Місцеві фінанси – Сунцова О. О. – Особливості нарахування тарифів на теплопостачання
До 2001 р. розрахунок тарифів на послуги теплопостачання, що надаються споживачам, проводився відповідно до “Методичних вказівок про порядок встановлення та уніфікації тарифів на теплову енергію”, діючих ще з 1978 р., згідно з якими оплата послуг розподілялась рівномірно на весь рік. Рівномірно протягом року здійснювалось нарахування доходів підприємства в бухгалтерському обліку. У той час фактичні витрати за спожиті підприємством енергоносії та фактичне надання послуг відбувалися протягом опалювального сезону. Внаслідок цього у підприємства виникали у міжопалювальний сезон прибутки до оподаткування, а в опалювальний сезон – збитки. З цієї ж причини в зимові місяці підприємство відчувало дефіцит коштів для своєчасних розрахунків за використані енергоресурси. Крім того, при припиненні надання послуг підприємством або в ситуаціях, коли споживачі за наявності індивідуальних лічильників не споживали послуг, “Теплокомуненерго” взагалі не отримувало ніяких доходів для покриття постійних витрат.
Для вирішення цих проблем із січня 2001 р. впроваджено двоставковий тариф для розрахунку з населенням за надані послуги центрального опалення та сезонні тарифи на гаряче водопостачання.
Двоставкові тарифи на послуги центрального опалення були розраховані відповідно до “Правил розрахунку двоставкового тарифу на теплову енергію та гарячу воду”, затверджених Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №191. Вони складаються з двох частин:
O умовно-постійної, або абонентської плати, яка нараховується щомісячно протягом року і відшкодовує витрати, пов’язані з необхідністю підтримання в робочому стані джерел теплової енергії, теплових мереж та теплоспожи-вальних установок;
O умовно-змінної, або плати за спожиту теплову енергію, яка повинна компенсувати витрати підприємству за використані енергоносії.
Абонплата (умовно-постійна частина тарифу) нараховується щомісячно протягом року в розмірі 0,32 грн/ м2 і не залежить від кількості спожитого тепла.
Плата за теплову енергію (умовно-змінна частина тарифу) в розмірі 1,12 грн/м2 нараховувалася щомісячно протягом опалювального періоду.
Для споживачів, у яких встановлено прилади обліку теплової енергії, нарахування оплати здійснюється за їх показаннями за встановленим тарифом – 64 грн за 1 Гкал. Абонентська плата в цьому випадку не нараховується (витрати по утриманню системи теплопостачання включені у вартість 1 Гкал).
При розрахунку тарифів використані дані про:
O обсяги приєднаного теплового навантаження споживачів, указані в укладених договорах на відпуск теплової енергії;
O планові обсяги реалізації послуг теплопостачання та гарячої води, які обчислені відповідно до норм та вказівок методики КТМ 204 України 244-94″ на підставі даних про величину приєднаного теплового навантаження, нормативної температури зовнішнього повітря та тривалості опалювального сезону.
Паралельно з запровадженням для розрахунків з населенням двоставкових тарифів на підприємстві Агентством з раціонального використання енергії та екології проводився енергетичний аудит системи теплопостачання, основними завданнями якого було:
O оцінка ефективності роботи системи та окремих її складових;
O визначення питомих показників на відпуск та споживання теплової енергії;
O розробка та оцінка заходів, спрямованих на підвищення економічної ефективності функціонування системи теплопостачання.
За результатами аналізу звітних документів з виробництва, відпуску теплової енергії та споживання паливно-енергетичних ресурсів за три роки, зібраної інформації, а також результатів енергетичних обстежень системи теплопостачання, енер-гоаудитом були визначені:
O фактичні питомі витрати енергоносіїв на одиницю відпущеної теплової енергії;
O річні втрати теплової енергії в мережах системи теплопостачання та втрати і не обліковані витрати в системі гарячого водопостачання;
O витрати тепла на обігрівання 1 м2 опалювальної площі та підігрівання води для одного мешканця;
O фактичні обсяги споживання гарячої води мешканцями квартир, необладна-них лічильниками.
На основі проведеного енергоаудитом аналізу вихідних та експлуатаційних даних, оцінки стану обладнання котелень, теплових мереж, ЦТП та споживачів, а також обстеження головних об’єктів системи для підприємства визначено ряд заходів з підвищення енергоефективності системи теплопостачання, запровадження яких уже розпочато.
Аналізуючи підсумки роботи підприємства за перший рік впровадження дво-ставкових тарифів, стали очевидними недоліки застосування фіксованої умовно-змінної частини тарифу, розмір якого був визначений і затверджений міською виконавчою владою, як вартість середньомісячної за опалювальний сезон витрати теплоенергії, необхідної на опалення 1 м2 площі при розрахунковій (згідно з додатком 1 КТМ 204 України 244-94) температурі зовнішнього повітря.
Плата за послуги опалення (умовно-змінна частина) населенню нараховувалася щомісячно в однаковому розмірі і не відповідала вартості фактично наданих послуг та витратам підприємства за спожиті енергоносії.
Крім того, по закінченні опалювального сезону необхідно було коригувати нараховану населенню плату відповідно до фактично наданого обсягу послуг, що, в свою чергу, впливало на очікувані фінансові результати роботи підприємства та платежі до бюджету.
На підставі аналізу роботи підприємства за розрахунками з населенням, попередніх висновків аудиту та за ініціативи підприємства виконавчим комітетом міської ради можуть бути прийняті рішення про перехід на розрахунки з населенням за фактично наданий обсяг послуг.
Для споживачів, у яких встановлено прилади обліку теплової енергії, плату нараховують за їх показаннями за встановленим пільговим тарифом, що є нижчим на 4,6 % від розрахункового.
Однак у більшості житлових будинків приладів обліку немає, тому виникли питання щодо визначення обсягу теплоенергії, фактично використаної конкретним споживачем за звітний період.
У зв’язку з відсутністю відповідної галузевої інструкції на підприємстві розроблено та затверджено методику розрахунку виробітки, відпуску та реалізації теплової енергії на опалення і гаряче водопостачання. Ця методика передбачає визначення фактичного обсягу наданих послуг, для чого використовуються:
1. Вихідні дані
Усі вихідні дані для розрахунків приймаються виключно із розрахункових документів відповідної газопостачальної організації за відповідний період, а також згідно з показаннями лічильників тепла і гарячої води. Усі прилади обліку повірені в установленому порядку і є комерційними.
2. Розрахунок відпуску теплової енергії (QВідп)
Теплова енергія (на виході з котелень) відпускається згідно з показаннями лічильників тепла, що обліковують цей відпуск. Усі прилади обліку повірені, є комерційними і на них є в вся необхідна технічна документація. Приладним обліком охоплено 95 % усієї теплової енергії, що відпускається підприємством.
У випадку несправності лічильників тепла, як виняток, відпуск теплової енергії котельнею визначається розрахунком на підставі середніх витрат, визначених за останні 2-3 місяці згідно з даними цих лічильників тепла або з урахуванням затверджених середніх витрат палива по котельні згідно з режимними нормами, тобто як частка від ділення фактично використаного палива (м3) на питому його витрату (нм3), Гкал.
3. Розрахунок втрат теплової енергії в теплових мережах
Сумарні втрати теплової енергії поділяються на втрати з витоками (Q Вит) та втрати через ізоляцію (Q Ізол). Втрати тепла через ізоляцію (QІзол) визначаються на підставі розрахунку з урахуванням поправочних коефіцієнтів по номограмі за відповідний період, які розраховані для кожної з котелень (в Гкал).
У випадку прийняття нових котелень втрати в теплових мережах заміряються комісійно і затверджуються підприємством (до визначення їх аудитом).
Втрати тепла з витоками (QВит) розраховуються згідно з методикою КТМ 204 України 244-94, тобто з врахуванням кількості води, що витекла з теплових мереж (QлИт), яка визначається за приладами, а також середньої температури води в подавальному (t. ПСер) та зворотному (t. ЗвСер) трубопроводах за відповідний період.
При цьому середня температура холодної води (tХв) визначається за приладами обліку, які її фіксують, а при їх відсутності приймається згідно з вказаним КТМ 204 України 244-94, тобто в опалювальний період за відсутності даних + 5ОС, в літній + 15ОС.
4. Розрахунок реалізації теплової енергії (QР)
Реалізація теплової енергії (QР) визначається як різниця між відпуском (QВід ) та сумарними втратами (QВтрат):
При цьому сумарна реалізація теплової енергії (QСум) складається з реалізації опалення (QРОп) і реалізації гарячого водопостачання (QГ. в. п).
Реалізація гарячої води (QРГ. в. п) визначається на підставі показань витратомірів (водомірів) (G) із врахуванням температури її подачі (tГ. в. п) в мережу, яка фіксується приладами або визначається як середнє за відповідний розрахунковий період по кожному ЦТП, бойлерній, а також температури холодної води (tХ), що надходить з холодного водопроводу:
Тоді, знаючи реалізацію теплоенергії на потреби гарячого водопостачання (QГ. в. п), визначаємо реалізацію теплоенергії на потреби опалення (QОп) як різницю між сумарною реалізацією (QСум) і реалізацією на потреби гарячого водопостачання (QГ. в. п), тобто:
Споживачам гарячого водопостачання виставляється для оплати кількість спожитої води в м3 згідно з показаннями їх приладів (водомірів), а за їх відсутності – згідно із затвердженими нормами з урахуванням поправочних коефіцієнтів за кількістю її подачі і температурою, які достовірно фіксуються погодинно.
Різницю між фактичною реалізацією гарячої води і виставленою для оплати, тобто втрати і необліковані витрати, підприємство приймає на свої збитки. 5. Розрахунок вироблення теплової енергії
Загальний обсяг теплової енергії, реалізованої на потреби центрального опалення споживачам, у яких немає приладів обліку тепла (QлЛОп), визначається як різниця між загальним обсягом реалізованої підприємством теплової енергії на потреби опалення (QОп) та сумарною реалізацією тепла на ці потреби споживачам, у яких встановлені прилади обліку (QлІчОп) :
Визначена таким чином кількість теплової енергії розподіляється за конкретними споживачами пропорційно до величини, вказаної в укладеному з підприємством договорі, підключеного теплового навантаження, скоригованого на ті дні, коли фактично було надано послуги з центрального опалення.
Для ведення розрахунків з населенням обчислюються фактичні витрати теплової енергії на опалення 1 м2 опалювальної площі житлових будинків за формулою
Вартість фактичних витрат тепла визначається за затвердженим тарифом.
Завдяки введенню порядку нарахування плати населенню за фактично використаний за звітний місяць обсяг теплової енергії (умовно-змінна частина) відпала необхідність по закінченні року перераховувати нараховану населенню плату за спожиту теплову енергію. Якщо в 2001 р. плата за використану теплову енергію щомісячно нараховувалася за фіксованим тарифом 1,12 грн/м2, то по закінченні року було зроблено перерахунок. Середньомісячна вартість теплової енергії, використаної мешканцями житлових будинків на опалення 1 м2 опалювальної площі, становила 0,84 грн. За звітний місяць підприємство отримує реальні результати виробничо-господарської діяльності, тому що нарахована плата відповідає фактичному обсягу реалізованих послуг та витратам підприємства за використані енергоносії. Впорядковано надання та своєчасне коригування призначених населенню субсидій відповідно до обсягу наданих послуг, внаслідок чого економніше використовуються бюджетні кошти.
Питання для самоконтролю
1. Як вираховується собівартість послуг ЖКГ?
2. Які методи управління комунальними платежами Ви знаєте?
3. Які методи оптимізації комунальних послуг Ви можете навести?
4. Чи залучається приватний сектор у сферу комунальний послуг?
(1 votes, average: 5,00 out of 5)