Мікроекономіка – Буряк П. Ю. – ТЕМА 7. Моделювання поведінки споживача
Розглянута раціональна поведінка споживача в попередніх двох темах є своєрідним механізмом формування попиту на ті чи інші товари. Метою даної теми є розглянути вплив зміни доходу та ціни товару на оптимальний вибір споживача і на основі цього пояснити побудову кривої індивідуального попиту, як відображення цього оптимального вибору. Теорія кривих байдужості, на основі якої буде здійснюватись аналіз, дозволяє визначити величину попиту на товар при різних на нього цінах кожним споживачем, а додавши їх – визначити загальний, ринковий, попит на даний товар всіх споживачів.
7.1. Зміна оптимального вибору споживача внаслідок цінових змін. Побудова кривих “ціна – споживання”, індивідуального попиту та ринкового попиту
Раціональні вибори споживача (оптимальні набори товарів) можуть змінюватись внаслідок зміни цін на товари. Розглянемо як будуть змінюватись оптимальні набори товарів АЧ Упри сталому доході 10 г. о., незмінній ціні товару У, рівній 1 г. о., та зміні ціни товару X спочатку з 2 г. о. до 5 г. о., а потім з 2 г. о. до 1 г. о.
На графіку 7-1 всі доступні набори товарів X і У, які споживач може купити на 10 г. о. при ціні на товар У, рівній І г. о., та ціні на товар X, що становить 2 г. о., знаходяться на бюджетній лінії БЛУ а оптимальний набір відповідає точці 6, в якій бюджетна лінія БЛ є дотичною до найвищої з доступних кривої байдужості КБ. При підвищенні ціни на товар X до 5 г. о. та при всіх інших незмінних умовах всі доступні тепер набори товарів X і У знаходяться на бюджетній лінії Б/Г. При цьому змінюється і максимізуючий корисність набір, який за нової ціни відповідає точці А. В цій точці А бюджетна лінія БЛ є дотичною до найвищої з доступних кривої байдужості КБ. При зниженні ціни товару X до 1 г. о. та всіх інших незмінних умовах всі доступні споживачеві набори товарів X і У знаходяться на бюджетній лінії БЛ2 І оптимальним набором є набір С. В цій точці бюджетна лінія БЛ1 є дотичною до найвищої з доступних кривої байдужості КБ2.
Як видно з графіка 7-1, зміна ціни товару АГ при незмінному доході та незмінній ціні на товар У спричиняє зміну оптимального вибору споживача. Всі такі максимізуючі корисність споживача комбінації товарів Хі У при всіх можливих цінах на товар Xзнаходяться на кривій “ціна – споживання”. З графіка 7-1 видно, по-перше, що із зниженням ціни товару X корисність наборів зростає (оскільки оптимальні набори знаходяться на все вищих (правіше розташованих) кривих байдужості). По-друге, із зниженням ціни на товар X споживач купує все більшу його кількість. По-третє, що стосується впливу зниження ціни товару X на кількість товару У, то кількість останнього може як зменшуватись (перехід відточки А до точки 2?), так і збільшуватись (перехід від точки В до точки Г), оскільки зменшення ціни товару АГ збільшує спроможність споживача щодо купівлі обидвох товарів.
Раціональні вибори споживача при різних цінах на певний товар (в нашому прикладі – це товар X) знаходять своє відображення і на кривій індивідуального попиту споживача на цей товар. На графіку 7-2 побудована крива індивідуального попиту на товар АГ, виходячи з одержаних даних про кількість товару X в оптимальних наборах (які знаходяться на кривій “ціна – споживання”) при відповідних на нього цінах. Так, набір А містить 1 одиницю товару X при ціні 5 г. о., набір В – 4 одиниці цього товару при ціні 2 г. о., набір С – 7 одиниць товару АГ при ціні 1 г. о. З’єднавши ці точки, які відображають комбінації кількості товару АГ та його ціни, ми одержимо криву індивідуального попиту споживача на товар X. Як бачимо, крива попиту на товар X є спадною, що як відомо, відображає обернену залежність між ціною цього товару та величиною попиту на нього.
Слід звернути увагу і на декілька інших важливих властивостей кривої попиту. По-перше, із зниженням ціни на товар X (рухаючись по кривій попиту вниз) збільшується рівень сукупної корисності споживача (оскільки оптимальні набори, виходячи з яких і будувалась крива попиту на товар АГ, знаходяться на все правіших кривих байдужості в міру зниження ціни товару А). Ріст сукупної корисності із зниженням ціни на товар ЛГ пояснюється, як відомо, і тим, що в межах незмінного доходу споживач купує більшу його кількість.
По-друге, в кожній точці кривої попиту споживач максимізує корисність (оскільки крива попиту будувалась, виходячи з кількості товару X в оптимальних наборах при різних цінах на товар X). Іншими словами, кожна точка кривої попиту відповідає умові, за якої гранична норма заміни товару Хна товар У (ГНЗху) дорівнює співвідношенню цін цих товарів:
ГНЗхуА (7.1)
Цу
По-третє, із зниженням ціни на товар Хт&; розглянутої умови максимізації корисності споживача (рівність (7.1)) в кожній точці кривої попиту зменшується співвідношення цін товарів X і У, а, отже, зменшується і значення граничної норми заміни товару X на товар У. Цс підтверджує і закон спадної граничної корисності: чим більшу кількість товару X придбає споживач, тим менша гранична корисність кожної наступної його одиниці.
Ринковий попит на товар становить суму індивідуальних попитів на цей товар всіх його споживачів. Тому крива ринкового попиту на певний товар будується виходячи із сумарного обсягу попиту на цей товар всіх. споживачів за певних цін на нього. На графіку 7-3 крива ринкового попиту на товар X представлена потовщеною кривою попиту 77 за умови існування двох споживачів цього товару, індивідуальний попит яких представлений кривими 77і і П2.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)