Міжнародна економіка – Білоцерківець В. В. – 8.2. Сутність та причини міжнародного руху капіталу. Показники руху капіталу
Міжнародний рух капіталу (МРК):
– Самоствердження капіталу як самозростаючої вартості в глобальному масштабі;
– Сукупність відносин щодо переміщення капіталу в між – та над-державному1 просторі на постійній чи терміновій основі заради максимізації його прибутковості чи досягнення інших економічних, соціальних і політичних вигод;
– Діалектичне поєднання процесів вилучення частини капіталу з товарно-грошового обігу однієї країни (експорт) та його включення у господарський оборот іншої країні (імпорт).
Об’єктивною основою МРК Є Нерівномірність економічного розвитку країн, яка на практиці проявляється:
– в нерівномірності нагромадження капіталу, насамперед, в його перенакопиченні та відносному падінні норми прибутку в окремих країнах;
– у невідповідності попиту на капітал та його пропозиції в різних ланках глобального економічного середовища.
На сучасний розвиток МРК впливають:
1 У разі, якщо його суб’єктами є міждержавні та наддержавні інституції.
1) Фактори економічного характеру:
– глибокі структурні зрушення як в міжнародній економіці, так і в економіці окремих країн;
– необхідність підтримки сталих темпів соціально-економічного розвитку провідними суб’єктами міжнародної економіки в умовах підвищення конкуренції на товарних ринках;
– поглиблення міжнародної спеціалізації та кооперації виробництва;
– діяльність транснаціональних та багатонаціональних корпорацій (ТНК і БНК);
– порівняльні ризики вкладення капіталу поза національною економікою тощо;
2) Науково-технічний прогрес та інформаційна революція;
3) Фактори політичного характеру:
– лібералізація процесів експорту та імпорту капіталу, що має місце у межах інтеграційних об’єднань, вільних економічних і оффшорних зонах;
– політика прискореної індустріалізації в країнах “третього світу”;
– політика економічних реформ в нових незалежних країнах (приватизація, підтримка малого та середнього бізнесу, стимулювання іноземних інвестицій тощо).
Таблиця 8.2
Форми міжнародного руху(міграції) капіталу
Критерій класифікації | Форми |
За напрямком | – експорт, імпорт |
За формою власності | – державний (суб’єкти: держава в особі уряду та Національного банку); – капітал міждержавних та наддержавних організацій; – приватний (недержавний) (суб’єкти: фізичні особи; банки; компанії, страхові інвестиційні, трастові фонди тощо); – змішаний |
За терміном міграції | – короткотерміновий (до одного року); – середньостроковий (від одного до п’яти років); – довготерміновий (більше п’яти років); – безстроковий |
Продовження табл. 8.2
За формою здійснення | – товарний (товари, рухоме та нерухоме майно); – грошовий (іноземна валюта, національна валюта, грошові вимоги, цінні папери); – економіко – правовий (права інтелектуальної власності, права на господарську діяльність, права на розробку корисних копалин та видобуток сировини тощо); – змішаний |
За функціональним призначенням | – прямі іноземні інвестиції (ПІІ) – кошти, що вкладаються у виробництво з метою встановлення контролю над підприємством та отримання прибутку чи дивідендів; – портфельні іноземні інвестиції (ПрІІ) – вкладення капіталу в іноземні цінні папери, що не надає інвесторові реального контролю над об’єктом інвестування, і метою якого є виключно отримання доходу у формі дивідендів, відсотків, курсової різниці чи страхової премії; – позичковий капітал (міжнародний кредит) – рух капіталу в формі надання валютних і товарних ресурсів за умов зворотності, строковості й платності; – гуманітарна та фінансова безвідплатна допомога (трансферти, гранти, пільгові кредити тощо), спрямована на забезпечення довгострокових економічних та політичних інтересів |
За умовами повернення | – зворотна міграція (кредити); – міграція з непрямим поверненням (наприклад, через репатріацію прибутків від інвестування); – незворотна міграція капіталу (втеча капіталу1, трансферти, помилкові збиткові інвестиції тощо) |
За характером зв’язку між учасниками | – епізодичний (з разовим ефектом), – систематичний (постійний ефект) |
Не менш важливими для аналізу МРК є його Територіально-географічний (за національною приналежністю суб’єкта вкладання або отримання коштів) та об’єктний (за видами економічної діяльності та галузями промисловості, в які спрямовується іноземний капітал) критерії. |
Участь країни в процесах МРК відображається системою показників, які поділяються на чотири групи:
1) Група абсолютних показників:
– обсяг експорту та обсяг імпорту капіталу;
– чистий експорт капіталу, розрахований як різниця між експортом та імпортом;
– чистий приплив капіталу – це різниця між обсягом надходження грошових коштів із-за кордону (через позики і продаж іноземним інвесторам фінансових активів) та обсягом вивозу капіталу у формах позик іноземним позичальникам чи купівлі фінансових активів зарубіжних емітентів;
– кількість підприємств в країні, утворених за участю іноземного капіталу;
– величина зовнішньої заборгованості;
2) група відносних показників:
– коефіцієнти експорту / імпорту капіталу, які відображають частку експорту / імпорту капіталу у ВВП країни;
– коефіцієнт, що відображає частку іноземного капіталу у внутрішніх потребах у капіталовкладеннях;
– обсяг залучених іноземних інвестицій на душу населення;
– частка продукції спільних підприємств у ВВП тощо;
3) Група структурних показників, Що відображають МРК через співвідношення його основних форм відповідно до критеріїв класифікації;
4) Група динамічних показників, Яку утворюють базисні та ланцюгові темпи росту і приросту абсолютних, відносних і структурних показників МРК за певний проміжок часу.
Окреме місце в цій системі посідає показник “міжнародна інвестиційна позиція країни (МІП)”, що надається у мільйонах доларів США і включає всі операції з МРК. Основні компоненти МІП групуються за вимогами та зобов’язаннями країни і містять інформацію про обсяги прямих, портфельних та інших інвестицій, а також обсяги резервних активів країни, скоригованих з урахуванням динаміки курсової різниці та переоцінки активів на протязі року. Кумулятивним підсумком вона відображає співвідношення активів, якими володіє країна за кордоном, та активами, якими володіють іноземці в країні.
МРК здійснюється переважно через акумулятивно-розподільний механізм міжнародного фінансового ринку (до 70% операцій). Інша частка операцій відбувається позаринковим обігом шляхом прямого внутрішньофірмового перерозподілу вільних фінансових ресурсів між філіями та дочірніми компаніями у різних країнах світу, або по каналах міжнародної гуманітарної допомоги.