Місцеві фінанси – Сунцова О. О. – 2.3. Загальна організація та управління виконанням відповідного місцевого бюджету
Відповідно до положень Бюджетного кодексу фінансові органи здійснюють загальну організацію та управління виконанням відповідного місцевого бюджету, координують діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету.
Оптимальний розподіл функцій, встановлення основних вимог, запровадження нових технологічних підходів, ефективна співпраця та відповідальність кожного учасника бюджетного процесу є передумовами успішного використання бюджетних коштів. Тому краще розуміння основних аспектів процесу виконання бюджетів дозволить учасникам використовувати спеціальні дані, документи та процедури в процесі виконання бюджету, а також застосовувати ці знання в практичній роботі як індивідуально, так і в своїх підрозділах.
Ефективне управління видатками набуває особливої актуальності в умовах обмеженості бюджетних ресурсів. Поставлені завдання та цілі будуть досягнуті тільки за умови їх фінансового забезпечення, але не повинні виходити за межі наявних фінансових ресурсів. Взяті зобов’язання повинні відповідати визначеним призначенням. Від цього залежить ефективність політичних рішень.
Бюджети повинні мати збалансовані поточні доходи та поточні видатки. Рівень витрат і особливо їх структура в будь-якому році визначається відповідно до обсягу надходжень. Щодо того, на які суспільні послуги чекають громадяни, то вони зазвичай змінюються.
Важливим завданням виконання бюджету має стати реалізація визначених бюджетних завдань та функцій, виходячи з необхідності досягнення конкретних результатів шляхом найменших витрат.
Місцеві бюджети мають формуватися на основі очікуваних надходжень. Впровадження нового механізму міжбюджетних трансфертів не передбачає фундаментальних змін щодо цього підходу – навпаки, надходження стануть стабільнішими.
Указ Президента України “Про зміцнення фінансової дисципліни та запобігання правопорушенням у бюджетній сфері” направлений на підвищення ефективності використання бюджетних коштів. Указом передбачено проведення за участю Рахункової палати поглибленого аналізу стану державного фінансового контролю та на його підставі внесення в установленому порядку до 1 квітня року до Верховної Ради України пропозиції щодо законодавчого врегулювання питань формування цілісної системи фінансового контролю в державі.
Задля створення дієвої системи виконання місцевих бюджетів необхідно:
– розробити ряд нормативно-правових актів,
– внести зміни до законів, які регулюють громадські закупівлі,
– формувати тарифи на послуги підприємств житлово-комунального господарства,
Надавати пільги, компенсацій та державні гарантії. Розбалансованість між обсягом пільг, що надаються, та обсягом джерел їх покриття вимагає запровадження грошової адресної компенсації на основі державних гарантій.
Інструкції Міністерства фінансів та Державного казначейства, що регламентують процес виконання місцевих бюджетів, наведено у відповідних розділах цього посібника. Ряд питань, зокрема, казначейське обслуговування місцевих бюджетів, потребує розробки уніфікованих підходів.
Основне завдання організації та управління виконанням відповідного місцевого бюджету полягає в забезпеченні відповідності діяльності розпорядників бюджетних коштів визначеній меті та завданням. Система стимулювання кращих результатів є важливою складовою організації виконання відповідного місцевого бюджету. Кошти, зекономлені за рахунок підвищення ефективності використання відповідною установою сум затверджених асигнувань, мали б залишатися у розпорядника коштів і спрямовуватися на поліпшення виконання завдань. Система контрактів, що передбачає низку стимулів за досягнення окреслених результатів, вже має практичне використання.
Більшість проблем, які виникають на стадії виконання відповідного місцевого бюджету, – це питання, яким не було приділено достатньо уваги на стадії формування. Тому своєчасне виявлення передумов, що призводять до проблем, дозволить скоординувати зусилля на передбаченні, виправленні можливих та наявних помилок та недопущенні негативних наслідків.
Отже, основним завданням організації та управління виконанням бюджету є:
– Дотримання принципів економності, .
– Ефективності,
– Дієвості.
Фінансування громадських послуг здійснюється на основі таких принципів:
– плановості;
– цільового спрямування;
– ефективного та результативного використання коштів;
– оптимального поєднання власних надходжень бюджетних установ, запозичень та бюджетних коштів;
– додержання режиму економії та здійснення постійного контролю за їх використанням.
Плановість фінансування громадських послуг означає, що бюджетні призначення головним розпорядникам коштів визначаються рішенням про місцевий бюджет та виділяються відповідно до нього, встановлені рішенням повноваження мають кількісні та часові обмеження.
Цільове спрямування полягає у тому, що кошти виділяються головним розпорядникам коштів та використовуються на чітко визначені цілі та заходи.
Ефективне використання коштів передбачає результативність діяльності, виконання завдань з найменшими витратами фінансових ресурсів. Бюджетні кошти надаються на умовах забезпечення найбільшої результативності їх використання. Саме ефективність використання коштів має виявлятися, з одного боку, у вирішенні завдань соціально-економічного розвитку адміністративно-територіальної одиниці, а з другого – у зворотному збільшенні надходжень за рахунок приросту доходів розпорядників коштів.
Оптимальне поєднання власних надходжень бюджетних установ, запозичень та бюджетних коштів полягає в тому, що обсяг фінансування визначається з урахуванням наявності власних ресурсів та можливості залучення кредитних.
Постійний контроль дає змогу виявити недоліки та помилки, своєчасно їх усунути, а також дати оцінку правильності визначення обсягів.
Крім загальних принципів фінансування, бюджетне фінансування, має свої специфічні принципи, а саме:
O бюджетні установи отримують кошти лише з одного бюджету (одноканаль-ність). Виняток становить фінансування загальнодержавних програм та заходів, наприклад, ліквідація стихійного лиха, епідемій тощо;
O фінансування бюджетних установ здійснюється на основі економічно обгрунтованих розрахунків та визначених лімітів.
Мовою закону:
Законодавчі положення щодо процесу виконання місцевих бюджетів визначаються статтею 78 Кодексу – “Виконання місцевих бюджетів”.
Цією статтею встановлено, що Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад або міські, селищні чи сільські голови (в разі, якщо відповідні виконавчі органи не створені) забезпечують виконання відповідних місцевих бюджетів.
Місцеві фінансові органи здійснюють загальну організацію та управління виконанням відповідного місцевого бюджету, координують діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання місцевих бюджетів.
Зазначені положення покладають на місцеві органи виконавчої влади відповідальність за реалізацію прийнятих представницькими органами відповідних адміністративно-територіальних одиниць рішень про бюджет на планований період, а місцеві фінансові органи мають організувати процес виконання місцевих бюджетів та управління коштами відповідного бюджету згідно з вимогами Кодексу, законів України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про обласні, районні державні адміністрації”, нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, міністерств та відомств у частині витрачання коштів місцевих бюджетів, рішень та розпоряджень місцевих органів виконавчої влади, а також принципами побудови бюджетної системи України.
Зупинимось більш детально на статтях Кодексу, що регулюють процес виконання державного бюджету та поширюються на процес виконання місцевих бюджетів.
Стаття 48 визначає функції, за якими здійснюється казначейське обслуговування місцевих бюджетів:
– операції з коштами місцевих бюджетів;
– розрахунково-касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів;
– контроль бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов’язань та проведенні платежів;
– бухгалтерський облік та складання звітності про виконання місцевого бюджету.
Стаття 51 встановлює процедури виконання місцевих бюджетів за видатками. Стадіями виконання місцевих бюджетів за видатками є:
– встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі затвердженого бюджетного розпису;
– затвердження кошторисів розпорядникам бюджетних коштів;
– взяття бюджетних зобов’язань;
– отримання товарів, робіт та послуг;
– здійснення платежів;
– використання товарів, робіт та послуг на виконання бюджетних програм. Зазначені питання більш детально викладені в наступних розділах. Бюджетний кодекс передбачає, що асигнування надається тільки тим об’єктам,
Щодо яких ці асигнування були передбачені. Розпорядники бюджетних коштів несуть відповідальність за управління бюджетними коштами. Бюджетний кодекс забороняє брати зобов’язання та проводити видатки, більші за бюджетні асигнування. Будь-яке розміщення замовлення, придбання товару, послуг без передбачених на це асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом та рішенням відповідної ради про місцевий бюджет, не вважається бюджетним зобов’язанням.
Розпорядник бюджетних коштів отримує товари, роботи та послуги відповідно до умов взятого (зареєстрованого) бюджетного зобов’язання і тільки після цього приймає рішення про їх оплату та подає платіжне доручення на здійснення платежу.
Реєстрація (відображення) в бухгалтерському обліку виконання місцевих бюджетів відповідного бюджетного зобов’язання стає надійною перепоною виникненню заборгованості та нецільовому використанню бюджетних коштів. Саме цей механізм значно посилює відповідальність головного розпорядника бюджетних коштів на стадії розробки на основі плану діяльності проекту кошторису та бюджетного запиту і – відповідно – визначення фінансового органу в процесі прийняття рішення про включення бюджетних запитів до проекту рішення про місцевий бюджет. При цьому простежується тісний взаємозв’язок стадій бюджетного процесу, а саме, встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі затвердженого бюджетного розпису та затвердження кошторисів з формуванням відповідного бюджету (встановлення бюджетних призначень).
Результатом цієї роботи є затвердження основного планового документа бюджетноїустанови – кошторису. Кошторис визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення визначених мети та завдань. При цьому, як уже було зазначено в другому модулі, мета повинна піддаватися виміру.
З огляду на вищеназване, процес виконання місцевих бюджетів стає найважливішим етапом бюджетного процесу, оскільки стан виконання місцевих бюджетів має засвідчити:
– досягнення конкретних результатів діяльності відповідно до визначених завдань;
– точність прогнозування показників бюджету щодо доходів та видатків;
– ефективність здійснюваної відповідними органами роботи (адміністрування) щодо наповнення доходної бази місцевих бюджетів;
– оптимальність прийнятих рішень щодо спрямування ресурсів місцевих бюджетів за напрямами діяльності органів місцевої влади;
– досягнення фінансової самодостатності органів місцевого самоврядування;
– рівень забезпечення соціальних потреб населення адміністративно-територіальної одиниці як за рахунок коштів місцевого бюджету, так і отриманих з державного бюджету у вигляді субвенцій;
– ефективність використання запозичених ресурсів.
(2 votes, average: 3,50 out of 5)