Менеджмент туризму – Кіптенко В. К. – 3.2.2. Фактори туристичної мотивації
Фактори туристичної мотивації прийнято поділяти на домінантні і побічні. До домінантних факторів належать: економічні (рівень доходів, структура витрат, платоспроможність) і соціальні (вік, сімейний стан, стан здоров’я, належність до того чи іншого соціального класу, рівень освіти). До побічних – особливості менталітету, віросповідання, рівень культури, політичну орієнтацію.
Віковий фактор значною мірою визначає мотивацію вибору подорожі, самостійність у прийнятті рішення і можливість впливати на вибір клієнта (табл. 3.1).
Працівники туристичних фірм мають враховувати рівень освіти туристів. Освічена людина більше схильна до отримання пізнавальної інформації з книжок, документальних фільмів, преси, викликає бажання відвідати конкретне місце, побачити все на власні очі, взяти участь у певних заходах тощо. Інформація, яку отримують під час навчання (початкова, середня, спеціальна, вища освіта), викликає бажання підтвердити її практично. Не виняток – туристи, які не мають спеціальної або вищої освіти, але мають багатий життєвий досвід. Ці особливості необхідно враховувати під час комплектування груп, адже базуючись на виявленні спільних інтересів під час відвідування культурних і розважальних центрів, менеджер отримує можливість спростити обслуговування і супроводження груп, забезпечити якісний рівень реалізації турпослуги.
Таблиця 3.1. Характеристика туристів за віковою ознакою
Вікова категорія | Мотивація J Рішення | Ознаки впливу на вибір клієнта | |
Діти до 2 років | Забезпечення підвищеної комфортності (кліматичні умови, зручність інфраструктури тощо) залежно від віку дитини | Самостійних рішень не приймають | Значний опосередкований вплив на вибір батьками виду й місця відпочинку |
Діти дошкільного віку (до 6-7 років) | Як правило, розважальні програми та пізнавальні екскурсії | Рішень самостійно не приймають, але можуть тиснути на батьків або осіб, які їх супроводжують | Подорожують з батьками (рідко в організованих групах). Концепція відпочинку орієнтована на потреби дитини |
Школярі (до 18 років) | Характеризуються цікавістю, орієнтовані на пізнавальний і активний відпочинок | Здебільшого фінансово залежні, самостійність обмежена | Найчастіше виїжджають на відпочинок у складі груп. Вибір часто визначається батьками, вчителями тощо |
Молодь, студенти (від 15 до 25 років) | Активний відпочинок, індивідуальний або самодіяльний туризм | Схильні до самостійності | Досить високий рівень освіти, вимогливість до задоволення пізнавальних потреб. До створення родини надають перевагу тому, щоб побачити світ. Це враховується турфірмами при розробці турпродукту: для цієї категорії туристів є багато пропозицій і найбільша кількість знижок |
Туристи 25-35 років, зазвичай сімейні, з малолітніми дітьми | Частіше мотивами подорожі є бажання відволікатися від роботи: відпочинок, відновлення сил | Залежні від необхідності зміцнення свого становища в суспільстві, службовій кар’єрі | На відпочинок виділяють небагато часу, надаючи перевагу зміцненню фінансового становища родини. Можливість впливу через потреби |
Туристи 35-50 років | Основний мотив – отримати за свої гроші гарний відпочинок, адекватний сплаченим коштам | Як правило, забезпечені, адекватно оцінюють гроші і розваги | Надають перевагу менш активному, менш пізнавальному, більш спокійному відпочинку, часто без дітей і без партнера |
Туристи від 50 років і старше | Основна мотивація – можливість спокійного відпочинку, виключна мотивація – “встигнути побачити” | Рішення визначаються раціональним ставленням до грошей, а також адекватністю комфорту, який за них можна отримати | За незначними винятками мають відносно слабкі фізичні можливості, схильні до хвороб. Для них важливі кліматичні обмеження. Надають перевагу пізнавальному відпочинку, як правило, не в сезон, а також пов’язаному з лікуванням |
Соціальна належність має суттєвий вплив на мотивацію вибору відпочинку і по-різному виявляється у таких соціальних групах:
– робітники і службовці, які зайняті монотонною роботою, схильні до активного відпочинку і становлять значний контингент туристів. Маючи чітко визначену трудовим договором відпустку, вони легко можуть планувати туристичну подорож. У розвинутих країнах їх дохід, як правило, достатній, щоб виділити частину коштів на туризм;
– учні і студенти, формують основний контингент груп пізнавального туризму з огляду на свої вікові й соціальні особливості та характерні, у зв’язку з цим, бажання до розширення і підтвердження знань. Відчувають великий вплив пізнавальних потреб;
– пенсіонери у більшості країн мають пільги і дотації, що дає їм змогу здійснювати туристичні подорожі у “середній” і “низький” сезони;
– фермери і робітники підсобних господарств є несприятливою для туризму групою через відсутність чітко регульованої відпустки або можливості виділення часу на відпочинок. У західних країнах фермери стають клієнтами турфірм у “середній” і “низький” сезони, а також у зимовий час (особливо активні у різдвяних і новорічних турах).
Менталітет визначає не тільки настрій, а й життєву позицію людини, відображає її переваги щодо відпочинку. Наприклад, представники деяких національностей надають перевагу колективному відпочинку (китайці, японці, росіяни тощо), інші обирають індивідуальний відпочинок (німці, болгари та ін.).
(2 votes, average: 4,50 out of 5)