Home ⇒ 👍Міжнародна макроекономіка - Козак Ю. Г ⇒ Міжнародна макроекономіка – Козак Ю. Г. – Оподаткування в промислово розвинутих країнах

Міжнародна макроекономіка – Козак Ю. Г. – Оподаткування в промислово розвинутих країнах

Оподаткування промислово розвинутих країн світу пройшло тривалий і складний шлях. Податки зі знаряддя фіскальної політики, яка прагнула до наповнення скарбниці, всюди перетворилися на ефективний інструмент регулювання ринкової економіки. Уже з початку XX ст. податки (вони виступали у вигляді внесків на соціальне страхування) стали серйозно коригувати дію ринкового механізму, забезпечуючи більш справедливий, з погляду трудящих, розподіл національного доходу.

Після Другої світової війни ця тенденція ще більше посилилася. Тоді ж оподаткування прийняло на себе функції антикризової політики. Наприкінці 1970-х – початку 1980-х років податки взяли на себе ще одну важливу місію: з їхньою допомогою держава в ряді країн стала заохочувати мале і середнє підприємництво, захищати вітчизняного підприємця, підтримувати й оберігати чесну конкуренцію, заохочувати технічний прогрес і охорону природи.

Загальну тенденцію у формуванні системи оподаткування в промислово розвинутих країнах можна виразити приблизно так: раціональному оподаткуванню потрібно уникати методів і форм, які заважають накопиченню багатства всіма учасниками відтворювального процесу. Зрозуміло, в кожній окремій країні ця система формується під впливом специфічних, конкретно-історичних умов (економіко-географічних, політичних, релігійних), які визначають її довгостроковий розвиток. Тому податкові системи різних країн, навіть у рамках західноєвропейського регіону, розрізняються між собою, хоча прискорений розвиток інтеграційних процесів сприяв деякому зближенню податкового законодавства в країнах Європейського Співтовариства. У цих країнах склалася багаторівнева система стягнення податків. У країнах з федеративним устроєм вона трирівнева, а в державах з унітарним устроєм – дворівнева. Податки тут поділяються на загальнодержавні і місцеві. У федеративних державах до них додаються регіональні податки окремих земель, областей, автономних утворень.

Одна з найбільш стабільних податкових систем, які склалися і функціонують без значних змін з XIX ст., діє у Великій Британії. Тут вона двоступінчаста і складається із загальнодержавних і місцевих податків. Важливе місце в загальнодержавному оподаткуванні займає прибутковий податок з населення, який приносить у бюджет дві третини всіх податкових надходжень. Цей податок платять тільки фізичні особи, тоді як юридичні особи, наприклад корпорації, платять податок на прибуток. Прибутковий податок дуже диференційований залежить від величини доходу громадян. При його встановленні враховують сімейне, матеріальне становище (наприклад, стан здоров’я) платника податків і з урахуванням всіх обставин застосовуються пільги і знижки. При сплаті цього податку діють три основні ставки: 20, 25 і для найбагатших 40 % доходу.

Прибуток підприємств обкладається податком у 33 %, причому останнім часом він значно знижений (10 років тому його ставка була 52 %).

Ще одним джерелом поповнення скарбниці є податок на спадщину. Невелике майно (до 150 тисяч фунтів стерлінгів) не обкладається зовсім, а з більш дорогої спадщини стягується податок за ставкою 40 %. В окрему статтю виділені внески на потреби соціального страхування. Вони диференційовані залежно від величини заробітку чи доходу і коливаються від 2 до 9 %.

Серед непрямих податків Великої Британії основним є податок на додану вартість. За сумою надходжень до бюджету (17 % від усіх податкових зборів) він посідає друге місце після прибуткового податку. Базою оподаткування є вартість, додана в процесі виробництва і наступного продажу до вартості закуплених сировини і матеріалів. Вона становить за величиною різницю між виторгом за реалізовані товари і вартістю закупівель у постачальників. Ставка податку – 17,5 %. До інших важливих непрямих податків належить акциз. Акцизами обкладаються спиртні і тютюнові вироби, пальне, автомобілі. Ставка акцизного збору коливається в межах 10-30 % від ціни товару.

Місцевими податками у Великій Британії обкладається нерухоме майно, включаючи землю. Ці податки встановлюються владою, вони значно відрізняються за величиною в різних регіонах країни.

Сучасна податкова система Франції за загальною своєю спрямованістю аналогічна англійській. У ній також основний податковий тягар лягає на споживання, а не на виробництво. Головним джерелом бюджетних надходжень є непрямий податок – податок на додану вартість. Франція стала першою країною, яка ввела цей податок ще в 1954 р. Він дає бюджету 41,4 % від усіх податкових надходжень. Ставки податку на додану вартість (ПДВ) у цій країні диференційовані за товарними групами: при основній ставці 18,6 % на товари і послуги першої необхідності вона не перевищує 5,5 %. Найвища ставка – 22 %, вона застосовується до автомобілів, парфумерії, предметів розкоші. Зниженою ставкою (7 %) обкладаються товари культурного побуту. Від ПДВ звільнена медицина й освіта, а також приватна викладацька діяльність, лікувальна практика і духовна творчість (література, мистецтво). ПДВ у Франції доповнений акцизами на алкогольні напої і тютюнові вироби, деякі види автомобілів і літальні апарати.

Найважливішим із прямих податків у Франції є прибутковий податок з фізичних осіб. Його частка в бюджеті країни – понад 18 %. Прибутковим податком обкладаються і юридичні особи – підприємства, корпорації; об’єктом обкладання тут виступає чистий прибуток. Загальна ставка податку – 34 %, а на прибуток від землеробства і від доходів на цінні папери податкова ставка коливається в межа 10- 24 %. Варто звернути увагу, що частка податків на прибуток у загальній сумі податкових надходжень у бюджет не перевищує 10 %. Це переконливе свідчення того, як активно французька влада захищає вітчизняного виробника. Аналогічним прагненням пронизана чинність закону, який звільнив від ПДВ усі товари, вироблені французькими підприємствами на експорт. Дуже низькі податкові ставки і на продукцію сільського господарства.

Податкова система Німеччини орієнтована на ті самі основні принципи, що й податкові системи згаданих європейських країн: раціональний розподіл податкового тягаря між виробництвом і споживанням, соціальна справедливість, захист вітчизняного підприємця. Федеративний устрій країни зобов’язує уряд розподіляти основні податкові надходження до бюджету на паритетних засадах: приблизно половина отриманих засобів від прибуткового податку, від податку на прибуток направляється до федерального бюджету, інша половина – до бюджету тієї землі, де зібрані ці податки. Оскільки промисловий потенціал різних земель за своєю величиною значно диференційований, то й величина бюджету “багатих” земель набагато перевершує розміри бюджету “бідних” земель. Через механізм федерального бюджету виробляється так зване горизонтальне вирівнювання доходів: індустріально розвинуті землі (наприклад, Баварія, Баден-Вюртемберг, Північний Рейн-Вестфалія) дотують фінансовими ресурсами бідніші землі (Саксонію, Шлезвіг-Голштейн). Після возз’єднання Німеччини, з 1990 р., на відновлення народного господарства колишньої НДР із федерального бюджету витрачено понад 500 млрд марок.

Німеччина – типова країна з трирівневою системою оподаткування. Податкові надходження розподіляються між трьома суб’єктами: федеральною владою, урядами земель і місцевою владою (громадами). Найбільшим джерелом поповнення скарбниці є прибутковий податок з фізичних осіб. Його ставка коливається від 19-53 %, стягування диференційоване. При визначенні податку на заробітну плату існує 6 податкових класів, які враховують різноманітні життєві і майнові обставини людини. Соціальні відрахування з фонду заробітної плати становлять 6,8 %, їхня сума рівномірно розподіляється між підприємцем і працівником. Другим за значимістю прямим податком є корпораційний податок на прибуток. Він стягується за двома ставками: на прибуток, який перерозподіляється, – 50 %, на прибуток, який розподіляється у вигляді дивідендів, – 36 %. Великі податкові пільги надаються при прискореній амортизації. У сільському господарстві закон дозволяє в перший же рік списати у фонд амортизації до 50 % устаткування, а в перші три роки – 80 %. Так держава заохочує технічне переоснащення виробництва.

Податок на прибуток за величиною надходжень до бюджету поступається основному непрямому податку – податку на додану вартість. ПДВ у Німеччині приносить скарбниці 28 % податкових надходжень. Загальна ставка податку -15 %. Основні продовольчі товари і продукція культурно-освітнього призначення, як і у Франції, обкладаються за зменшеною ставкою.

Непрямі податки доповнюються акцизами. Ними обкладаються ті самі товари, що й в Англії і Франції. Надходження від акцизів (крім акцизу на пиво) направляються до федерального бюджету.

Місцеві бюджети підживлюються промисловим податком (ним обкладаються підприємства і фізичні особи, які займаються промисловою і торговельною діяльністю), земельним податком і податком на власність. У цілому еволюція оподаткування в Німеччині відбувається в руслі тих тенденцій, які спостерігаються в Західній Європі: зменшення податкового тиску на прибуток, розширення спектра податкових пільг, спрямованих на заохочення технологічного прогресу, на розвиток підприємництва взагалі і дрібного підприємництва особливо. Як і в сусідніх країнах (Франції й Великій Британії), тут на початку 90-х років були проведені податкові реформи, які внесли істотні зміни в практику прямого оподаткування, надали значного полегшення вітчизняному виробникові.

До розвинутих податкових систем, які успішно виконують фіскальну і регулювальну функцію, належить Податкова система США. Вона формувалася протягом двох століть і виступає сьогодні як ефективний інструмент регулювання економіки. У США також діє триступінчаста податкова система, при цьому 70 % надходжень припадає на федеральний бюджет. Водночас абсолютна величина і частка місцевих податків, а також податків окремих штатів залишаються високими. За їхній рахунок (70-90 %) фінансується утримання охорони здоров’я, освіти, соціального забезпечення, місцевої поліції.

Як і в Німеччині, у США найбільші доходи скарбниці приносить прибутковий податок з населення. Цей податок прогресивний: його ставки зростають залежно від величини доходу. До 1986 р. ставки прибуткового податку були диференційовані, вони були розбиті на 14 нормативів від 11 до 50 %. З 1988 р. цей податок стягується за п’ятьма ставками – 11, 15, 28, 35 і 38,5 %. Збільшено максимальні розміри неоподаткованого доходу та скорочені максимальні ставки оподаткування. Спрощено систему податків у цілому і зменшено кількість податкових пільг.

Другими за значенням для федерального бюджету є відрахування у фонди соціального страхування. Ці внески також обов’язкові і поділяються порівну між працівником та роботодавцем, причому розмір внесків має тенденцію до зростання. Так, у 1980 р. він становив 12,3 % від фонду заробітної плати (тобто по 6,15 % від кожної зі сторін), у 1988 р. – 15,02, у 90-х роках – 15,3 %.

Третім за величиною надходжень у бюджет виступає податок на прибуток корпорацій. Тут спостерігається тенденція до зниження податкових ставок. До 1986 р. її загальний розмір був 46 %, у 1987 р. – 40, у 2002 р. – 33, а тепер – 30,6 %>. Ставки корпоративного податку американських ТНК у 2004 р. продовжують знижуватися, незважаючи на зростання їхніх прибутків. Це пов’язано з: розширенням діяльності ТНК на зарубіжних ринках, що дає змогу сплачувати менший відсоток зі своїх доходів у США та інших країнах, де вони діють; з переміщенням виробництва в країни з менш жорсткими системами оподаткування; із зростанням виробництва на міжнародних ринках. У 2004 р. зниження ставки податку на прибуток дало змогу 68 американським ТНК заощадити 8 млрд дол. Діюча система оподаткування передбачає, що за перші 50 тис. дол. прибутку варто платити 15 %, за наступні 250 тисяч – 25 %, і тільки за більш високі суми прибутку податок досягає максимального рівня ставки податку. Така диференціація серйозно заохочує розвиток малого бізнесу і розширює податкову базу країни. Як і в ряді інших країн, у США широко застосовуються прискорені норми амортизації, завдяки яким через механізм податкових пільг заохочується науково-технічний прогрес.

На відміну від інших держав, федеральні акцизні збори не посідають значного місця в бюджеті США, тому що основну частину цього податку стягує місцева влада штатів.

Істотне значення в доходах федерального бюджету має податок на спадщину. Його ставка коливається від 18 до 50 %. Неоподаткований мінімум становить 10 тис. доларів.

Широкими повноваженнями в галузі оподаткування володіють місцева влада і влада штатів. Прибутковий податок з населення (крім федерального) введено владою 44 штатів. До бюджетів штатів, крім прибуткового, стягуються свої власні податки на прибуток з корпорацій, з продажів і податок на ділову активність. Великим джерелом поповнення^місцевих (муніципальних) бюджетів є податок на майно. У Нью-Йорку, наприклад, він забезпечує 40 % доходної частини бюджету.

Разом з тим, незважаючи на значні надходження від різних податків (прямих і непрямих), місцеві бюджети, особливо великих міст, не обходяться без субсидій, субвенцій і дотацій з федерального бюджету. В цілому ж історично сформована в США триступінчаста податкова система благотворно впливає на раціональне розміщення в країні промислових об’єктів, на підвищення ділової активності в менш розвинутих регіонах. Податкова політика, яка проводилася із середини 80-х років, на думку ряду фахівців, позитивно вплинула на господарський розвиток країни, особливо в галузі малого бізнесу, і сприяла зменшенню безробіття і зростанню добробуту населення.

Отже, система оподаткування в промислово розвинутих країнах, яка існує зараз, сформувалася після закінчення Другої світової війни. Процес її формування розтягнувся під впливом кейнсіанських доктрин (1950- 1960-ті роки), а на другому етапі (1970-1990-ті роки) в податковому реформуванні переважали неокласичні (чи монетаристські) доктрини.

В основу кейнсіанського регулювання економіки закладено ідею стимулювання сукупного попиту. Це потребувало зростання державних витрат, а отже, і підвищення рівня оподаткування. Правда, на початку 1960-х років інвестиційний попит стимулювався в США зниженням податків на корпорації на 10 %, але вже в 1968 р. ставки прибуткового і корпоративного податків знову зросли.

Зростання державних витрат неминуче призводило до інфляції, яка ставала загрозливою. Тому на зміну кейнсіанській податковій політиці в промислово розвинутих країнах наприкінці 1970-х – початку 1980-х років прийшла монетаристська політика оподаткування, основні риси якої з певною модифікацією зберігаються й тепер.

Зміна кейнсіанської парадигми в податковій політиці на монетаристську відбулася поступово, еволюційним шляхом. Концепція монетаризму виходить з постулату рішучого скорочення державних витрат, що відкриває дорогу для зниження рівня оподаткування. Однак, з міркувань політичного і соціального характеру, жодна держава у світі безболісно зробити це не може. Тому навіть після зниження податкових ставок у ході податкових реформ 1970-1980-х років, частка податків у внутрішньому валовому продукті (ВВП) продовжувала зростати, але темпи такого зростання значно уповільнювалися. Так, темпи зростання частки податкових надходжень у ВВП становили [43, с. 48]:

1. За 30 років (1960-1990) у США – на 3,4 відсоткові пункти; у Німеччині – на 8; у Франції – на 10,6; у Великій Британії – на 7,5 відсоткового пункту.

2. За 20 років (1970-1990) у США – на 0,1 відсоткового пункту; у Німеччині – на 6,5; у Франції – на 7,5; у Великій Британії – на 1,5 відсоткового пункту.

Зміни відбулися і в структурі податкової системи.

Таблиця 9.1. СТАВКИ ОСНОВНИХ ПОДАТКІВ В ОКРЕМИХ КРАЇНАХ

Країни

Основна ставка

Пдв

Індивідуальний прибутковий податок

Податок на прибуток підприємств

Відрахування на соціальне страхування

Європейські країни

Австрія

20

10-50

34

41,8

Бельгія

21

25-57

34

47,3

Велика Британія

18

20-40

30

15,6

Німеччина

16

25,9-53

40

38,2

Ірландія

20

27-48

12,5

22,2

Іспанія

16

30-56

35

38,7

Італія

20

10-51

36

57,9

Нідерланди

19

6,35-60

35

54,7

Норвегія

23

37,5-23,5

21

24,5

Франція

19,6

12-54

33

56,3

Швейцарія

6,5

11,5

24,1

22,8

Швеція

25

30-50

28

32,3

У середньому

18,7

20,4-46,2

33,7

37,7

Україна

20

10-40

30

39,55

Країни інших континентів

Австралія

32

20-47

36

0

Канада

7

17,31

29

14,8

Нова Зеландія

13

24-33

33

2,7

США

–

15-39,6

30,6

21,5

Японія

3

10,50

38

31,5


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)

Related posts:

  1. Міжнародна економіка – Козак Ю. Г. – Оподаткування в промислово розвинутих країнах Оподаткування промислово розвинутих країн світу пройшло тривалий і складний шлях. Податки зі знаряддя фіскальної політики, яка прагнула до наповнення скарбниці, всюди перетворилися на ефективний інструмент регулювання ринкової економіки. Уже з початку XX ст. податки (які виступали у вигляді внесків на соціальне страхування) стали серйозно коректувати дію ринкового механізму, забезпечуючи більш справедливий, з погляду трудящих, розподіл […]...

  2. Міжнародна макроекономіка – Козак Ю. Г. – 9.1. Загальні риси та специфіка оподаткування в окремих країнах світу Глава 9.Особливості міжнародного оподаткування Ключові поняття Міжнародне оподаткування; податкові системи в промислово розвинутих країнах та в країнах, що розвиваються; прямі та непрямі податки; податок на прибуток підприємств; податок на додану вартість; оподаткування фізичних та юридичних осіб; місцеві податки та збори; міжнародне подвійне оподаткування; договори про уникнення подвійного оподаткування; моделі податкових договорів ОЕСР та ООН; “шопінг […]...

  3. Міжнародна макроекономіка – Козак Ю. Г. – Договори про уникнення подвійного оподаткування як інструмент мінімізації податків Перші договори з питань надання допомоги в оподаткуванні й обміні інформацією з метою стягування податків були укладені між європейськими країнами ще в XIX ст. – між Бельгією і Францією (1842), а також Бельгією і Голландією (1845). Нині діє більше тисячі міжурядових угод, присвячених міжнародному оподаткуванню. Крім податкових договорів, підписано і ратифіковано безліч інших угод, що […]...

  4. Міжнародна макроекономіка – Козак Ю. Г. – Глава 9.Особливості міжнародного оподаткування Глава 9.Особливості міжнародного оподаткування Ключові поняття Міжнародне оподаткування; податкові системи в промислово розвинутих країнах та в країнах, що розвиваються; прямі та непрямі податки; податок на прибуток підприємств; податок на додану вартість; оподаткування фізичних та юридичних осіб; місцеві податки та збори; міжнародне подвійне оподаткування; договори про уникнення подвійного оподаткування; моделі податкових договорів ОЕСР та ООН; “шопінг […]...

  5. Міжнародна макроекономіка – Козак Ю. Г. – Розділ 4. Оподаткування в системі міжнародних відносин Глава 9.Особливості міжнародного оподаткування Ключові поняття Міжнародне оподаткування; податкові системи в промислово розвинутих країнах та в країнах, що розвиваються; прямі та непрямі податки; податок на прибуток підприємств; податок на додану вартість; оподаткування фізичних та юридичних осіб; місцеві податки та збори; міжнародне подвійне оподаткування; договори про уникнення подвійного оподаткування; моделі податкових договорів ОЕСР та ООН; “шопінг […]...

  6. Міжнародна економіка – Козак Ю. Г. – Торговельна політика промислово-розвинутих країн Для промислово розвинутих країн характерна загальна тенденція лібералізації торговельних режимів, розширення зони вільної торгівлі, але в той же час спостерігається періодичне посилення і протекціоністських заходів. Політика вільної торгівлі забезпечує значне економічне зростання. У цих країнах панує розуміння того, що розвиток національної економіки відбувається внаслідок і шляхом розвитку міжнародного обміну, що нині міжнародна торгівля с базовим […]...

  7. Міжнародна макроекономіка – Козак Ю. Г. – 9.2. Міжнародне подвійне оподаткування Міжнародне подвійне оподаткування виникає в основному внаслідок стягування податків одночасно в певній країні і за кордоном. Воно найчастіше пов’язане з прибутковими і майновими податками, якими обкладаються доходи від праці чи від капіталу. Податковою підставою для подвійного обкладання є рух через національні кордони робочої сили чи капіталу. У цьому випадку податкові домагання можуть бути пред’явлені податковими […]...

  8. Міжнародна економіка – Козак Ю. Г. – 22.1. Загальні риси та специфіка оподаткування в різних країнах світу ГЛАВА 22. ОСОБЛИВОСТІ МІЖНАРОДНОГО ОПОДАТКУВАННЯ Ключові поняття Міжнародне оподаткування; податкові системи у промислово розвинутих країнах та в країнах, що розвиваються; прямі та непрямі податки; податок на прибуток підприємств; податок на додану вартість; оподаткування фізичних та юридичних осіб; збори в державні цільові фонди; міжнародне подвійне оподаткування; договори про уникнення подвійного оподаткування; моделі податкових договорів ОЕСР та […]...

  9. Міжнародна макроекономіка – Козак Ю. Г. – Глава 10. Офшорні центри в системі міжнародного оподаткування Ключові поняття Втеча від податків; ухилення від податків; запобігання втечі та ухиленню від податків; офшорні центри; анти офшорне регулювання: міжнародне, внутрішньодержавне. 10.1. Втеча від податків та ухилення від них Втеча від податків й ухилення від них – явище настільки стародавнє, як і самі податки. З тим та іншим пов’язане зменшення суспільних доходів, які обслуговують як […]...

  10. Міжнародна макроекономіка – Козак Ю. Г. – Класифікація офшорних центрів Існує безліч критеріїв класифікації офшорних центрів. В основу головних з них, які використовують представники ділового світу під час вибору таких центрів з метою мінімізації податкових зобов’язань, ставиться обсяг і характер привілеїв, пропонованих клієнтам. За такого підходу офшорні центри зазвичай поділяють на два основних типи [43, с. 168]. Перший – це власне офшорні території, офіційно визнані […]...

  11. Міжнародна економіка – Козак Ю. Г. – Договори про уникнення подвійно го оподаткування як інструмент мінімізації податків Перші договори з питань надання допомоги в оподаткуванні й обміні інформацією з метою стягування податків були укладені між європейськими країнами ще в XIX ст.-між Бельгією і Францією (1842), а також Бельгією і Голландією (1845 p.). Нині діє понад тисячі міжурядових угод, присвячених міжнародному оподаткуванню. Крім податкових договорів, підписано і ратифіковано безліч інших угод, що містять […]...

  12. Міжнародна макроекономіка – Козак Ю. Г. – Гармонізація податкових систем у світовій економіці Глава 9.Особливості міжнародного оподаткування Ключові поняття Міжнародне оподаткування; податкові системи в промислово розвинутих країнах та в країнах, що розвиваються; прямі та непрямі податки; податок на прибуток підприємств; податок на додану вартість; оподаткування фізичних та юридичних осіб; місцеві податки та збори; міжнародне подвійне оподаткування; договори про уникнення подвійного оподаткування; моделі податкових договорів ОЕСР та ООН; “шопінг […]...

  13. Міжнародна макроекономіка – Козак Ю. Г. – Податки в транзитивних економічних системах Наведені дані свідчать, що частка податків у складі ВВП протягом трьох десятиліть продовжувала збільшуватися, але темпи цього зростання за останнє двадцятиліття уповільнилися, особливо в США і Великій Британії. Продовжувала зростати і частка прибуткового податку в загальній сумі податкових надходжень за останні 30 років, але протягом минулого двадцятиліття вона змінилася деяким падінням у Франції (-0,2 пункти) […]...

  14. Міжнародна макроекономіка – Козак Ю. Г. – “Шопінг податкових угод” (tax treaty shopping) Зміст терміну, зазначеного в назві, дослівно перекладається з англійського як одержання вигоди від податкових угод. До таких належить насамперед договір про уникнення подвійного оподаткування, мета якого, крім уникнення повторного оподаткування тих самих суб’єктів, – припинити шахрайські махінації або втечу від податків у країнах, які підписали цей договір. Податкова угода, укладена між двома державами, приносить вигоду […]...

  15. Міжнародна макроекономіка – Козак Ю. Г. – Внутрішньодержавне антиофшорне регулювання Держави, чиї платники податків, рятуючись від податків, ховаються в податкових гаванях, намагаються удосконалювати законодавство, щоб міцніше закрити перед своїми громадянами ворота “податкового раю”. Введені правила і заборони поділяються на дві категорії. До першої належать розпорядження, які носять загальний характер, до другої – особливі правила. До останньої зараховують нормативи, які регулюють використання податкових гаваней холдинговими компаніями […]...

  16. Страхові послуги – Яворська Т. В. – 12.2. Особливості та механізми оподаткування страхової діяльності (із досвіду розвинутих країн світу) Важливими елементами оподаткування страхової діяльності є об’єкт оподаткування, коло платників податку, ставки оподаткування. Порівняно з іншими видами бізнесу оподаткування страхової діяльності за кордоном має свої особливості: Страхові компанії сплачують податок на прибуток. Ставка оподаткування для страховиків в Австрії становить 34 %, Бельгії – 40,17 %, Данії – 30 %, Греції – 35 %, Ірландії – […]...

  17. Міжнародна економіка – Козак Ю. Г. – ГЛАВА 22. ОСОБЛИВОСТІ МІЖНАРОДНОГО ОПОДАТКУВАННЯ ГЛАВА 22. ОСОБЛИВОСТІ МІЖНАРОДНОГО ОПОДАТКУВАННЯ Ключові поняття Міжнародне оподаткування; податкові системи у промислово розвинутих країнах та в країнах, що розвиваються; прямі та непрямі податки; податок на прибуток підприємств; податок на додану вартість; оподаткування фізичних та юридичних осіб; збори в державні цільові фонди; міжнародне подвійне оподаткування; договори про уникнення подвійного оподаткування; моделі податкових договорів ОЕСР та […]...

  18. Міжнародна економіка – Козак Ю. Г. – РОЗДІЛ 7. ОПОДАТКУВАННЯ В СИСТЕМІ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН ГЛАВА 22. ОСОБЛИВОСТІ МІЖНАРОДНОГО ОПОДАТКУВАННЯ Ключові поняття Міжнародне оподаткування; податкові системи у промислово розвинутих країнах та в країнах, що розвиваються; прямі та непрямі податки; податок на прибуток підприємств; податок на додану вартість; оподаткування фізичних та юридичних осіб; збори в державні цільові фонди; міжнародне подвійне оподаткування; договори про уникнення подвійного оподаткування; моделі податкових договорів ОЕСР та […]...

  19. Міжнародна макроекономіка – Козак Ю. Г. – 10.1. Втеча від податків та ухилення від них Ключові поняття Втеча від податків; ухилення від податків; запобігання втечі та ухиленню від податків; офшорні центри; анти офшорне регулювання: міжнародне, внутрішньодержавне. 10.1. Втеча від податків та ухилення від них Втеча від податків й ухилення від них – явище настільки стародавнє, як і самі податки. З тим та іншим пов’язане зменшення суспільних доходів, які обслуговують як […]...

  20. Міжнародна макроекономіка – Козак Ю. Г. – Заходи, прийняті в міжнародному масштабі Заходи, прийняті в міжнародному масштабі Розроблення і вживання заходів з протидії ухиленню від сплати податків з використанням при цьому офшорних центрів стали однією з головних цілей фінансових органів багатьох країн. Загальновизнано, що такі дії повинні носити як внутрішньодержавний, так і міжнародний характер. У другому з названих варіантів потрібна координація зусиль у рамках існуючих міжнародних організацій, […]...

  21. Міжнародна економіка – Козак Ю. Г. – 22.2. Міжнародне подвійне оподаткування Міжнародне подвійне оподаткування виникає в основному внаслідок стягування податків одночасно в даній країні і за кордоном. Воно найчастіше пов’язане з прибутковими і майновими податками, якими обкладаються доходи від праці чи від капіталу. Податковою підставою для подвійного обкладання є рух через національні кордони робочої сили чи капіталу. У цьому випадку податкові домагання можуть бути пред’явлені податковими […]...

  22. Міжнародна макроекономіка – Козак Ю. Г. – 10.2. Основні методи, які обмежують операції через офшорні центри Заходи, прийняті в міжнародному масштабі Розроблення і вживання заходів з протидії ухиленню від сплати податків з використанням при цьому офшорних центрів стали однією з головних цілей фінансових органів багатьох країн. Загальновизнано, що такі дії повинні носити як внутрішньодержавний, так і міжнародний характер. У другому з названих варіантів потрібна координація зусиль у рамках існуючих міжнародних організацій, […]...

  23. Фінанси підприємств у запитаннях і відповідях – Данілов О. Д. – Яка принципова відмінність між податковою системою та системою оподаткування? Для розуміння суті кожного окремого податку необхідно виділити його елементи. До найважливіших елементів податку відносяться: суб’єкт податку, об’єкт податку, база оподаткування, джерело сплати податку, одиниця оподаткування, податкова квота, ставка податку, податковий період, податкова пільга (рис. 8.4). Що розуміють під класифікацією податків? Класифікація податків – це групування податків відповідно до їх особливостей встановлення, нарахування та сплати. […]...

  24. Фінанси – Лондар С. Л. – Розділ 9. Особливості оподаткування в Україні 9.1. Порівняльна характеристика прямих та непрямих податків Податки поділяють на прямі і непрямі. Економічним критерієм поділу є кінцевий платник податків. Юридичним критерієм є платник у бюджет з позиції законодавства. Економічний і юридичний критерії не завжди співпадають, особливо у випадку непрямих податків. Економічно кінцевим платником прямих податків є той, хто отримує дохід, володіє майном, а кінцевим […]...

  25. Міжнародна макроекономіка – Козак Ю. Г. – Зміна місця проживання Виникнення і саме існування цього виду бізнесу нерозривно пов’язані зі специфікою існування офшорних центрів. Тільки юрисдикція таких центрів може забезпечити умови й гарантії функціонування ротаційних компаній. Сама функція цих компаній, більшість яких існує на папері, тобто фіктивно, полягає в “перекиданні” коштів чи цінних паперів з країни в країну, причому часто все це супроводжується створенням ілюзії, […]...

  26. Міжнародна макроекономіка – Козак Ю. Г. – Арбітражні операції На валютному ринку зі спекулятивною метою здійснюються також арбітражні операції, тобто операції купівлі-продажу валюти з метою отримання прибутку. Від спекулятивних операцій вони відрізняються тим, що завжди є стабілізаційними, оскільки сприяють короткостроковому вирівнюванню валютних курсів на різних валютних ринках, а спекулятивні операції здійснюються для отримання максимального прибутку завдяки різниці курсів іноземної та національної валюти. Основними різновидами […]...

  27. Міжнародна макроекономіка – Козак Ю. Г. – 7.3. Ринок єврокредитів Ринок єврокредиту є важливим джерелом позичкових коштів. Банки надають коротко-, середню – та довгострокові кредити в євровалютах. Використання євровалют як валют позики зумовлено такими перевагами, як значні розміри, полегшений доступ, короткі строки мобілізації, менша вартість, оскільки немає національних кредитних обмежень. Функціонування євровалют на міжнародному кредитному ринку сприяє утворенню кредитного механізму більшої ефективності та місткості. За […]...

  28. Фінанси, гроші та кредит – Коваленко Д. І. – 15.2. Елементи системи оподаткування Справляння податків грунтується на виділенні таких елементів системи оподаткування: суб’єкт і носій податку, об’єкт і одиниця оподаткування, джерело сплати, податкова ставка і квота. Між цими поняттями існує певне підпорядкування, яке найпростіше можна проілюструвати, поставивши до них запитання: суб’єкт -” хто сплачує; об’єкт -” що оподатковується; одиниця -” що обчислюється; джерело -” з чого сплачується; ставка […]...

  29. Міжнародна макроекономіка – Козак Ю. Г. – Ротаційна компанія як специфічний вид використання офшорних центрів Виникнення і саме існування цього виду бізнесу нерозривно пов’язані зі специфікою існування офшорних центрів. Тільки юрисдикція таких центрів може забезпечити умови й гарантії функціонування ротаційних компаній. Сама функція цих компаній, більшість яких існує на папері, тобто фіктивно, полягає в “перекиданні” коштів чи цінних паперів з країни в країну, причому часто все це супроводжується створенням ілюзії, […]...

  30. Міжнародна макроекономіка – Козак Ю. Г. – 7.4. Міжнародна офіційна допомога країнам, що розвиваються Один з каналів руху світових фінансових потоків є перерозподіл частини національного доходу через бюджет у формі допомоги країнам, що розвиваються, метою якої є ліквідація відсталості. Міжнародну офіційну допомогу країни, що розвиваються, отримують в основному у вигляді пільгових кредитів і безповоротних субсидій, а також у товарній формі. Суб’єктами міжнародної допомоги в країні-реципієнті є: O уряди; O […]...

  31. Міжнародна макроекономіка – Козак Ю. Г. – 1.8. Прогнозування валютного курсу Одним з напрямів валютної політики є прогнозування валютного курсу, яке здійснюють банки, фірми, ТНК. Метою прогнозування є поліпшення страхування валютних ризиків і підвищення ефективності рішень у галузі міжнародного фінансового менеджменту. Прогнозування дає можливість зробити правильний вибір щодо валюти ціни і валюти платежу в зовнішньоторговельних контрактах; валюти міжнародного кредиту та платежу; валюти, в якій ведеться рахунок […]...

  32. Міжнародна макроекономіка – Козак Ю. Г. – 7.2. Валютно-фінансові умови міжнародного кредиту На умови отримання міжнародного кредиту впливають напрями використання кредитних ресурсів, характер суб’єктів кредитних відносин, рівень інтернаціоналізації кредитних ринків та їхня підпорядкованість національному кредитному контролю. Вартість кредиту, тобто витрати позичальника на кредит, складаються із суми кредиту, ставки відсотка, комісійних та інших зборів. Вона визначається за формулою Головним елементом вартості кредиту є відсоткова ставка. Рух капіталу між […]...

  33. Міжнародна макроекономіка – Козак Ю. Г. – 13.4. Транснаціональне фінансування Одним із завдань фінансового менеджменту ТНК є вилучення коштів для фінансування зарубіжних філій. Фінансування ТНК залежно від мети може бути короткостроковим або довгостроковим [12, с. 749-751; 38, с. 225-335; 47, с. 384-397]. Метою короткострокового фінансування є поповнення оборотного капіталу, виконання поточних зобов’язань. Джерела короткострокового фінансування поділяються на внутрішні та зовнішні. Внутрішніми джерелами є нерозподілений прибуток […]...

  34. Економіка торговельного підприємства – Лігоненко Л. О. – Задача 91. Обгрунтування доцільності переходу на спрощену систему оподаткування (єдиний податок 10%) За даними таблиці оцінити доцільність переходу торговельного підприємства на спрощену систему оподаткування на ставкою 10%. Основний вид діяльності – роздрібна торгівля, місце розташування – м. Київ. Форма розрахунку з покупцями – готівка та кредитні картки. Період планування – рік. Таблиця Показники Значення Обсяг планового товарообороту (з ПДВ), тис. грн 802 У тому числі оборот з […]...

  35. Міжнародна макроекономіка – Козак Ю. Г. – 13.2. Управління портфелем зарубіжних цінних паперів Останнім часом зріс інтерес до міжнародних портфельних інвестицій. ТНК збільшили випуск цінних паперів, а також цінних паперів зарубіжних філій на значній кількості національних ринків. Таке зростання зумовлене: O прагненням поліпшити доходність іноземних інвестицій і диверсифікувати ризики; O зростанням міжнародного ринку євровалют; O зростанням національних грошових ринків, альтернативою яких стали акції й облігації. Основною економічною мотивацією […]...

  36. Міжнародна макроекономіка – Козак Ю. Г. – 6.4. Ринок євровалют Ринок євровалют (євроринок) є специфічним сектором валютного ринку. Якщо валютний ринок – це ринок, де здійснюється продаж і купівля валюти в країні її походження, то євровалютний ринок – це ринок депозитно-позичкових операцій в іноземній валюті за межами країни походження цієї валюти. Євровалютний ринок (у широкому значенні) включає ринки євродепозитів, єврокредитів, єврооблігацій, євро акцій, євро векселів […]...

  37. Міжнародна макроекономіка – Козак Ю. Г. – 8.5. Міжнародний ринок облігацій Щоб мобілізувати фінансові ресурси корпорацій, державні і муніципальні органи випускають в обіг на ринок цінних паперів облігації. Облігація – це борговий інвестиційний цінний папір, який засвідчує внесення її тримачем грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому в передбачений у ній строк номінальну вартість зі сплатою фіксованого відсотка від номінальної вартості облігації. Тримач облігації (інвестор) не […]...

  38. Міжнародна макроекономіка – Козак Ю. Г. – 13.3. Чинна капітальна політика Чинна капітальна політика – це управління активами і пасивами міжнародної фірми на короткостроковий період, тобто управління оборотним капіталом. Управління оборотним капіталом включає в себе управління: 1) грошовою готівкою; 2) рахунками до отримання і рахунками до сплати; 3) матеріально-технічними запасами; 4) короткостроковими запозиченнями. Цикл руху Грошової готівки Охоплює отримання готівки від продажу продукції і оплату готівкою […]...

  39. Міжнародна макроекономіка – Козак Ю. Г. – 14.2. Міжнародний банк реконструкції та розвитку Міжнародний банк реконструкції й розвитку – МБРР (International Bank for Reconstruction and Development – IBRD) заснований у 1945 p. Місцеперебування – Вашингтон. До учасників банку входить 186 країн, зокрема й Україна (з 1992 p.). Основні цілі: O сприяння країнам-членам у розвитку економіки шляхом надання їм довгострокових позик і кредитів; O заохочення іноземного інвестування через надання […]...

  40. Міжнародна макроекономіка – Козак Ю. Г. – Спекулятивні валютні операції Спекулятивні операції здійснюються на ринку спот і строковому ринку. Валютного спекулянта не цікавить реальність валютних курсів і наслідки, до яких можуть призвести спекулятивні операції. Для нього валюта – такий самий біржовий товар, як акції, сировина тощо. Спекулянта цікавить можливість отримати прибуток внаслідок зміни в короткочасній перспективі валютного курсу. Спекулянти валют впливають на стан валютного ринку […]...

Міжнародна макроекономіка – Козак Ю. Г. – Оподаткування в промислово розвинутих країнах
«
»