Менеджмент туризму – Кіптенко В. К. – 1.3.3. Туристична пропозиція
Туристична пропозиція у загальному вигляді є об’єктом туризму. Це означає, що до туристичної пропозиції належить усе, що може бути використано для задоволення туристичного попиту: готелі, ресторани, заклади розважального характеру, клімат, ландшафт тощо. Таким чином, туристична пропозиція охоплює різні елементи, які з метою оптимізації управління необхідно систематизувати.
Туристична пропозиція – це сукупність послуг і продуктів, які подаються на розгляд клієнта, котрий бажає здійснити туристичну подорож.
Таблиця 1.4. Характерні властивості “нового” туриста
Більш досвідчений | Інша система цінностей | Інший стиль життя | Інші демографічні характеристики | Більш гнучкий (еластичний) | Більш незалежний |
Має більший досвід подорожей | Живе за принципом “не мати, а бути” | Більш забезпечений | Є представником старіючого суспільства | Більш спонтанний | Під час відпустки бажає якось позиціонувати себе |
Легше адаптується до умов, в які потрапляє | Чутливий до навколишнього середовища | Має більше вільного часу | Створює сім’ю у старшому віці | Надає перевагу споживанню гібридних продуктів | Допускає ризик |
Знає власні потреби | Розуміє наслідки своєї поведінки для навколишнього середовища | Веде здоровий спосіб життя | Надає перевагу іншій моделі сім’ї (2+1) | Не повністю передбачуваний | Бажає виділятися з натовпу |
Краще освічений | Шукає природності і реальності вражень | Активний, займається спортом | Часто самотня або бездітна людина | Часто не планує свою відпустку | |
Швидко навчається (наприклад, за допомогою ЗМІ) | Уразливий | Реалізує більше коротких відпусток | Часто жінка, яка працює | Має інші потреби в короткостроковому періоді | |
Не відкриває світ, а лише підтверджує свої знання про нього | Сприймає відмінності (толерантний, відкритий) | Має гнучкий робочий графік | |||
Вимагає більше атракцій та розваг | Поважає місцеві звичаї, культуру, релігію | Розглядає подорож, як можливість для навчання | |||
Має більше можливостей | Готовий до нових знайомств | Очікує від подорожі самореалізації і духовного розвитку | |||
Має особливі потреби | Здатний до обмеження власних потреб |
Об’єктом туристичної пропозиції є споживач – турист. Тому під час планування і розробки пакета послуг необхідно з’ясувати реальні потреби туриста й орієнтувати на них пропозицію.
Туристична пропозиція має бути достовірною і правдивою, оскільки в подальшому при здійсненні подорожі турист буде обов’язково порівнювати побачене в турагентстві й у реальності. Ступінь відповідності рекламованого і реального має бути максимальним, оскільки інший варіант розчарує туриста.
Туристична пропозиція складається з первинної (потенційної) і похідної (виробничої) пропозиції (рис. 1.6).
Рис. 1.6. Складники туристичної пропозиції
Первинна (потенційна) пропозиція цікава для туристів своєю природною корисністю і створюється не тільки для туристичних цілей. її визначають такі складники:
– природні особливості країни (географічне положення, клімат, топографія, рослинний і тваринний світ);
– соціально-культурні фактори (культура, традиції та звичаї, споруди світового значення, гостинність);
– загальна інфраструктура (шляхи сполучення, комунікації газо-, водо – й електропостачання, очисні споруди, заклади культури і дозвілля).
Похідна (виробнича) пропозиція складається з елементів, які створюються виключно для туристичного використання. У складі туристичної пропозиції можна виокремити туристичну інфраструктуру і туристичну супраструктуру.
Туристична інфраструктура – сукупність об’єктів, які забезпечують відпочинок і розваги туристів. Вона зумовлена розвитком туризму і має багато спільного із загальною інфраструктурою (первинною пропозицією): якщо у певній місцевості постійно відпочивають туристи, то потужності систем, розрахованих на забезпечення життєдіяльності тільки місцевого населення, на всіх не вистачить.
Туристична супраструктура – це сукупність господарських і культурно-історичних об’єктів, які доповнюють туристичну інфраструктуру, розташовані на туристичній території і підвищують рівень задоволення туриста від подорожі.
Віднесення пропозиції до первинної чи похідної грунтується на тому, які особливості, придатні для використання в туризмі, вже наявні, які необхідно створити для приваблення туристів.
Важливу роль у стратегічному плануванні в туристичній індустрії відіграє розуміння життєвого циклу туристичного продукту (вихід на ринок, зростання, зрілість, насичення, занепад), що визначає його привабливість. У зв’язку зі швидкими змінами способу життя людей та технологічним розвитком життєвий цикл окремих туристичних продуктів став коротшим, ніж був раніше. Кожен етап життєвого циклу також передбачає певні завдання для розвитку туристичної пропозиції.
1. Етап виведення продукту на ринок характеризується високими витратами (витрати на стимулювання попиту – рекламу нової послуги), повільним зростанням обсягів продажу. На першому етапі життєвого циклу турпродукту трапляється велика кількість невдач, адже поряд зі значними витратами на запровадження турпродукту на ринку, прибутку ще немає.
2. Етап зростання характеризується зростанням прибутку і збуту, якщо новинка має попит на ринку. Однак зростання прибутку може зробити ринок привабливим для конкурентів. Витрати турфірми на стимулювання попиту залишаються високими, але акцент має робитися на мотивацію цілеспрямованого вибору і купівлі комплексу туристичних послуг, а не мотивацію туриста до придбання туру. Завдяки збільшенню обсягів продажу ціни на турпродукт можуть знизитися.
3. Етап зрілості – етап реалізації зрілого продукту, тобто такого, який міцно закріпився на ринку. Темпи його збуту можуть продовжувати збільшуватися, але повільніше, ніж на попередньому етапі. Турфірми намагаються знайти способи утримати свою частку на ринку. Гірськолижні курорти є найбільш вдалим прикладом зрілого продукту. Після декількох років збільшення темпів збуту тур – продукту зростання обсягів продажу поступово сповільнюється, курорти реалізують спроби зберегти свою частку на ринку, диверсифікувати пропозицію (наприклад, шляхом альтернативного туризму).
4. Етап насичення характеризується найбільшими обсягами продажу, продукт максимально проникає на ринок. Масове виробництво і надання послуги, використання нових технологій роботи зі споживачами, активізація рекламної діяльності дають можливість знизити рівень цін і зробити турпродукт найбільш доступним.
5. Етап занепаду характеризується зменшенням попиту на продукт. Одні турпродукти перебувають на етапі насичення протягом декількох років, а інші з часом застарівають і на ринок виводяться нові. Враховуючи те, як спадає попит, знижуються й витрати на рекламу. Отже, фірми, які не витримують конкуренції, змушені йти з ринку.
Для багатьох туристичних пропозицій характерний перехід від етапу занепаду до етапу зростання, що може бути зумовлено економічним розвитком території, поліпшенням екології, переорієнтацією на інші категорії туристів та іншими факторами.
Отже, пропозиція фірм має бути розрахована на широке коло споживачів з різним рівнем доходу з метою охопити якомога більшу частку ринку. Тому планування продукту має здійснюватися з урахуванням очікувань споживачів. Створення “правильного продукту” – завдання нелегке, тому що потреби, вимоги і бажання споживача постійно змінюються; конкуренція теж впливає на життєвий цикл продукту – успішні продукти можуть виявитися на етапі занепаду або вмирають.
“Традиційний” продукт (стандартні туристичні пакети) є мало – еластичною пропозицією. Сучасні умови висувають до нього цілу низку зауважень:
– часто важкодоступний (у часі, фінансово, інформаційно);
– недостатньо різноманітний (у Флориді пропонують те саме, що й у Середземномор’ї або Полінезії);
– масовий;
– набуває стандартних рис (“3 S”, взимку – похід у гори, влітку відпочинок на морі).
Визначаючи тенденції на майбутнє (табл. 1.5), слід зазначити, що, очевидно, продукт буде не таким простим для визначення. Спеціалісти наголошують, що він буде інтегрованим як по вертикалі (виробники, посередники, продавці), так і по горизонталі (постачальники окремих складників) – так звана діагональна інтеграція.
Таблиця 1.5. Порівняння деяких традиційних і нових туристичних продуктів
Тип туризму | Туристичний продукт | |
Традиційний “3 S” (sun, sea, sand – сонце, морс, пісок) | Новий “3 Е” (entertainment, excitement, education – розваги, задоволення, навчання) | |
Рекреаційний | Рекреаційний (пасивний) відпочинок | Активний рекреаційний відпочинок |
Пізнавальний | “Фіксація” об’єктів (музеїв, замків, національних парків тощо) | “Промислова археологія”; Ознайомлення з культурною спадщиною |
Спеціалізований | Пішохідні походи; Лижі; Їзда верхи на конях; Велосипедні пробіги | Нові види спорту (гольф, гірський велосипед, сноуборд, віндсерфінг, дайвінг); Екстремальні види спорту (водні лижі, сплав гірськими річками, стрибки на канаті, спелеологія); Школа виживання |
Розваги / відпочинок | Фольклорні заходи; Кінофестивалі; Конференції, семінари, конгреси; Участь у ярмарках | Тематичні парки; Казино; Торгові центри; Дискотеки; Заохочувальні подорожі; Корпоративні подорожі; Підготовка кадрів |
Лікувальний/ оздоровчий | Курортні тури | Санаторне лікування; Боротьба зі шкідливими звичками (курінням, трудоголізмом), подолання стресів; Штучні спа-комплекси |
Гастрономічний | Відвідування ресторанів, гастропомічних фестивалів (демонстрації, дегустації); Харчування у хороших ресторанах | Практичне вивчення національної (регіональної) кухні; Участь у підготовці регіональних гастрономічних фестивалів |
Туристичний продукт | ||
Тип туризму | Традиційний “3 S” (sun, sea, sand – сонце, море, пісок) | Новий “3 Е” (entertainment, excitement, education – розваги, задоволення, навчання) |
Культурний | Відвідування театру (опери, філармонії); Художні виставки | Художні майстерні (вивчення різних видів мистецтв); Любительський театр |
Сільський | Літні табори; Дачні ділянки; Народні фестивалі і злети | Відпочинок у сільських садибах (агротуризм); Участь у сільськогосподарській діяльності (фермерський туризм); Відпочинок у рибальських господарствах; Вивчення сільських професій і давніх видів домашньої роботи |
Особливі інтереси | Спостереження за природою; Фотовиставки | Спеціалізовані курси; Спостереження за птахами, фотосафарі тощо; Наукові експедиції |
Релігійний | Традиційні паломництва (найчастіші пішохідні); Ознайомлення із сакральними пам’ятками інших релігій | Автомобільні та авіаційні паломництва; Релігійні тематичні маршрути; Перебування в монастирях під час відпустки; Вивчення інших релігій |
Соціально орієнтований | Подорож з родиною або в компанії знайомих | Пошук нових знайомств самотніми людьми похилого віку |
Звісно, немає єдиного правильного прогнозу змін у туристичній пропозиції. Як зазначають фахівці, зміни можуть відбуватися як у напрямі від “одного продукту для ста людей” до “ста продуктів для однієї людини” або за базис буде обрано ідею стійкого розвитку чи “кібертуризму”, який реалізується лежачи на дивані” (отже, і кіберпродукту, який споживається у віртуальній реальності).
Контрольні запитання і завдання
1. У чому полягає сутність первинної і похідної туристичної пропозиції?
2. Яке значення для управління туристичною діяльністю мас знання про туристичну інфраструктуру і туристичну супраструктуру?
3. У чому полягає сутність завдань управління розвитком туристичної пропозиції в контексті етапів миттєвого циклу туристичного продукту?
4. Розкрийте сутність “традиційного” турпродукту. Які недоліки “традиційного” турпродукту виявляються на сучасному етапі?
5. Проведіть критичний аналіз запропонованого варіанта “нового” туристичного продукту. Запропонуйте (обгрунтовано) власні варіанти.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)