Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності – Кириченко O. A. – 3.2.9. Європейський банк реконструкції та розвитку
Європейський банк реконструкції та розвитку – регіональний міждержавний банк. Його головна мета – довгострокове кредитування країн Центральної і Східної Європи, кредитне і фінансове сприяння цим країнам при переході до ринкової економіки.
Банк заснований у 1990 р. і почав операції в 1991 р. Місце розташування – Лондон. Члени ЄБРР – 40 країн, а також Європейський Союз і Європейський інвестиційний банк. ЄС і Європейський інвестиційний банк разом володіють 51 % статутного капіталу банку і, таким чином, мають великий вплив на політику банку.
Банк надає кредити:
– безпосередньо урядам;
– підприємствам під гарантію уряду. Банк надає кредити, як правило, для реалізації інвестиційних проектів.
На стадії ініціювання знаходиться чотири проекти, які підтримуються коштами ЄБРР (сума позик становить 4,5 млн дол. США та 41,79 млн євро), і на стадії підготовки – 7 проектів на загальну суму 345,5 млн дол. США та 234,6 млн євро, в тому числі сума позик – 182 млн дол. США та 161,4 млн євро.
У 2007 р. в Україні здійснювалась реалізація 11 проектів, які підтримуються коштами Міжнародного банку реконструкції та розвитку на загальну суму 1804,89 млн дол. США, у тому числі сума позик, за якими становить 923,02 млн дол. США. Крім того, реалізується один гарантійний проект на суму 100 млн дол. США та два грантові проекти на суму 30,1 млн дол. США.
За рахунок коштів ЄБРР впроваджуються 7 проектів на загальну суму 285,826 млн дол. США та 254,728 млн євро, у тому числі сума позик за якими становить 213,536 млн дол. США та 178,102 млн євро.
3.2.10. Північноамериканська угода про вільну торгівлю (НАФТА)
Північноамериканська угода про вільну торгівлю (НАФТА) набрала чинності 1 січня 1994 р. До НАФТА входять США, Мексика і Канада.
Правила НАФТА розроблені з урахуванням вимог ГАТТ/СОТ і відповідно до цих правил. Угода НАФТА має велике значення для всіх, хто займається торгівлею з будь-якою із країн-членів. НАФТА містить програму економічної інтеграції, відповідно до якої країни-члени повинні протягом 15 років після набрання нею чинності поступово ліквідувати всі перешкоди в торгівлі між собою. Метою НАФТА проголошено:
– усунення перешкод у торгівлі товарами і послугами; поліпшення можливостей для інвестування в межах цієї зони вільної торгівлі;
– ефективний захист прав інтелектуальної власності;
– створення основи для подальшого співробітництва з метою збільшення переваг угоди.
Розглянемо основні положення НАФТА.
Розвиток єдиних правил торгівлі
Кожна країна зобов’язана забезпечити, щоб її закони та інші державні акти, включаючи акти штатів і провінцій, відповідали певним стандартам, встановленим в Угоді. Якщо будь-яке положення законодавства країни (штату, провінції) не відповідає НАФТА, воно є незастосовним відносно особи з іншої країни – члена НАФТА, якщо тільки це законодавство не стосується питань, які входять до кола “обмежень”. До числа таких входять питання:
– про оподаткування;
– національну безпеку;
– безпеку продукції і захист прав споживачів;
– порушення платіжного балансу.
Ця вимога також не стосується законодавчих актів, які вказані в НАФТА у спеціальному переліку.
Митні тарифи між трьома країнами мають бути поступово скасовані
50 % тарифів (утому числі на такі важливі товари, як комп’ютери та автомобілі) були скасовані в момент набрання чинності НАФТА. Ще 15 % митних тарифів скасовано в 1998 р. Інші тарифи будуть скасовані поступово в термін від 6 до 16 років. До товарів, тарифи на які будуть скасовані в останню чергу, належать товари найбільш чутливі до імпорту, особливо ті, що виробляються в країнах НАФТА такими галузями промисловості, від яких залежить економічна інфраструктура. Серед цих товарів – черевики на гумовій підошві, керамічна плитка, вироби зі скла для домашнього використання, ціла низка сільськогосподарських товарів.
На відміну від ЄС, НАФТА не є митним союзом. Це означає, що товари, які перевозяться між країнами – членами НАФТА, майже не обкладаються митом, проте, на відміну від митного союзу, митні тарифи на товари з країн – нечленів НАФТА кожна країна встановлює самостійно. Крім того, у митному союзі, яким є ЄС, діє правило: якщо товар завезений на територію країни-члена, він потім може переміщуватися по всій території союзу безперешкодно. В НАФТА такого правила немає, за одним винятком: на комп’ютери встановлена єдина ставка мита. Товар, завезений на територію країни-члена, потім може безперешкодно переміщуватися територією країн НАФТА.
Скасування нетарифних обмежень
Країни НАФТА зняли майже всі нетарифні обмеження. На деякі товари нетарифні обмеження залишаються, але мають бути поступово зняті. Для різних нетарифних обмежень термін скасування різний. Всі нетарифні обмеження повинні бути ліквідовані через 15 років після набрання НАФТА чинності.
Паралелі з Угодами Уругвайського раунду. Багато положень НАФТА аналогічні вимогам угод СОТ. Так, НАФТА містить аналогічні угодам СОТ правила:
– про стандарти та процедури перевірки відповідності стандартам перевірки небезпеки товарів;
– спеціальні, антидемпінгові й компенсаційні заходи;
– державні закупки;
– торгівлю послугами;
– інтелектуальну власність.
Так само, як і СОТ, НАФТА містить вимоги, які стосуються іноземного інвестування. Крім положень, аналогічних вимогам СОТ, НАФТА висуває вимоги, які стосуються захисту іноземних інвестицій, утому числі обмежує випадки можливої націоналізації іноземних інвестицій і встановлює гарантії адекватної компенсації. У цілому НАФТА вимагає від держав-членів надавати національний режим (умови не гірші, ніж для своїх інвесторів) або режим найбільшого сприяння (умови не гірші, ніж для інвестора з будь-якої іншої країни) інвесторам з інших країн – членів НАФТА. Проте з цього правила є певні винятки: деякі обмеження іноземного інвестування залишилися після набрання чинності НАФТА, але мають бути поступово ліквідовані; деякі обмеження поки вирішили залишити. Наприклад, у Мексиці розробка нафтових і газових родовищ може здійснюватися тільки мексиканськими державними компаніями.
Так само, як і СОТ, щодо деяких товарів НАФТА встановлює особливі правила. Обмеження в торгівлі цими товарами теж мають поступово зменшуватися, проте не такою мірою, як на інші товари. Це такі види товарів, як продукція енергетики, текстиль, сільськогосподарська продукція.
Процедура вирішення спорів
НАФТА встановлює декілька спеціальних процедур вирішення спорів, кожна для свого “виду”. “Своя” процедура діє відносно спорів:
– про інвестування;
– торгівлю товарами;
– імпортні й експортні обмеження торгівлі текстилем і текстильними виробами;
– знаки походження товарів;
– спеціальні заходи захисту від імпорту (аналог спеціальних заходів у СОТ);
– правила походження товарів;
– торгівлю товарами походженням поза межами НАФТА;
– стандарти НАФТА про захист навколишнього середовища і стандарти трудового законодавства.
Якщо між державами – членами НАФТА виник спір, перше, що вони повинні зробити, – провести переговори. Якщо переговори не привели до бажаного результату, сторони повинні скористатися:
– посередництвом;
– науковою експертною оцінкою.
Згідно з правилами НАФТА подавати спір на розгляд можуть тільки держави. Виняток з цього правила – спори про іноземне інвестування. Такі спори мають право передавати в комісії з вирішення спорів як держави, так і зацікавлені інвестори.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)