Міжнародна економіка – Козак Ю. Г. – Зовнішня заборгованість України
У формуванні та розвитку державного зовнішнього боргу України виділяються п’ять етапів (табл.8.5) [46, с. 218].
Динаміку державного зовнішнього боргу України за останні 5 років характеризують дані, наведені Департаментом державного боргу: у 2001 р. він становив 10118 мли дол., у 2002 p.- 10190,9, у 2003 p.- 10692,8, у 2004 p.- 12147,4, у 2005 p.- 11674,6 млн дол. Таким чином, протягом 2005 р. сума державного зовнішнього боргу зменшилась на 3,9%. Таке зменшення відбулося вперше за останні чотири роки, що є наслідком поміркованої політики управління державним боргом (вирішена проблема пікового навантаження платежів із обслуговуванням та погашенням боргу, створені передумови для відновлення програми співробітництва з МВФ та іншими міжнародними організаціями економічного розвитку), а також зниження курсів євро та долара США щодо гривні.
Зовнішній борг України складається з таких заборгованостей: за позиками, наданими міжнародними фінансовими організаціями, – 43% від його загальної суми; за позиками, наданими іноземними державами – 35,6%; за комерційними позиками -21,4%.
Таблиця 8.5 Характерні ознаки еволюції державного зовнішнього боргу України
| Етапи | Ознаки державного зовнішнього боргу |
| 1 етап: 1992- 1993 рр. | Хаотичність та відсутність узгодженої політики у сфері зовнішніх позик. Причиною початкового державного зовнішнього боргу було залучення позик у рамках кредитних ліній, відкритих під гарантії Кабінету Міністрів України. У ході цього етапу Україна не вдалась до позик міжнародних фінансових організацій та комерційних позик. Показники, які характеризували боргову залежність країни, залишалися на низькому рівні |
| 2 етап: 1994- 1995 рр. | Високі темпи зростання зовнішнього державного боргу, що зумовлено значною мірою початком освоєння позик міжнародних фінансових організацій (всесвітнього банку, Міжнародного валютного фонду, Європейського банку реконструкції та розвитку). Негативний фактор у політиці зовнішніх позик – нераціональне використання одержаних коштів, які переважно спрямовувались на споживання |
| 3 етап: 1997 р – вересень 1998 р. | Початок залучення зовнішніх комерційних позик. Із цього борг складається з трьох основних елементів: 1) позик міжнародних фінансових організацій; 2) комерційних кредитів іноземних банків, фінансово-кредитних та інших установ; 3) позик та кредитних ліній іноземних держав. На 67% від запланованих зменшуються надходження від міжнародних фінансових організацій, основна причина – в гальмуванні виконання Україною заходів щодо докорінного реформування економіки. Починаючи з 1998 р., не здійснюються грошові платежі на користь Росії в рамках обслуговування щодо погашення державного боргу, що, відповідно, поліпшує показники відношення обсягу обслуговування боргу до експорту |
| 4 етап: вересень 1998 р.- початок 2000 р. | Початок – після серпневої фінансової кризи 1998 р. Суттєві обмеження доступу України до іноземних ринків капіталів. Перманентна загроза настання випадку неплатоспроможності країни та проблема збереження вітчизняної фінансової системи як такої. Основне завдання системи управління державним боргом – забезпечити тимчасовий “перепочинок” у здійсненні платежів з обслуговування та погашення державних боргів (необхідно було мати час для проведення перетворень в економіці). Отримані необхідні відстрочки платежів за своїми зобов’язаннями в результаті успішної реструктуризації державного боргу. Механізм вирішення боргової проблеми був переважно короткостроковим, тактичним. |
| 5 етап: із початку 2000 р. по теперешній час | Україна прагне реалізувати на практиці довгострокові механізми вирішення боргової проблеми. Проблеми боргового навантаження здійснюються за такими напрямами: |
| > реструктуризація боргу перед комерційними кредиторами; > створення умов для надання Україні кредиту від МВФ у рамках програми розширення фінансування, що є необхідною передумовою реструктуризації боргу перед Паризьким клубом; > залагодження проблеми боргу перед Паризьким клубом і Туркменістаном; > проведення політики щодо зниження ризиків позик шляхом збільшення строків та зниження вартості обслуговування, застосування жорсткого контролю за обсягом боргу та витрат на його Обслуговування |
Поліпшення ситуації з обслуговуванням зовнішнього боргу, зростання обсягу валютних резервів НБУ спонукали до перегляду кредитного рейтингу України на міжнародних фінансових ринках. Так, рейтингове агентство “Moody’s” поліпшило прогноз суверенного рейтингу України з “негативного” до “позитивного”, підвищило рейтинги за банківськими депозитами в іноземній валюті та державними облігаціями в національній валюті.
Підвищення кредитного рейтингу України є позитивний момент, оскільки наша країна знову зможе виходити на зовнішні ринки, розмістити свої зовнішні облігації і продовжити співробітництво з МВФ.
Запитання для самоконтролю
1. Які основні форми руху капіталу?
2. У чому сутність ШІ?
3. Що являє собою структура основних чинників ПІІ?
4. У чому полягають позитивні та негативні наслідки ПІІ?
5. Які проблеми та перспективи ШІ в Україні?
6. У чому сутність міжнародних портфельних інвестицій?
7. Що включає міжнародний інвестиційний портфель?
8. Які основні мотиви для здійснення міжнародних портфельних інвестицій?
9. У чому сутність міжнародного кредитування?
10. Які основні форми руху позичкового капіталу?
11. Які причини міжнародної заборгованості?
12. Що являє собою зовнішній борг країни?
13. Як здійснюється реструктуризація боргу?
(1 votes, average: 5,00 out of 5)