Мікроекономіка – Лісовий A. B. – 5.3. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага
Точка перетину кривої попиту (О) і кривої пропозиції (Б) – не точка їх пінноваги (С Гпис. 5.6У.
X – обсяг попиту та пропозиції; Р – ціна;
С – точка рівноваги; ХС – рівноважний обсяг попиту та пропозиції; РС – рівноважна ціна; X,, Х2 – обсяги попиту та пропозиції, при яких визначається дефіцит та надлишок; Р”, РД – ціни, при яких вста-‘ новлюється дефіцит та надлишок.
У точці перетину кривої попиту (О) і кривої пропозиції (Б) обсяг попиту буде дорівнювати обсягу пропозиції (ХС). Завдяки такому співвідношенню встановлюється ціна рівноваги (РС), яка і покупців, і продавців однаково задовольняє.
Рівноважна ціна (РС) – ціна, що урівноважує попит і пропозицію внаслідок взаємодії конкурентних сил.
Рівноважна ціна та рівноважний обсяг мають місце на рівні, де кількість товару, яку виробники можуть і бажають поставляти, дорівнює обсягу товару, який покупці можуть і хочуть купувати. В умовах рівноваги економічний суб’єкт (виробник, продавсць, покупець, фірма) практично не мас стимулів до зміни своєї економічної поведінки. Але як тільки відбудуться зміни у співвідношенні факторів, що впливають на рімповагу, знову почнуть діяти економічні стимули. Рівність попиту і пропозиції – теоретична абстракція. Вона майже не зустрічається в реальній господарській практиці.
5.4. Еластичність попиту і пропозиції
Еластичність попиту за ціною – це показник відсоткової зміни обсягу попиту при зміні на 1% ціни на товар уздовж даної кривої попиту на нього. Вона показує чутливість обсягу (величини) попиту до змін ціни товару за умови, що всі інші фактори, які впливають на попит, залишаються незмінними:
Е4 = (ЛХ/Х) : (ЛР/Р), (5.2)
Де АХ і АР – це приріст (зміни), відповідно, попиту і ціни (вони завжди з різним знаком).
Еластичність попиту – завжди від’ємна величина, тому що крива попиту мас від’ємний нахил. Але для практичного застосування часто беруть еластичність модуля: Е6. Якщо: 0 < |Е<Я|< 1 – попит нееластичний; ЕЛ= 1 – попит з одиничною еластичністю; 1< |Е(1| < оо – попит еластичний.
Еластичність попиту за ціною залежить від цілого ряду факторів, зокрема1:
– наявності товарів-субститутів. Чим більше існує товарів, здатних досить ефективно замінити один одного, тим активніше реагує попит на зміну цін на них (наприклад, автомобілі одного класу, різні види прохолодних напоїв);
– часу пристосування до зміни цін. У короткотерміновому періоді попит менш еластичний, ніж у довготерміновому, адже для пошуку товарів-субститутів та зміни структури споживання потрібен час;
– частки споживацького бюджету, що витрачається на продукт. Тут залежність зворотна: чим більша частка, тим менша еластичність і навпаки.
Показники еластичності попиту мають досить широке практичне застосування. Кожен підприємець має мету максимізувати свій прибуток. Якщо його витрати відносно постійні, тобто майже не залежать від обсягу наданих споживачам послуг (оренда торгового кіоску чи складського приміщення, проведення футбольного матчу чи естрадного концерту, транспортні послуги, дитячі атракціони та каруселі і т. д.), то величина прибутку залежить від виручки. Обсяг виручки підприємець може регулювати, збільшуючи або зменшуючи ціну послуги. Звичайно, при зміні ціни буде змінюватись і обсяг попиту, тому менеджерів подібного бізнесу цікавить чутливість величини попиту до зміни ціни їх товару на 1%, а це і є не що інше як еластичність попиту. При цьому всі менеджери повинні знати, що не обов’язково повинен бути аншлаг у залі або повністю заповнена дитяча карусель, щоб отримати найбільшу грошову виручку. Адже, якщо попит на квитки відомої футбольної команди нееластичний, то це означає, що збільшення ціни на ці квитки призведе до зменшення попиту, але з менш відчутною силою, ніж підвищення цін, тобто виручка зростатиме. Саме через це ми часто можемо бачити не заповнені стадіони, зали, каруселі, купейні вагони, літаки, торгові місця на ринках і т. д.,
Більшість вчених-економістів вважають справедливими наведені у табл. 5.2 залежності між еластичністю попиту на товар та доходом продавця (або витратами споживача).
Однак, незважаючи на простоту й очевидність розглянутих залежностей, ми хотіли б застерегти практиків від прямого і бездумного їх використання. Проілюструємо деякі винятки із наведених вище залежностей.
При зниженні ціни з 10 до 2 грн. обсяг попиту зріс з 100 до 200 одиниць товару. Тобто ціна зменшилася на 80%, а обсяг попиту збільшився на 100 %, здавалося б виручка повинна зрости, адже (табл. 5.2) попит на товар еластичний: |ЕЙ|=((200 -100)/100 : (2 – 10)/10) = – 1,25, а ціна знижується. Однак розрахунок показує, що виручка суттєво зменшилася (з 1000 до 400 грн.).
При підвищенні ціни з 10 до 20 грн. обсяг попиту зменшився з 100 до 30 одиниць товару. Тобто ціна збільшилася на 100%, а обсяг попиту зменшився на 70 %, здавалося б виручка повинна зрости, адже (табл. 5.2) попит на товар нееластичний |ЕИ| – ((30 – 100)/100 : (20 – 10)/10) = – 0,7, а ціна підвищується. Однак розрахунок показує, що виручка суттєво зменшилася (з 1000 до 600 грн.).
Таблиця 5.2
Вплив еластичності попиту за ціною на загальний дохід продавця
Еластичність попиту за ціною | Ознака еластичності | Зміна виручки | |
При зниженні ціни | При підвищенні ціни | ||
Еластичний 3 одиничною еластичністю Несластичний | Еб > 1 |Бі|<1 | Збільшується Не змінюється Зменшується | Зменшується Не змінюється Збільшується —- |
При одиничній еластичності попиту (коли ціна і попит змінюються на однаковий процент) вважається, що виручка не повинна змінюватися. Однак практика показує, що ця залежність взагалі ніколи не підтверджується. Якщо візьмемо навіть однакові обсяги ціни і попиту (наприклад, 10 грн. та 10 одиниць товару) і станемо змінювати їх на однаковий процент, то отримаємо меншу ніж 100 грн. виручку в усіх випадках (9 х 11 = 99,12 х 8 = 96, 7 х 13 = 91, 14 х 6 = 84, 5 х 15 = 75, 16 х 4 = 64 і т. д.). J
Останню спростовану нами залежність можна спростувати і математично: оскільки виручка до і теля змін ціни та попиту не змінюється, то це означає, що:
ХР = (Х-АХ)х(Р + АР). (5.3)
Перемноживши праву частину цього рівняння, отримаємо:
ХР = ХР – ЛХР + ХАР-АХАР. (5.4)
Відкинувши в обох частинах рівняння ХР і винісши АХ за дужки, будемо мати:
АХ(Р + АР) = ХАР. (5.5)
Тепер нагадаємо формулу (5.2) визначення цінової еластичності попиту: |ED| =(ЛХ/Х):(ЛР/Р), яка при одиничній еластичності матиме вигляд:
(АХ/Х) : (АР/Р) = І (5.6)
Тобто це означає, що:
(АХ/Х) = (АР/Р) або ХАР = – АХР. (5.7)
Цю рівність підставимо тепер в отриману вище рівність (5.5) і одержимо:
АХ(Р + АР) = – АХР, (5.8)
Звідси:
Р + АР = – Р або АР ~2Р. (5.9)
Отже, ми дійшли до суперечності: приріст ціни не може одночасно дорівнювати двом цінам і бути від’ємним, адже ціна завжди є додатною величиною. Тобто наше припущення про те, що збільшення ціни та зменшення попиту на однаковий відсоток не змінює початкову виручку, – неправільне.
Недосконалість залежностей таблиці 5.2 криється в недосконалості самої формули визначення еластичності попиту за ціною (5.2), потрібно змінити підхід до визначення еластичності: враховувати не прирости ціни та попиту, а темпи їх зміни. Тобто ми хочемо замінити вираз “на п%” виразом “у п разів” або, іншими словами, дію віднімання і ділення – лише діленням. Наприклад, змінюючи і ціну, і попит на 10%, ми отримаємо відмінне від початкового значення виручки (10 х 10 = 100, а 9 х 11 = 99), а змінивши ціну і попит у 1,1 рази, одержимо дійсно одиничну еластичність, тобто виручка-не зміниться (ціна стане 11 грн., а попит 10 /1,1 = 9,091 одиниць). Тому ми пропонуємо при зростанні ціни користуватись формулою:
ЕЛ ” (Х/Хд. (Р/Р,), (5.10)
А при зниженні ціни використовувати:
‘ Е”= (Х/Х,) : (Р/Р), ‘ (5.11)
Де X, і Х2 – це попит до і після змін ціни, а Р, і Р2 – відповідні ціни.
Зробимо перевірку цієї формули при одиничній еластичності:
(Х/Х£(Р/РІ = ‘ або (ЯГ/яу = (Р/Р). (5.12)
Рівність можна переписати у вигляді:
Х, хР, = Х2ХРГ. (5.13)
Тобто, як і повинно бути при одиничній еластичності, виручки до і після змін ціни однакові.
Для зручності користування формулами (5.10) і (5.11) ми можемо об’єднати їх в одну формулу:
^ (Х/Хм): (Р/Р^ . (5.14)
Де РЬ і РМ – більша і менша ціна, а ХБ і ХМ – більший і менший попит при відповідних цінах (звичайно, при більшій ціні – менший попит і навпаки). Аналогічно еластичності попиту за ціною можна розрахувати еластичність попиту за доходом або за ціною на інше благо.
Еластичність попиту за доходом розраховується як співвідношення відносної зміни попиту та відносної зміни доходу споживача (І).
На рис. 5.7 показано підвищення попиту (переміщення кривої вправо) на АХ (Х2- X,), що викликане зростанням доходу на АІ (І, – І2). У такому випадку еластичність попиту за доходами дорівнює:
Ег (АХ/Х): (АІ/І)
Еластичність попиту за доходами може приймати різні значення: Е; > 0 – для нормальних товарів; Е; > 1 – для предметів розкоші; Е{ < 0-для іеякісних товарів.
У випадку нульової еластич-юсті попиту за доходами споживан-
Ня даного товару взагалі не залежить від рівня доходу споживача (сіль).
Ціни на інші суміжні товари (РУ) також впливають на попит, і силу такого впливу показує коефіцієнт перехресної еластичності попиту, що показує відсоткову зміну обсягу придбаних товарів X залежно від одновідсоткової зміни ціни будьгякого товару У:
Е= (АХ/Х): (АР/Рі). Якщо коефіцієнт перехресної еластичності має додатне значення, то із підвищенням ціни на товар У зростає попит на товар X. Відповідна залежність характерна для товарів-субститутів. Взаємозамінність різних сортів ковбаси достатньо висока, тому навіть невелике збільшення цін на один із них призведе до різкого підвищення попиту на інший.
Для комплементарних товарів характерне від’ємне значення коефіцієнта перехресної еластичності попиту (залежність між цінами на бензин та попитом на автомобілі, цінами на електроенергію та попитом на електричні плити, електрообігрівачі).
Коефіцієнт еластичності попиту набуватиме нульових значень для благ, які зовсім не пов’язані між собою.
Еластичність пропозиції за ціною – це співвідношення між відносною зміною пропозиції та відносною зміною ціни:
£,,= (АБ/Б) : (АР/Р).
Із визначення закону пропозиції (зростання пропозиції при підвищенні ціни) випливає, що значення коефіцієнта еластичності пропозиції за ціною завжди буде додатним.
Аналогічно до обчислення коефіцієнта еластичності пропозиції за ціною можна розрахувати низку інших показників, що показують еластичність пропозиції за деякими іншими факторами, що впливають на неї.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)