня виконання ними цих Рекомендацій. Крім того, створюються регіональні та міжрегіональні міжнародні організації, які вирішують питання боротьби із незаконно отриманими доходами. Так, Організація американських держав (ОАГ) у 1986 р. розробила програму, яка одержала назву “Міжамериканська програма дій проти нелегального використання і виробництва наркотичних засобів та психотропних речовин (СІСАО)”. Цією програмою передбачено підготовку проекту нових законодавчих актів, які розширюють повноваження правоохоронних і фіскальних органів у сфері встановлення фактичних джерел походження фінансових коштів. Разом з тим було ухвалено постанову: прийняти законодавство про криміналізацію відмивання грошей, накопичених у результаті злочинів, пов’язаних з наркотиками, а також про конфіскацію фінансових коштів і матеріальних цінностей, які надходять від нелегальної торгівлі наркотиками або використовуваних для проведення цієї процедури, незалежно від місця виконання таких операцій.
У 1990 р. експерти ОАГ розробили пакет розпоряджень, який одержав назву “Зразкові розпорядження, які стосуються злочинів відмивання грошей, пов’язаних з незаконною торгівлею наркотиками, а також з аналогічними злочинами”. У 1992 р. вони були затверджені на Загальних зборах ОАГ. “Зразкові розпорядження” охоплюють усі важливі елементи сучасної стратегії боротьби з відмиванням злочинних доходів. У ньому передбачені також превентивні заходи розпізнавання, поширені на приватний сектор. Автори розпоряджень підключили до протидії цьому злу не тільки банки, а й інші фінансові установи. До них серед інших зараховані маклери, які торгують цінними паперами, власники пунктів обміну валют, а також особи, які займаються іншого виду господарською діяльністю, яка підлягає контролю з боку державних банків або з боку інших фінансових установ. Ці розпорядження можуть бути поширені на інші види господарської діяльності, під час якої здійснюються операції з готівкою в сумі, яка перевищує встановлені межі.
Значний вклад у справу боротьби з відмиванням “брудних” грошей внесла міжрегіональна міжнародна організація Британська співдружність націй. Протягом багатьох років вона докладає великих зусиль для зміцнення міжнародного співробітництва та удосконалення кримінального законодавства, доказом чому слугують угоди, які стосуються екстрадиції, тобто видачі засуджених за кримінальні злочини та інших важливих проблем. Такі угоди укладені між більшістю країн Співдружності. Особливе значення для вирішення проблеми відмивання грошей має документ Співдружності “Порядок дій при наданні взаємної допомоги з кримінальних справ”, оскільки він вплинув на формування діючого механізму співробітництва між країнами. Співдружність домоглася внесення в місцеве законодавство статей і поправок, які гарантують реалізацію заходів, спрямованих на виявлення, вилучення і конфіскацію доходів, одержуваних від усіх видів злочинів.
У боротьбі з міжнародною злочинністю в офшорних центрах посилюють свою активність і такі міжнародні організації:
> Азіатсько-Тихоокеанська група з протидії відмиванню грошей (АРО), яка стала впливовим членом Інтерполу, ФАТФ і ООН;
> Карибська група з протидії відмиванню грошей (СРАТБ), яка не тільки сприяла впровадженню в законодавства країн Карибського регіону 40 рекомендацій ФАТФ, а й розробила свої 19 Рекомендацій із протидії відмиванню грошей;
> Експертний комітет, який оцінює заходи, щодо протидії відмиванню грошей;
> Офшорна група банківських Контролерів (ООБ8), яка разом з ФАТФ оцінює і контролює ефективноіть ухвалених “антивідмивальних” законів у країнах-членах ООБ8. Основна складність роботи Групи полягає в тому, що тільки близько половини офшорних банківських центрів є членами ООБ8.
Міжнародна громадськість, занепокоєна темпами зростання організованої злочинності, вимагає зробити все можливе, щоб покінчити з фінансовою міццю злочинних синдикатів чи хоча б відчутно підірвати її. Стратегія реалізації цієї мети включає три елементи. Перший – це традиційний, спрямований на підвищення дієвості вітчизняного кримінального законодавства, здатного гарантувати дотримання принципу “невідворотності покарання”. Другий елемент – посилення заходів, які позбавляють злочинців плодів їхньої злочинної діяльності. Цей елемент стратегії на додаток до чисто кримінального покарання робить наголос на необхідності криміналізації явища відмивання грошей, а також створює фундамент для розшуку і конфіскації доходів, отриманих злочинним шляхом. Такі заходи, за задумом їхніх авторів, носять превентивно-наступальний характер.
Третій, вирішальний, елемент стратегії виходить з переконання, що зусилля, які починаються в масштабах однієї країни, при всій їхній значущості для подолання місцевої злочинності, виявляються безрезультатними в боротьбі з рафінованою міжнародною діяльністю “відмивателів” “брудних” грошей, що спираються на могутню підтримку “тилових підрозділів”, які включають до своїх рядів висококласних фахівців і продажних урядових чиновників різних країн. Для боротьби з цим злом потрібні ефективні інструменти і механізми міжнародного співробітництва.
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
1. Що розуміють під поняттям “брудні” гроші?
2. Як здійснюється процедура відмивання “брудних” грошей?
3. Які існують стадії та способи відмивання “брудних” грошей і в чому їхня особливість?
4. Що являють собою засоби відмивання “брудних” грошей на стадіях розміщення та маскування?
5. Як використовуються інтеграційні технології відмивання “брудних” грошей?
6. Як збирають та оброблюють інформацію щодо розпізнавання “брудних” грошей?
7. Як готуються висновки на підставі оброблення інформації, що стала результатом розпізнавання?
8. Як здійснюється міжнародне співробітництво в боротьбі з відмиваннями “брудних” грошей?
9. У чому полягають функції та практична діяльність ФАТФ?
10. Яка роль Ради Європи в боротьбі з відмиваннями “брудних” грошей?
11. Які існують проблеми в боротьбі з відмиванням “брудних” грошей в офшорних центрах?
(1 votes, average: 5,00 out of 5)