Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності – Кириченко O. A. – 6.2. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності
Основою регулювання діяльності підприємств України на зовнішніх ринках є Закон “Про зовнішньоекономічну діяльність”. Крім того, у відповідних сферах регулюючу роль відіграють й інші Закони України:
– “Про захист іноземних інвестицій в Україні” (10.09.91);
– “Про дію міжнародних договорів на території України” (10.12.91);
– “Про іноземні інвестиції” (13.03.92);
– “Про державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україні”(17.12.93);
– “Про міжнародний комерційний арбітраж” (24.02.94);
– “Про режим іноземного інвестування” (19.03.96) тощо.
Варто враховувати регулюючу роль інших законів України, якими передбачено ступінь управління зовнішньоекономічною діяльністю у конкретних її видах і напрямах. Зокрема, ст. 41 Закону України “Про цінні папери і фондову біржу” передбачає, що у разі розбіжності положень цього Закону і правил міжнародного договору діє останній. Подібну ст. 22 містить і Закон України “Про інвестиційну діяльність” (18.09.91). Ст. 19 цього Закону містить положення про захист іноземних інвестицій. Крім законів України, важливе значення в регулюванні ЗЕД відіграють Укази Президента України, зокрема:
– “Про заходи для попередження експорту товарів походженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, і врегулювання торгових суперечок” від 25.07.94;
– “Про заходи здійснення єдиної державної політики регулювання імпорту” від 21.09.94;
– “Про використання Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів” від 04.10.94 тощо.
Нарешті, є нормативні рішення Кабінету Міністрів України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, інших міністерств і відомств, що регулюють окремі питання тарифного і нетарифного характеру.
Вищим законодавчим органом державного регулювання ЗБД е Верховна Рада України. Відповідно до ст. 9 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” Верховна Рада:
– приймає, скасовує і змінює закони про ЗБД;
– затверджує головні напрями зовнішньоекономічної політики України;
– укладає міжнародні договори;
– затверджує митні тарифи і збори;
– установлює спеціальні режими ЗБД;
– затверджує списки товарів, що підпадають під ліцензування при експорті або імпорті.
Кабінет Міністрів України як орган виконавчої влади здійснює координацію ЗЕД, приймає нормативні акти в межах повноважень, подає свої пропозиції до Верховної Ради України, складає платіжний баланс і зведений валютний план.
Національний банк України регулює валютні й міжнародні питання ЗЕД, у тому числі: зберігання і використання золотовалютних резервів, взаємовідносини з центральними банками інших країн і міжнародними фінансовими організаціями, підписання міжбанківських угод, регулювання курсу національної валюти та ін.
Істотну роль у регулюванні ЗЕД відіграє Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України (до його складу ввійшло колишнє МЗЕЗТорг). У компетенції цього міністерства:
– проведення єдиної зовнішньоекономічної політики при здійсненні суб’єктами ЗЕД виходу на зовнішній ринок, координація їхньої діяльності;
– контроль зовнішньоекономічної діяльності;
– нетарифне регулювання ЗЕД тощо.
Державний комітет митного контролю здійснює контроль ЗЕД відповідно до чинного законодавства. Нарешті, у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності беруть участь органи місцевого управління: законодавчі й розпорядницькі органи; територіальні підрозділи органів державного регулювання ЗЕД.
Як економічні інструменти регулювання ЗЕД застосовуються:
– оподатковування суб’єктів ЗЕД;
– митне регулювання і контроль;
– ведення розрахунків і кредитування зовнішньоекономічних операцій;
– страхування зовнішньоекономічних операцій;
– ліцензування і квотування зовнішньоекономічних операцій;
– заборона окремих видів експорту й імпорту;
– проведення антимонопольних заходів у сфері ЗЕД;
– розміщення державних замовлень на виробництво, експорт та імпорт;
– облік зовнішньоекономічних операцій, звітність, ревізія й аудит суб’єктів ЗБД;
– інформаційне забезпечення ЗЕД.