Міжнародна економіка: в питаннях та відповідях – Козак Ю. Г. – 1.3.2. В чому полягають тарифні методи регулювання міжнародної торгівлі?
Митний тариф є основним і найбільш давнім інструментом зовнішньоторговельної політики.
Митний тариф – це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари й інші предмети, увезені на митну територію країни, чи вивозяться за межі даної території.
Мито, стягнуте митницею, являє собою податок на товари й інші предмети, що переміщуються через митний кордон держави.
Мита виконують наступні функції:
❖ фіскальну, коли вводяться для того, щоб добути гроші для держави. Ця функція стосується як імпортного так і експортних мит;
❖ протекціоністську, коли вводяться для скорочення чи усунення імпорту, тим самим обгороджуючи вітчизняних виробників від іноземної конкуренції;
* балансувальну, коли вводяться для запобігання небажаного експорту товарів, внутрішні ціни на які нижче світових.
Звичайно розрізняють [33, с. 204-206; 68, с. 125-126; 90, с. 149-157]’ наступні види мит:
1. За способом стягування:
❖ адвалорне (вартісне), що нараховується у відсотках до митної вартості товарів, які обкладаються митом (наприклад, 30% від митної вартості). Як правило, ці мита застосовуються при обкладанні товарів, що мають різні якісні характеристики в межах однієї товарної групи. Адвалорні мита допомагають підтримати однаковий рівень захисту внутрішнього ринку незалежно від коливання цін на товар, тобто автоматично адаптуються до інфляції. При цьому змінюється тільки сума доходу в бюджет. Так, якщо розмір мита дорівнює 30% від ціни товару в 150 дол., то доход бюджету складає 45 дол. Якщо ціна товару збільшиться до 200 дол., то сума доходу бюджету зросте до 60 дол., а при зменшенні ціни до 80 дол., доходи складуть 24 дол. Отже адвалорне мито підвищує ціну імпортного товару на установлений відсоток;
* специфічне, що нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів, що обкладаються митом (наприклад, 15 дол. за 1 т). Специфічні мита накладаються, як правило, на стандартизовані товари. Ступінь митного захисту за допомогою специфічного мита знаходиться в прямій залежності від коливання цін. Так, специфічне мито в 100 дол. за одиницю імпортного вентилятору в більшому ступені обмежує імпорт вентилятору ціною 600 дол., тому що складає 16,7% його ціни, ніж вентилятору ціною 1000 дол., тому що складає 10% його ціни. Тому рівень захисту вітчизняних виробників при використанні специфічних мит з ростом імпортних цін падає, а зі зменшенням імпортних цін – збільшується. Однак при падінні імпортних цін специфічне мито підвищує рівень захисту внутрішнього ринку;
* комбіноване, що поєднує обидва ці види митного обкладання (наприклад, 30% від митної вартості, але не більш 15 дол. за 1 т).
2. За об’єктом обкладання:
❖ ввізне (імпортне) мито, що нараховується на товари при їх ввезенні на митну територію держави. Ввізне мито є диференційованим. Можуть застосовуватися ставки наступних видів:
А) преференційні ставки, що припускають зниження ставок мита чи звільнення від обкладання митом. Вони застосовуються до товарів, що надходять з держав, які створюють разом з державою, стягуючою мито, митний союз чи зону вільної торгівлі або до товарів, які надходять із країн, що розвиваються;
Б) пільгові ставки, які застосовуються до товарів, що надходять з країн чи економічних союзів, що користуються режимом найбільшого сприяння;
В) повні (загальні)ставки, застосовувані до всіх інших товарів. Ввізні мита є переважною формою мит, що застосовуються всіма країнами світу для захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції;
* вивізне (експортне) мито, що нараховується на товари при їхньому вивозі за межі митної території країни. Ця форма мит застосовується рідко, як правило, у випадках великих розходжень між внутрішніми і світовими цінами на певні види товарів. їх мета – скоротити експорт і поповнити бюджет країни. Ставка експортного мита дорівнює відсотковому перевищенню експортної ціни товару над ціною, за якою він продається на внутрішньому ринку.
3. За характером:
❖ сезонне (ввізне і вивізне) мито, що нараховується на товари сезонного характеру для оперативного регулювання міжнародної торгівлі. Термін його дії не перевищує декількох місяців на рік (в Україні – до чотирьох місяців з моменту встановлення);
❖ спеціальне мито. Воно застосовується державою в наступних випадках: ‘ а) як захисне, якщо товари ввозяться на митну територію країни в таких кількостях чи на таких умовах, що наносять або загрожують завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних чи безпосередньо конкуруючих товарів;
Б) як запобіжний захід стосовно учасників зовнішньоекономічної діяльності, що порушують державні інтереси в даній галузі, а також як захід для припинення несумлінної конкуренції;
В) як захід у відповідь на дискримінаційні дії і (чи) недружні дії з боку іноземних держав, а також у відповідь на дії окремих країн, що обмежують здійснення законних прав суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності держави.
Ставка спеціального мита встановлюється в кожному окремому випадку. Це мито сплачується імпортером товару незалежно від інших податків і зборів (обов’язкових платежів), у тому числі і мита, митних зборів і т. п. Сплата спеціального мита здійснюються готівкою або в безготівковій формі, чи шляхом внесення суми мита на депозит або оформлення відповідного боргового зобов’язання.
Сплачені суми спеціального мита можуть бути повернуті імпортерові за рішенням спеціальних органів (в Україні – Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі);
❖ антидемпінгове мито, що застосовується при ввезенні на митну територію країни товарів за ціною істотно нижчою, ніж у країні експорту в момент цього експорту, якщо таке ввезення завдає чи загрожує завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних або конкуруючих товарів або перешкоджає організації чи розширенню виробництва таких товарів. Антидемпінгове мито нараховується на товари, що є об’єктом застосування антидемпінгових заходів, і слугує тимчасовим збором для компенсації втрати від товарного демпінгу. Таке мито нараховується тільки після проведення антидемпінгового розслідування й одержання об’єктивних доказів нанесення збитку чи погрози нанесення збитку вітчизняній економіці.
Розмір ставки антидемпінгового мита визначається:
* у відсотках до митної вартості товару, що є об’єктом антидемпінгового розслідування;
❖ або як різниця між мінімальною ціною і митною вартістю даного товару (як різниця між цінами товару на внутрішньому і зовнішньому ринках). Під мінімальною ціною розуміється ціна зазначеного товару, за якої його продаж не заподіює збиток національному товаровиробнику. Ставка антидемпінгового мита не повинна перевищувати різницю між конкурентною оптовою ціною об’єкта демпінгу в країні експорту і заявленою ціною при його ввезенні на митну територію імпортуючої країни, чи різницю між ціною об’єкта демпінгу в імпортуючій країні і середньою ціною експортованих цією країною подібних чи безпосередньо конкуруючих товарів;
Антидемпінгові мита встановлюються імпортуючою країною з метою протидії демпінгу, для вирівнювання цін до рівня, що вважається нормальним. Нормальна вартість – це еквівалент ціни товару на внутрішньому ринку. Вона, як правило, визначається на підставі цін, установлених при здійсненні звичайних торгових операцій між незалежними покупцями в країні експорту;
❖ компенсаційне мито, що застосовується при ввозі на митну територію країни товарів, при виробництві чи експорті яких прямо або побічно використовувалася субсидія, якщо таке ввезення завдає чи загрожує завдати шкоди національним виробникам подібних чи безпосередньо конкуруючих товарів або перешкоджає організації чи розширенню виробництва таких товарів.
Компенсаційне мито нараховується після проведення розслідування й одержання об’єктивних доказів нанесення істотного збитку національній економіці.
Розмір ставки компенсаційного мита визначається:
❖ у відсотках до митної вартості товару, що є об’єктом антисубсидиційного розслідування;
❖ або різницею між мінімальною ціною і митною вартістю зазначеного товару.
Ставка компенсаційного мита не повинна перевищувати встановленого розміру субсидій.
Введення компенсаційних мит дозволяє вирівнювати умови торгівлі.
4. За походженням:
❖ автономні – мита, що вводяться на підставі односторонніх рішень органів державної влади країни;
❖ договірні – мита, установлювані на базі двосторонньої чи багатосторонньої угоди;
❖ преференційні – мита з більш низькими ставками в порівнянні з діючим тарифом; вони накладаються щодо основі багатосторонніх угод на товарів, які походять з країн, що розвиваються, чи країн, що створюють разом з даною країною митний союз чи зону вільної торгівлі або утворюються в прикордонній торгівлі.
Країни іноді використовують тарифну квоту, що являє собою різновид перемінних митних податків, ставки яких залежать від обсягу імпорту товару. При імпорті в межах визначених кількостей товар обкладається за базовою внутріквотовою ставкою тарифу, а при перевищенні визначеного обсягу імпорту – за більш високою понадквотовой ставкою тарифу. Використання цього інструмента торгової політики дозволяє деякою мірою подолати протиріччя, що виникає між інтересами національних виробників і введенням імпортної квоти, тому що з одного боку, товаровиробники зацікавлені в тарифі, що обгороджує їх від іноземної конкуренції, а з іншого боку – вони, як споживачі, не зацікавлені в ньому, оскільки тариф позбавляє їх можливості одержувати більш дешеві імпортні товари.
Тарифні ставки бувають різних видів. За типом ставок розрізняють:
❖ постійні – це ставки митного тарифу, встановлені органами державної влади, що не можуть змінюватися в залежності від обставин;
❖ змінні – це ставки митного тарифу, що можуть змінюватися у встановлених органами державної влади випадках.
За способом обчислення розрізняють ставки:
❖ номінальні – митні ставки, зазначені в митному тарифі;
❖ дійсні – реальний рівень митних ставок на кінцеві товари, обчислені з урахуванням рівня мит, накладених на імпортні вузли і деталі цих товарів.
Для захисту національних виробників готової продукції і стимулювання ввозу сировини і напівфабрикатів може використовуватися тарифна ескалація.
Тарифна ескалація – це підвищення рівня митного обкладання товарів у міру зростання ступеня їхньої обробки.
Чим вище відсоткова ставка імпортного тарифу в міру просування від сировини до-готової продукції, тим вище ступінь захисту виробників готової продукції від зовнішньої конкуренції. Так, наприклад, у США рівень митного обкладання товарів зі шкіри, вибудованих за принципом виробничого ланцюжка (шкура – шкіра продукти зі шкіри), зростає в міру зростання ступеня обробки шкури і складає 0,8-3,7-9,2% [33, с. 211].
(1 votes, average: 5,00 out of 5)