Міжнародна економіка: в питаннях та відповідях – Козак Ю. Г. – 1.2.1. В чому суть міжнародних розрахунків?
1.2.1. В чому суть міжнародних розрахунків?
Основною формою валютних відносин є міжнародні розрахунки, які проводяться з міжнародних операцій (комерційних і некомерційних платежів) і відображаються в узагальненому вигляді в платіжних балансах усіх країн світу. Міжнародні розрахунки – це:
А) комерційні платежі за грошовими вимогами і зобов’язаннями, що виникають між підприємствами, банками, установами й окремими особами різних країн, пов’язані зі світовою торгівлею, міжнародним кредитом і прямими зарубіжними інвестиціями;
Б) некомерційні платежі, пов’язані з перевезенням пасажирів, страхуванням, туризмом, переказом грошей за кордон тощо.
Міжнародні розрахунки бувають двосторонніми, коли вони здійснюються між двома країнами, або багатосторонніми, коли суми, виручені від реалізації товарів в одній країні, використовуються для платежів третім країнам.
Переважна частина міжнародних розрахунків здійснюється в порядку безготівкових розрахунків, через банки різних країн, котрі підтримують взаємні кореспондентські зв’язки, тобто відкривають один одному рахунки, зберігають на них грошові кошти у відповідній валюті і виконують платіжні та інші доручення на засадах взаємності. Робиться це так: банк в країні імпортера списує суму платежу з рахунку свого клієнта і зараховує її (або еквівалент в іноземній валюті) на рахунок іноземного банку – кореспондента, а банк в країні експортера списує цю суму з рахунку кореспондента і зараховує її на рахунок свого клієнта, що експортував свій товар.
Платежі готівкою з міжнародних розрахунків виконуються в основному підчас подорожей за кордон делегацій, туристів або приватних осіб, котрі обмінюють у банках валюту своєї країни на відповідну іноземну валюту.
В сучасній практиці розрахунки між банками різних країн з боргових вимог і зобов’язанню здійснюються в основному у ВКВ.
Міжнародні розрахунки у зв’язку з рухом капіталу пов’язані з функціонуванням фінансових ринків, з рухом цінних паперів як у формі прямих, так і портфельних інвестицій.
Особливістю платежів з міжнародних розрахунків є необхідність обміну, тобто продажу-купівлі одних валют на інші, незалежно від того, в якій валюті і в якій формі виконується платіж. Наприклад, імпортер з країни А, закупивши товар у експортера країни Б, може сплатити товар у валюті своєї країни, у валюті країни-експортера або у валюті третьої країни. У першому випадку експортер обмінює (продає) отриману іноземну валюту на валюту своєї країни, в другому – імпортер обмінює (купує) на свою валюту – валюту країни експорту, а в третьому операція пов’язана з обміном валюти як для імпортера, так і для експортера. Відтак валютний курс, .за яким відбувається продаж-купівля валют, відіграє істотну роль у міжнародних розрахунках: від його рівня багато в чому залежать результати господарської діяльності міжнародних фірм.
1.2.2. Які є основні форми міжнародних розрахунків?
Основними формами міжнародних розрахунків у міжнародній торгівлі є товарний акредитив і акцепт документів, переданих банкові на інкасо.
Акредитив – це розрахунковий або грошовий документ, який являє собою доручення однієї кредитної установи іншій здійснити за рахунок спеціально заброньованих коштів оплату товарно-транспортних документів за відвантажений товар або сплатити пред’явникові акредитива певну суму грошей. Акредитив завіряє експортера, що банк оплатить перевезену продукцію. Він також завіряє імпортера, що оплата не буде виконана без перевірки того, що вся документація відповідає строкам і умовам акредитива.
Акредитив може бути: безвідзивним, відзивним, передатним (переуступним).
Безвідзивний акредитив відкриває банк імпортера, а банк експортера підтверджує його. Банк імпортера бере на себе без відзив не зобов’язання сплатити за векселем експортера, а банк експортера додає своє зобов’язання і бере на себе відповідальність за оплату векселя експортера, якщо надані документи відповідають всім застереженим вимогам. Безвідзивний акредитив не може бути змінений або анульований без згоди зацікавлених сторін. Зобов’язання двох банків дають експортеру найнадійніший захист від ризику. Може бути варіант непідтверджений безвідзивний акредитив, коли зобов’язання сплати векселя лежить лише на банку, що відкриває акредитив (банк імпортера).
Відзивний акредитив відкриває банк імпортера, а банк експортера підтверджує цей акредитив. Але банк імпортера може змінити і навіть анулювати дію акредитива в будь-який час без згоди експортера (бенефіціара).
Передатний акредитив застосовується за домовленістю з покупцем у тому випадку, коли продавець має субпостачальників, котрим він передає частину цього акредитиву. Передатний акредитив дешевший, ніж відкриття окремих акредитивів субпідрядникам.
Акредитив, відкритий комерційним банком за заявою імпортера на користь експортера, розташованого за кордоном, називається “акредитив з імпорту”. Банк, що відкриває акредитив, несе основну відповідальність за здійснення виплат експортеру у відповідності з умовами кредиту. Якщо банк, що відкриває акредитив, виплачує експортеру всю застережену суму, то всі витрати відносяться на рахунок імпортера. Імпортеру надсилаються всі документи, за котрими він отримує товар від транспортного агентства. Якщо імпортеру не вистачає коштів, він може звернутися до свого банку з проханням про надання позики під заставу щойно отриманого товару. Імпортер виплачуватиме борг з відсотками в міру продажу товару.
Акредитив, котрий, у свою чергу, відкриває зарубіжний банк на користь експортера, розташованого на території тієї ж країни, на рахунок імпортера, розташованого в іншій країні, називається “акредитив з експорту”. У випадку використання кредиту з експорту банк експортера здійснює функції повідомлення, підтвердження і ведення переговорів щодо акредитива і бере на себе основну відповідальність щодо експортера.
За випуск і оплату акредитива комерційні банки отримують певну комісійну винагороду.
Нині при здійсненні операцій з акредитивами використовується сучасна електронна технологія (комп’ютери, телекомунікації). Так, американський “Сіті Банк” заснував спеціальну дочірню компанію “Сітікорп Трейд Сервіс ЛТД (СТБЬ), розташовану в Гонконзі, котра спеціалізується на роботі з акредитивами для будь-якого з відділень Сітібанку, розташованих по всьому світу. Це підвищило ефективність і зменшило вартість послуг з фінансування зовнішньої торгівлі.
Крім методу фінансування зовнішньої торгівлі за допомогою акредитивів, існують і інші методи: документарний перевідний вексель для інкасування, факторинг, форфейтинг та інші.
Інкасо – це банківська операція, за допомогою якої банк за дорученням свого клієнта отримує на підставі розрахункових документів грошових коштів, що належать клієнту, від підприємств, організацій, установ за відвантажені на їх адресу товарно-матеріальні цінності або надані послуги і зараховує ці кошти на його рахунок в банку.
Ця форма платежу широко розповсюджена, оскільки дешевша у порівнянні з акредитивом.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)