Мікроекономіка – Лісовий A. B. – 3.5. Рівняння рівноваги: ординалістський підхід
Розглянемо пару абсолютно необхідних благ за співвідношенням між параметрами кривих байдужості та бюджетною лінією у стані рівноваги.
Абсолютно необхідними є блага, відсутність яких не компенсується ніякою кількістю інших благ, тобто в наборі споживача є хоч невелика кількість кожного з цих благ.
Геометрично, мовою поверхонь байдужості, це означає, що поверхня байдужості не торкається осі, на якій відкладається кількість абсолютно необхідного блага (рис. 3.2).
З абсолютної необхідності благ випливає, що у стані рівноваги (А*, В*):
А* >0,В*> 0, Р^* + РВВ* = /. (3.3)
Іншими словами, кожне благо наявне у меню, а бюджет використовується повністю.
Нехай для повного набору благ, для якого виконується (3.3), має місце:
МІ^ < – РА/РВ. (3.4)
За означенням граничної норми заміни МК8АВ ” АВ / ДА, де ДА, АВ – обсяги зміни споживання благ, зауважимо, що величини АА та АВ завжди матимуть різні знаки (одна з величин буде від’ємною, друга – додатною). Звідси:
АВ = МІ^АА. (3.5)
Змінимо наше “меню” на величини АА та АВ, при цьому виходячи з означення граничної норми заміни привабливість нового набору благ не зміниться. Чи зміниться сума коштів, потрібна для забезпечення нового набору благ?
Початковий набір позначимо через (А, В). Зміни формують нове “меню”: (А + АА, В + АВ), яке коштує:
/ + ЛІ = РЛ(А +АА)+ РВ(В + АВ) =РлА+ РВВ + РЛЛА + РНЛВ.
Перші два доданки правої частини рівняння збігаються з І. Отже, бюджет внаслідок змін у споживанні благ змінився на величину:
ЛІ = РлЛА + РвЛВ.
Замінимо у останньому виразі величину зміни споживання блага АВ через величину зміни споживання АА, використовуючи (3.5). Маємо:
ЛІ = РАЛА + РВАВ = РААЛ + РВМЯ8АВАА = (РА + Р^М^ЛА Враховуючи припущення (3.4), можна дати таку оцінку: РА+РВМК$АВ<РА-РВ(РА/РВ) = 0.
Тоді:
ЛІ/ЛА =РА+ РВМЯ8АВ < 0.
Якщо вважати АА > 0, то за припущення (3.4) АІ < 0. А це означає, що збільшення споживання блага А спричиняє економію витрат споживача. Але, враховуючи означення граничної норми заміни, можна сказати, що при цьому нове “меню” з погляду уподобань споживача не гірше за попереднє.
Отже, припущення (3.4) про те, що гранична норма заміни за абсолютною величиною перевищує відносну ціну першого блага, приводить до логічного висновку: з погляду уподобань споживача за цих умов існує не гірше “меню” і до того ж дешевше (див. рис. 3.15, точка N є більш “дешевою” порівняно з точкою К).
Можна також перейти з дешевшого меню до дорожчого (у межах бюджету!) і “смачнішого” (точка М).
Отже, якщо гранична норма заміни першого блага другим за абсолютною величиною перевищує відносну ціну першого, то існує привабливіший набір цих благ. Тому при наявності умови (3.4) рівновага не спостерігатиметься.
Цілком аналогічна ситуація спостерігатиметься при
МІКАВ >-РА/РВ. У цьому випадку можна досягти економії бюджету за того самого рівня корисності, зменшуючи споживання блага А і відповідно збільшуючи споживання блага В.
Тобто, коли гранична норма заміни першого блага другим збігається з відносною ціною першого блага. У цьому випадку нахил кривих байдужості (іочнішс, тангенс кута нахилу дотичної до кривої у даній точці) та бюджетної лінії збігаються. Крива байдужості, на якій перебуває точка, не може “увірватись” до області можливого, бо має з нею лише одну спільну точку – вона лише дотикається до бюджетної лінії.
Можна зробити висновок:
У стані рівноваги гранична норма заміни першого блага другим збігається з відносною ціною першого блага. Тобто у стані рівноваги
MRSAB=-PA/PB.
Останнє рівняння є рівнянням рівноваги з ординалістських позицій.
У попередній темі ми довели рівність (2.5): MUA / РА = MUB / РВ, переписавши її у формі:
MUA/ MUц = РА/РВ = – MRSAB, (3.6)
Впевнюємося в еквівалентності рівнянь рівноваги, отриманих з кардиналістських та ординалістських позицій.
(2 votes, average: 4,50 out of 5)