Місцеві фінанси – Сунцова О. О. – 2.4. Координація діяльності учасників бюджетного процесу
Досягнення конкретних результатів при виконанні бюджету, вимагає від кожного учасника бюджетного процесу чіткої координації та відповідальності. Завданням координації є залучення всього наявного потенціалу для досягнення спільних цілей. Координація роботи кожного керівника має бути направлена на те, щоб :
– чітко знати свої завдання та оцінити результати роботи;
– нести відповідальність за використання бюджетних коштів та прийняття управлінських рішень;
– мати всю необхідну інформацію для оперативного управління.
Координація діяльності учасників бюджетного процесу направлена на вирішення головного завдання – забезпечення своєчасного і повного надходження запланованих доходів та фінансування передбачених бюджетом програм.
Фінансовий орган у процесі виконання відповідного бюджету взаємодіє з іншими органами виконавчої влади, з органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями, а також місцевими податковими інспекціями, контрольно-ревізійною службою, та відділеннями державного казначейства.
Мовою закону:
Згідно зі статтею 50 Бюджетного кодексу, органи стягнення забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до бюджету податків, зборів та інших доходів відповідно до законодавства.
Головна роль у системі податкового контролю належить Державній податковій службі України. Завданням органів Державної податкової служби в процесі виконання місцевих бюджетів є:
– здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджету, державних цільових фондів податків та зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, встановлених законодавством України;
– недопущення ухилення від оподаткування. Державна податкова служба має такі функції:
– виконує безпосередньо, а також організовує роботу державних податкових адміністрацій та державних інспекцій, пов’язану із:
– здійсненням контролю за додержанням законодавства про податки, інші платежі, валютні операції, порядку розрахунків із споживачами з використанням електронних контрольно-касових апаратів, товарно-касових книг, лімітів готівки в касах, а також контролю за наявністю ліцензій, патентів, інших спеціальних дозволів на здійснення окремих видів підприємницької діяльності;
– здійсненням контролю за своєчасністю та повнотою зарахування платежів до бюджету;
– обліком платників;
– веденням обліку надходжень податків та інших платежів;
– розробляє основні напрями, форми і методи проведення перевірок дотримання податкового законодавства;
– подає фінансовим органам звіт про надходження податків, інших платежів;
– прогнозує, аналізує надходження податків та інших обов’язкових платежів, джерела податкових надходжень, вивчає вплив макроекономічних показників і податкового законодавства на надходження податків, інших платежів, розробляє пропозиції щодо їх збільшення та зменшення втрат бюджету.
Основними завданнями місцевих фінансових органів у бюджетному процесі є:
– забезпечення ефективного виконання бюджету;
– реалізація бюджетної політики;
– удосконалення механізму фінансування витрат. Фінансовий орган, згідно із покладеними на нього завданнями:
– організує виконання відповідного бюджету по доходах і видатках;
– здійснює фінансування видатків відповідно до затвердженого бюджету;
– вживає заходів до ефективного витрачання бюджетних коштів;
– складає розпис доходів та видатків;
– здійснює обслуговування боргу;
– розробляє пропозиції щодо ефективного та результативного використання бюджетних коштів;
– здійснює за потреби місцеві запозичення та обслуговування боргу;
– здійснює прогнозування;
– здійснює аналіз виконання відповідного бюджету;
– готує висновок про перевиконання чи недовиконання дохідної частини загального фонду відповідного бюджету;
– складає звіти про виконання місцевого бюджету на підставі звітів головних розпорядників бюджетних коштів;
– складає протоколи про бюджетні правопорушення та приймає рішення про призупинення операцій з коштами місцевого бюджету.
Керівник місцевого фінансового органу протягом бюджетного періоду забезпечує відповідність розпису бюджету встановленим бюджетним призначенням.
Основні функції головного розпорядника коштів у процесі виконання місцевого бюджету:
– отримує бюджетні призначення відповідно до рішення про місцевий бюджет;
– розподіляє обсяги асигнувань між розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня;
– забезпечує управління бюджетними асигнуваннями;
– затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня;
– здійснює внутрішній контроль за використанням бюджетних коштів;
– одержує звіти про використання коштів від підпорядкованих установ – розпорядників нижчого рівня;
– аналізує ефективність використання бюджетних коштів та результативність програм.
Органи Державного казначейства в процесі казначейського обслуговування місцевих бюджетів здійснюють відкриття рахунків, операції з коштами місцевих бюджетів, розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів, а також ведуть бухгалтерський облік і складають звітність про виконання бюджетів.
До функцій казначейства щодо операцій з коштами місцевих бюджетів входить:
– розмежування за надходженнями між рівнями місцевих бюджетів;
– повернення надмірно або помилково сплачених до місцевих бюджетів платежів на підставі висновків податкових органів;
– виконання рішень судових органів про повернення коштів з місцевих бюджетів;
– здійснення розрахунків за міжбюджетними трансфертами;
– здійснення контролю за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису бюджету;
– здійснення платежів за дорученням розпорядників бюджетних коштів;
– ведення бухгалтерського обліку доходів місцевих бюджетів, узятих зобов’язань, перерахованих трансфертів та виконання відповідного бюджету;
– встановлення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів;
– надання відповідним місцевим органам необхідної інформації та звітів про виконання місцевих бюджетів.
Головним завданням державної контрольно-ревізійної служби в процесі виконання місцевих бюджетів є здійснення контролю за:
– витрачанням бюджетних коштів;
– станом і достовірністю бухгалтерського обліку;
– усуненням недоліків і порушень, виявлених у ході попередніх ревізій та перевірок.
Контроль здійснюється у формі ревізій і перевірок. Крім цього, контрольно-ревізійні управління розробляють пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм надалі, а також застосовують до юридичних осіб фінансові санкції за допущені порушення.