Місцеві фінанси – Сунцова О. О. – РОЗДІЛ 2. Виконання бюджетної політики на місцевому рівні

2.1. Основи бюджетної системи України

2.2. Роль місцевих бюджетів у фінансовій системі держави

2.3. Загальна організація та управління виконанням відповідного місцевого бюджету

2.4. Координація діяльності учасників бюджетного процесу

2.5. Бюджетний процес

2.6. Економічний і політичний вплив на бюджет органу місцевого самоврядування

2.7. Реформа адміністративно-територіального устрою на Україні та її вплив на виконання бюджетної політики

2.8. Розвиток місцевого самоврядування в контексті здійснення політики європейської інтеграції України

Основні терміни та поняття: Бюджетний процес, бюджетна система, фінансова система, виконання місцевого бюджету, інституційний розвиток, бюджетна політика, цільове бюджетування, фудиціарні фонди, постатейний бюджет, план капітальних робіт, операційний дефіцит.

2.1. Основи бюджетної системи України

В цьому розділі розкриваються питання, які, як правило, вирішуються на урядовому рівні

Ці питання впливають на бюджет в цілому і можуть мати негативний вплив на багато чи всі бюджетні організації. Рішення, які приймаються для вирішення цих питань, є політичними рішеннями.

Ці рішення розглядатимуться тут в двох категоріях для полегшення обговорення. Отже, перша категорія – економічний і політичний вплив на бюджет. Ця категорія включає великий вплив на бюджет, що виникає з економічних і політичних подій, що відбуваються поза межами бюджетної системи країни. До таких подій можна віднести недоотримання доходів, інфляцію і великий обсяг незакладених в бюджет видатків. До другої категорії – бюджетна система і питання управління – відносять проблеми, що часто виникають в бюджетній системі самі по собі, і які вимагають прийняття протягом року політичних рішень. Сюди можна віднести питання управління резервними фондами, контроль за позабюджетними видатками та внесення змін до бюджету.

Спочатку розглянемо причину і природу цієї проблеми і її потенційний вплив на виконання бюджету. Потім, розглянемо деякі з інструментів, які застосовує уряд для вирішення цих проблем. Найкращі бюджетні системи передбачають розвиток таких проблем протягом року і часто забезпечують планові механізми для вирішення таких проблем. Такі ситуації, як висока інфляція і значне недоотримання доходів, є надзвичайно серйозними самі по собі. Ситуація може погіршитись, якщо фінансова система не передбачила планового методу її подолання.

Бюджетний кодекс вводить загальноприйняту бюджетну термінологію, дає точне визначення важливим бюджетним поняттям та характеру різних бюджетних повноважень. Кодекс запроваджує систему єдиних процедур для ухвалення рішень всіх учасників бюджетного процесу та визначає основні принципи бюджетної системи України, а саме:

1) принцип єдності бюджетної системи України – забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку та звітності;

2) принцип збалансованості – повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період;

3) принцип самостійності – Державний бюджет та місцеві бюджети є самостійними. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на визначення напрямків використання коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні бюджети;

4) принцип повноти – до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження до бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування;

5) принцип обгрунтованості – бюджет формується на реалістичних макропо-казниках економічного і соціального розвитку держави та розрахунках надходжень до бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил;

6) принцип ефективності – при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів;

7) принцип субсидіарності – розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами повинен грунтуватися на максимально можливому наближенні надання суспільних послуг до їх безпосереднього споживача;

8) принцип цільового використання бюджетних коштів – бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями;

9) принцип справедливості і неупередженості – бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами;

10) принцип публічності та прозорості – Державний бюджет України та місцеві бюджети затверджуються, а рішення щодо звіту про їх виконання приймаються відповідно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим та відповідними радами;

11) принцип відповідальності учасників бюджетного процесу – кожен учасник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу.

У Кодексі закладено вимогу використання єдиної класифікації доходів і видатків. Бюджетна класифікація має такі складові частини:

– класифікація доходів бюджету;

– класифікація видатків (у тому числі кредитування за вирахуванням погашення) бюджету;

– класифікація фінансування бюджету;

– класифікація боргу.

Доходи в свою чергу класифікуються за такими розділами:

– податкові надходження;

– неподаткові надходження;

– доходи від операцій з капіталом;

– трансферти.

Видатки бюджету класифікуються за:

– функціями, з виконанням яких пов’язані видатки (функціональна класифікація видатків),

– економічною характеристикою операцій, при проведенні яких здійснюються ці видатки (економічна класифікація видатків);

– ознакою головного розпорядника коштів (відомча класифікація видатків);

– за бюджетними програмами (програмна класифікація видатків).

Запровадження нової функціональної класифікації видатків бюджету викликане необхідністю приведення її у відповідність до міжнародних стандартів статистики державних фінансів з метою забезпечення міжнародної порівняльності показників бюджету. Нова класифікація видатків бюджету розроблена на основі класифікації функцій управління (КФУ), опублікованої статистичним відділом Організації об’єднаних націй. Класифікація має три рівні: категорії (від 1 до 10), групи та класи.

Категорії – це загальні цілі державного управління, а групи й класи описують засоби досягнення цих загальних цілей. Проект державного бюджету формують із застосуванням програмної класифікації видатків державного бюджету, кожен код якої відповідає коду нової функціональної класифікації видатків. Наступним кроком стане запровадження програмної класифікації видатків місцевих бюджетів.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)

Місцеві фінанси – Сунцова О. О. – РОЗДІЛ 2. Виконання бюджетної політики на місцевому рівні