Місцеві фінанси – Сунцова О. О. – 3.5. Оподаткування органів самоорганізації населення
Питання реєстрації органів самоорганізації населення(ОСН) як юридичної особи не таке просте, як здається. Відповідно до статті 13 Закону “Про органи самоорганізації населення”, реєстрація здійснюється виконкомом відповідної ради. Документів, необхідних для реєстрації, небагато, і сама процедура реєстрації нескладна.
Найскладнішою є подальша реєстрація ОСН в інших органах державної влади, адже будь-яка юридична особа в Україні має пройти усі реєстраційні етапи від управління статистики до різноманітних фондів соціального страхування.
Найважливішим наслідком такої реєстрації є отримання юридичною особою довідки про облік платника податку в податковій інспекції. І ось тут починається не зовсім зрозумілий правовий статус ОСН як платника податку.
Питання оподаткування будь-яких юридичних осіб в Україні здійснюється відповідно до Закону “Про оподаткування прибутку підприємств”. За цим законом у нас вирізняються два режими оподаткування: загальний, де ставка оподаткування прибутку та спеціальний – для неприбуткових організацій, які у випадку їх відповідності ознакам, визначеним у ч.7.11 Закону, не оподатковуються податком на прибуток підприємств. На жаль, п. п. а) п.7.11.1 відносить до неприбуткових організацій лише “органи місцевого самоврядування та створені ними установи або організації, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів”. Як бачимо, тут не йдеться про органи самоорганізації населення, які створюються фізичними особами і можуть фінансуватися з місцевого бюджету проте вони не створюються органами самоврядування. Тому сподіватися, що податкова адміністрація віднесе до неприбуткових організацій (далі – НПО) органи самоорганізації за цим пунктом, навряд чи можливо. Пп. г) цього ж 7.11.1 пункту дає деякі шанси для реєстрації ОСН як НПО, але знову ж таки це залежатиме від податкової адміністрації. Адже цей пункт відносить до НПО інші юридичні особи “діяльність яких не передбачає одержання прибутку згідно з нормами відповідних законів”. Проте в Законі “Про ОСН” не сказано, що ОСН – неприбуткова організація.
Отже, поки що можна стверджувати, що ОСН як юридична особа може бути неприбутковою організацією. У статуті ОСН можна прямо передбачити усі вимоги щодо неприбутковості, проте остаточне слово буде за податковою адміністрацією. Коли ж ОСН буде звичайним платником податків, то кошти, які він отримуватиме як з бюджету, так і від інших надходжень, підлягатимуть оподаткуванню на загальних підставах.
Виходячи з цього, більш ефективним може виглядати механізм легалізації ОСН без реєстрації його як юридичної особи та фінансування через місцевий бюджет за статею “витрати на органи управління”. Конкретні процедури такого фінансування відомі в кожній міськраді.
Товариства співвласників багатоквартирних будинків (ондомініуми). Земля та оподаткування
Порядок утворення та діяльності товариств співвласників багатоквартирних будинків та їх об’єднань визначається Законом “Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку”. Цей закон визначає, що житловим комплексом, який є власністю товариства, визнається: “Єдиний комплекс нерухомого майна, що утворений земельною ділянкою в установлених межах, розміщеним на ній жилим багатоквартирним будинком або його частиною разом із спорудами та інженерними мережами, які утворюють цілісний майновий комплекс”.
Тобто у визначенні житлового комплексу присутнє поняття земельної ділянки. Крім цього закон вводить в обіг ще одне поняття, що стосується землі: це “при-будинкова територія – територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку”.
На відміну від Закону “Про органи самоорганізації населення”, об’єднання співвласників багатоквартирного будинку за законом визнається “неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між членами об’єднання”(ст.4).
Поряд із статусом неприбутковості, об’єднання “може здійснювати господарську діяльність для забезпечення власних потреб безпосередньо або шляхом укладення договорів з фізичними чи юридичними особами”(ст.4).
Тобто, об’єднання не сплачує податок на прибуток, включається до реєстру неприбуткових організацій, але може отримувати доходи від господарської діяльності без оподаткування, якщо ці доходи ідуть на статутну діяльність, а не розподіляються між членами об’єднання. Це зафіксовано у пп. є ч. 7.11.1 Закону “Про оподаткування прибутку підприємств”, який відносить до неприбуткових організацій “об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, створених у порядку, визначеному законом”. Ч. 7.11.7 встановлює, що для об’єднань співвласників багатоквартирних будинків “від оподаткування звільняються доходи, отримані у вигляді внесків, коштів або майна, які надходять для забезпечення потреб їх основної діяльності, та у вигляді пасивних доходів”.
Виходячи з наведених вище норм закону, можна стверджувати, що об’єднання співвласників як неприбуткова організація може мати у власності майно у вигляді житлового комплексу, необхідних для його обслуговування інженерних споруд, коштів тощо, а також земельну ділянку як у власності, так і в користуванні.
Земельна ділянка надається такому об’єднанню відповідним органом місцевого самоврядування(міськрадою). Порядок отримання ділянки у власність чи користування визначається “Положенням про порядок встановлення та закріплення меж прибудинкових територій існуючого житлового фонду та надання їх у спільне користування або спільну сумісну власність земельних ділянок для спорудження житлових будинків” затвердженим спільним Наказом Державного комітету по земельних ресурсах, Державного комітету у справах містобудування і архітектури, Державного комітету по житлово-комунальному господарству, Фонду державного майна №31/30/53/396. За цим наказом, “передача прибудинкових територій (земельних ділянок) у користування чи власність
Об’єднанням власників будинків здійснюється за їх зверненням до відповідних органів місцевого самоврядування”.
Межі встановленої прибудинкової території закріплюються межовими знаками на місцевості. Розмір та архітектурне рішення межових знаків встановлюються відповідними органами місцевого самоврядування.
2.10. Після відведення прибудинкової території складається акт про перенесення меж у натурі. До акта додається план зовнішніх меж ділянки із зазначенням її розмірів.
2.11. Об’єднанням власників будинків видається державний акт на право постійного користування землею.”
Отже, об’єднання співвласників багатоквартирного будинку для забезпечення свого нормального існування має подбати про декілька важливих речей, перед остаточним оформленням усіх документів про прийняття на свої плечі утримання житлового комплексу: здійснити перевірку стану будинку та домогтися відповідного ремонту передусім крівлі та інженерних споруд; з’ясувати правовий статус навколобудинкової території і здійснити разом з органами місцевого самоврядування необхідні роботи по закріпленню земельної ділянки за будинком та визначити межі території на місцевості; підготувати всі необхідні установчі документи відповідно до Закону “Про об’єднання співвласників багатоквартирних будинків”; здійснити попередню оцінку можливостей утримання будинку його власниками за різними схемами, що передбачені вищезгаданим законом; віднайти із середовища власників квартир осіб, що мають необхідний організаційний потенціал та бажання зрушити весь пласт проблем, що з’являться на шляху конституювання цього об’єднання.