Місцеві фінанси – Сунцова О. О. – ОСНОВНІ ТЕРМІНИ

Активи – Будь-яка одиниця, що має економічну вартість і є власністю організації. Одиниця може бути фізичною за своїм характером (матеріальною) або нематеріальною, що виступає у формі права чи власності, вираженій через затрати або іншу вартість.

Аналіз затрат та вигод – Вид аналізу, який визначає в грошовій формі вартість і (або) вигоди (наприклад, дозвілля або вплив на довкілля), які не обов’язково мають ринкову вартість. Аналіз витрат та вигод передбачає застосування трьох логічних кроків: 1) визначення завдань та альтернативних шляхів для виконання цих завдань; 2) аналіз додаткових змін у випадку застосування кожного альтернативного варіанту порівняно з випадком його незастосування; 3) порівняння витрат та вигод різних альтернативних шляхів.

Аналіз програм – Аналіз діяльності органів влади для визначення її наслідків, ефективності та результатів.

Анулювання – Скасування бюджетного фінансування впродовж поточного року. Анулювання є законодавчим актом, який може ухвалюватися з ініціативи виконавчої або законодавчої гілки влади.

Аудит – Перевірка правильності фінансової звітності та аналіз фінансового стану. За формою проведення поділяється на зовнішній та внутрішній. Здійснюється незалежними аудиторами (фізичними або юридичними особами) або посадовою особою за рішенням відповідної ради з метою перевірки достовірності річного фінансового звіту, поданого виконавчим органом на затвердження.

Аудит діяльності (результативності) – Вид аудиту типу “вартість за гроші”, що складається з трьох компонентів: 1) перевірки результатів програми, тобто з’ясування чи організація робить правильні справи; 2) перевірки економності та ефективності, тобто чи правильно діє організація; 3) перевірки дотримання законності, тобто чи організація дотримується законів, інструкцій та процедур у процесі виконання програми.

Бюджет – План формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення виконання завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.

Бюджет розвитку – План видатків, призначених для поліпшення або придбання землі, споруд та інфраструктури, що гарантує довгострокові вигоди. Бюджет розвитку схвалюється радою і містить надходження та видатки, джерела надходжень, кожен проект або придбання.

Бюджетна класифікація – Систематизоване згрупування доходів, видатків (у тому числі кредитування за вирахуванням погашення) та фінансування бюджету, виходячи з економічної сутності, функціональної діяльності, організаційної структури та інших ознак відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів.

Бюджетна поправка (зміни до бюджетних призначень) – Уточнення до вже схваленого бюджету, яке, за умови його схвалення відповідною радою, змінює бюджетне призначення. Поправки до бюджету можуть вноситися впродовж року при зміні видаткових пріоритетів. Бюджетне призначення – повноваження, надане головному розпорядникові бюджетних коштів Бюджетним кодексом, законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження і дозволяє надавати бюджетні асигнування.

Основними формами бюджетного повноваження виступають призначення, право на запозичення та право на укладання угоди. Класифікація бюджетних повноважень здійснюється за такими ознаками:

– за терміном дії (тривалістю один рік, багаторічне та необмежене);

– за часовими рамками законодавчої дії (поточне або постійне);

– за способом подання наявних сум (визначене або невизначене).

Бюджетне асигнування – Повноваження, надане розпорядникові бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов’язання та здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету.

Бюджетний календар – пЛан заходів, який відображає головні етапи та визначає строки для кожного етапу, а також дати початку й закінчення бюджетного процесу.

Бюджетний цикл – періодичний процес, протягом якого орган влади готує, ухвалює та виконує відповідний бюджет. Бюджетний цикл складається з: 1) підготовки пропозиції проекту бюджету; 2) законодавчого схвалення запропонованого бюджету; 3) виконання запропонованого бюджету виконавчою гілкою влади; 4) підготовки річного звіту з детальним викладом результатів діяльності та його затвердження.

Бюджетні платежі – Платежі відповідно до бюджетних зобов’язань, термін оплати яких настав.

Бюджетні зобов’язання – Будь-яке виконане відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладання договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій упродовж бюджетного періоду, за яким необхідно здійснити платежі протягом цього самого періоду або ж у майбутньому.

Бюджетні інструкції – Основні напрями, що визначають бюджетне середовище, тобто очікувані надходження та стратегію на наступний рік; управління роблять свої бюджетні запити відповідно до основних напрямів формування бюджету.

Бюджетні резерви – Кошти, зарезервовані для наступних видатків, наприклад, на покриття непередбачених потреб.

Взяті зобов’язання – Суми розміщених замовлень, ухвалених угод, отриманих послуг та подібні операції, здійснені протягом певного періоду, що можуть сплачуватися в той самий чи наступний період. Такі суми включають видатки на погашення зобов’язань, що не були відображені в попередніх періодах, а також різницю між попередньо відображеними зобов’язаннями та здійсненими платежами по їх погашенню.

Витяг органу Державного казначейства – Документ, який підтверджує відповідність обсягу бюджетних асигнувань розпорядника, затвердженого в кошторисах та планах асигнувань, даним казначейського обліку.

Внутрішній контроль – Перевірка фінансової достатності та юридичних прав на видатки, здійснювана внутрішніми аудиторами розпорядника бюджетних коштів або уповноваженими бухгалтерами-ревізорами. Обсяги перевірки розширено з метою включення аналізу використання ресурсів. У системі внутрішнього контролю посадові обов’язки розподіляються таким чином, щоб уникнути ситуації, коли один і той самий працівник веде фінансову операцію від початку до кінця.

Внутрішня норма прибутку (ВНП) – Критерій, що використовується для обчислення окупності капітальних проектів. Норма прибутку за певним проектом повинна перевищувати вартість капіталу, інвестованого в нього.

Дефіцит бюджету – Сума перевищення видатків бюджету над його доходами.

Дефолт – Неможливість здійснення вчасних боргових виплат, спричинена погашенням основної суми боргу або його обслуговуванням.

Діяльність – Зусилля конкретного підрозділу, спрямовані на виконання визначених цілей програми, виходячи з необхідності досягнення передбачених результатів.

Еквівалент повного робочого часу – Кількість годин на рік, які має відпрацювати штатний працівник. Якщо є два працівники, кожен з яких працює протягом року половину цього часу, то разом вони складають еквівалент одного постійного працівника.

Економічна ефективність – Ступінь досягнення цілей політики чи програми за умови мінімальних економічних затрат; є аналогом реальної вартості грошей.

Економія фонду оплати праці – Зменшення видатків за рахунок заощадження суми заробітної плати, що не сплачується, якщо посада залишається вакантною упродовж певного періоду або коли на керівну посаду зараховано працівника, якому сплачують нижчу, ніж його попередникові, заробітну плату.

Еластичні надходження – Надходження, швидкість збільшення або зменшення яких перевищує швидкість розширення або скорочення економіки (наприклад, надходження від податку на продаж).

Ефект масштабу – Заощадження коштів, що супроводжується зростанням обсягу робіт, надання послуг, розширенням зони обслуговування. Якщо зростає кількість підрозділів, фіксовані видатки розподіляються між підрозділами, що веде до зменшення видатків на їх утримання.

Загальний фонд – Сукупність надходжень до бюджету, які визначені для забезпечення ресурсами загальних видатків і не призначені на конкретну мету. Загальний фонд є джерелом більшості видатків бюджету.

Закладна (боргове зобов’язання) – Бюджетні повноваження, що виникають при укладанні контракту, розміщенні замовлення, придбанні товару, робіт та послуг. У закладній постачальника міститься запевнення коштів, необхідних для оплати замовлення відразу після його виконання.

Залишок готівкових коштів – Кошти, що залишилися в бюджеті попереднього року, не будучи розподіленими за конкретними напрямами, і можуть бути використані в бюджеті наступного року.

Замовлення на закупівлю – Угода про придбання товарів або послуг у конкретного постачальника із зобов’занням оплати одночасно з доставкою.

Запозичення між фондами – Передача коштів із фонду, де є надлишкові кошти, до фонду з тимчасовою нестачею надходжень. Заявка на зміни – пропозиція внесення змін до плану або специфікація схваленого проекту капітальних робіт; часто схвалення заявок на зміни веде до зростання вартості проектів.

Збалансований бюджет – Бюджет, у якому надходження поточного періоду відповідають сумі видатків цього самого періоду. Зведений (консолідований) бюджет – бюджет, що консолідує всі надходження та видатки усіх фондів. Мета зведеного бюджету полягає в тому, щоб точно звітувати про повну суму урядових надходжень та видатків за той чи інший бюджетний період.

Змінні витрати – Витрати, які збільшуються (зменшуються) відповідно до збільшення (зменшення) суми наданих послуг (наприклад, матеріали).

Зобов’язання – Контракт, придбання товарів чи послуг або подібна операція, що потребує здійснення платежу протягом того ж самого або наступного бюджетного періоду.

Інтегрована система фінансового менеджменту – База даних, якою кінцеві користувачі можуть користуватися з різними цілями: для роботи з бюджетними звітами, аналізу виконання бюджету, збору надходжень та управління коштами. Головними функціями системи фінансового менеджменту є бюджетування та обліку.

Інфраструктура – Сукупність об’єктів водо-, теплопостачання, водовідведення, благоустрою, очисні споруди, дренажні системи, шляхи, зовнішнє освітлення, утилізація твердих побутових відходів, що забезпечують функціонування певної адміністративно-територіальної одиниці.

Капітальні активи (основні фонди) – Цінні та тривалого користування об’єкти, що перебувають у власності місцевих органів влади, наприклад, споруди, земельні ділянки, дороги, мости, транспортні засоби, устаткування тощо.

Капітальні видатки – Видатки на придбання капітальних активів, землі, нематеріальних активів або невідплатні платежі, що передаються отримувачам для придбання подібних активів, компенсації втрат, пов’язаних з руйнуванням чи ушкодженням основних фондів.

Касовий метод бухгалтерського обліку – Метод бухгалтерського обліку, відповідно до якого надходження фіксуються лише після отримання коштів, а видатки – лише після здійснення виплат. З огляду на те, що виплати за товари та послуги можуть затримуватися до наступного фіскального року, наявна касова готівка може неточно відображати фінансовий стан фонду. Для дотримання загальноприйнятих принципів ведення бухгалтерського обліку місцеві органи влади повинні використовувати метод нарахувань, а не касовий метод.

Комплексний річний фінансовий звіт (КРФЗ) – Стандартизований формат звіту, що підсумовує фінансову інформацію за попередній фінансовий рік. Інформація в КРФЗ подається в розрізі фондів та вмішує два основні типи інформації: 1) бухгалтерський баланс, де представлено порівняння активів з пасивами та баланс коштів; 2) операційний звіт, у якому доходи зіставляються з видатками.

Контингенти – Основні кількісні показники, які характеризують діяльність бюджетної установи (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо) і є основою для визначення обсягу фінансових ресурсів, необхідних для її функціонування.

Кошти на випадок непередбачених обставин – Резерв коштів для стабілізації надходжень у випадку касового розриву, пов’язаного з тимчасовим зменшенням податкових надходжень унаслідок економічної рецесії, втрати значного платника податків або здійснення видатків, що не могли бути передбачені при формуванні бюджету.

Кошторис – Документ, який надає повноваження розпорядникові коштів на отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів на виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень.

Лімітна довідка про бюджетні асигнування – Документ, який містить затверджені бюджетні призначення (встановлені бюджетні асигнування) та їх помісячний розподіл, а також інші показники, що, згідно із законодавством, повинні бути визначені на основі відповідних нормативів, видається відповідно Мінфіном України, Мінфіном Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органом, розпорядником вищого рівня та доводиться до головних розпорядників, розпорядників нижчого рівня для уточнення проектів кошторисів і складання проектів планів асигнувань.

Метод нарахувань – Метод бухгалтерського обліку, при якому доходи відображаються тоді, коли виникає зобов’язання сплати їх до бюджету, а видатки – за фактом споживання товарів або послуг.

Міжбюджетні трансферти – Кошти, які безоплатно та безповоротно передаються з одного бюджету до іншого.

Модифікований метод нарахувань – Форма обліку за методом нарахувань, згідно з якою витрати відображаються під час отримання товарів чи послуг, а доходи, такі як податки, визнаються в разі їх наявності та можливості встановлення їхніх розмірів з метою фінансування видатків у поточному обліковому періоді.

Незалежний аудитор – Фізична або юридична особа, діяльність якої не пов’язана з місцевими органами влади. Займається перевіркою комплексного фінансового звіту та його порівнянням з вибіркою фінансових операцій для того, щоб з’ясувати правильність відображення у звіті фіскальної ситуації органу влади.

Непрофінансований мандат – Рішення органу влади вищого рівня, що призводить до виникнення нових бюджетних зобов’язань місцевих бюджетів, не забезпечених бюджетними асигнуваннями та без визначення джерел коштів, виділених державою для виконання цих зобов’язань.

Нульове бюджетування – Бюджетний процес, відповідно до якого розпорядники бюджетних коштів повинні готувати бюджетні пропозиції, які класифікують різні категорії видатків у порядку їх важливості. Подані розпорядниками класифікації зводяться в єдину відповідно до їх значення. Фінансування здійснюється за кожною категорією класифікації, починаючи з першого пункту і доки не закінчаться кошти.

Облігація – Цінний папір, що засвідчує внесення його власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений умовами випуску термін з виплатою фіксованого відсотка (якщо іншого не передбачено умовами випуску).

Облігація, забезпечена доходами від конкретного об’єкта, – Облігація, що погашається за рахунок надходжень від проекту (втілення, розширення або вдосконалення), що здійснювався за рахунок запозичення. Таку облігацію у зв’язку з умовним фінансуванням, що надається на виплату боргу, називають також обмеженою закладною облігацією.

Обслуговування боргу – Річні виплати основної суми боргу та відсотків, які місцеві органи самоврядування мають виплатити на суми взятих ними позик.

Оперативні фінансові звіти – Щоквартальні або щомісячні порівняння запланованих і фактичних надходжень та видатків на конкретний період. Такі звіти допомагають тим, хто відповідає за прийняття рішень отримати оперативну інформацію про ймовірне перебільшення витрат або нестачу надходжень.

Операційний (поточний) бюджет – Частина бюджету, яка відображає витрати, що періодично повторюються, наприклад, заробітна плата, рахунки за електроенергію, поштові витрати, друкування та розмноження матеріалів, папір або бензин. Операційний бюджет є аналогом таблиці витрат у межах бюджетного розпису. Операційний бюджет може бути відокремленим від бюджету розвитку. Можна складати і консолідований документ, у якому один розділ присвячено операційним, а інший – капітальним видаткам. Разом операційний бюджет та бюджет капіталовкладень повинні відповідати сумі видатків на фіскальний період.

Операційний дефіцит – Сума перевищення видатків поточного року (або поточного бюджетного періоду) над доходами за визначений період. В операційному дефіциті не враховуються будь-які залишки попередніх років як можливе джерело покриття.

Оцінювання програм – Процес оцінювання альтернативних програм, який включає дослідження та результати, аналіз варіантів досягнення цілей програми та очікуваних у майбутньому результатів програми. Зокрема, оцінка програми є процесом визначення способу та ступеня, до якого за допомогою програми:

– досягаються встановлені цілі;

– задовольняються уявлення та очікування відповідальних державних службовців та зацікавлених груп;

– досягаються інші важливі результати.

Перепрограмування коштів – Переміщення коштів у рамках рахунків призначень (наприклад, з матеріалів на технічне обслуговування).

Період окупності – Час, упродовж якого будуть повернуті кошти, вкладені в інвестиційний проект. Такий період використовується як критерій оцінки та порівняння пропозицій щодо здійснення інвестиційних проектів: чим коротший термін, тим краще.

План капітальних робіт (ПКР) – Список проектів капітальних робіт розпорядника коштів на певний період часу, зазвичай на п’ять років. План капітальних робіт може також включати суми надходжень, необхідних для фінансування проектів.

План рахунків – Схема, відповідно до якої за кожним типом операцій та бюджетним підрозділом у рамках організації ( наприклад, заробітна плата або податок на нерухомість) закріплюється свій номер. План рахунків забезпечує систему відображення надходжень та видатків у рамках структури організації.

Показники перехідних контингентів – Уточнення показників контингентів станом на 1 січня поточного року, виходячи з фактичного виконання плану цих контингентів за минулий рік.

Показники продукту – Дані про продукт та послуги, які надаються безпосередньо в ході реалізації програми або діяльності. Показники продукту важливі, наприклад, при встановленні цілей для персоналу та оцінки результатів діяльності, але самі по собі не демонструють ступінь прогресу в досягненні кінцевої мети програми. Залежно від своєї природи показники продукту можуть бути простими або складними для вимірювання. Наприклад, кількість випадків захворювання підрахувати легше, ніж якість рекомендацій з політичних питань, наданих посадовцем у галузі охорони здоров’я відповідному керівникові.

Показники результативності – Показники, що використовуються в бюджетах для відображення 1) обсягів виконаних робіт; 2) ефективності роботи; 3) результативності програми, яка часто визначається як ступінь виконання завдання.

Показники якості – Дані про економічні або соціальні зміни, спричинені реалізацією програми або напрямами діяльності. Показники якості відрізняються від показників продукту, які відображають безпосередній ефект програми або виду діяльності. Наприклад, показником якості вибіркових перевірок міліцією водіїв може стати зменшення кількості випадків управління автомобілями у стані алкогольного сп’яніння, тоді як одним з показників продукту є кількість водіїв, покараних за пияцтво за кермом. Звичайно програми мають два види показників якості: 1) кінцеві підсумки, які відображають бажаний або кінцевий результат програми чи виду діяльності; 2) проміжні підсумки, які дають уявлення про перспективу.

Постатейний бюджет – Форма складання бюджету, за якою видатки розпорядника групуються відповідно до категорій (статей видатків). Кожна стаття чи група статей займають окремий рядок.

Принципи бюджетування – Загальні правила, стандарти або норми, що лежать в основі діяльності органів влади, розроблені законодавчим органом.

Прирісне бюджетування – Бюджетний процес, при якому спосіб розподілу коштів між управліннями та програмами грунтується на прецеденті (виходячи з попереднього досвіду). При цьому збільшення асигнувань відбувається шляхом надання невеликих надбавок (наприклад, з урахуванням інфляції) до обсягу коштів, що виділялися в минулому.

Проведені видатки – зобов’язання вважається повністю погашеним у разі видачі чека чи готівки. Крім чеків, зобов’язання можна погасити купонами на виплату відсотків за деякими облігаціями або шляхом випуску облігацій чи банківських білетів (або погашенням значної кількості випущених в обіг облігацій). Упродовж фіскального року фактичні видатки можуть використовуватися для погашення зобов’язань попередніх років (фактичні видатки попередніх років) або того самого року. Отже, фактичні видатки почасти походять із залишків бюджетних повноважень попередніх років, а почасти з тих, що відносяться до року, в якому кошти витрачаються. Прогнозування – Сукупність методів перспективних оцінок, що базується на економічних припущеннях і специфічних припущеннях по фінансовій політиці. Прогнози є інструментом фінансового управління, що можуть припустити майбутній фінансовий вплив поточної політики, економічних тенденцій і припущень.

Програма – Система взаємопов’язаних форм діяльності, що впроваджуються одним або кількома організаційними підрозділами для досягнення цілей та завдань, які піддаються виміру. Такі цілі та діяльність часто є частиною функції, відповідальність за яку несе орган влади.

Програмний бюджет – Форма подання бюджету, який дає можливість організувати бюджетну інформацію та розподілити кошти за бюджетними програмами. Програма – це комплекс напрямів діяльності, об’єднаних спільною метою.

Продуктивність – Вартість одиниці товару чи послуг за умови збереження постійного рівня якості. Продуктивність зростає тоді, коли вартість одиниці знижується, а якість залишається незмінною або зростає.

Проект – Сукупність напрямів діяльності, за допомогою яких впроваджується програма в цілому або її частина. Наприклад, навчальні проекти або проекти технічної допомоги реалізують програми фінансового менеджменту.

Рахунок – Окрема одиниця фінансової звітності, яка використовується для складання бюджету, управління видатками і обліку. Всі бюджетні операції стосовно доходів чи видатків фіксуються на рахунках.

Резерви для виплат з обслуговування боргу – Резервні рахунки, що використовуються для надання коштів у тому випадку, коли надходжень не вистачає для здійснення основних та відсоткових боргових виплат, які мають бути сплачені впродовж поточного року (як правило, по облігаціях, що забезпечуються доходами від конкретного об’єкта).

Резерви на випадок непередбачених обставин – Кошти на випадкові, непередбачені видатки; ці фонди дають можливість місцевим органам влади уникнути необхідності випускати короткострокові боргові облігації для таких потреб.

Резерви, спрямовані на поліпшення будівель, – Кошти, накопичені для майбутнього утримання та технічного обслуговування, реставрації та ремонту будівель державної власності.

Резерви, призначені на заміну обладнання, – Це резерви, спрямовані на придбання нових машин або виробничого обладнання для заміни морально застарілого та непридатного для використання обладнання.

Рішення про випуск місцевих облігацій – Рішення, що ухвалює місцевий орган влади щодо випуску облігацій та визначення напрямів використання надходжень від їх розміщення.

Розпис – Документ, згідно з яким головним розпорядникам бюджетних коштів встановлюється розподіл доходів та фінансування бюджету, бюджетних асигнувань за певними періодами року відповідно до бюджетної класифікації.

Розпорядник коштів бюджету нижчого рівня – Бюджетні установи в особі їх керівників, які у своїй діяльності підпорядковані відповідному головному розпоряднику, розпоряднику вищого рівня та (або) діяльність якого координується через нього.

Рух грошових коштів – Чистий готівковий баланс у будь-який момент часу. Казначей готує готівковий бюджет, де зазначаються прихід, видатки та чистий баланс грошових резервів на день, на тиждень та на місяць.

Сальдо фонду – Різниця між активами та пасивами фонду. Частина залишку коштів фонду може резервуватися на різні цілі, зокрема, на непередбачені видатки або на закладні.

Секвестр (скорочення) – Секвестрація відбувається з метою зменшення видатків; зазвичай рішення про секвестрацію приймається головою виконавчого органу.

Система ведення звітності за затратами – Система відображення повної вартості запровадження програм та стратегій, а саме: виділення сум накладних видатків, додаткових пільг, амортизації обладнання; розподіл часу співробітників на виконання конкретних програм та видів діяльності, а також поточні видатки, пов’язані з використанням основних фондів. За допомогою системи ведення звітності за затратами оцінюються не лише видатки розпорядника, а й обсяг спожитих ресурсів.

Система внутрішнього контролю – План організації фінансового контролю, методів координації та заходів, розроблений розпорядником з метою контролю активів та видатків бюджетної установи, перевірки правильності та достовірності його бухгалтерської інформації, поліпшення функціональної діяльності та дотримання адміністративної політики.

Система касового обліку – Система відображення грошових потоків, що надходять на бюджетні рахунки та перераховуються з бюджетних рахунків, на підставі фактичних надходжень та видатків.

Система планування, програмування та бюджетування (СППБ) – Система, що поєднує бюджетування з плануванням та оцінкою в розрізі програм. Метою СППБ, або програмного бюджетування, є впровадження більш формального економічного аналізу в процес складання бюджету. За СППБ визначаються вигоди та вартість кожної програми, а також наскільки виділені кошти забезпечили досягнення результатів.

Система управління грошовими потоками – Система, що передбачає недопущення ситуації відсутності готівки, несплати рахунків чи браку депозитних довідок або ж незалучення до інвестування незадіяних коштів. В основу системи управління готівковими коштами покладено вчасну звітність бухгалтерської системи про фінансові зобов’язання, очікувані надходження та касового плану руху готівки (тобто щоденні звіти про використання готівки і поточний баланс). Наявність цих даних дає можливість фінансовим відділам ефективно управляти готівкою з метою фінансування програм та дотримання стратегії їх виконання.

Стандарти бухгалтерського обліку – Загальноприйняті принципи бухгалтерського обліку (GAAP), оприлюднені Державною радою зі стандартів бухгалтерського обліку (GASB), які містять вказівки про відображення фінансової інформації і ведення звітності державними установами органів місцевого самоврядування.

Стандарти містять вказівки на те, за яких умов операції визнаються дійсними, про типи і призначення фондів, зміст і форму щорічного фінансового звіту.

Статті видатків – Класифікація видатків на категорії за економічними ознаками з детальним розподілом коштів за їх предметними ознаками. У зв’язку з цим статті бюджету інколи називають об’єктами видатків.

Субвенція – Міжбюджетні трансферти для використання з певною метою в порядку, визначеному органом, який ухвалив рішення про надання субвенції.

Фіксовані видатки – Видатки, які залишаються незмінними (не збільшуються і не зменшуються) при зміні обсягів наданих послуг.

Фінансування з поточних доходів – Спосіб фінансування інвестиційних проектів за рахунок поточних податкових надходжень та грантів, а не за рахунок запозичень.

Фінансування за рахунок запозичень – Фінансування капітальних видатків за рахунок запозичень, а не за рахунок поточних доходів.

Фіскальний рік – Визначений дванадцятимісячний період, що використовується для бюджетування та ведення обліку.

Фонд – Самозбалансована сукупність рахунків. Фінансова інформація класифікується за фондами, кожен з яких має свої надходження, видатки та баланс коштів.

Фонди на виконання капітальних проектів – Урядові фонди, які створені для обліку ресурсів на здійснення значних капітальних робіт і не виділяються з власних або трастових фондів.

Фонди внутрішніх послуг – Фонди, в яких обліковуються товари або послуги, що надаються одним департаментом іншому в межах органу влади на основі принципу відшкодування витрат. Управління, які застосовують внутрішні послуги (наприклад, обробку даних) можуть передбачити статтю в своєму кошторисі для фінансування таких послуг.

Фонди обслуговування боргу – Фонди, що організовуються для обліку витрат, пов’язаних з виплатами основної суми та відсотків боргу.

Фудиціарні фонди – Фонди, в яких обліковуються державні ресурси, які утримуються урядом у трастах для різних осіб або інших органів самоврядування.

Цільове бюджетування – Бюджетний процес, який забезпечує максимальний рівень задоволення бюджетних запитів розпорядників бюджетних коштів.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)

Місцеві фінанси – Сунцова О. О. – ОСНОВНІ ТЕРМІНИ