Мікроекономіка – Буряк П. Ю. – 9.4. Доходи фірми
Метою будь-якої підприємницької діяльності є отримання прибутку, тому теорія фірми по логіці діяльності передбачає: спочатку інвестування у вигляді витрат виробництва, а потім отримання грошових доходів в результаті ринкового господарювання.
Дохід, або виторг, – це та сума грошей, яку отримує фірма від продажу нею вироблених товарів чи наданих послуг. Мікроекономічний аналіз розрізняє три види доходу: середній, граничний, загальний (валовий).
У ринковій економіці, дохід – це грошова сума, яку продавець сподівається одержати за продану одиницю виробленої продукції. Крива попиту є середнім планом доходу фірми.
Вона показує виробнику, скільки доходу він може отримати за продану одиницю із загального випуску продукції.
Крива попиту на продукцію фірми є водночас кривою доходу. Те, що виступає ціною за одиницю продукції для покупця, є доходом від одиниці продукції, або середнім доходом, для продавця. Сказати, що покупець мусить заплатити ціну в 2 грн. за одиницю товару, – те саме, що сказати: дохід від одиниці продукції, або середній дохід, отриманий продавцем, дорівнює 2 грн.
Ціна і середній дохід – це одне й те саме, розглянуте з різних точок зору.
Середній дохід (СД) – це дохід в розрахунку на одиницю продукції, який визначається за формулою:
СД=Щг, (9.13)
Де ВД – валовий (загальний) дохід;
Середній дохід співпадає з ціною тому, що те, що платить покупець за одиницю продукції (а саме її ціну), одержує фірма у вигляді середнього доходу.
СД = Ц, (9.14)
Де ц-ціна
Валовий (загальний) дохід (ВД) – це ціна одиниці товару, помножена на кількість проданого товару:
ВД = К*Ц(9Л5)
Де К – кількість проданої продукції.
Графічно ВД – це площа прямокутника зі сторонами на
Осях ціни і обсягу продажу (графік 9-14).
Граничний дохід (ГД) – це зміна загального доходу, пов’язана зі зміною проданої кількості продукції. ГД – це додатковий дохід, отриманий виробником унаслідок падіння ціни і продажу додаткової кількості одиниць продукції К (табл. 9-4).
Граничний дохід розраховують за формулою:
Графік 9-14. Графічне відображення валового доходу фірми
ГД^Л9ЛЬ)
Де &;ВДу АК – відповідно приріст валового доходу та приріст обсягу продажу.
Кожна фірма у ринковій діяльності повинна враховувати взаємозв’язок середнього іраничного і валового доходу у зв’язку ЗІ зміною виробничої стратегії. Для ілюстрації цього скористаємось даними таблиці 9-4.
Таблиця 9.4. Розрахунок загального, середнього і граничного доходу (дані умовні) грн.
Ціна одиниці продукції (Д) | Кількість проданого товару (А) | Валовий дохід (ДФ | Граничили Дохід (ГД) | Середній дохід (СЛ) |
6 | 0 | 0 | – | – |
5 | 1 | 5 | 5 | 5 |
4 | 2 | 8 | 3 | 4 |
3 | 3 | 9 | 1 | 3 |
2 | 4 | 8 | -1 | 2 |
1 | 5 | 5 | -3 | І |
З таблиці 9.4 видно, що загальний дохід є нульовим, якщо продається нуль одиниць товару. Перша продана одиниця збільшує загальний дохід з нуля до 5. Граничний дохід – збільшення загального доходу, що є результатом продажу першої одиниці продукції, – становить 5. Третя продана одиниця збільшує ВД з 8 до 9, тобто і-ран ич ний дохід дорівнює 1. Четверта продана одиниця за ціною 2 гри, зменшує загальний дохід і тому ГД~ -1.
Найбільший ВД дають 3 продані одиниці товару, а оптимальною ціною є ціна 3 гри. за одиницю.
Отже, залежно від попиту або середнього доходу фірми формується загальним дохід.
Середній дохід і граничний дохід. Якщо СД або крива попиту, є лінійною і нахиленою вниз, тоді крива ГД буде також лінійною і нахиленою вниз. З табл. 9.4 видно” що фірма має справу з такою кривою попиту:
К=6~Ц, або/(=6-Є.
Тоді СД=6-К,6оЦ = /*Л
ГД=^- абоГД=6-2(?. &;К *
Обидві криві (СД і ГД) виходять з однієї точки на вертикальній осі (осі ціни). Але нахил кривої ГД є вдвоє більшим, ніж нахил кривої СД. Це може бути підтверджено геометрично (графік 9-15).
Отже, якщо крива СД є лінійною і нахиленою вниз, тоді можна зобразити і відповідігу криву ГД. Поминаємо будувати криву ГД з точки на осі ціни, яку перетинає СД, і ведемо ЇЇ до тієї кількості А” на другій осі, яка є вдвоє мен– шою, ніж та, що знаходиться на перегині з кривою СДфК* -2 хО/П).
Нахил ГД – 2 * нахил СД. З фушацї СД= 6 – Кі ГД = 6 – 2К видно, що нахил СД=-,аГД=-2. З графіка 9.15 видно також, що ціна товару (Ц – СД) більша за ГД, тому що всі одиниці продаються за одною ціною. Щоб збільшити
Графік 9-15. Графічна залежність між середнім і граничним доходом
Графік 9-16. Валовий і граничний дохід
Збут на 1 одиницю товару, ціна має впасти, і вся продана продукція приноситиме менше доходу. Якщо випуск продукції збільшиться з 1 до 2 одиниць, то ціна знижується до 4 гри., а граничний дохід – до 3 грн.
Загальний (валовий) і граничний дохід. Граничний дохід може бути додатним, нульовим і від’ємним (графік 9-16).
Якщо падіння ціни і зростання продажу збільшує ВД, тоді ГДє додатним. ВД зростає невисокими темпами, бо ГД є спадним.
Якщо падіння ціни і зростання продажу зменшує ВД, тоді ГД є від’ємним і ВД спадає високими темпами.
Якщо зміна ціни не змінює ВД, тоді ГД є нульовим, а ВД досягає максимуму і не може збільшуватися Якщо зміна ціни не змінює ВД, тоді ГД є нульовим, внаслідок падіння ціни. ГД дорівнює нахилу
Кривої ВД за певного рівня виробництва К; ГД = ; ВД = 0, коли
АК
СД = Ц= 0. ВД є максимальним у точці В, коли ГД= 0 і СД знаходиться в серединній точці. Щоб максимізувати дохід, виробнику потрібно продати продукції в кількості OKI за ціною ОЦІ і отримати дохід ОЦІ х OKI – заштрихований чотирикутник. Це завжди виникатиме в серединній точці лінії СД (кривої попиту) і при ГД = 0 (графік 9-17).
Крива загального доходу. Зобразимо на рисунку ВД відповідно до даних продажу продукції, наведених у табл. 9.4.
ВД= 0, де СД= 0, бо СД=Щг-
К
Якщо ВД = 0; то і СД = 0. ВД максимальний, де ГД – 0, і СД є в середній точці кривої попиту. ВД зростає, досягає вершини і спадає (графік 9-18).
Крива валового доходу і точкова еластичність попиту. Загальний дохід може збільшуватися або зменшуватися залежно від еластичності попиту. ВД є максимальним на тому рівні К, який відповідає серединній точці кривої СД. Еластичність попиту (Еп) на цьому рівні дорівнює 1; отже, там, де Еп – 1, ТК досягає максимуму.
Якщо Еп < І, тобто попит є нееластичним, тоді ВД спадає, ГД< 0, а СД знаходиться нижче від серединної точки.
Якщо Еп > 1 (попит еластичний), тоді ВД зростає, ГД > 0, а СД знаходиться вище від серединної точки (графік 9-19).
Крива граничного і валового доходу. Співвідношення де:
Рд = ^Д_ геометрично є нахилом кривої ВД. У точці К1, нахил АК
Кривої ВД є нульовим. Отже, у цій точці ГД є нульовим, а ВД максимальним.
У точці АЗ нахил кривої ВД додатний (більший від 0), тоді ГД > 0, ВД-зростає.
У точці К2 нахил кривої ВД від’ємний (менший від 0), тоді ГД < 0, ВД – спадає (графік 9-20).
Крива валового доходу і середній дохід. Якщо фірма продає 0КІ одиниць продукції (точка А на кривій ВД), тоді ВД ~ 0Ц (графік 9-21).
Можна провести промінь від початку координат через точку А і
Отримати кут /?. Тоді СД =o–= \%Р tg /? – нахил променя що
0К1
Проходить від початку координат через точку А на кривій ВД.
Візьмемо точку В на кривій ВД. Вона означає, що продано 0К2 одиниць продукції, а
ВД=0Ц.
Чим менший кут, тим менший тангенс кута. Чим менший тангенс кута, тим менший СД. СД спадає тоді, коли продана кількість одиниць продукції зростає.
Фірми у своїй діяльності повинні враховувати динаміку середнього, граничного та валового доходів залежно від стратегічних завдань.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)