Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності – Кириченко O. A. – 17.4. Механізм реалізації зовнішньоекономічної політики
Зовнішньоекономічна діяльність України регулюється законами і нормативними актами, прийнятими Верховною Радою України. Серед них у першу чергу необхідно назвати такі: “Про зовнішньоекономічну діяльність”, “Про режим іноземного інвестування”, “Про єдиний митний тариф”, “Про захист іноземних інвестицій” та ін.
Закон України про зовнішньоекономічну діяльність”, ухвалений 16 квітня 1991 р., закріплює принципи зовнішньоекономічної діяльності, визначає її суб’єктів і види, встановлює основи правового і економічного регулювання зовнішньоекономічних зв’язків, спеціальні правові режими, юридичну відповідальність. Цей Закон належить до законів прямої дії, що дає можливість підприємцям безпосередньо застосовувати його норми в процесі здійснення зовнішньоекономічних зв’язків. У ньому наведено перелік фізичних і юридичних осіб, що мають право на таку діяльність, а також усіх можливих видів і форм зовнішньоекономічної діяльності. Закон вводить правові основи її державного регулювання, включаючи питання ліцензування і квотування зовнішньоекономічних операцій, розподілу виручки від зовнішньоекономічної діяльності в іноземній валюті. В ньому сформульовані принципи оподатковування при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, її митного регулювання і страхування зовнішньоекономічних операцій. У законі визначено спеціальні правові режими зовнішньоекономічної діяльності, заходи щодо захисту прав і законних інтересів держави та інших суб’єктів зовнішньоекономічної і господарської діяльності України.
Закон України “Про єдиний митний тариф” базується на прийнятих міжнародних нормах, насамперед на рекомендаціях і рішеннях ГАТТ. Він спрямований на забезпечення максимальної відповідності нашого законодавства загальноприйнятим у міжнародній практиці принципам і правилам митної справи та становить систематизований перелік тарифних ставок, які встановлюються на товари й інші предмети, якщо вони ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі цієї території.
Закон визначає такі головні види мита: ад вал орне, що розраховується у відсотках до тарифної вартості товарів та інших предметів; специфічне, що обчислюється у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів та інших предметів, за які сплачується мито; комбіноване – об’єднує обидва зазначені види мита.
Законом вводиться порядок обчислення ввізного, вивізного і сезонного мита. Визначається також сфера застосування особливих видів мита: спеціальних, антидемпінгових і компенсаційних. Спеціальні статті закону регулюють порядок обчислення й оплати мита, тарифні пільги і преференції.
Обкладання митом товарів та інших предметів при ввезенні їх на митну територію України здійснюється за ставками Єдиного митного тарифу України, затвердженого Декретом Кабінету Міністрів України від 11 січня 1993 р.
Товарна класифікаційна схема Митного тарифу України базується на Гармонізованій системі опису і кодування товарів; у ній класифікуються практично всі товари, наявні в міжнародній торгівлі. Товарна номенклатура будується на основі Гармонізованої системи і Комбінованої номенклатури ЄС.
У зовнішній торгівлі України використовується також Загальна система преференцій, прийнята на II Конференції Організації Об’єднаних Націй з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД) у 1968 р. Починаючи з 1993 р., Україна включена до числа країн, для яких Європейським Союзом встановлено тарифний преференційний режим.
Отже, зовнішньоекономічні зв’язки У країни постійно й неухильно трансформуються в ринковий режим функціонування, забезпечуючи органічне включення господарської системи країни в міжнародний поділ праці.
Література
1. Вабанін О. Деякі проблеми розвитку зовнішньої торгівлі України // Зовнішня торгівля. – 2000. – № 1.
2. Беріїштам М. С. Продуктивные деньги: стратегия запуска неинфляционного економического роста в России // ЭКО. – 1996. – Л* 3.
3. Білорус О. Г., Лук’яненко Д. Г. Глобалізація і безпека розвитку: Монографія. – К., 2001.
4. Галицькі контракти. – 1997. – № 2.
5. Закон України “Про єдиний митний тариф”, ухвалений Верховною Радою України 5 лютого 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – 12 травня. – № 19.
6. Кириченко АЛ. Внешняя торговля Украины на пороге третьего тысячелетия // Внешняя торговля. – 1999. – № 1-2.
7. Кириченко О А. Деякі аспекти входження України у світову господарську систему // Економіка України. –1997. – № 7.
8. Кириченко О А. Стан, тенденції та перспективи зовнішньоекономічної діяльності України // Зовнішня торгівля. – 1998. – № 1.
9. Петри А. П. Уроки Східної Азії // Проблеми економічного розвитку. – 1995. – № 1.
10. Показники єдиного державного реєстру підприємств та організацій України: Стат. бюлетень. – К., 1999.
11. Соколенко С. І. Глобалізація і економіка України. – К., 1999.
12. Соколенко С. И. Глобальные рынки XXI столетия. Перспективы Украины. – К., 1998.
13. Тенденції української економіки. Березень 2000 / Українсько-європейський консультативний центр з питань законодавства. – К., 2000.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)