Місцеві фінанси – Ніколаєва О. М. – 8.3.3. Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій

Тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій – вартість надання таких послуг, розрахована на основі економічно обгрунтованих планованих (нормативних) витрат з урахуванням планового прибутку та податку на додану вартість.

Тариф на послуги розраховується окремо для кожного будинку залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично мають надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій. До послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій належать:

1. Прибирання прибудинкової території.

2. Прибирання сходових кліток.

3. Вивезення побутових відходів (збирання, зберігання, перевезення, перероблення, утилізація, знешкодження та захоронення).

4. Прибирання підвалу, технічних поверхів та покрівлі.

5. Технічне обслуговування ліфтів.

6. Обслуговування систем диспетчеризації.

7. Технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем:

– гарячого водопостачання;

– холодного водопостачання;

– водовідведення;

– централізованого опалення;

– зливової каналізації.

8. Дератизація.

9. Дезінсекція.

10. Обслуговування димовентиляційних каналів.

11. Технічне обслуговування та поточний ремонт систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також інших внутрішньобудинкових інженерних систем у разі їх наявності.

12. Поточний ремонт конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення та зливової каналізації і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього впорядження, що розміщені на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території (в тому числі спортивних, дитячих та інших майданчиків).

13. Поливання дворів, клумб і газонів.

14. Прибирання і вивезення снігу, посипання частини прибудинкової території, призначеної для проходу та проїзду, протиожеледними сумішами.

15. Експлуатація номерних знаків на будинках.

16. Освітлення місць загального користування і підвалів та підкачування води.

17. Енергопостачання ліфтів.

18. Періодична повірка, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки.

З власниками (наймачами) квартир (житлових приміщень у гуртожитку) та власниками, орендарями нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку) укладається договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Тариф на послуги для гуртожитків, що призначаються для проживання самотніх громадян (житловими приміщеннями спільно користуються кілька осіб, які не перебувають у сімейних стосунках), розраховується згідно з Порядком. Вартість послуг з розрахунку на ліжко-місце визначається як добуток тарифу на норму житлової площі для однієї особи в гуртожитку.

Розрахунок нормативних витрат

Калькуляційною одиницею є 1 кв. метр загальної площі, що перебуває у власності або наймі фізичної чи юридичної особи. Під час розрахунку нормативних витрат враховуються:

– середньомісячні витрати з оплати праці та середньомісячні матеріальні витрати на рік окремо за статтями експлуатаційних витрат;

– плановані трудовитрати, що не можуть перевищувати розмір, передбачений нормами часу та нормами обслуговування для робітників і виробничого персоналу, що встановлюються Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Витрати на прибирання прибудинкової території (В^) визначаються за формулою:

Де 03 – заробітна плата;

Вф – відрахування з заробітної плати єдиного соціального внеску

(до Пенсійного фонду України та інших фондів соціального страхування);

Н – накладні витрати;

М – матеріальні витрати;

І – обов’язкові платежі до бюджету;

П3 – сумарна загальна площа (зазначена у технічному паспорті житлового будинку (гуртожитку) квартир (житлових приміщень у гуртожитку) та нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку).

Витрати на прибирання сходових кліток (Вс) визначаються за формулою:

Де Пзжн – сумарна загальна площа (зазначена у технічному паспорті житлового будинку (гуртожитку) квартир (житлових приміщень у гуртожитку) та нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку), які мають окремі виходи безпосередньо на сходові клітки, що влаштовані з урахуванням вимог державних будівельних норм та зазначені у технічних паспортах на нежитлові приміщення.

Витрати з вивезення побутових відходів (збирання, зберігання, перевезення, перероблення, утилізація, знешкодження та захоронення), нараховані для фізичних осіб, реєстрація місця проживання яких здійснена за адресою житлового будинку (гуртожитку), (Вф0) визначаються за формулою:

Де Пзж – сумарна загальна площа (зазначена у технічному паспорті житлового будинку (гуртожитку) квартир (житлових приміщень у гуртожитку);

В – вартість вивезення твердих відходів (збирання, зберігання, перевезення, перероблення, утилізація, знешкодження та захоронення), що визначається за формулою:

Де Кф0 – кількість фізичних осіб, реєстрація місця проживання яких здійснена за адресою житлового будинку (гуртожитку);

– норма вивезення твердих відходів у куб. метрах на одну фізичну особу з розрахунку на місяць, що затверджується органом місцевого самоврядування в установленому порядку;

Ттв – тариф на вивезення 1 куб. метра твердих відходів (без урахування податку на додану вартість), установлений органом місцевого самоврядування;

Ввв – вартість вивезення великогабаритних відходів (збирання, зберігання, перевезення, перероблення, утилізація, знешкодження та захоронення), що визначається за формулою:

Де Нвв – норма вивезення великогабаритних відходів у куб. метрах на одну фізичну особу з розрахунку на місяць, що затверджується органом місцевого самоврядування в установленому порядку;

Твв – тариф на вивезення 1 куб. метра великогабаритних відходів (без урахування податку на додану вартість), установлений органом місцевого самоврядування;

Врв – вартість вивезення ремонтних відходів (збирання, зберігання, перевезення, перероблення, утилізація, знешкодження та захоронення), що визначається за формулою:

Де Нрв – норма вивезення ремонтних відходів у куб. метрах на одну фізичну особу з розрахунку на місяць, що затверджується органом місцевого самоврядування в установленому порядку;

Трв – тариф на вивезення 1 куб. метра ремонтних відходів (без урахування податку на додану вартість), установлений органом місцевого самоврядування;

Вр1 – вартість вивезення рідких відходів (збирання, зберігання, перевезення, перероблення, утилізація, знешкодження та захоронення), що утворюються в будинку за відсутності централізованого водопостачання та каналізації і зберігаються у вигрібних ямах, визначається за формулою:

Де Нрі – норма вивезення рідких відходів у куб. метрах на одну фізичну особу з розрахунку на місяць, що затверджується органом місцевого самоврядування в установленому порядку;

Трі – тариф на вивезення 1 куб. метра рідких відходів (без урахування податку на додану вартість), установлений органом місцевого самоврядування.

Витрати на вивезення побутових відходів, що утворилися в результаті діяльності підприємств, установ та організацій, які розташовані в нежитлових приміщеннях житлового будинку (гуртожитку), (Впо) не включаються у розрахунок нормативних витрат, пов’язаних з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій для власників квартир (житлових приміщень у гуртожитку), і визначаються окремо для кожного підприємства, установи та організації залежно від виду діяльності за формулою:

Де Нпо – норма вивезення побутових відходів у куб. метрах на місяць, що затверджується органом місцевого самоврядування, для підприємств, установ та організацій, які розташовані у нежитлових приміщеннях житлового будинку (гуртожитку), на одиницю розрахунку (місце в готелі, робоче або учнівське місце, 1 кв. метр площі тощо); Кор – кількість таких одиниць розрахунку;

Тпо – тариф на вивезення 1 куб. метра побутових відходів (без урахування податку на додану вартість), установлений органом місцевого самоврядування;

Пзн – загальна площа нежитлових приміщень, в яких розташоване підприємство, установа або організація.

У разі коли виконавець власними силами проводить деякі операції поводження з побутовими відходами (збирання, зберігання, перевезення, перероблення, утилізація, знешкодження та захоронення), їх вартість розраховується, виходячи з планованої собівартості відповідно до Порядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 р. № 1010.

Послуга з вивезення побутових відходів може бути визначена згідно з рішенням органу місцевого самоврядування як окрема комунальна послуга. У такому разі тариф на послуги визначається без урахування витрат з вивезення побутових відходів.

Витрати на прибирання підвалу, технічних поверхів та покрівлі (Вх) визначаються за формулою 8.9.

Витрати на технічне обслуговування ліфтів (Влз) визначаються за формулою:

Де Вл – вартість обслуговування (без електроенергії) одного ліфта з розрахунку на місяць (обчислюється відповідно до Порядку встановлення вартості технічного обслуговування ліфтів та систем диспетчеризації, затвердженого Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України);

Кл – кількість ліфтів у житловому будинку (гуртожитку);

Пш – сумарна загальна площа квартир (житлових приміщень у гуртожитку), нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку) (крім квартир першого поверху та нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку), що не мають окремих виходів безпосередньо на сходові клітки).

Витрати на обслуговування систем диспетчеризації (підтримання в робочому стані систем у ліфті, на вході до ліфта та на робочому місці диспетчера) (Всд) визначаються за формулою:

Витрати на технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення і зливової каналізації та з ліквідації аварій у внутрішньоквартирних мережах Визначаються за кожною інженерною системою окремо.

У разі виконання робіт з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем субпідрядним способом витрати визначаються згідно з договорами, укладеними між виконавцем та субпідрядниками.

Внутрішньобудинковою системою гарячого, холодного водопостачання та централізованого опалення є система від зовнішньої стіни будинку (крім транзитних трубопроводів) до першої запірної арматури на відгалуженні від стояка або (у разі її відсутності) трійника (врізки) включно, що розташований у квартирі споживача (житлового приміщення у гуртожитку), нежитлового приміщення у житловому будинку (гуртожитку).

Внутрішньобудинковою системою водовідведення є система від місця скидання стоків у перший колодязь на випуску з будинку (колодязь не належить до внутрішньобудинкової системи) до трійника включно на відгалуженні від стояка, що розташований у квартирі споживача (житлового приміщення у гуртожитку), нежитлового приміщення у житловому будинку (гуртожитку).

Загальна вартість технічного обслуговування внутрішньобудинкових інженерних систем визначається як сума вартості технічного обслуговування наявних у житловому будинку (гуртожитку) внутрішньо-будинкових систем.

Вартість обслуговування обладнання для підкачування води відшкодовує суб’єкт господарювання, у власності, або на балансі, чи в користуванні якого перебуває таке обладнання.

Витрати з промивання внутрішньобудинкових систем централізованого опалення та вартість виконання робіт з гідравлічного випробування внутрішньобудинкових систем централізованого опалення з урахуванням вартості води враховується під час визначення витрат з технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем централізованого опалення.

У разі відхилення водно-хімічних параметрів теплоносія від нормативних витрати з промивання систем централізованого опалення (крім відкритих систем теплопостачання) відшкодовує виробник теплової енергії.

Примірний перелік робіт з технічного обслуговування визначається Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Формулу розрахунку Витрат з дератизації (Вдр) можна представити таким чином:

Де Пп – площа підвалу (першого поверху) житлового будинку (гуртожитку);

ТДр – середньомісячний тариф на проведення дератизаційних робіт (на 1 квадратний метр площі дератизації);

Кс – кількість сміттєприймальних камер будинку;

Тк – середньомісячний тариф на проведення дератизаційних робіт в одній сміттєприймальній камері будинку.

Середньомісячний тариф на проведення дератизаційних робіт визначається за калькуляцією відповідної санітарно-епідеміологічної служби.

Витрати на дезінсекцію (ВД1) визначаються за формулою:

Де Тді – вартість проведення робіт з дезінсекції, визначена згідно з калькуляцією відповідної санітарно-епідеміологічної служби (на 1 кв. метр площі).

Витрати на обслуговування димовентиляційних каналів (Вдк) визначаються наступним чином:

Де Дк – нормативна кількість димовентиляційних каналів; Дф – фактична кількість димовентиляційних каналів. Вартість робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також за наявності інших внутрішньобудинкових інженерних систем, окрім внутрішньобудинкових систем гарячого та холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення і зливової каналізації, у разі виконання таких робіт виконавцем визначається за формулою 8.9.

За умов, якщо зазначені роботи виконуються субпідрядниками, їх вартість визначається відповідно до договорів, укладених на поточний рік.

Витрати на проведення поточного ремонту конструктивних елементів, внутрішньобудинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення та зливової каналізації і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього впорядження, розташованих на закріпленій в установленому порядку прибудинковій території (зокрема, спортивних, дитячих та інших майданчиків), визначаються з урахуванням кошторисної вартості кожного виду робіт відповідно до державних будівельних норм та правил. Примірний перелік робіт з поточного ремонту визначається центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Витрати на поливання дворів, клумб і газонів (Впд) визначаються за формулою:

Де Пд – площа дворів;

Пг – площа газонів та (або) клумб;

Нд – норма витрат води на поливання дворів;

Нг – норма витрат води на поливання газонів та (або) клумб;

Дд – розрахункова кількість днів за пору року, коли проводиться поливання дворів;

Дг – розрахункова кількість днів за пору року, коли проводиться поливання газонів та (або) клумб;

Тв – ціна 1 куб. метра води, використаної для поливання.

Витрати на прибирання і вивезення снігу, посипання призначеної для проходу та проїзду частини прибудинкової території протиожеледними сумішами Визначаються на підставі даних калькуляції, складеної з урахуванням індивідуальних норм прибирання і вивезення снігу та посипання протиожеледними сумішами, що затверджені органом місцевого самоврядування, залежно від площі території, з якої вивозиться сніг, відстані до пунктів звалищ, вартості вивезення, а також фактичної площі посипання зазначеної частини прибудинкової території.

Витрати на експлуатацію номерних знаків на будинках (Вез) визначаються за формулою:

Де В3 – вартість номерного знака;

С – кількість знаків на будинку;

Не – строк експлуатації номерних знаків (місяців).

Витрати на освітлення місць загального користування і підвальних приміщень та підкачування води (В0) визначаються за формулою:

Де 0ЗВ – заробітна плата електриків;

Те – тариф на 1 кВт/год.-електроенергії;

Не – кількість електроенергії, що використовується для освітлення місць загального користування, підвальних приміщень та підкачування води з розрахунку на місяць.

Витрати на енергопостачання для ліфтів (Ве) визначаються за формулою:

Де Не – середня кількість електроенергії для одного ліфта з розрахунку на місяць;

Те – тариф на 1 кВт/тод. електроенергії.

Витрати на проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, Визначаються відповідно до укладених договорів між виконавцем та субпідрядником, який виконує зазначені послуги, з розрахунку на один квартирний засіб обліку води та теплової енергії і нараховуються щомісяця споживачеві у складі послуги залежно від кількості таких засобів обліку шляхом додавання плати за проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, до загальної вартості послуг.

Розмір плати за проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонт одного засобу обліку води та теплової енергії, у тому числі його демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, визначається згідно з кошторисом, затверджується (погоджується) органами місцевого самоврядування і розподіляється за місяцями міжповірного інтервалу, що встановлюється Держспоживстандартом для відповідного засобу обліку води та теплової енергії.

Вартість інших послуг (утримання служб консьєржів, вбудованих паркінгів, установлення й утримання пристроїв замково-переговорного зв’язку тощо) сплачується понад розмір плати за послуги на підставі договорів, укладених між власниками житлових будинків (гуртожитків), власниками (наймачами) квартир (житлових приміщень у гуртожитку), власниками нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку) та відповідними надавачами послуг.

Вартість робіт з підготовки житлового фонду до сезонної експлуатації враховується під час визначення вартості технічного обслуговування та поточного ремонту конструктивних елементів, інженерних мереж та систем, технічних пристроїв будинку та елементів зовнішнього впорядження, що розташовані на прибудинковій території.

Вартість додаткових послуг, що не пов’язані з утриманням будинків і споруд та прибудинкових територій і надаються у гуртожитках для проживання сімей, визначається понад розмір плати за послуги на підставі договорів, укладених відповідними надавачами послуг з наймачами та (або) власниками житлових приміщень у гуртожитках.

Розрахунок накладних витрат

Обсяг накладних витрат визначається у відсотках до фонду заробітної плати основних працівників виконавця з урахуванням кошторисної вартості зазначених витрат відповідно до законодавства. У разі неможливості здійснення об’єктивного нормування окремих елементів накладних витрат такі витрати визначаються на підставі фактичних витрат за попередній рік.

До накладних витрат належать загальновиробничі та адміністративні витрати.

До Загальне/виробничих витрат Належать витрати на:

1) утримання апарату управління виробництвом – витрати на оплату праці апарату управління виробництвом з відрахуваннями із заробітної плати внесків до Пенсійного фонду України та інших фондів соціального страхування;

2) утримання виробничого персоналу – витрати на оплату праці виробничого персоналу (комірники, молодший обслуговуючий персонал тощо) з відрахуваннями із заробітної плати внесків до Пенсійного фонду України та інших фондів соціального страхування;

3) оплати службових відряджень працівників апарату управління виробництвом;

4) амортизації основних засобів виробничого призначення, крім амортизації, що включається у витрати на утримання та експлуатацію машин і обладнання;

5) утримання основних засобів виробничого призначення та їх поточного ремонту;

6) охорони праці;

7) забезпечення пожежної та сторожової охорони об’єктів виробничого призначення.

До Адміністративних витрат Належать витрати на:

1) утримання апарату управління підприємством;

2) оплату праці персоналу управління підприємством з відрахуваннями із заробітної плати внесків до Пенсійного фонду України та інших фондів соціального страхування;

3) оплату службових відряджень персоналу управління підприємством;

4) забезпечення пожежної та сторожової охорони об’єктів адміністративного призначення;

5) оплату вартості використання та обслуговування технічних засобів управління (обчислювальних центрів, вузлів зв’язку, засобів сигналізації), канцелярські та поштово-телеграфні витрати;

6) оплату аудиторських перевірок, робіт (послуг) консультаційного та інформаційного характеру;

7) оплату праці загальногосподарського персоналу з відрахуваннями із заробітної плати внесків до Пенсійного фонду України та інших фондів соціального страхування;

8) амортизації основних засобів адміністративного призначення;

9) утримання та поточного ремонту основних засобів загальногосподарського призначення;

10) охорону праці та техніки безпеки;

11) підготовку (перепідготовку) кадрів;

12) сплату податків і зборів (обов’язкових платежів), крім тих, що включаються у виробничу собівартість, а також інші витрати адміністративного призначення.

Розрахунок планованого прибутку

Рівень рентабельності визначається з урахуванням необхідності сплати податку на прибуток підприємств та спрямування частини коштів, отриманих як прибуток, на технічне переоснащення підприємств.

Виконавці під час виконання робіт можуть у разі потреби здійснювати перерозподіл витрат у структурі тарифів на послуги без зміни загального обсягу таких витрат та з урахуванням фактичної вартості наданих послуг у межах встановлених тарифів.

Кошти, зекономлені підприємством у результаті здійснення заходів з модернізації інженерних систем і енергозбереження, використовуються для подальшого технічного переоснащення, модернізації такого підприємства, а також енергозбереження.

Коригування тарифів на послуги

Метою коригування тарифів є забезпечення відшкодування у повному обсязі економічно обгрунтованих планованих витрат, що враховуються під час визначення повної собівартості послуг, планованого прибутку та податку на додану вартість.

Коригування тарифів на послуги відбувається за умов, коли протягом строку дії таких тарифів змінюються ставки податків і зборів (обов’язкових платежів), рівень заробітної плати у виконавця відповідно до законодавства, Генеральної та галузевої угод, ціни (тарифи) на паливно-енергетичні та матеріальні ресурси і лише у межах складових, за якими відбулися цінові зміни у бік збільшення (зменшення).

Коригування тарифів на послуги здійснюється за формулою:

Де Тск – скоригований тариф;

Тдк – тариф, що діє на момент коригування;

Кзв – коефіцієнт зміни витрат, пов’язаних з наданням послуг.

Коефіцієнт зміни витрат, пов’язаних з наданням послуг, визначається за формулою:

Де Пзп – питома вага витрат із заробітної плати і відрахування із заробітної плати внесків до Пенсійного фонду України та інших фондів соціального страхування у структурі чинного тарифу на послуги;

Взн – витрати із заробітної плати і відрахування із заробітної плати внесків до Пенсійного фонду України та інших фондів соціального страхування з розрахунку на місяць, у якому здійснюється коригування чинного тарифу на послуги;

Взд – витрати із заробітної плати та відрахування із заробітної плати внесків до Пенсійного фонду України та інших фондів соціального страхування на дату встановлення чинного тарифу на послуги;

Пел – питома вага витрат з електроенергії у структурі чинного тарифу на послуги;

Тен – тариф на електроенергію з розрахунку на місяць, у якому здійснюється коригування чинного тарифу;

Тед – тариф на електроенергію на дату встановлення чинного тарифу;

Ппал – питома вага витрат на закупівлю пально-мастильних матеріалів у структурі діючого тарифу;

Цпн – ціна пально-мастильних матеріалів з розрахунку на місяць, у якому здійснюється коригування діючого тарифу на послуги;

Цпд – ціна пально-мастильних матеріалів на дату встановлення діючого тарифу на послуги;

Пм – питома вага витрат на матеріали, комплектувальні вироби, обладнання у структурі чинного тарифу на послуги;

Цпн – ціна на матеріали, комплектувальні вироби, обладнання з розрахунку на місяць, у якому здійснюється коригування чинного тарифу на послуги;

Цпд – ціна на матеріали, комплектувальні вироби, обладнання на дату встановлення чинного тарифу на послуги.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)