Місцеві фінанси – Сунцова О. О. – 1. Розрахунок доходів і кінцевих призначень

Практика минулого показує, що більшість органів місцевого самоврядування вважає виконання місцевого бюджету попереднім аудитом своїх рахунків і порядку їх оплати. При цьому першу увагу звертають на правових аспектах платежів, технічних повноваженнях установ, які затверджують платежі, і точності запропонованих платежів. Сучасний стан уявлення виконання місцевих бюджетів полягає в тому, що виконання даного бюджету є діяльністю, яка передбачає залучення людських, матеріальних і фінансових ресурсів з використанням різних методів і процедур. Це першочерговий етап бюждетного процесу, на якому органи місцевого самоврядування спілкуються з громадою, яку вони представляють. При такому уявленні першочерговою метою виконання бюджету є забезпечення реалізації фінансових та економічних аспектів витрат. Фінансові завдання ставлять як фінансування на визначені цілі. Економічні цілі передбачають досягнення фізичних цілей програм (при програмно-цільвому методі формування місцевого бюждету) або цілі за економічною бюджетною класифікацією (при традеційному методі формування місцевого бюджету). Досягнення цих цілей забезпечується контролем центрального бюджетного управління у Міністерстві фінансів України за місцевими органами влади та розпорядниками коштів. Практика контролю в різних країнах різна, але в загальних рисах описана вище метода стосується всіх сучасних країн.

Таблиця 10

Системи і учасники виконання місцевого бюджету

Системи фінансового контролю

Головні учасники

Методи фінансового контролю

Управління процесом виконання бюджету

Бюджетне управління

O Розрахунок доходів/здійснення призначень

O Контроль розпису/кошторису

O Контроль зобов’язань

O Затвердження трансфертів

O Позиційний контроль персоналу

O Рекомендації щодо бюджетних змін/вилучень

O Моніторинг бюджетних резервів

O Закриття рахунків у кінці року

Виконання бюджету

Головні розпорядники коштів

O Контроль бюджетних зобов’язань

O Контроль фактичних видатків

O Контроль результатів і цілей діяльності

Облік

Територіальне відділення Державного казначейства

O Ведення плану рахунків

O Внесення затвердженого бюджету та змін до нього в систему обліку доходів, видатків та фінансових зобов’язань місцевих бюджетів

O Відкриття й закриття рахунків і фондів

O Контроль за відповідністю зобов’язань, платежів і видатків бюджетним призначенням і асигнуванням

Фінансова звітність

Розпорядник коштів, Державне казначейство, фінансовий відділ, аудитор

O Складання періодичних фінансових звітів і звітів про досягнення результатів діяльності

O Здійснення внутрішнього контролю

O Складання річного та додаткових фінансових звітів

O Робота із зовнішнім аудитором

На практиці у світі існує три основні системи фінансового контролю, а також групи головних учасників і довгий список методів фінансового контролю. Розглянемо їх більш детально.

1. Розрахунок доходів і кінцевих призначень

Місцеві бюджетні управління мають знати основний принцип формування місцевого бюджету, а саме те, що бюджети грунтуються на надходженнях. Нестача надходжень у місцевому бюджеті – досить поширена проблема, і місцеві бюджетні управління повинні її вирішувати або скороченням фінансування, або зменшенням залишків фондів (наприклад, резервів, якщо такі є). При цьому важливо не допускати заборгованості видаткової частини місцевого бюджету. Місцеве бюджетне управління чи відділ здійснює детальний контроль призначень бюджету за всіма бюджетними класифікаціями. При цьому зауважимо, що призначення затверджуються місцевою радою. До розрахунків кінцевого призначення можуть вноситися уточнення в останній момент перед складанням бюджетного робочого плану місцевим бюджетним управлінням чи відділом. За Бюджетним Кодексом України, призначення – це бюджетне повноваження брати на себе зобов’язання, але це ще не фактичні кошти. Місцеве бюджетне управління або відділ здійснює моніторинг і контроль статей видатків і позицій, затверджених для кожного управління (відділу). Призначення готуються на один бюджетний рік, хоча для капітальних проектів чи певних бюджетних програм при формуванні місцевого бюджету за допомогою програмно-цільового методу вони можуть мати багаторічні бюджетні повноваження для завершення проекту, визначегого конкретною сумою фінансування, яку розписують на кілька бюджетних років.

Місцеве бюджетне управління чи відділ прагне мінімізувати дестабілізаційний ефект нестачі надходжень для завершення бюджетного проекту шляхом точного розрахунку доходів – власні джерела, доходи, що розподіляються між державним та місцевим бюджетом, і центральні/регіональні трансферти. Проте в більшості випадків точна сума і час надходження коштів заздалегідь місцевим фінансовим органам невідомі. Дані фактичного місцевого фінансування, як правило, підвищують і прирівнюють до надходжень. Це обумовлює необхідність у спроможності місцевого бюджетного управління (відділу) здійснювати ефективний моніторинг цих показників місцевого бюджету.

Багато місцевих бюджетів передбачає відхилення в очікуваних схемах отримання надходжень і здійснення видатків. Це означає складання схеми надходжень і видатків на початку бюджетного року. Зразок такої схеми подано в табл. 11.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Місцеві фінанси – Сунцова О. О. – 1. Розрахунок доходів і кінцевих призначень