Міжнародна економіка – Білоцерківець В. В. – 21.4. Цивілізаційні виміри глобальних проблем. Економічні аспекти зіткнення та взаємодії цивілізацій

Цивілізації Являють собою величезні паракраїнні, наднаціональні світові утворення, для кожного з яких характерний специфічний прояв людини, своєрідність культури, традицій, менталітету, загального сприйняття світу.

Визначення сутності цивілізації та критеріїв їх членування є досить дискусійним питанням, яке розглядалося в працях М. Данилевського, А. Тойнбі, Ф. Броделя, П. Сорокіна, С. Хантінгтона, Ю. Павленко, Ю. Яковця та ін.

Так, за Ю. Павленком, розрізняють цивілізаційні світи:

– Китайсько-Далекосхідний;

– Індійсько-Південноазійський;

– Мусульмансько-Афразійський;

– Макрохристиянський.

Макрохрихристиянський світ характеризується найбільшою неоднорідністю та містить:

– Західноєвропейсько-північноамериканську (з Австралією та деякими іншими її філіаціями) цивілізацію;

– Латиноамериканську та Православно-Слов’янську цивілізації, а в межах останньої Західноправославну (українсько-білоруську) та Східноправославну (московсько-російську) субцивілізації.

За С. Хантінгтоном, розрізняють цивілізації:

– Синську;

– Японську;

– Індуїстську;

– Ісламську;

– Православну;

– Західну;

– Латиноамериканську.

За Ю. Яковцем, слід виділяти дві групи цивілізацій:

– більш розвинуті (Північноамериканська, Західноєвропейська, Японська) цивілізації;

– менш розвинуті (Російська, Китайська, Індійська, Латиноамериканська, Мусульманська) цивілізації.

Взаємодія цивілізацій відбувається у двох площинах:

А) зіткнення цивілізацій;

Б) зростання взаємопроникнення цивілізацій.

Головними цінностями Цивілізації – економічного лідера сучасності (Західно-християнської) є:

1) домінанта ринкового господарства;

2) пріоритетність раціонального знання;

3) принцип законності та захисту прав людини. Головними цінностями традиційних цивілізацій є:

1) співпадіння суб’єктів влади та власності;

2) переваги глибинного, традиційного, сакрального знання;

3) відносно низький рівень незалежності окремої особистості. Міжцивілізаційна взаємодія в умовах глобалізації позначена

Швидкою інтенсифікацією міжцивілізаційних відносин шляхом зростання потоків товарів, послуг, капіталів, інформації, міграції робочої сили тощо, та потужним впливом Західно-християнської цивілізації на процеси економічних перетворень в межах інших цивілізацій.

Економічний та культурний наступ Західно-християнської цивілізації довгий час забезпечував її домінанту на економічному напрямі, отримання технологічної ренти, необхідних ресурсів та трансфер в країни, що належать до ареалу поширення інших цивілізацій екологічно небезпечних виробництв.

Проте, в умовах глобалізації домінуюча цивілізація отримує проблеми:

– зростає соціальне розшарування, поділ на високопрофесійних фахівців та низькокваліфікованих виконавців;

– посилюється роль елітарності;

– відносно послаблюється роль демократичних інститутів;

– зростає відчуження окремих осіб від сприйняття дійсності, її віртуалізація;

– знижується моральний рівень в суспільстві;

– зростає злочинність;

– збільшується інформаційний шум.

Найбільш істотно світова економічна криза 2007-2010 рр. позначилась на економіці католицько-протестантського та православного цивілізаційних просторів. Економіка ж конфуціансько-буддистського та ісламського ареалу продемонструвала економічне зростання. Це дає підстави деяким дослідникам прогнозувати можливу зміну глобального економічного порядку і лідерства в найближчі 30-40 років, а також посилення міжцивілізаційної економічної конкуренції


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)

Міжнародна економіка – Білоцерківець В. В. – 21.4. Цивілізаційні виміри глобальних проблем. Економічні аспекти зіткнення та взаємодії цивілізацій