Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності – Кириченко O. A. – 11.2. Міжнародні розрахунки

Міжнародні розрахунки проводяться перш за все у зовнішній торгівлі за надані послуги і продані товари та некомерційні операції при кредитуванні й русі капіталів між країнами, в тому числі пов’язаному з будівництвом об’єктів за кордоном при наданні різноманітних допомог, підтримок.

Міжнародні розрахунки – це регулювання платежів за грошовими зобов’язаннями та вимогами, які виникають між юридичними особами та громадянами різних країн на підставі економічних, політичних, науково-технічних, культурних та інших відносин. Серед міжнародних розрахунків переважають платежі з зовнішньої торгівлі, кредитів та інвестицій. Міжнародні розрахунки в основному провадяться через банки за допомогою кореспондентських відносин, що обумовлюють ведення кредитними установами кореспондентських рахунків. Ці рахунки провадяться переважно у безготівковому порядку.

Стан міжнародних розрахунків залежить від умов зовнішньоторговельних контрактів, міжнародних правил та звичаїв, банківської практики, валютного законодавства та інших факторів.

Форми міжнародних розрахунків, що застосовуються у міжнародній практиці, подібні до тих, які мають місце у внутрішньо-економічних розрахунках. Це інкасо, акредитив, банківські перекази. Інкасова форма міжнародних розрахунків здійснюється відповідно до Уніфікованих правил інкасо/ERI, що видані Міжнародною торговою палатою. Інкасо поділяється на інкасо з попереднім акцептом документів та інкасо з негайною оплатою. З метою гарантії та прискорення платежу часто розрахунки здійснюються телеграфом.

Акредитивна форма розрахунків регламентується Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів/ERA 600. Документарний акредитив пов’язаний із поданням товарних документів, за якими банк бере на себе зобов’язання провести за дорученням імпортера оплату товарних документів експортеру чи акцептувати тратту.

Якщо ці стандартизовані процедури не використовуються, то зовнішньоторгові партнери можуть домовитися про “недокументарні платіжні угоди”; наприклад, такі:

– попередня оплата (завдаток): оплата при видачі доручення;

– авансовий платіж до або під час поставки;

– чистий платіж (clean payment);

– оплата з відстроченим терміном платежу (deferredpayment).

Авансові платежі або оплата вже отриманого товару здійснюються шляхом банківського переказу валюти імпортером експортеру. Ці перекази часто поєднуються з іншими формами міжнародних розрахунків з гарантією банку, який у випадку несплати вартості товару імпортером здійснює платіж проти товаророзпорядчих документів, одержаних від експортера. Використання банківських переказів сприяє прискоренню та спрощенню міжнародних розрахунків. Коли розрахунки ведуться з використанням відкритого рахунка, товар постачається на умовах його наступної оплати, а належна сума заноситься імпортером на рахунок експортера. Платежі здійснюються за згодою у встановлений період, а остаточне врегулювання заборгованості з відкритого рахунка – через банки, із застосуванням інших форм міжнародних розрахунків. Тому банки, як правило, не виділяють міжнародні розрахунки з відкритого рахунка, а включають їх в інкасо чи через банківські перекази. Основні переваги та недоліки цих форм наведені у табл.11.1.

Таблиця 11.1. Переваги та недоліки основних умов міжнародних розрахунків

Умови оплати

Ознаки

Перевага

Недолік

1. Попередня оплата/аванс

Імпортер платить ще до відвантаження товару

Експортер отримує свої гроші негайно і не несе ризику

Імпортер несе повний ризик, оскільки отримує товар тільки після оплати. Навантаження на ліквідність

2. Оплата проти документарного акредитива

Імпортер відкриває акредитив через свій банк

Експортер отримує платіжну обіцянку банку імпортера

Виникають банківські витрати. Відсутній огляд товару перед оплатою

3. Оплата проти документів (сІ/Р)

Документи знаходяться в банку імпортера. Видача документів при оплаті

Експортер отримує свої гроші при передачі товару, імпортер отримує товар негайно при, оплаті

Імпортер платить без огляду товару. Виникають витрати

4. Документи проти акцепту (сі/а)

При отриманні документів імпортер повинен акцептувати вексель

Імпортер отримує товар до оплати; йому надається кредит

Обмежується ліквідність експортера. За кордоном – чуже право, підвищені витрати

5. Оплата після отримання товару

Експортер постачає товар і тільки після цього отримує свої гроші

Імпортер виключає свій ризик, оскільки у момент оплати вже володіє товаром

Експортер не знає, чи отримає він свої гроші за товар і коли. Виникає навантаження на його ліквідність

6. Оплата з

Відстрочкою

Платежу

Імпортер платить після отримання товару і закінчення певного терміну

Імпортер виключає свій ризик, оскільки при оплаті вже володіє товаром, який, можливо, вже проданий

Експортер не знає, чи отримає він гроші за свій товар і коли це відбудеться, чи проданий його товар, він бере участь у фінансуванні запасів імпортера


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)

Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності – Кириченко O. A. – 11.2. Міжнародні розрахунки